НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ КАФЕДРА

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ КАФЕДРА КРИМІНОЛОГІЇ ТА КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОГО ПРАВА ПРЕЗЕНТАЦІЯ на тему: “КУРС КРИМІНОЛОГІЇ” Підготував: заступник начальника кафедри кандидат юридичних наук, доцент підполковник міліції Левченко Ю. О. Київ-2014

Краще запобігати злочинам, ніж карати за них. Це складає мету будь-якого доброго законодавства, яке, по суті, є мистецтвом вести людей до найвищого щастя… Ч. Беккаріа, 1764 р. План 1. Стан та перспективи розвитку кримінологічної науки в Україні 2. Цілі вивчення курсу кримінології 3. Методологія та методика курсу кримінології 4. Структура курсу кримінології 5. Висновки та пропозиції 6. Літературні джерела

1. Стан та перспективи розвитку кримінологічної науки в Україні

Зародження кримінологічної науки (Платон, Арістотель) Справжні витоки кримінологічної теорії можна говорити лише з моменту зародження такої науки, як кримінальне право. Кримінологічні погляди в рамках науки кримінального права з’явилися не відразу. Так термін „кримінологія” виник у другій половині ХІХ століття. Вперше його почав використовувати Топинард. Вперше книга „Кримінологія” була написана Р. Горофало

Зародження кримінологічної думки Арістотель, Платон ПЕРШІ КРИМІНОЛОГІЧНІ ШКОЛИ (НАПРЯМКИ) Антропологічна теорія Теологічні теорії злочинності раннього феодалізму Кримінологічні ідеї філософівпросвітителів Монтеск’є, Вольтер, Беккаріа Кримінологічні ідеї соціалістів утопістів Ж. Мольє, Мореллі, Фурьє, Р. Оуен Кримінологічні ідеї російських прогресивних мислителів Радіщев, Герцен, Белінський, Добролюбов, Чернишевський Ч. Ламбразо, Є. Феррі, Теорія конституціональної схильності З. Кречмер Психоаналітична теорія Зігмунд Фрейд Генетичні теорії (“спадковості”; “родинного дерева”; “близнюків”; “біохімічного аналізу”; “хромосомних аномалій”; “расової схильності”) Соціологічна теорія факторів Адольф Кетле, Ван-Гомель, Лист, Принс Теорія соціальної дезорганізації Дюркгейм, Р. Мертон Теорія “конфлікту культур” Т. Селлін Теорія “диференційованої асоціації” Е. Сатерленд Розвиток кримінології в Росії: М. В. Духовський, І. Я. Фойницький, М. С. Таганцев, М. І. Люблінський, Є. М. Тарановський М. Н. Гернет, М. М. Ісаєв, М. М. Полянський, А. М. Трайнін Сучасна вітчизняна кримінологія Багрій-Шахматов М. В. , Борисов В. І. , Глушков В. О. , Голіна В. В. , Даньшин І. М. , Джужа О. М. , Закалюк А. П. , Зелінський А. Ф. , Костенко О. М. , Лановенко І. П. , Литвак О. М, Михайленко П. П. , Туркевич І. К. , Шакун В. І.

1 -й з'їзд Кримінологічної асоціації України визнав за необхідне: 1) 2) 3) 4) підвищити рівень координації наукових досліджень кримінологічного напрямку, вдосконалити їхній зміст і посилити практичну спрямованість подальшого розвитку міжнародного співробітництва в галузі кримінологічних досліджень, здійснити заходи щодо впровадження їхніх результатів у практику; удосконалити кримінологічну підготовку кадрів працівників судових та правоохоронних органів; визначити перспективи розвитку кримінологічних досліджень та їхнього організаційного, інформаційного та методичного забезпечення; визнати, що головною метою є проведення кримінологічних досліджень в Україні та впровадження їхніх результатів у практику, забезпечення прав і свобод людини, інтересів організованого на демократичних засадах суспільства, сприяння становленню правової держави.

Предмет кримінології Дослідження закономірностей, законів, принципів і властивостей розвитку суспільних відносин, що становлять об'єкт кримінології Злочинність Особа злочинця Причини та умови злочинності Запобігання злочинності

Основні актуальні проблеми кримінології Встановлення дієвого заслону кримінальному насильству, забезпечення надійної охорони життя, здоров'я та власності громадян. Профілактика злочинів серед неповнолітніх та молоді. Поліпшення боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Протидія процесам криміналізації економіки тощо.

2. Цілі вивчення курсу кримінології

Практична мета вивчення курсу кримінології ВИРОБЛЕННЯ НАУКОВИХ І ПРАКТИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ, ПОЛОЖЕНЬ ТА ВИСНОВКІВ З ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАПОБІГАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ

Після вивчення курсу кримінології курсант повинен отримати знання та відпрацювати свій професійний алгоритм діяльності через: розуміння, аналізу та оцінки оперативної обстановки у відповідному регіоні з урахуванням латентної злочинності; грамотного складання службових доповідей з оглядом правозастосовної і профілактичної діяльності; вивчення злочинності і її причин у певному населеному пункті, на певній території, на відповідному об'єкті з використанням сеціальних методик;

правильного застосування вимог процесуального законодавства щодо запобігання злочинам та усунення умов, які сприяли його вчиненню; грамотної та своєчасної оцінки особистості того, хто вчинив злочин, та дійсних мотивів злочинної поведінки особи.

3. Методологія та методика курсу кримінології

МЕТОДОЛОГІЯ КРИМІНОЛОГІЇ ДІАЛЕКТИКА Основні закони і категорії діалектики ПРИНЦИПИ ДІАЛЕКТИКИ

ОСНОВНІ ЗАКОНИ І КАТЕГОРІЇ ДІАЛЕКТИКИ ЗАКОНИ ПРИНЦИПИ ДІАЛЕКТИКИ КАТЕГОРІЇ єдиничного, Єдності і боротьби особливого, протилежностей загального Переходу кількісних змін у якісні Заперечення заперечень об'єктивного розгляду предметів і явищ загального зв'язку предметів причини і наслідку необхідності та випадковості можливості та дійсності змісту та форми сутності та явища постійного розвитку предметів і явищ

МЕТОДИ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ - історичний - порівняльно–правовий - формально – логічний - системного аналізу - моделювання - узагальнення - абстрагування - аналогії СПЕЦІАЛЬНІ - анкетування - інтерв'ювання - тестування - спостереження - експерименту

Методи контролю засвоєння знань з кримінології методи усного контролю (бесіда, розповідь курсанта (слухача), диспут, спостереження та ін. ); методи письмового контролю (письмові роботи, реферати, складання тез конспектів тощо); метод педагогічного спостереження (спостереження викладача, що використовується під час узагальнення успішності); методи практичного контролю (виконання практичних завдань); методи програмового контролю (системи тестового контролю засвоєння знань ).

Схема проведення ігрового практичного заняття

Рівні засвоєння матеріалу ознайомлювальний, відтворювальний, реконструктивний, творчий.

Основні вимоги, які пред'являються до оцінки знань при вивченні курсу кримінології Всебічність – дозволяє охопити різний за змістом матеріал і визначити обсяг знань. Об'єктивність – відповідне виставлення оцінки фактичним знанням курсантів (слухачів). Виставлення всіх оцінок проходить гласно. Цей спосіб сприяє встановленню моральнопсихологічних стосунків між викладачем та курсантами (слухачами).

Системність – оцінюються всі види навчальної роботи курсантів (слухачів), що стимулює їх діяльність. Індивідуальність – індивідуалізація має ґрунтуватись на критеріях оцінок єдиних для всіх, але повинні бути і конкретні форми індивідуального підходу. Аргументованість – має значний вплив на розвиток навчально-пізнавального інтересу. Не мотивовані оцінки ускладнюють орієнтацію курсантів (слухачів) у рівні прогалин у знаннях, кількість обґрунтувань визначаються в залежності від ситуації.

4. Структура курсу кримінології

Навчальний курс кримінології Загальна частина 1 -й РОЗДІЛ (Загальна частина) Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології. Тема 2. Історія розвитку та сучасний стан кримінології. Тема 3. Злочинність та її основні характеристики. Тема 4. Причини та умови злочинності. Тема 5. Кримінологічне вчення про особу злочинця. Тема 6. Проблеми віктимології та суїциду. Тема 7. Організація і методика кримінологічних досліджень Тема 8. Кримінальна статистика та її застосування в діяльності органів внутрішніх справ. Тема 9. Теорія профілактики злочинності. Тема 10. Кримінологічне прогнозування та планування заходів протидій злочинності. Тема 11. Аналіз зарубіжних кримінологічних концепцій причин злочинності. Особлива частина 2 -й РОЗДІЛ (Особлива частина) Тема 12. Правові та організаційні основи профілактичної діяльності ОВС. Тема 13. Кримінологічна характеристика та профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю. Тема 14. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам неповнолітніх. Тема 15. Кримінологічна характеристика та запобігання рецидивним злочинам. Тема 16. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинів у сфері економіки. Тема 17. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам. Тема 18. Кримінологічна характеристика та профілактика професійної злочинності. Тема 19. Кримінологічна характеристика та профілактика організованої злочинності. Тема 20. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримінальним корисливим злочинам. Тема 21. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам вчинених через необережність.

Загальна частина курсу кримінології Розглядаються загальнотеоретичні вчення про злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності, запобігання злочинності, а також вивчається розвиток самої кримінології як науки. Зазначені кримінологічні явища та категорії досліджуються узагальнено, без виділення специфіки окремих видів злочинності

Особлива частина курсу кримінології Визначається кримінологічна характеристика окремих видів злочинності, яка поділяється за видами злочинів, змістом злочинних діянь, за особливостями контингенту злочинців.

5. Висновки та пропозиції

Сучасний розвиток кримінології як науки передбачає застосування міжнародних стандартів на основі аналізу зарубіжного досвіду Міжнародне співробітництво МВС України Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю по лінії ООН Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю по лінії неурядових міжнародних організацій Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю по лінії Інтерполу

Література з педагогіки Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: Навчальнометодичний посібник / Л. В. Артемова. – К. : Кондор. – 2008. – 272 с. Вісті кримінологічної асоціації України: Альманах. Видавництво Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – Вип. 1. Керницький І. С. Сучасні інформаційні технології та їх використання в науково-педагогічній діяльності: Навчальний посібник / І. С. Керницький. – Львів: Львівській державний університет внутрішніх справ, 2013. – 264 с. Педагогіка вищої школи: Навччальний посібник [за ред. д-ра пед. наук, професора З. Н. Курлянда]. – Вид. 3 -тє, перероб. та доп. – К. : Знання, 2007. - 495 с. Черняк С. , Рябуха О. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник / С. Черняк, О. Рябуха. – К. : Академперіодика. – 2012. – 232 с.

Література з кримінології Джужа О. М. , Кирилюк А. В. Сучасний погляд на розвиток кримінології // Право України. - № 2. – 2003. – С. 97 -101. Джужа О. М. , Іванов Ю. Ф. Кримінологія: Навчальний посібник – К. : Вид. Паливода А. В. , 2006. – 264 с. Джужа О. М. , Чернявський С. С. Місце і роль кримінологічних досліджень у протидії економічній злочинності в Україні // Наук. Вісник НАВСУ. - 2005. - № 1. -С. 89 -95. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: у 3 кн. . — К. : Ін Юре, 2007. Кн. 3 : Практична кримінологія. — 320 с. Коваленко В. Кримінологічний аналіз як складова теорії протидії злочинам в економічній сфері // Право і безпека. - 2004. - № 3. - С. 61. Колб О. Г. , Яцишин М. М. , Крикунов О. В. Кримінологія : довідник термінів, основні визначення, рекомендовані джерела: навч. посібник // Олександр Григорович Колб (ред. ). — Луцьк : РВВ «Вежа» Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. — 467 с.