Найбільший лірик епохи до 220 -річчя від дня народження Генріха Гейне Виконала: Толочко А. Ю. - зав. сектором підтримки автоматизованої бібліотечної системи Наша адреса: пр. Маяковського, 26, м. Запоріжжя, Україна Наш сайт: http: //zsmu. edu. ua/p_134. html
Генріх Гейне (1797 -1856) «Один з найбільших ліриків світу» М. Рильський Визначний німецький поет, представник завершального етапу розвитку європейського романтизму, Генріх Гейне ввійшов в історію світової поезії як неперевершений лірик, співець кохання і боротьби. Дві головні риси визначають характер його світосприйняття: постійна увага до долі стражденного та приниженого люду і рішуче прагнення боротися за утвердження ідеалів рівності, добра та справедливості.
Іван Франко, який називав Гейне «найбільшим німецьким ліриком після Гете» , приваблювало в його поезії те, що Гейне вивів «борця за широку свободу людської одиниці, її громадського ділання, думок, переконань і сумління» .
Генріх Гейне народився 13 грудня 1797 р. в Дюссельдорфі на Рейні в сім'ї єврейського торговця. Його батько, колишній офіцер гвардії, торгував тканинами, але справи йшли кепсько, і родина зазнавала постійної матеріальної скрути. Мати була поєвропейському освіченою жінкою, знала чотири мови, літературу, філософію і вважала себе ученицею Руссо. Мати Генріха Гейне, “Бетті”
Гейне залишив контору і перебрався до Гамбурга, де його багатий дядечко Соломон Гейне мав власну торгівельну фірму. Два наступні роки Гейне працював у цій фірмі, очікуючи дядькової згоди оплатити його подальше навчання. Зрештою, дядько дав свою згоду, але за умови, що Генріх стане адвокатом. Юриспруденція давалася йому важко. Він близько зійшовся з Амалією, дочкою Соломона. Ця дівчина надихнула його на написання ряду віршів, що ввійшли пізніше в "Книгу пісень", опубліковану в 1827 році Проте любов до Амалії не була взаємна.
Тому через рік Гейне перейшов до Геттінгенського університету, який невдовзі також змушений був залишити через причетність до дуелі, після чого кілька років навчався в Берлінському університеті.
Фрідріхом Шлегелем Тут він познайомився з відомими німецькими філософами та письменниками - романтиками (Альбертом фон Шаміссо, Фрідріхом Шлегелем, Людвігом Тіком та ін. ), співпрацював з газетами та журналами, друкував свої літературні твори. Людвігом Тіком Генріх Гейне Альбертом фон Шаміссо
В Берліні він слухав лекції знаменитого філософа Гегеля, захопився творчістю Байрона та Гете. В 1824 р. Гейне знову перейшов до Геттінгенського університету і наступного року успішно захистив дисертацію на ступінь доктора права. А напередодні захисту змушений був прийняти лютеранство, оскільки дипломи видавались лише охрещеним. Гете Гегель Байрон
Гейне и Матильда. С картины работы Китца (прибл. 1850 г. ) У 44 -літньому віці Гейне одружився з простою дівчиною, продавщицею Кресане Ежені Міра, яку називав на німецький лад Матильдою, а ще «домашнім Везувієм» через її примхливий і запальний характер.
Переломним у житті Гейне стає 1848 р. , коли, після смерті дядька Соломона, його син і спадкоємець Карл відмовився було виплачувати встановлену дядьком племіннику щорічну грошову допомогу (згодом відновив її). Це ставило письменника в надзвичайно скрутні матеріальні умови, оскільки він існував лише на літературні заробітки, а в житті був дуже непрактичним і неекономним.
Усі ці події завдали настільки сильного нервового потрясіння поету, що почала стрімко прогресувати його давня хвороба — параліч спинного мозку. У травні 1848 р. він востаннє вийшов з дому, щоб відвідати Лувр. Усі наступні вісім років свого життя, названі самим поетом «матрацною могилою» , він проведе прикутий до ліжка. 17 лютого 1856 р. Гейне не стало. Його останні слова: «Писати! Паперу, олівець!. . » Поховали поета на паризькому кладовищі Монмартр, скромно, без почестей та церемоній.
Івана Франко Леся Українка Л. Старицька-Черняхівська Максим Старицький Борис Грінченко Перші збірки творів Гейне в Україні побачили світ у 1892 р. у м. Львові. У перекладах Лесі Українки і Максима Старицького було видано "Книгу пісень" Агафангел Кримський (вибрані твори), а в перекладах Івана Франка "Вибір поезій" Г. Гейне. Молода Леся Українка зробила першу вдалу спробу втілити засобами української мови не тільки зміст, а й поетичну форму ліричних творів Гейне. Переклади 92 поезій з "Книги пісень", які належать її перу, малюють образ юного Гейне, побачений очима нашої поетеси. На початку XX ст. над перекладами творів Гейне українською мовою працювали: Борис Грінченко, Агафангел Панас Мирний Кримський, Панас Мирний, Л. Старицька. Черняхівська, М. Вороний та ін.
«Я ніколи не надавав великого значення славі поета, — писав Гейне, — і мене мало турбує, хвалять чи проклинають мої пісні. Але на мою труну ви повинні покласти меч, бо я був хоробрим солдатом у війні за визволення людства!»
На мармуровій плиті — рядки з поезії Гейне: Троянду і сонце, лілею й голубку Любив я колись, мов укохану любку. Тепер не люблю їх — люблю до загину Єдину, безвинну дитину, перлину; Віднині й навіки мені моя любка — Троянда і сонце, лілея й голубка.
Вислови Гейне, що стали крилатими: «Життя найвище з усіх благ, а найгірше зло — смерть» «Ніде у всесвіті немає нічого прекраснішого й ліпшого, ніж людське серце» «Добро краще, ніж краса» «Єдина краса, яку я знаю, — це здоров'я» «Розумні обмірковують свої думки, а дурні — проголошують їх» «Найглибша істина розквітне лише з найглибшої любові» «Кожна людина — це світ, який з нею народжується і з нею помирає» «Кохання — це зубний біль у серці» «Мовчання — англійська манера розмовляти» «Моральність — це розум серця» «Я весь — радість і спів, я весь — меч і полум'я»
Путевые картины Книга песен Путешествие по Гарцу Die schlesischen Weber Людвиг Бёрне Романтическая школа
Гейне Генріх Твори / Г. Гейне. - Київ : Молодь, 1974. - 320 с. Віршам Гейне властиві глибока задушевність, ліричність, щирість, прозорість і простота. Поет широко використовує особливості німецької народної пісні: її образи, мотиви, форму, ритміку, розмовні інтонації. Велику увагу в «Книзі пісень» Гейне приділяє природі. Він широко застосовує типові для народної творчості прийоми одухотворення явищ природи: квіти, листя, дерева, небо, хмари сміються, плачуть, розмовляють з поетом. Автор порівнює свою кохану з сонцем, місяцем, голубкою, трояндою. . .
Гейне Генрих Вибрані твори : в 4 -х т. : Перекл. з нім. / Г. Гейне. - Київ : Днiпро, 1972 Т. 1. Поезії. - 1972. - 431 с. Кохає дівчину хлопець, Та в неї вже інший є; Той інший , кохає іншу, І з нею до шлюбу встає. А дівчина з горя заміж За нелюба іде, То що ж її з ним чекає, І що того хлопця жде? Стара оця байка чи казка, Проте - завжди нова: Як станеться з ким- надвоє Серце тому розбива. (переклад Л. Первомайського)
Гейне Генрих Собрание сочинений : пер. с нем. : В 10 т. / Г. Гейне ; под общ. ред. Н. Я. Берковского и др. - М. ; Л. : Гослитиздат. Ленингр. отд-ние, 1959 -.
Скачать презентацию Найбільший лірик епохи до 220 -річчя від дня
e56c392b42ca8b07ada1c0b55fcb2e90.ppt