Нагнітальна функція серця Регуляція діяльності серця ПОКАЗНИКИ

Нагнітальна функція серця. Регуляція діяльності серця.

ПОКАЗНИКИ НАГНІТАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ СЕРЦЯ Хвилинний об’єм кровообігу (ХОК) З, 6 – 5, 0 л/хв Ударний об’єм (систолічний), УО або СО 60 – 70 мл/ск. Частота серцевих скорочень (ЧСС) 60 – 80 ск. /хв Кінцевий діастолічний об’єм (КДО) 120 – 130 мл Кінцевий систолічний об’єм (КСО) 50 – 70 мл Серцевий індекс (ХОК : 1, 76 м 2) 2, 27 – 2, 84 л/хв*м 2 Індекс кровообігу (ХОК : 70 кг) 57 – 70 мл/хв*кг Фракція викиду (ФВ = (УО/КДО)× 100 %) 55 – 65 %

ХОК = УО х ЧСС Переднавантаження Післянавантаження + - Скоротливість + + Ударний об’єм ЧСС + ХОК +

Переднавантаження і післянавантаження § Визначають міру напруження серцевого м’язу перед початком скорочення − переднавантаження, а також навантаження, яке серцевому м’язу належить подолати впродовж скорочення − післянавантаження. § Для серця переднавантаження визначається значенням кінцево-діастолічного об’єму або тиску, коли наповнення шлуночків кров’ю завершилось. § Післянавантаження шлуночка визначається значенням тиску в артерії, яка починається від даного шлуночка.

Електрокардіограма

Зміни, що відбуваються у лівих відділах серця впродовж одного серцевого циклу * − за Гайтон А. К. , Холл Е. Дж. , 2008

Зміни тривалості серцевого циклу, систоли і діастоли при зміні ЧСС, ск/хв Кардіоцикл, с Систола, с Діастола, с 60 1, 00 0, 37 0, 63 75 0, 8 0, 33 0, 47 80 0, 75 0, 32 0, 43 90 0, 66 0, 30 0, 36 100 0, 6 0, 28 0, 32

Зв’язок між об'ємом лівого шлуночка і внутрішньошлуночковим тиском під час систоли і діастоли

Переважання правошлуночкового викиду над лівошлуночковим

Переважання лівошлуночкового викиду над правошлуночковим

Зміна діяльності серця: § Хронотропний ефект – зміна ЧСС. § Інотропний ефект – зміна сили серцевих скорочень. § Дромотропний ефект – зміна швидкості проведення збудження. § Батмотропний ефект – зміна збудливості.

Міогенні механізми регуляції серцевої діяльності § 1. Закон Франка-Старлінга § 2. Хроноінотропний ефект (сходинки Боудіча) § 3. Ефект Анрепа Міогенні механізми регулюють силу серцевих скорочень, тобто зумовлюють інотропний ефект

Закон Франка-Старлінга

Вплив збільшення венозного повернення на криву залежності тиск - об’єм у лівому шлуночку LV Pressure – тиск у лівому шлуночку LV Volume – об’єм лівого шлуночка

Вплив зміни скоротливості на криву Франка Старлінга LVEDP - кінцеводіастолічний тиск у ЛШ SV – ударний об’єм

Вплив збільшення скоротливості на криву залежності тиск - об’єм у лівому шлуночку LV Pressure – тиск у лівому шлуночку LV Volume – об’єм лівого шлуночка

Вплив венозного повернення на величину ударного об’єму Вплив післянавантаження та скоротливості на величину ударного об’єму LVEDP - кінцеводіастолічний тиск у ЛШ SV – ударний об’єм

Хвилинний об'єм серця при збільшенні артеріального тиску * − за Гайтон А. К. , Холл Е. Дж. , 2008 § Хвилинний об’єм серця при збільшенні артеріального тиску до 160 мм рт. ст. не змінюється. § Якщо артеріальний тиск перевищить це критичне значення, хвилинний об’єм серця значно знижується. § За нормальних умов (систолічний тиск від 80 до 140 мм рт. ст. ) серцевий викид залежить від місцевого кровоплину у всіх периферичних органах і тканинах, який визначає величину венозного повернення крові до серця.

Екстракардіальна нервова регуляція серцевої діяльності

Контроль скоротливої функції серця симпатичними і прасимпатичними нервами * − за Гайтон А. К. , Холл Е. Дж. , 2008

Пейсмейкерна функція

Figure 18. 22

Пейсмейкерна функція

Стимулюючий вплив симпатичних нервів на серце § Завдяки симпатичній стимуляції ЧСС у здорової людини може зрости від 70 до 180 -200 ск/хв, інколи до 250 ск/хв. § Стимуляція симпатичної нервової системи забезпечує збільшення сили серцевих скорочень в середньому у 2 рази. Це призводить до збільшення ударного об’єму і систолічного тиску. Таким чином, додатково до механізму Франка-Старлінга, стимуляція симпатичної нервової системи забезпечує збільшення серцевого викиду у 2 -3 рази. § Водночас, гальмування симпатичних нервів серця слабо впливає на його нагнітальну функцію. Зниження серцевого викиду відбувається не більш ніж на 30 %. Це пояснюється низькою частотою постійної тонічної імпульсації, що надходить симпатичними нервами до серця.

Вплив іонів калію (К+) на функцію серця § Надлишок іонів калію у позаклітинній рідині призводить до зменшення сили серцевого м’язу, зменшення ЧСС і може призвести до блокування проведення імпульсів від передсердь до шлуночків. § Механізм таких впливів: при збільшенні вмісту іонів калію у позаклітинній рідині відбувається зменшення як потенціалу спокою, так і потенціалу дії. При цьому сила скорочень міокарду прогресивно знижується. § Збільшення концентрації іонів калію у крові до 8 -12 ммоль/л (це у 2 -3 рази перевищує норму) призводить до зупинки серця в діастолі.

Питання: 1. Під час якої фази кардіоциклу в порожнині шлуночків розвивається максимальний тиск? 2. В яку фазу серцевого циклу відкриваються атріо-вентрикулярні клапани? 3. Коли виникає перший тон серця? 4. Що таке негативний хронотропний ефект і який нейрогенний вплив його зумовлює? 5. Під час яких фаз серцевого циклу закриті атріо-вентрикулярні і півмісяцеві клапани? 6. На який показник серцевої діяльності впливають міогенні механізми регуляції?

Скоротливість Післянавантаження Систолічна недостатність ЧСС

LVEDP - кінцеводіастолічний тиск у ЛШ SV – ударний об’єм

Вплив післянавантаження на зміну ударного об’єму LVEDP - кінцеводіастолічний тиск у ЛШ SV – ударний об’єм

Вплив збільшення післянавантаження на криву Франка - Старлінга LV Pressure – тиск у лівому шлуночку LV Volume – об’єм лівого шлуночка