Нацй авиац унит СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОЇ

Нацй авиац унит «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ» Кузнецова І. О. , д. мистецтвознавтсва, проф. Мараховський А. А. . ст. викл

З визначення культури, що стосується форм організації життя і діяльності людей, а також створюваних ними матеріальних і духовних цінностях, можна виділити напрям, який активно почали вивчати в середині 80 -х років ХХ століття. Це - синтез мистецтв. Якщо 30 років тому цей напрям узагальнював всі види і жанри мистецтв, то сучасне полягання культури в суспільстві настійно вимагає вивчення синтезу мистецтв в контексті дизайну.

Сьогодні стає все очевиднішим, що синтез мистецтв є перш за все створення единої цілісної композиції, яка втілює художній образ за рахунок злиття в ньому образів, створюваних кожним із видів мистецтва своїми власними коштами. Інтер’єр школах «Vittra»

Цифрове міське обладнання / зупинний комплекс, Іспанія, 2006.

Синтез мистецтв - органічне з'єднання різних видів мистецтв в художнє ціле, яке естетично організовує матеріальне і духовне середовище буття людини.

Поняття "Синтез мистецтв" має на увазі створення якісно нового художнього явища, що не зводиться до простої суми складових його компонентів. Їх образна і композиційна єдність, загальна участь в художній організації простору і часу, узгодженість масштабів, пропорцій, ритму сприяють розвитку художньої ідеї, надають на людину багатобічну емоційну дію.

У історії мистецтва відомі всілякі форми синтезу. Архітектура і монументальне мистецтво постійно тяжіють до архітектурно-художнього синтезу, в якому живопис і скульптура, виконуючи і власні завдання, сприяють розкриттю архітектурного образу. У цьому просторово-пластичному синтезі зазвичай беруть участь декоративно-прикладне мистецтво, а останнім часом усе більш активно включаються об'єкти дизайну.

Суть мистецтва архітектури виявляється в її емоційно-образній виразності. Історія свідчить, що для посилення дії на глядача за рахунок більш різностороннього, поглибленого і дохідливого розкриття ідейного змісту в архітектурі дуже часто удавалися до допомоги образотворчих мистецтв.

Конкретність пластичних або живописних художніх образів сприяла кращому сприйняттю основної ідеї. Подібний підхід є основою творчої співдружності, що базується на об'єктивній природі художньо-образного мислення в мистецтві. Проте не слід думати, що синтез мистецтв в архітектурі утворюється простим залученням творів під один дах.

Синтезуюча творча діяльність має специфічні особливості і закономірності, знання, яких сприяє створенню справжнього ансамблю мистецтв.

Мистецтво Графічний дизайн Дизайн Промисловий дизайн Дизайн середовища

Природа синтезу пов'язана із з'єднанням частин предмету на основі взаємодії між ними, для здобуття у результаті цілісного образу предмету. Відносно інтер'єру синтез мистецтв має на увазі композиційну єдність архітектури, скульптури і живопису, елементів декоративно-прикладного мистецтва та дизайну нерозривно об'єднаних в певному архітектурному просторі.

Архітектура як мистецтво, що створює і організуює первинний простір, є визначальною у встановленні принципів взаємодії. Залучені види мистецтв притягуються для посилення виразності архітектурних компонентів просторової форми і обгороджування, а через них і архітектурного простору.

Необхідно мати реальне уявлення про можливість створення життєвого середовища в конкретному приміщенні або їх системі, про особливості сприйняття внутрішніх просторів різного типа, їх величин і форм, про специфічні засоби і прийоми архітектурної композиції поверхонь, що обгороджують. .

Використання синтезу з образотворчим та іншими видами мистецтв має на увазі не лише знання їх видів і способів виконання, але і навики самостійного ескізування деяких композицій дизайнером або архітектором, що органічно включаються в образне вирішення інтер'єру.

. Дизайнер повинен уміти проектувати в узгодженні із загальною образною ідеєю систему освітлення і окремі світильники, систему меблювання і окремі типи меблів, систему візуальної інформації і так далі.

Сьогодні при формуванні міського середовища значна роль відводиться синтезу мистецтв, де поруч із засобами монументально – декоративного мистецтва значну роль відіграють елементи та об’єкти дизайну

Запропонована п'ятирівнева класифікація синтезу мистецтв і дизайну, що відображає це явище сучасної культури.

Перший рівень синтезу - об'єктів дизайну з іншими видами мистецтв. При цьому мається на увазі мистецтво в цілому. Мистецтво є однієї з форм суспільної свідомості, складовою частиною духовної культури людства. Його оцінюють як специфічний рід практично-духовного освоєння світу, відносячи до нього живопис, музику, театр, художню літературу і т. п.

Перший рівень синтезу - об'єктів дизайну з іншими видами мистецтв Стільниця, декорована в дусі «обманок» , техніка scagliola, Пьетро Антонио Паолини, 1732, Флоренція

Другий рівень – синтез декоративно-прикладного, образотворчого мистецтва та дизайну. Цьому відповідають, наприклад, приклади різноманітних видів меблів і предметного світу дизайну.

Крісло для коронації у Вестмінстерському абатстві. Близько 1300 р – Італійський кабінет для великої герцогині Тосканської. Близько 1677,

Третій рівень - синтез гілок дизайну. Три основні гілки сучасного дизайну: дизайн промислових виробів, графічний дизайн, дизайн середовища - поєднують велику кількість його спеціалізації.

Упаковка у вигляді автомобіля як віддзеркалення синтезу гілок дизайну: графічного і промислового Шрифтова колекція «Вуличний фургон» Аллен Меркер 1996 р. Підлогова лампа у формі ваг Дизайнери японської компанії Kyouei design

Серія дизайну постільної білизни

Четвертий рівень - всередині гілки дизайну. Дизайн промислових виробів - художньо-проектна діяльність, спрямована на розробку промислових виробів з високими споживчими якостями, яка охоплює проектування найрізноманітніших предметів та їх комплексів для подальшого виготовлення їх промисловим способом. Сюди входять побутові речі, промислові прилади, верстати, меблі, одяг, засоби транспорту.

П'ятий рівень синтезу дизайну та мистецтв визначається концептуальним пріоритетним принципом синтезу. Якщо для твору мистецтва в цілому це найчастіше художній образ, то в окремих видах мистецтва, синтезованих з дизайном, це, швидше за все, прийоми композиції.

Інтер'єр телестудії Секретаріату Президента України авторів Рибалка А. , Багінського П. , створений в 2003 р.

Многоуровневость синтеза искусств: уровни синтеза Перший об'єктів дизайну з іншими видами мистецтв Другий - з іншими видами декоративно- прикладного и изобразительного искусства Третій - між гілок дизайну Четвертий П'ятий - по всередині гілки определяющем дизайну у принципу синтеза ПРИКЛАДИ Синтез графічного дизайну з кінематографією Синтез промислового дизайну з ДПОМ Синтез графічного та промислового дизайну Всередині гілки Синтез по промислового принципу дизайну композиційної рівноваги Динамічний рядок в WEBдизайні Вишивка по деревині Reddish Studio Флеш-сайт Крісло "Василь" Стілець Bombo для компанії Magis

Із плином тисячоріч первісний синтез багатьох видів діяльності людини виявився зруйнованим, але архетип сприйняття синтезу мистецтв як логічної цілісності життєдіяльності людини залишився на підсвідомому рівні.

На відміну від жанрової, єгипетська монументальна скульптура несла риси узагальненості, масштабності споруди, статичності форми, вічності матеріалу. Скульптурні форми настінних рельєфів і статуй своєю пластикою пом'якшували аскетизм простих архітектурних форм.

Декор в інтер’єрі єгипетського храму: 1 – храм в Абу Симбелі

У обробці інтер'єру римського будинку особлива увага приділялася використанню ордерних колонад різної висоти: урочистість атріуму підкреслювалася вищими колонами. Стіни на всю висоту розписувалися фресками з воскових фарб, що довго зберігали яскравість. Визначено чотири стилі античних розписів, які змінювали один одного

– інтер’єр будинку Гая Марція

Період середньовіччя в Європі тривав більше тисячі років (V – XVII ст. ). Феодальна соціальноекономічна формація була відмічена пануванням класу землевласників, серед яких перше місце займала церква. У ідеології неподільно панувала релігія. Церква стала головною суспільною спорудою, як місце проведення богослужіння, так і інших важливих дій державного і суспільного життя. У зв'язку з цим важлива роль відводилася образній побудові інтер'єру, що оточує людей. У мистецтві середньовіччя особливо був поширений метод мислення символами. Окрім просторової і формальної символіки в інтер'єрі присутня і образотворча, яка проводила роз’яснювальну роботу для безграмотної пастви.

інтер’єр собору Святого Вітта у Празі, готичного стилю

Органічність опрацювання обгороджування, її характерна ажурність, пов'язана з конструкцією, повною мірою властива лише культовим об'єктам. У цивільному будівництві ця органічність завжди була часткова. У невеликих і невисоких приміщеннях виконувалися лише зведення з нервюрами, що спираються на товсті стіни і внутрішні колони.

Провідним типом споруджень епохи Відродження стає багатий житловий будинок. У будинку розташовувалися приміщення приймалень, канцелярії, зали для світських балів, виступів артистів, картинних і скульптурних галерей і тому подібне. До середини XV ст. в Італії визначилася багаторівнева структура міського палаццо, в якому проведено чітке зонування груп приміщень по трьох поверхах: на першому — ділові приймальні і робочі приміщення; на другому — парадні приміщення: зали, кабінет, капела; на третьому — спальні кімнати сім'ї і слуг.

Структура будівель проантичного періоду: стилю Відродження, Капелла Медічі у Флоренціїдвір

- палац Шонбрюн у Вені, XVІІ ст. (бароко); - Італійський зал палацу у Павловську, Камерон, XVIIIст.

Послідовний розвиток ідеї художньої цілісності середовища виявився у витримці вимог стилю в обладнанні, в предметах побуту і навіть у фасонах одягу мешканців будинку. Індивідуальний творчий метод модерна, пов'язаний з декоративними прийомами вирішення об'єктів архітектури, увійшов до протиріччя з соціальними завданнями виконання великого об'єму масового будівництва.

Житлові та громадські будівлі стилю модерн: – сходи у будинку із химерами у Києві

У 60 -х роках увага знов звертається на соціальну роль архітектури в суспільстві, на її гуманістичний художній зміст. Акцент виразності нових форм значною мірою зв'язується з побудовою внутрішнього простору, в якому прагнуть відобразити одночасно і загальну єдність, і відносне розділення по багатозначних функціях. Принцип «перетікаючих» просторів, що моделюють природні ситуації, набуває великого поширення.

Синтез мистецтв виступає своєрідним маркером періодів розвитку культури і суспільства. Є періоди активного його застосування, злиття мистецтв, як можна відзначити в історії стародавнього світу. У сучасній культурі в дизайні інтер'єру є стилі, де використання синтезу мистецтв мінімальне. З’ясовано сутнісні ознаки синтезу мистецтв і дизайну як явища сучасної культури.

Керамічний рельєф у холі дитячої районної поліклініки на Подолі м. Києва

інтер'єр дитячого садка

Висновки Дизайн не стоїть на місці. Простійні зміни, утворення чогось принципово нового являються основною рисою дизайну. Однією з основних рис сучасного дизайну є синтез, поєднання різних стилів, напрямків, технологій та ін. Синтез дозволяє привносити новизну в уже існуюче, поновому глянути на відомі нам речі, предмети промдизайну та інтер’єри. В даний час дизайн є важливим фактором формування предметного середовища і способу життя будь-якої людини.

У ХХI столітті стилі з минулого стали не тільки джерелом натхнення для дизайнерів інтер'єрів, але і повноправною складовою сучасної візуальної культури. Ми далеко пішли від тих часів, коли за допомогою єдиного стилю можна було виразити дух епохи. Революційні наукові відкриття і нові технології, колись надихали безліч дизайнерів вже не є потужним творчим стимулом. В даний час дизайнери стоять перед найширшим вибором художніх засобів і стилістичних атрибутів, вони вільні

Список використаних джерел 1. Быстрова Т. Ю. Вещь. Форма. Стиль: Введение в философию дизайна. - Е. : 2001. 2. Глазычев В. Л. О дизайне. - М. : Гардарики, 1970 3. Лаврентьев А. Н. История дизайна. - М. : Высш. шк. , 2006 4. Мурина Е. Б. Проблемы синтеза пространственных искусств. - М. , 1982. - 192 с 5. Степанов Г. П. Взаимодействие искусств. – Л. : Художник РСФСР, 1973. – 184 с. 6. Степанов Г. П. Композиционные проблемы синтеза искусств. - Л. Художник РСФСР, 1984. - 320 с. 7. Аrchitecture [Электронный ресурс]: - М. : 2007. http: //architecture. interiorua. com