Національна економіка Література Пухтаєвич Г Аналіз

Національна економіка

Література • Пухтаєвич Г. Аналіз національної економіки. – К. : КНЕУ, 2003. • Тарасевич Л. , Гребенников П. , Леусский А. Макроэкономика. – М. : Высшее образование, 2006. • Е. Абель. , Б. Бернанке. Макроекономика. -М. : Высшее образование, 2009. • О. Базілінська. Макроекономіка. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. • Ж. Сапир. К экономической теории неоднородных систем. – М. : Изд. дом ГУ-ВШЭ, 2001. • В. Ліпов. Інституціональна комплементарність соціальноекономічних систем. – Харків: ХНУ ім. Каразіна, 2011. •

Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе

Зміст • Предмет, ознаки та трактування національної економіки. • Завдання та методологічні особливості аналізу національної економіки. • Типи економічних систем: основні характеристики і механізми господарювання.

Предмет дисципліни Предмет вивчення національної економіки – це сукупність ресурсних, економічних, інституціональних та соціальних чинників, що визначають відмітні риси національної економіки та її специфіку функціонування.

Умови виникнення національної економіки • Наростання і поглиблення суспільного розподілу праці, який спричиняє виникнення різноманітних видів діяльності, спеціалізацію територій. • Формування міцних централізованих держав.

Ознаки національної економіки • • • Національний суверенітет Загальний економічний центр Єдиний відтворювальний механізм Територіальна визначеність Ресурсо-виробничі ознаки Загальне економічне середовище: а) єдине економічне законодавство; б) загальна грошова одиниця; в) загальна грошовокредитна та фінансова система

Концепції національних цивілізацій • М. Данилевський: будь-який народ характеризується мовою та складає особливий культурно-історичний тип • О. Шпенглер: кожна культура має власну цивілізацію, але існує ізольовано та замкнуто (індійська, китайська, вавилонська, єгипетська, антична, арабська, руська, західноєвропейська). Вона виникає, зріє, старіє та помирає. Смерть пов'язана з виникненням міст, які знищують традиції та культуру. • А. Тойнбі: цивілізація – стала сукупність людей, поєднаних духовними, насамперед релігійними, традиціями та географічними рамками (шумерська, вавілонська, мінойська, еллінська, християнська, індуська, ісламська – всього до 30 цивілізацій).

Трактування національної економіки • Національна економіка як національний ринок, схильний до саморегуляції (класична школа → неокласичний напрям → теорія загальної ринкової рівноваги Вальраса, модель Ерроу-Дебре) • Національна економіка як система певних виробничих відносин (марксизм → радянська економіка ) • Національна економіка як народне господарство країни (німецька історична школа → теорія “соціального ринкового господарства“) • Національна економіка як національний ринок, що потребує активного корегування з боку держави (кейнсіанський напрямок → “Новий курс” Рузвельта)

Німецька історична школа: • Одного економічного ідеалу не може бути для народів, так само як плаття не шиються за однією міркою (В. Рошер) • Економічні закони існують, але їх не можна відкрити тільки логічним обґрунтуванням. Теоретичні узагальнення повинні опиратися на факти (Г. Шмоллер); • У суспільних науках немає місця для математики, тому що реакції людської психіки є занадто складне завдання для диференціального обчислення (Г. Шмоллер)

Історичний метод в економічній теорії 1. Вивчати, чого бажали народи й чого (а також чому) домоглися в економічній сфері. 2. Не обмежуватися спостереженням сучасних економічних взаємовідносин, тому що нація - це не просто сума індивідів. 3. Порівнювати економічні процеси всіх народів, особливо корисно вивчати стародавні, чия історія вже закінчилася й з'являється у своєї завершеності. 4. Не критикувати й не схвалювати суспільні установи - з них лише декілька корисні або шкідливі для всіх народів однаково. 5. Намагатися з'ясувати, яким чином і чому доцільне часто перетворювалося в безглузде, а благодіяння оберталися бездіями.

Карл Кніс «Політична економія з погляду історичного методу» (1853) «Економічна наука здатна описувати виникнення й розвиток економічних процесів, але не в змозі дати адекватні їм узагальнення»

Порівняння Історичної школи із Класичною Класична школа Історична школа - абстрактний дедуктивний метод - описово-емпіричний підхід - досліджуються сформовані суспільно-економічні форми - жодна суспільна форма не є завершеною, вони постійно змінюються - в будь-якому суспільстві діють об'єктивні економічні закони - немає загальних законів, є національні особливості - існують універсальні рецепти пристосування теорії до практики - економічну теорію не можна абсолютизувати - досліджуються економічні фактори - виявляються етичні фактори - теза про незначну роль держави - теза про значну роль держави

Густав Шмоллер про історичний метод: • історична школа доповнила економічний аналіз деталізацією історичних досліджень і пошуком історичної причинності подій; • висунула положення про єдність соціального життя, нерозривного зв'язку економічних, юридичних, політичних, національних відносин; • висунула етичні аргументи; • запропонувала еволюційний підхід на основі історичного матеріалу; • показала роль інтересів у взаємодії як індивідів, так і окремих груп;

Аналіз національної економіки охоплює дослідження: • структури і динаміки основних макроекономічних показників; • стану товарного, фінансового, грошового ринків та механізмів їхньої рівноваги; • ринку праці і основних процесів на ньому; • параметрів макроекономічної рівноваги; • темпів, факторів, потенціалу економічного зростання та ефективності структурних зрушень; • впливу інституціональних (соціальних, політичних, етнічних, релігійних тощо) чинників на економічний розвиток.

Основні завдання національної економіки: • Визначення тенденцій макроекономічного розвитку; • Виявлення ресурсів економічного зростання; • Виявлення причинно-наслідкових зв'язків в національній економіці і найвпливовіших факторів; • Корегування і розробка макроекономічних концепцій з урахуванням національної специфіки.

Методологічні особливості аналізу національної економіки • Агрегування – дослідження макроекономічних суб'єктів, ринків, показників; • Систематичність – щорічний аналіз соціальноекономічного стану країни; • Системність – підпорядкування локальних завдань вирішенню національних проблем; • Комплексність – охоплення всіх фаз розширеного відтворення, всіх зв'язків і пропорцій в економіці

Види наукового аналізу: • Статичний – фіксується значення ендогенних параметрів на певний час (приклад: ВВП на кінець року) • Порівняльної статики – визначаються ендогенні параметри в різні моменти, але не аналізується процес переходу від одного стану до іншого • Динамічний – екзогенні та ендогенні параметри розглядаються як функції часу, досліджується процес переходу від одного стану до іншого

Суб’єкти національної економіки тотожні макроекономічним суб'єктам: • сектор домашніх господарств, • підприємницький сектор, • державний сектор • зарубіжжя Вони взаємодіють на макроекономічних ринках: • Ринок благ • Ринок капіталу • Ринок грошей • Ринок праці

Сектор домашніх господарств Види економічної активності: • пропозиція ресурсів на факторних ринках; • споживання частини отриманого доходу на товарному ринку; • заощадження частини отриманого доходу на фінансовому ринку Y = C + S

Підприємницький сектор Види економічної активності: • Попит на фактори виробництва а ресурсному ринку; • Пропозиція товарів та послуг на ринку благ; • Попит на кредити на фінансовому ринку; • Інвестиційний попит на ринку благ

Державний сектор Види економічної активності: • Виробництво суспільних благ; • Закупівля товарів і послуг на ринку благ; • Попит на фактори виробництва на ринку ресурсів; • Стягнення податків і надання трансфертів, дотацій, субсидій, субвенцій; • Фінансування державних проектів; • Пропозиція грошей.

Зарубіжжя Види економічної активності: • Формування експорту-імпорту товарів і послуг на товарному ринку; • Формування експорту-імпорту капіталу на фінансовому ринку; • Здійснення валютних операцій.

Показники соціальноекономічного розвитку • Кількісні та якісні; • Натуральні та вартісні; • Абсолютні та відносні.

Найважливіші макроекономічні індикатори: • Для товарного ринку: обсяги реального і номінального ВВП; динаміка реального ВВП; дефлятор ВВП; структура ВВП за секторами, галузями, регіонами, доходом і кінцевим споживанням; обсяг, динаміка, галузева та регіональна структура ЧВП та НД • Для ринку капіталу: індекси фондового ринку; курс цінних паперів • Для грошового ринку: структура грошової маси, рівень і темп інфляції; коефіцієнти готівки, монетизації, доларизації; курс національної валюти; • Для ринку праці: чисельність, статево - вікова та кваліфікаційна структура робочої сили, рівень зайнятості та безробіття, продуктивність праці

Головні ендогенні параметри національної економіки • Національний доход, • рівень зайнятості, • рівень цін, • ставка заробітної плати, • ставка відсотку.

Класифікація національної економіки • За характером економічної системи: традиційна (натуральне господарство); ринкова змішаного типу; централізована (адміністративно-командна система); перехідна. • За стадією розвитку суспільства: доіндустріальна, індустріальна та постіндустріальна. • За ступенем інтеграції у світову практику господарювання: національна економіка закритого і відкритого типу (для відкритого типу: експорторієнтована або імпортозалежна) • За соціально-економічним і техніко-технологічним рівнем: високорозвинена; система, що розвивається; слабо розвинена. • За структурою господарства: аграрно-індустріальна та індустріально-аграрна. • За політичним режимом: авторитарна (північна Корея), схильна до авторитаризму (Білорусь, Росія, Узбекистан, Туркменистан, Таджикистан); трансформаційна (Україна, Грузія), Вірменія, Албанія, Киргизстан); недосконала демократія (Естонія, Литва, Латвія, Угорщина, Польща, Румунія, Болгарія, Молдова); повна демократія (Чехія).

Країни традиційної економіки Бенін Бангладеш Гаїті Сомалі Чад Судан Ефіопія

Країни командноадміністративної економіки Північна Корея Радянський Союз Куба частково Кітай

Країни ринкової економіки змішаного типу США Швеція Німеччина Японія

Схема кругообігу змішаної економіки

Механізми регулювання в соціально-економічних системах • Ринковий механізм — організація відносин між економічними суб'єктами базується на принципах економічної свободи, вільного ціноутворення та конкуренції. • Адміністративно-командна система управління — жорстко централізоване, тотальне державне управління соціально-економічним розвитком країни на основі директивного плану. • Змішане управління національною економікою — система управління, яка базується на плюралізмі форм власності та органічно поєднує переваги ринкових і державних регуляторів. •

Причини активного втручання держави • Зміни у механізмі вільної конкуренції під впливом монополістичних тенденцій. • Ускладнення ринкового саморегулювання, що проявляється в циклічності економічного розвитку • Відсутність соціальних гарантій, соціальна незахище ність громадян у випадках безробіття, хвороби, старості. • Усуспільнення та одержавлення частини господарства в національному та міжнародному масштабах, перетворення держави на активний суб'єкт економічних відносин.

Механізм державного втручання Види економічної політики • фінансово-бюджетна (фіскальна), • кредитно-грошова (монетарна), • цінова, • інвестиційна, • антимонопольна, • структурна, • аграрна, • соціальна, • зовнішньоекономічна, • науково-технічна, • природоохоронна тощо Інструменти економічної політики • індикативне планування, • регулювання фінансовокредитної системи, • регулювання грошового обігу, • регулювання доходів та видатків населення.

Характерні риси змішаної системи управління: • Основним регулятором економічних процесів є ринковий механізм. Державне регулювання економіки доповнює ринкові важелі. • Система поєднує гнучкість ринкового саморегулювання і стійкість державного управління, спрямованого на задоволення соціальних потреб суспільства. • Забезпечується реалізація вищих макроекономічних цілей: макроекономічна ефективність і конкурентноздатність, соціальна справедливість, стабільне економічне зростання. • Поряд з ринковими і державними регуляторами формується ще один елемент управління - інститут соціального партнерства. • Передбачається врахування рішень корпоративного управління, а також наднаціональних, міждержавних органів.

Моделі державного регулювання • Американська (ліберальна): США - максимальне самозабезпечення фізичних та самофінансування юридичних осіб; бюджетна централізація національного продукту – 25 -30% • Німецька (неоліберальна): Німеччина – спрямована на усунення перешкод для конкуренції, стимулювання малого бізнесу, зростання зайнятості і продуктивності праці, соціальний захист; бюджетна централізація національного продукту – 45 -55% • Західноєвропейська (кейнсіанська): Великобританія, Франція, Австрія, Італія – активне державне регулювання при помірному рівні бюджетної централізації національного продукту – 35 -45% • Шведська (скандинавська): північні західноєвропейські країни – забезпечення максимально сприятливих умов для суспільно корисної активності кожного суб'єкта; розгалужена державна соціальна сфера та високий рівень бюджетної централізації національного продукту (близько 60%) • Японська: Японія – високий рівень державного управління, повне державне фінансування інноваційної діяльності, помірний рівень бюджетної централізації національного продукту (30 -35%)

Закономірності перехідної економіки • роздержавлення (зняття з держави функцій управління); • реформування відносин власності (приватизація); • демонополізація (створення конкурентного середовища, подолання державної монополії, антимонопольна політика); • лібералізація цін (перехід до вільного ціноутворення); • макроекономічна стабілізація (мінімізація дефіциту державного бюджету, обмеження інфляції, забезпечення росту зайнятості, антициклічна політика); • формування ринкової інфраструктури (товарних, фондових бірж, служб зайнятості, інвестиційних фондів, довірчих товариств); • створення системи соціального захисту населення (соціального забезпечення і соціального страхування); • інституційні перетворення (впровадження ринкових і демократичних інститутів).