Наказне та окреме провадження n n n Правова

Наказне та окреме провадження n n n Правова природа наказного провадження Судовий наказ як форма судового рішення Порядок наказного провадження. Скасування та оскарження судового наказу. Правова природа окремого провадження Процесуальний порядок розгляду справ окремого провадження. Участь прокурора в наказному та окремому провадженні

Наказне провадження – це самостійний вид цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти, витребовується майно.

Характерні ознаки наказного провадження: 1. Об'єктом судового захисту є безспірне право та інтерес кредитора; 2. Відсутність спору про право; 3. Спеціальні суб'єкти; 4. Особлива форма судового рішення; 5. Спрощений процес; 6. Документарний розгляд.

Суб'єкти наказного провадження: Заявник (стягувач) – особа, якій належить право вимоги та яка звертається до суду про видачу судового наказу Заінтересована особа (боржник) особа, з якої стягувач просить здійснити стягнення

Судовий наказ – є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 Цивільного процесуального кодексу України. (ст. 95 ЦПК України)

Особливості судового наказу 1. 2. 3. 4. 5. Видається на підставі вичерпного переліку вимог Видача судового наказу допускається лише судами першої інстанції загальної юрисдикцїі Скасування судового наказу можливе лише судом, який його видав Судовий наказ є виконавчим документом Носить строковий характер (має термін для пред'явлення до виконання)

Зміст заяви про видачу судового наказу: 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; 3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 4) перелік документів, що додаються до заяви.

Форма заяви про видачу судового наказу - подається у письмовій формі - підписується заявником (його представником). - подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників. До заяви, яка подається представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

Підстави для повернення заяви судом 1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу; 2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу; 3) заяву подано недієздатною особою; 4) заяву від імені заявника подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 5) справа не підсудна цьому суду.

Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу 1) заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 цього Кодексу; 2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право; 3) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, пр отой самий предмет і з тих самих підстав; 5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав 6) після смерті фізичної особи, а також у зв’язку з припиненням юридичної особи, які є однією із сторін у справі.

Особливості доказування в наказному провадженні: - докази мають підтверджувати не тільки факт настання права вимоги стягувача, але і розмір обов'язків боржника; - відсутність їх публічного дослідження і аналізу; - докази повинні бути безспірними, - докази мають бути лише письмові, - процес доказування для стягувача закінчується з прийняттям заяви судом про видачу судового наказу.

Зміст судового наказу (ст. 103 ЦПК України) 1) дата видачі наказу; 2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ; 3) ім’я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження; 4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником; 6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника; 7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.

Право на оскарження судового наказу мають: n боржник n орган або особа, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб

Зміст заяви про скасування судового наказу 1) найменування суду, в який подається заява; 2) ім’я (найменування) стягувача та боржника, а також ім’я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє проживання або місцезнаходження; 3) наказ, що оспорюється; 4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необгрунтованість вимог стягувача; 5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача; 6) перелік документів, що додаються до заяви.

Окреме провадження це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Характерні особливості окремого провадження: n n може вирішуватися спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне; мета судового розгляду - встановлення наявності або відсутності факту або стану; факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення; факт повинен мати безспірний характер.

n n розглядаються судом за участю заявника, заінтересованих осіб або організацій; немає окремих інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (співучасті, зустрічного позову, забезпечення позову, третіх осіб і т. д. ); виключено можливість укладення мирової угоди; судовий розгляд кожної категорії справ окремого провадження має свої істотні особливості.

Справи, що розглядаються в порядку окремого провадження 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протититуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

- - Про надання права на шлюб. Про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей. Про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя. Перелік не є вичерпним

Судові рішення у справах окремого провадження не підлягають примусовому виконанню. Вони є підставою для оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян.