НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ВВП Три напрями використання вироблених продуктів у закритій економіці: Y=C+I+G, де C – споживання домогосподарств; І – інвестиції фірм і домогосподарств; G – державні закупки товарів та послуг Використовуваний дохід (Y-T) розподіляється на: (Y-T) C S С – споживання S – заощадження (та частина доходу, яка не споживається) 1
ФУНКЦІЯ СПОЖИВАННЯ ДЖ. КЕЙНСА За Кейнсом, основним (визначальним) фактором споживання є використовуваний доход C=a + b·(Y-T) a – автономне споживання (тобто обсяг споживання, який не залежить від використовуваного доходу, наприклад, проживання в борг, за рахунок заощаджень, субсидій. У довгостроковому періоді для економіки в цілому автономне споживання має тенденцію наближатися до нуля); b – гранична схильність до споживання (МРС). 2
ГРАФІК ФУНКЦІЇ СПОЖИВАННЯ • З геометричної точки зору, гранична схильність до споживання (МРС) – це кут нахилу кривої споживання. 3
ГРАНИЧНА ТА СЕРЕДНЯ СХИЛЬНІСТЬ ДО СПОЖИВАННЯ Гранична схильність до споживання (МРС) це величина, яка показує, наскільки зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одну одиницю де: C - приріст споживчих витрат; Y - приріст використовуваного доходу. Набуває значення в інтервалі від 0 до 1. Середня схильність до споживання (APC) це відношення обсягу споживання до величини використовуваного доходу: 4
ФУНКЦІЯ ЗАОЩАДЖЕННЯ Найпростіша функція заощадження має вигляд: S= -a + (1 -b) · (Y-T), де S - величина заощаджень у приватному секторі; a - автономне споживання; (1 -b) - гранична схильність до заощадження; Y - дохід; T - податкові відрахування; (Y-T) – використовуваний дохід 5
ГРАНИЧНА ТА СЕРЕДНЯ СХИЛЬНІСТЬ ДО ЗАОЩАДЖЕННЯ Гранична схильність до заощадження (MPS) - величина додаткового заощадження, яке виникає із додаткової гривні використовуваного доходу: де S - приріст заощаджень; Y - приріст використовуваного доходу. MPC+MPS=1. Середня схильність до заощадження (APS) - частина використовуваного доходу, яку домогосподарства заощаджують: 6
ФАКТОРИ, ЯКИМИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ОБСЯГ СПОЖИВАННЯ На відміну від Дж. Кейнса, який вважав, що споживання - функція лише від поточного використовуваного доходу, сучасні дослідники показали, що хоча використовуваний доход і є основним фактором споживання, на його обсяги також впливають : рівень нагромадженого багатства рівень цін реальна процентна ставка розвинена система соціального захисту (яка спричиняє зменшення особистих заощаджень) раціональні очікування споживачів величина споживчої заборгованості 7
ІНВЕСТИЦІЙНІ ВИТРАТИ Інвестиції є другим основним та найнестабільнішим компонентом сукупних витрат. Розрізняють три групи інвестиційних товарів: інвестиції в житлове будівництво; виробничі інвестиції, тобто інвестиції в машини, обладнання, устаткування; інвестиції в товарно-матеріальні запаси. Макроекономісти застосовують поняття "інвестиції" лише тоді, коли створюється новий реальний капітал. 8
ФУНКЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙ I = e – d r, де I - інвестиційні витрати; e - автономні інвестиції (не залежать від процентної ставки, а визначаються зовнішніми економічними факторами, наприклад, запасами корисних копалин тощо); r - реальна процентна ставка (вартість запозичення); d - емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки процентної ставки. 9
ГРАФІК ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОПИТУ Чим вищою є ставка процента, тим менша кількість інвестиційних проектів буде прибутковою 10
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ІНВЕСТИЦІЇ Окрім реальної процентної ставки, на інвестиції також впливають і інші фактори: очікувана норма чистого прибутку рівень оподаткування зміни в технології наявний активний капітал економічне очікування динаміка ВВП. 11
ДЕРЖАВНІ ЗАКУПКИ – ТРЕТІЙ КОМПОНЕНТ ВВП Державні витрати Державні закупки товарів та послуг (G) Трансфертні платежі домогосподарствам Чисті податки (Т) визначаються за формулою: Т = Податки – Трансфертні платежі G = T збалансований бюджет G > T бюджет з дефіцитом G < T надлишок державного бюджету G та T – екзогенні змінні 12
РІВНОВАГА НА РИНКУ ТОВАРІВ Рівновага на ринку товарів виникає тоді, коли пропозиція товарів дорівнює попиту на них, а попит, у свою чергу, визначається сумою C, I та G: Отже, чим вищою є процентна ставка (r), тим нижчими будуть інвестиції (I) і, відповідно, тим меншим буде попит на товари і послуги (C+I+G). Реальна процентна ставка "r" відіграє визначальну роль у зрівноваженні товарного ринку. 13
НАЦІОНАЛЬНІ ЗАОЩАДЖЕННЯ Національні заощадження C-G SN = Y – Приватні заощадження Заощадження уряду SP = Y – T – C SG = T - G У закритій економіці національні заощадження, як сума приватних та урядових заощаджень, дорівнюють внутрішнім інвестиціям: S =І 14
РІВНОВАГА НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ S – графік заощаджень Процентна ставка одночасно є як ціною запозичення, так і доходом від заощадження. Вона змінюється таким чином, щоб гарантувати рівність між попитом (I) та пропозицією (S) позичкових коштів (r*15 I – графік
НЕВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ РІВНОВАЖНИМ ТА ПОТЕНЦІЙНО МОЖЛИВИМ ОБСЯГОМ ВИРОБНИЦТВА А Точка А – точка рівноваги AD і AS. Проте в цій точці У < Y* Повна зайнятість у нерегульованій економіці може виникнути лише 16 випадково.
НЕВІДПОВІДНІСТЬ ПЛАНІВ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ Мотиви заощаджень домогосподарств: ü придбання коштовних речей; ü забезпечення в старості; ü страхування від непередбачених обставин (хвороба, нещасний випадок тощо); ü забезпечення дітей у майбутньому. Мотиви інвестицій фірм: ü максимізація норми чистого прибутку; ü процентна ставка - плата за придбання грошового капіталу для інвестування, яка враховується при розробці планів інвестицій. Розбіжність планів інвестицій та заощаджень 17 зумовлює коливання фактичного обсягу
КЕЙНСІАНСЬКА МОДЕЛЬ РІВНОВАГИ Інша назва - "45 -градусна модель", "модель доходи витрати”, "кейнсіанський хрест". Сукупний попит (AD) у моделі представлено плановими витратами - сумою, яку домогосподарства, фірми і держава мають намір потратити на купівлю товарів та послуг (позначається літерою E): E=C+I+G. Сукупна пропозиція (AS) представлена фактичними витратами (Y). Фактичні (реальні) витрати відрізняються від планових тоді, коли фірми змушені здійснювати незаплановані інвестиції в Фактичні інвестиції = Планові інвестиції + Незаплановані товарно-матеріальні запаси (ТМЗ) в умовах неочікуваних інвестиції в ТМЗ 18 змін у рівні продажів, тобто:
ГРАФІК “КЕЙНСІАНСЬКОГО ХРЕСТА” E 19
МУЛЬТИПЛІКАТОР АВТОНОМНИХ ВИТРАТ Мультиплікатор автономних витрат визначається як відношення зміни рівноважного обсягу ВВП до зміни певного компоненту автономних витрат: де - мультиплікатор автономних витрат; ΔY зміна рівноважного ВВП; ΔA- зміна автономних витрат, незалежних від динаміки Y. Суть: Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст (скорочення) сукупного доходу ΔY перевищує початковий приріст (скорочення) 20 автономних витрат ΔA = Δ(а + І +G + M).
МУЛЬТИПЛІКАТОР ВИТРАТ У ЗАКРИТІЙ ЕКОНОМІЦІ Через граничну схильність до споживання (МРС) Через граничну схильність до заощаджень (MPS) Якщо планові витрати враховують вплив прибуткових податків (тобто Т=t·Y): де t – гранична ставка оподаткування. 21
МУЛЬТИПЛІКАТОР ВИТРАТ У ВІДКРИТІЙ ЕКОНОМІЦІ або де МРМ – гранична схильність до імпортування -величина, яка показує, на скільки одиниць зміняться витрати на імпорт (ΔМ) при зміні доходу (ΔY) на одну одиницю: 22
РЕЦЕСІЙНИЙ РОЗРИВ Y = величина х рецесійного розриву Рецесійний розрив - величина, на яку повинен зрости сукупний попит (сукупні витрати), для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості величина мультиплікатора 23 автономних витрат
ІНФЛЯЦІЙНИЙ РОЗРИВ Інфляційний розрив - величина, на яку повинен скоротитися сукупний попит (сукупні витрати), для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного величина рівня повної Y = х інфляційного розриву зайнятості величина мультиплікатора 24 автономних витрат
Скачать презентацию НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ВВП Три напрями використання вироблених продуктів
slides_thema_5.ppt