Скачать презентацию Національн ий дендрологі чний парк Софіївка Націона Скачать презентацию Національн ий дендрологі чний парк Софіївка Націона

Парк.pptx

  • Количество слайдов: 12

Національн ий дендрологі чний парк «Софіївка» Національн ий дендрологі чний парк «Софіївка»

Націона льний дендрологі чний парк «Софі ївка» — парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук Націона льний дендрологі чний парк «Софі ївка» — парк, науково-дослідний інститут Національної академії наук України. На сьогодні — це місце відпочинку. Щорічно його відвідують близько 500 тисяч людей. Площа — 179, 2 га. «Софіївка» є пам'ятником краєвидного типу світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII — першої половини XIX століть. Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: таксодіум (кипарис болотний), сосна Веймутова, тюльпанове фдерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших.

Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам'янки, за адресою Парк розташований у північній частині міста Умань Черкаської області, обабіч ріки Кам'янки, за адресою — вулиця Київська, 12 -а. З 1980 року директором дендропарку є член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор Іван Семенович Косенко.

Станіслав Щенсний Потоцький Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Станіслав Щенсний Потоцький Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля. Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню.

При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.

Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та Головна композиційна вісь парку проходить по річищу Кам'янки, де споруджено ряд штучних басейнів та ставів: Верхній — понад 8 га, Нижній — близько 1, 5 га та інші, водоспади (один з них 14 м висотою), шлюзи, каскади, підземну ріку Ахеронт (завдовжки 224 м), водограї (найбільший — до 20 м) тощо. Парк прикрашають штучні скелі (Левкадська (Бельведерська), Тарпейська й інші), ґроти (Венери, «Горішок» , «Страху і сумнівів» та інші), павільйони (Флори, Рожевий), альтанки, скульптура.

Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено Завдяки компонуванню різних деревних порід, поєднанню їх з водоймами, скелями й архітектурними спорудами, створено види й перспективи різних планів (Головна алея, Англійський парк, Єлісейські поля та інші). Коли Людвіг Метцель закінчив будівництво, в'їзд до парку був з боку оранжерей (тобто, з двору сільськогосподарської академії). Тоді приїздили в «Софіївку» на конях по теперішніх вулицях Тищика і Київській.

30 березня 1859 року царським указом «Софіївку» передано у відання Головного училища садівництва Росії, 30 березня 1859 року царським указом «Софіївку» передано у відання Головного училища садівництва Росії, переведеного з Одеси до Умані. Парк продовжував називатися «Царициним садом» , хоч указом царя його названо «Уманським садом Головного училища садівництва» . З 1899 року, під керівництвом професора В. В. Пашкевича, парк поповнився новими насадженнями (Англійський парк), де було зібрано понад сто видів і форм рідкісних дерев і чагарників. В цей час проводяться вирубки догляду та санітарні вирубки рослинності. Після революції «Софіївку» стали називати «Садом III Інтернаціоналу» .

Головний вхід у парк після селевого потоку 1980 року. Зима 1979 — 1980 років Головний вхід у парк після селевого потоку 1980 року. Зима 1979 — 1980 років була безсніжною та морозною. Товщина льоду сягала більше 0, 7 м, а ґрунт промерз на глибину до 1, 5 метрів. Потім в березні 1980 року пройшли великі снігопади, а низька температура повітря трималася майже до половини місяця. Після різкого потепління, в другій половині березня, сніг почав танути.

Повінь розмила земляну греблю по вулиці Інтернаціональній, і вся маса води з Красноставського водоймища Повінь розмила земляну греблю по вулиці Інтернаціональній, і вся маса води з Красноставського водоймища площею більше 17 га у вигляді селевого потоку пронеслась по поверхні льоду Верхнього ставу і пішла вниз ущелиною по течії річки Кам'янки, де розташовані головні об'єкти парку. Тоді ж під час повені були повалені гранітні пілони з вазами біля Головного входу. Була дещо зсунута і розвернута по осі на гранітному цоколі права башта, а також повалена з правого боку майже вся металева огорожа на гранітному підмурку.

Ахеронтійське озеро Альтанка «Грибок» Найбільші реставраційні, ремонтні та відновлювальні роботи в «Софіївці» було проведено Ахеронтійське озеро Альтанка «Грибок» Найбільші реставраційні, ремонтні та відновлювальні роботи в «Софіївці» було проведено після стихійного лиха в 1980 році, коли за чотири місяці було реставровано більше п'ятдесяти об'єктів. За період з 1980 по 1993 рік за проектом Є. Лопушинської упорядковано Ахеронтійське озеро, збудовано альтанку Грибок.

Джерела: Шубарт, Павло. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007. - № Джерела: Шубарт, Павло. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007. - № 117 -118. Базинер Ф. Краткое описание Царицына сада близ г. Умани Киевской губернии // Журн. М-ва гос. имуществ. — 1851. — 4, ч. II. — С. 79— 84. Бондар Ю. Софіїні каруселі // Влада і політика. — 2001. — № 18 -19. — С. 23. Галюк В. Подорож у казку: Мальовничі місця України // Слобідський край. — 1996. — 26 вересня.