Науковий етикет
Історія етикету • Етике т (від фр. étiquette — етикетка, напис) — норми й правила, які відображають уявлення про гідну поведінку людей у суспільстві.
Етикет – явище історичне. • Етикет виник у період зародження абсолютних монархій. • Дотримуватися певних правил поведінки, церемоніалу було необхідно для звеличення імператорів, королів, царів, князів, принців, герцогів і т. п.
• Від знання етикету, виконання його правил часто залежала не тільки кар'єра, але й життя людини. • Так було в Давньому Єгипті, Китаї, Римі, Золотій Орді. Порушення етикету призводило до ворожнечі між племенами, народами і навіть до воєн.
• У сучасному вигляді та значенні слово вперше було вжито при дворі короля Франції Людовіка XIV — гостям роздали картки (етикетки) з викладенням того, як вони мають поводитись; хоч певні зводи норм і правил поведінки існували вже з найдавніших часів. • Король Людовік XIV
• Традиційно прийнято вважати, що країнамиродоначальницями етикету є Англія та Франція, проте устрій життя у цих країнах у ті часи був таким, що у даних жорстоких та брутальних умовах людина не могла вдосконалюватись у своїх духовних і моральних починаннях.
• Етикет може значно відрізнятися в різних умовах, в залежності від конкретної епохи і культурного середовища. • Його також можна умовно розділити на ситуаційний і професійний, світський та діловий.
• Сучасний етикет успадкував усі звичаї і досвід усіх народів світу з давніх часів до сьогодення. Культурна поведінка у своїй основі є всезагальною і дотримуватись її повинні не окремі особи, а все суспільство загалом.
• Норми етикету є "неписаними", тобто мають характер певної своєрідної угоди між людьми щодо дотримання певних стандартів поведінки. • Манери людини є індикатором багатства внутрішнього світу людини, вони відображають моральний та інтелектуальний розвиток.
• Норми і правила поведінки, що їх сповідує національна спільнота, – відтворюють рівень і стан її зрілості, досконалості, цивілізованості, самодостатності.
• У сучасному світі культурна поведінка має дуже велике значення: вона допомагає встановлювати контакти між людьми, спілкуватися та створювати стійкі взаємини.
Мовний етикет української науки • Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовностилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. • Наука розвивалася під гаслом інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації, тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники. Це й спричинило, на думку вчених, те, що національне в мовному етикеті української науки нівелювалося, розчинилося
• Під мовленнєвим етикетом розуміють мікросистему національно специфічних стійких формул спілкування, прийнятих і приписаних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання спілкування у певній тональності.
• Мовний етикет має велике значення в комунікації науковців, їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні — у науково-навчальному підстилі тощо.
• Науковець, спілкуючись із колегами, використовує одні мовні формули (вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами — інші. Отже, засоби вираження мовного етикету залежать від того, з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).
Етикетні вирази науковців • Вітання - 3 колегами: Доброго дня! Здрастуйте! Учасників конференції керівник може привітати так: Радий Вас вітати в нашому місті! Свого колегу викладач може привітати словами: Моєшанування! (звучатиме більш урочисто). Зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте!
• Прощання - До побачення! До зустрічі! До наступної лекції! • Після закінчення наукової доповіді чи лекції - Дякую за увагу! Дякую за запитання!
При захисті дипломної роботи • Мова починається словами: «Шановний голово! Шановні члени державної атестаційної комісії! Вашій увазі представляється випускна кваліфікаційна робота на тему: . . • Далі, мова пишеться за наступним сценарієм. Актуальність теми дослідження та її теоретична розробленість у працях. . . . інших дозволили визначити об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження. • Так, об'єктом дослідження є. . • Предметом дослідження виступає. . . . • Мета дослідження полягає в. .
• Для досягнення поставленої мети сформульовані наступні завдання: Рішення поставлених завдань з використанням. . . методів: системно-структурного, конкретно-соціологічного, техніко-юридичного, лінгвістичного, порівняльного, формальноюридичного визначило результати дослідження: • Викладені результати дослідження дозволили нам сформулювати наступні висновки: • В області теорії, . . . • У сфері практики, . . . • У сфері правового регулювання. . .
• На підставі отриманих результатів дослідження та сформульованих висновків ми виносимо на захист наступні пропозиції: • 1 (Вказуються пропозиції) • 2 (Вказуються пропозиції) • 3 …… • Дякую за увагу! Буду радий відповісти на ваші запитання.