
Нудьга.ppt
- Количество слайдов: 19
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА Нудьга Яна Олегівна “Соціальна робота сім’ями, що мають складні життєві обставини” Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і технології соціальної роботи Савельчук Ірина Борисівна
АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ Соціальна робота з сім'ями, що мають складні життєві обставини є особливим чином організованою діяльністю, направленою на малі групи людей, що потребують соціального захисту і підтримки ззовні, основним змістом якого є сприяння і допомога у відновленні та підтримці нормального функціонування сім'ї. І для багатофункціональності цієї діяльності треба намагатися її удосконалювати. Зазначене вище дало підстави вважати актуальним і перспективним визначений напрямок дослідження та зумовило вибір теми: «Соціальна робота з сім’ями, що мають складні життєві обставини»
МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛЯГАЄ В ТЕОРЕТИЧНОМУ ОБҐРУНТУВАННІ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ПЕРЕВІРЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗМІСТУ, МЕТОДІВ ТА ФОРМ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СІМ’ЯМИ, ЩО МАЮТЬ СКЛАДНІ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ.
ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Розкрити сутність поняття «сім’ї, що мають складні життєві обставини » та проаналізувати особливості життєдіяльності кризових сімей. 2. Визначити зміст, методи, форми та технології соціальної роботи з сім’ями. 3. Обґрунтувати ефективність методів та форм діяльності соціальних працівників з сім’ями, що мають складні життєві обставини в умовах центру соціальних служб для дітей, сім ї та молоді. 4. Експерементально перевірити корекційно-розвивальну програму для батьків з сімей, що мають складні життєві обставини.
Об'єкт дослідження – процес надання соціальних послуг сім’ям, що мають складні життєві обставини. Предмет дослідження – методи і форми соціальної роботи з сім’ями, що мають складні життєві обставини в умовах Шевченківського районного в місті Києві центру соціальних служб для дітей, сім ї та молоді
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ БАЗОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАВ: Шевченківський районний в місті Києві центр соціальних служб для дітей, сім ї та молоді. В експериментальній роботі брали участь: 10 сімей, які стоять за межею благополуччя: 12 дітей, вік яких становить від 6 до 12 років та їх батьки, залучені соціальні працівники, які є штатними працівниками центру та працюють з даною категорією клієнтів.
ВІДПОВІДНО ДО ПЕРШОГО ЗАВДАННЯ: розкрито сутність поняття “сім’ ї, що мають складні життєві обставини”; проаналізовано особливості життєдіяльності кризових сімей.
СІМ’Ї, ЩО МАЮТЬ СКЛАДНІ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИсім’ї, які в силу різних причин повністю або частково втратили свої виховні можливості, у результаті чого в них складаються несприятливі умови для виховання дитини. Існує три види таких сімей: Сім'я з безвідповідальним відношенням до виховання дітей, де стан ускладнюється аморальною поведінкою і способом життя батьків. Сім'я з низькою педагогічною культурою батьків, які допускають помилки у підборі засобів, методів і форм роботи з дітьми, батьки не можуть встановити вірний стиль і тон взаємовідносин з дітьми. Сім'я, в котрій діти без нагляду по різним причинам: розлучення, розлад в сім'ї, зайнятість батьків, тощо.
ВІДПОВІДНО ДО ДРУГОГО ЗАВДАННЯ: визначено : зміст, методи, форми та технології соціальної роботи з сім’ями, що мають складні життєві обставини. Соціальні працівники, допомагаючи сім’ям, що мають складні життєві обставини, у своїй роботі спираються на певні соціальні технології, які являють собою сукупність методів, прийомів і засобів діяльності соціального працівника в конкретній ситуації
НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ Є : соціальний супровід сімей (ведення випадку)- це вид соціальної роботи, спрямованої на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності сімей, дітей і молоді, шляхом надання необхідних соціальних послуг, допомоги та здійснення відповідних заходів. консультативна робота формування підтримуючих мереж сім’ї.
ВІДПОВІДНО ДО ТРЕТЬОГО ЗАВДАННЯ: o Обґрунтовано та перевірено ефективність методів та форм діяльності соціальних працівників з сім’ями, що мають складні життєві обставини в умовах центру соціальних служб для дітей, сім ї та молоді.
ФОРМАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА ГРУПОВОЇ РОБОТИ З ЧЛЕНАМИ СІМЕЙ, ЩО МАЮТЬ СКЛАДНІ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ , Є телефонні розмови, сімейні, індивідуальні візити в сім’ю: планові та без попереджень, зустрічі, інтерв’ювання, тестування, консультація, співбесіда, переадресація, доручення. бесіда, дискусія, диспут, проведення тренінгів, робота групи взаємодопомоги та взаємопідтримки.
ВІДПОВІДНО ДО ЧЕТВЕРТОГО ЗАВДАННЯ: проведено первинну діагностику взаємостосунків батьків та дітей у сім‘ях, що мають складні життєві обставини; розроблено та експерементально перевірено корекційно -розвивальну програму для батьків з сімей, що мають складні життєві обставини.
В РЕЗУЛЬТАТІ ОБСТЕЖЕННЯ ПРОВЕДЕНОГО У ДЕСЯТИ СІМ’ЯХ (14 РЕСПОНДЕНТІВ), ЯКІ ПОТРЕБУЮТЬ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ. БУЛО ВИЯВЛЕНО, ЩО ЗАГАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ТРУДНОЩІВ У ВЗАЄМОСТОСУНКАХ З БАТЬКАМИ СТАНОВИТЬ: а) відношення до матері: високий - 58. 4%середній - 33. 3% низький - 8. 3% б) відношення до батька: високий - 0% середній - 16. 7% низький - 83. 3% в)агресивність, ступінь прояву: високий 83. 4%середній - 0%низький - 16. 7% г) відособленість: високий - 41. 7%середній - 58. 3% низький - 0% д) реакція на фрустрацію: високий - 8. 3 % середній - 75% низький - 16%
ПОРІВНЯЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДІАГНОСТИКИ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН ДІТЕЙ З СІМЕЙ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ.
ПІСЛЯ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ: Назва шкали Номер шкали “Прийнят тянехтуванн я” “Кооперац “Симбіоз” ія” “Авторита “Маленьк рна а невдаха” гіперсоціа лізація” 1 2 3 4 5 Процентни 48, 6% й ранг на початку обстеження 32, 3% 48, 3% 80% 94, 9% Процентни 46, 9% й ранг після проведення корекційної програми 56, 51% 62, 9% 58, 5% 76, 7%
ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ КОРЕКЦІЙНОРОЗВИВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ БУЛИ ОТРИМАНІ НАСТУПНІ РЕЗУЛЬТАТИ: у відношенні до матері покращились стосунки у чотирьох дітей, у однієї дитини вони перейшли з низького рівня у середній у дев’яти дітей покращився результат по відношенню до батька. У чотирьох дітей з низького він став середнім; найкращі результати були отримані у зниженні агресивності дітей у дев’яти дітей він з високого рівня став середнім; знизився рівень прагнення до відособлення у однієї дитини він з високого став середнім, а у другої з середнього - низьким; реакція на фрустрацію також знизилась у трьох дітей з високого рівня до середнього.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ: Застосування комплексно-розвивальної програми показало покращення взаємостосунків між батьками та дітьми, вплинуло на існуючу ситуацію. І якщо зважати, що участь у програмі приймали сім’ї у складних життєвих обставинах, то програма показала свою ефективність. Таким чином, соціальна робота з сім’ями, що мають складні життєві обставини повинна поєднувати в собі як традиційні(соціальний супровід, консультування) так і інноваційні(підтримуючі мережі сім’ї) форми, методи та технології соціальної роботи, на основі останніх було розроблено корекційно-розвивальну програму. Отже, результати теоретичного і експериментального дослідження засвідчили про вирішення поставлених завдань і окресленої мети та наявність позитивних показників.
Дякую за увагу!