Науково – дослідницька робота на тему:
Мета: Дослідити історію виникнення та розвитку хімії від зародження людства до сучасності.
Завдання : 1. Дослідження літературних джерел; 2. Аналіз та обробка досліджуваних даних; 3. Узагальнення результатів та виведення висновків.
2. Хімія давнини Грецька натурфілософія Чотири першоелементи
2. 1 Грецька натурфілософія Фалес Мілетський (бл. 625 – 547 р. до н. е. ) Зводив все різноманіття явищ і речей до єдиної першостихії – води.
Анаксімен (585 – 525 р. до н. е. ) Стверджував що першооснова Всесвіту повітря: при розрідженні повітря перетворюється у вогонь, а по мірі згущення стає водою, потім землею і, нарешті, каменем.
Емпедокл (490 – 430 р. до н. е. ) Вважав що всі матеріальні об’єкти утворюються при з’єднанні вічних і незмінних елементів – стихій: води, повітря, землі і вогню під дією космічних сил любові (тяжіння) і ненависті (відштовхування).
Аристотель (384 – 322 р. до н. е. ) Вважав, що елементи – стихії це не матеріальні субстанції, а носії певних якостей : тепла, холоду, сухості і вогкості. Цей погляд трансформувався в ідею чотирьох «соків» Галена (129 – 200 р. н. е. ) і панував у науці аж до 17 ст.
3. Алхімічний період III – XVII ст. 3. 1 Елліністичний період 3. 2 Алхімія в арабському світі 3. 3 Алхімія в Західній Європі 3. 4 Досягнення алхімії
3. 1 Елліністичний період Колискою алхімії був Єгипет. Єгиптяни блискуче володіли прикладною хімією, яка, однак, не була виділена в самостійну область науки, а входила в «священне таємне мистецтво» жерців. Особливо бурхливого розквіту алхімія досягла в 100 – 300 р. н. е. в Александрії. Приблизно в 300 р. н. е. єгиптянин Зосима написав енциклопедію з 28 книг, що охоплювали всі знання з алхімії за попередні 5 – 6 ст. , зокрема відомості про взаємоперетворення ( трансмутація ) речовин.
3. 2 Алхімія в арабському світі Джабр ібн Хаян(кінець 8 ст. )пізніше відомий у Європі, як Гебер. Вважав що сірка і ртуть є двома протилежними початками, з яких утворюються 7 інших металів; важче від усього утворюється золото: для цього потрібна особлива речовина, яку греки називали xerion «сухий» , а араби змінили на al-iksir (так з’явилося слово «еліксир» ). Він повинен був виліковувати від усіх хвороб і давати безсмертя.
3. 3 Алхімія в Західній Європі Англійський філософ і дослідник, чернець, францисканець, один з тих, хто цікавився алхімічними проблемами і який передбачив багато подальших відкриттів; він вивчав властивості селітри і багатьох інших речовин, знайшов спосіб виготовлення чорного пороху.
3. 4 Досягнення алхімії
4 Зародження сучасної хімії 4. 3 Технічна хімія 4. 1 Ятрохімія 4. 2 Механістична філософія
4. 1 ЯТРОХІМІЯ Парацельс (1493 - 1541) Парацельс вважав, що основне завдання алхімії не пошуки способів отримання золота, а виготовлення лікарських засобів. Він запозичив з алхімічного вчення те, що існують три основні частини матерії ртуть, сірка, сіль, яким відповідають властивості летучості, горючості і твердості.
4. 2 Механістична філософія Роберт Бойль (1627 - 1691) У розвитку хімії 17 ст. особлива роль належить саме Бойлю. Будучи прихильником експериментального підходу до визначення хімічних елементів (який зрештою і був прийнятий), він не знав про існування реальних елементів, хоч фосфор ледь не відкрив сам. Роберту приписують заслугу введення в хімію терміну «аналіз» .
4. 3 Технічна хімія У середині 15 ст. була розроблена технологія повітродувних струм. Потреби військової промисловості стимулювали роботи з удосконалення технології виробництва пороху. Виходять фундаментальні праці з виробництва металів і різних матеріалів, що використовуються в будівництві, при виготовленні скла, фарбуванні тканин, для збереження харчових продуктів. З розширенням споживання спиртних напоїв удосконалюються методи перегонки, конструюються нові перегінні апарати. З’являються численні виробничі лабораторії, перед усім металургійні.
5. 2 Пневматична хімія 5. 1 Теорія флогістону 5. 3 Хімічна революція 5. XVIII століття
5. 1 Теорія флогістону Йоган Йоахим Бехер (1635 - 1682)
