Н О Брюханова д пед н проф

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

Н. О. Брюханова, д. пед. н. , проф. МОДЕЛЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ для слухачів магістратури спеціальності 8. 18010021 – педагогіка вищої школи

Мета курсу: формування: § уявлення про сутність педагогічного проектування і моделювання як його складової; § знань особливостей, рівнів й етапів педагогічного моделювання; § умінь розробляти моделі освітньої та фахової підготовки фахівця.

Проект (від лат. Projectus) буквально означає кинутий або виступаючий уперед. Проект – це сукупність документів (розрахунків, креслень тощо) для створення якої-небудь споруди чи виробу; розроблений план споруди, якого-небудь механізму, пристрою; попередній текст якого-небудь документа; задум, план

Проектування діяльність зі створення проекту д

Циклічність процесу педагогічного проектування Підготовка до проектування Завершення проектування Розробка проекту Теоретична перевірка проекту Практична перевірка проекту (реалізація)

Педагогічне проектування прогностичну модель для оптимального розподілу ресурсів і конкретизації цілей; концептуальну модель, засновану на інформаційній базі даних і програмою дій; інструментальну модель, за допомогою якої можна підготувати засоби виконання і навчити викладачів роботі з педагогічними інструментами; модель моніторингу для створення механізмів зворотного зв'язку та способів коректування можливих відхилень від планованих результатів; рефлексивну модель, яка розробляється для створення рішень у випадку виникнення несподіваних і непередбачених ситуацій. Результатами педагогічного проектування можуть бути педагогічна система, система управління освітою, система методичного забезпечення, проект освітнього процесу.

Модель педагогічного проектування Особистісні дії (Ос) Змістовні дії (Зм) Організаційні дії (Орг) Ос Орг Методологія (М) Концепція (К) Теорія (Т) Ос Орг С Зм Зм Сит. Пр М К 1 Т Т 2 П 3 Завершення (З) Зм М К Практика (П) Зм Ос Перевірка (Пер. ) И П Розробка (Р) П О Підготовка (Пд) рг А Т Е 1 – діяльність з фахової підготовки у ПТНЗ та ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації Система (С) Процес (Пр) Ситуація (Сит. ) Р І В Н І 2 – діяльність з педагогічної підготовки майбутніх педагогів 3 – проектувальна діяльність на рівні системи педагогічної підготовки майбутніх педагогів

Модель зразок якого-небудь виробу чи зразок для виготовлення чого-небудь, а також предмет, з якого відтворюється зображення; предмет у зменшеному, збільшеному вигляді або в натуральну величину; схема якого-небудь фізичного об’єкта чи явища

Види моделей В залежності від цілей Функціональні Функціональнофізичні Моделі процесів і явищ Стосовно природнотехнічних, соціальноекономічних та інших наук За особливостями подання Прості Концептуальні Складні Інтуїтивні Однорідні Фізичні Неоднорідні Структурнофункціональні Відкриті Математичні Імітаційні (програмні) Закриті Статичні Динамічні Імовірнісні Детерміновані

Вимоги до моделей: - адекватність, тобто відповідність моделі вихідній реальній системі і облік, перш за все, найбільш важливих якостей, зв'язків і характеристик; - точність, тобто ступінь збігу отриманих в процесі моделювання результатів із заздалегідь встановленими, бажаними; - універсальність, тобто пристосування моделі до аналізу ряду однотипних систем в одному або декількох режимах функціонування; - доцільна економічність, тобто точність одержуваних результатів і спільність рішення задачі повинні ув'язуватися з витратами на моделювання.

Моделювання [нім. Modelieren < фр. modeler < лат. modus образ] – виготовлення моделі; дослідження об’єктів пізнання на їхніх моделях

Структурні складові процесу моделювання • суб'єкт (дослідник), • об'єкт дослідження, • модель, що визначає (відображає) відносини суб'єкта і пізнаваного об'єкта.

Процедури педагогічного моделювання 1) входження в процес і вибір методологічних підстав для моделювання, якісний опис предмета дослідження; 2) постановка задач моделювання; 3) конструювання моделі з уточненням залежності між основними елементами досліджуваного об'єкта, визначенням параметрів об'єкта і критеріїв оцінки змін цих параметрів, вибір методик вимірювання; 4) дослідження валідності моделі у вирішенні поставлених завдань; 5) застосування моделі в педагогічному експерименті; 6) змістовна інтерпретація результатів моделювання

Рівні педагогіного моделювання стратегічне Структурно-логічна схема підготовки ОКХ підготовки Суб’єкти ОПП підготовки Навчальний підготовки план Графік навчального процесу Методичний вивчення дисципліни супровід навчальної Засоби діагностики оперативне Дидактичні сценарії занять Закони Закономірності Робоча навчальна програма тактичне Складові педагогічно го процесу: матеріали, Принципи Правила Цілі Зміст Методи Форми Засоби

СУБ’ЄКТ педагогічної підготовки Виконавчий етап Підготовка проектування Розробка дидактичного проекту Реалізація дидактичного проекту Розробка заходів з перевірки якості розробленого й реалізованого проекту Реалізація заходів з контролю якості розробленого й реалізованого проекту Розробка заходів з коригування результатів підготовки Завершення проектування Реалізація заходів з коригування результатів підготовки ОБ’ЄКТ педагогічної підготовки Динамічна характеристика системи підготовки технічних дисциплін за етапами взаємодії суб’єкта та об’єкта

Модель проектування нової підготовки Філософія освіти Системна інтеграція діяльнісного, особистісно орієнтованого й компетентнісного підходів як засіб проектування системи педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів Вихідна 1 умова проектування – системність (щодо існування будьякого об’єкта дійсності) МЕТО ДОЛ ПР ОГІЯ ОЕ КТ УВ АН НЯ УМОВИ ПР ОЕ КТ У Підходи до професійної підготовки ВА НН Я Принцип системності проектування Модель проектування ПРИН ЦИПИ ПР ОЕ КТ УВ АН НЯ Принцип єдності у моделюванні професійної педагогічної компетентності інженерів-педагогів та відповідної системи їхньої підготовки Педагогічне проектування 2 група умов проектування (щодо здійснення діяльності з педагогічного проектування) 3 група умов проектування (щодо здійснення проектування системи педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів засобом системної інтеграції діяльнісного, особистісно орієнтованого й компетентнісного підходів), яка включає умови педагогічної підготовки Принцип багатомірності проектувуальної діяльності Принцип дієвої узгодженості складових проектувальних дій Принципи навчання

Системна інтеграція діяльнісного, особистісно орієнтованого й компетентнісного підходів як засіб проектування системи педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ОСОБИСТІСНООРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД ДІЯЛЬНІСНИЙ ПІДХІД КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД професійна спрямованість Функції: Компетенції: професійні знання, уміння, навички проектувальна креативна технологічна організаційна науково-дослідна професійно важливі здібності та якості методологічна проектувальна креативна комунікативна менеджерська науково-дослідна професійно важливі здібності та якості

Складові педагогічних компетенцій на прикладі інженерів-педагогів Складові особистості інженера-педагога професійна прямованість професійні знання, уміння, навички професійно важливі здібності та якості Компетенції, які утворюють професійну педагогічну компетентність інженера-педагога методологічна креативна проектувальна комунікативна менеджерська науково-дослідна Особистісно обумовлені складові педагогічних компетенцій інженерапедагога: професійна спрямованість професійні знання, уміння, навички професійно важливі здібності та якості

Модель професійної педагогічної компетентності Компетенції інженерапедагога Складові особистості інженера-педагога Професійна педагогічна спрямованість Базова система професійнопедагогічних знань Базова система професійнопедагогічних вмінь та навичок Комплекс здібностей інженера-педагога Комплекс професійнозначущих якостей Готовніс ть Методологічна компетенція: – загальнопедагогічний компонент Прояв інтересу до історії, сучасності й перспектив розвитку педагогічної науки, . . . Знання сутності поняття «педагогіка» , її предмету, функцій та завдань; основних категорій педагогіки, її місця в системі інших наук, . . . Уміння: аналізувати взаємодію педагогічної теорії і практики; формулювати об’єкт, предмет, . . . Здатність: ціннісного ставлення до сфери інженернопедагогічної діяльності; самовіддано діяти в межах. . . стійке спонукання до педагогічної діяльності та покращення умов і результатів труда; . . . загальнометодологічна, гностична. . . Проектувальна прояв інтересу до педагогічного проектування, усвідомлення його сутності й ролі знання правового підґрунтя освітніх та виробничих процесів; тенденцій розвитку технічних систем й технологічних процесів. . . уміння розробляти функціональну структуру діяльності майбутнього фахівця. . . здатність самостійно визначати зміст навчального та виховного матеріалу, його композиційну побудову; . . . цілеспрямованість; інженерно-педагогічна ерудиція; аналітичність мислення; . . . Проектувальн а, гностична Креативна компетенція прояв інтересу до творчого компоненту педагогічної діяльності, . . . знання видів та особливостей здійснення розумових операцій, що становлять основи творчого пошуку; . . . уміння раціонально планувати та здійснювати розумову діяльність; . . . здатність до самонавчання, що включає пошук та творчу переробку корисної інформації, . . . креативність інженернопедагогічного мислення й діяльності; рухова, образна. . . 6 Креативна, гностична Комунікативна компетенція прояв інтересу до педагогічних комунікацій, стилів педагогічного спілкування, знання ролі комунікативних умінь викладача у процесі педагогічного спілкування; професійної термінології; . . . уміння розробляти усні та письмові навчальні та наукові тексти; розробляти модель. . . здатність системно аналізувати та розкривати тему тексту; до тривалого фізичного. . . екстравертивність; артистизм; пластичність; зовнішня привабливість; привітність; . . . Комунікативн а, гностична Менеджерська компетенція прояв інтересу до менеджерського компоненту педагогічної діяльності, зв’язку управління … знання основних факторів, що зумовлюють розвиток педагогічного менеджменту; видів та сутності функцій. . . уміння здійснювати аналіз основних функцій педагогічного менеджменту; характеризувати стилі керівництва; . . . здатність створювати учнівський та педагогічний колектив, згуртувати його на рішення завдань; включати учнів. . . демократичність управлінні; організованість; цілеспрямованість; відповідальність; бачення. . . Науково-дослідна компетенція прояв інтересу до науково-дослідного компоненту педагогічної діяльності, усвідомлення. . . знання основних наукових категорій; методологічних основ педагогічних досліджень; структури науково-дослідної діяльності; . . . уміння визначати суперечності в системі професійної освіти і певну педагогічну проблему; . . . здатність виявляти суперечності в галузі освіти та формулювати на їхній основі проблему; . . . прагнення оптимізації навчально-виховного процесу; цілеспрямованість. . . в Менеджерськ а, гностична Науководослідна, гностична

Модель постановки цілей у навчанні Прагнень, інтересу: – …; –. . ? На основі Уявлень про що, знань чого: – …; – … –. . ? Коли (час): – …; –. . ? і як (ступінь самостійно сті, якості): – … –. . ? Вміти робити що (перелік теоретичних та практичних дій): – …; – …; –. . ? 20

Педагогічні компетенції, типові задачі діяльності, уміння, якими повинен володіти викладач технічних дисциплін (фрагмент цілей навчання) Назва компетенції 1. Методологіч на Назва типової задачі діяльності Шифр задачі Цілі педагогічної підготовки Шифр уміння Визначення властивостей і складових педагогіки 1. ПФ. Д. 01 – усвідомлюючи сутність і роль педагогіки у розвитку суспільства, на основі знань її предмету, основних категорій функцій та завдань, місця в системі інших наук, системи педагогічних наук, ретельно аналізувати поняття «педагогічна система» , усестороннє розкривати взаємодію педагогічної теорії і практики; 1. ПФ. Д. 01. ПР. Р. 01 Підготовка та здійснення науково -педагогічного дослідження 1. ПФ. Д. 02 – усвідомлюючи методологічну основу педагогіки, проявляючи інтерес до історії, сучасності й перспектив розвитку педагогічної науки, на основі знань принципів і логіки науково-педагогічного дослідження визначати актуальність, чітко формулювати об’єкт, предмет, мету і завдання педагогічного дослідження та грамотно використовувати понятійний апарат педагогіки; 1. ПФ. Д. 02. ПР. Р. 01 – встановлюючи зв’язки між загальнонауковими та конкретно -науковими методами наукового пошуку, на основі знань характеристик та особливостей застосування методів науково -педагогічного дослідження згідно мети та завдань конкретного дослідження відповідально і цілеспрямовано вибирати й застосовувати теоретичні, емпіричні й математичні методи; 1. ПФ. Д. 02. ПР. Р. 02 – прагнучи розширення пізнання з питань інструментальної педагогічної бази, усвідомлюючи універсальну роль системного підходу у пізнанні й перетворенні об’єктів дійсності, на основі знань змісту понять «система» , «структура» , «елемент» , «зв'язок» , типів систем та зв’язків між їхніми елементами, а також принципів реалізації системного підходу системно аналізувати педагогічні об’єкти; 1. ПФ. Д. 03. ПР. Р. 01 Застосування наукових підходів з метою пізнання педагогічних об’єктів 1. ПФ. Д. 03 21

Згідно Комплекса нормативних документів для Згідно розробки складових системи стандартів вищої освіти • Типові задачі професійної діяльності педагогічних кадрів поділяються на професійні (ПФ), соціально-виробничі (СВ) та соціально-побутові; • Клас задач: стереотипна (С), діагностична (Д) чи евристична (Е); • Види умінь: знаково-розумове (ЗР), знаково-практичне (ЗП), предметно-розумове (ПР) чи предметно-практичне (ПП); • Рівні сформованості кожного уміння: виконувати дію, спираючись на матеріальні носії інформації щодо неї (О), виконувати дію, спираючись на розумовий контроль без допомоги матеріальних носіїв інформації (Р), виконувати дію автоматично, на рівні навички (Н).

Визначення змісту педагогічної освіти майбутніх інженерів-педагогів Структура особистості викладача технічних дисциплін: Педагогічні компетенції викладача технічних дисциплін: -професійна - методологічна; спрямованість; -досвід виконання професійних видів діяльності: - - креативної; - - проектувальної; - - комунікативної; - - менеджерської; - - науково-дослідної; - професійно важливі якості, здібності, у ому числі й гностичні (утворюють зміст здебільшого психологічної освіти) Складові змісту педагогічної освіти компетентного викладача технічних дисциплін: - методологічна; - креативна; - проектувальна; - комунікативна; - менеджерська; - науково-дослідна Складові змісту педагогічної освіти за кожною із компетенцій: тео рет икомет одо логі чна - методологічна; І - методологічна; - креативна; - методологічна; - проектувальна; - методологічна; комунікативна; - методологічна; - менеджерська; - методологічна; - науково-дослідна тех нол огіч на скл адо ві Т Е О Р Е Т И Ч Н а С К Л А Д О В А і П Р А К Т И Ч Н А

Педагогічні компетенції, уміння, здібності і якості, якими повинен володіти викладач технічних дисциплін, і система змістовних модулів (фрагмент розробки змісту навчання) Назва комп-ї Цілі педагогічної підготовки Шифр уміння Назва змістовного модуля Шифр змістовного модуля Методологі чна – усвідомлюючи сутність і роль педагогіки у розвитку суспільства, на основі знань її предмету, основних категорій функцій та завдань, місця в системі інших наук, системи педагогічних наук, ретельно аналізувати поняття «педагогічна система» , усестороннє розкривати взаємодію педагогічної теорії і практики; 1. ПФ. Д. 01. ПР. Р. 01 Джерела й етапи розвитку педагогіки 1. ПФ. Д. 01. ПР. Р. 01. ГЕ. 001 Предмет і категорії педагогіки 1. ПФ. Д. 01. ПР. Р. 01. ГЕ. 002 Функції й завдання педагогіки 1. ПФ. Д. 01. ПР. Р. 01. ГЕ. 003 – усвідомлюючи методологічну основу педагогіки, проявляючи інтерес до історії, сучасності й перспектив розвитку педагогічної науки, на основі знань принципів і логіки науково-педагогічного дослідження визначати актуальність, чітко формулювати об’єкт, предмет, мету і завдання педагогічного дослідження та грамотно використовувати понятійний апарат педагогіки; 1. ПФ. Д. 02. ПР. Р. 01 Методологія педагогіки 1. ПФ. Д. 02. ПР. Р. 01. ПН. 001 Рівні педагогічного дослідження 1. ПФ. Д. 02. ПР. Р. 01. ПН. 002 Принципи науковопедагогічного дослідження 1. ПФ. Д. 02. ПР. Р. 01 ПН. 003 Компоненти педагогічного дослідження 1. ПФ. Д. 02. ПР. Р. 01. ПН. 004 Логіка педагогічного дослідження 1. ПФ. Д. 02. ПР. Р. 01. ПН. 005 Тема Педагогіка як наука та галузь практичної діяльності Назва дисциплінар ного модуля Навчал ьна дисцип ліна Теоретикометодологічн і та системні основи педагогіки Методол огічні засади професі йної освіти Методологія і методи науковопедагогічних досліджень 24

Умовне позначення дисциплін: гуманітарного і соціально-економічного циклу (ГЕ), природничо-наукового циклу (ПН), професійного та практичного циклу (ПП)

Систематичности Лінійна систематичність X 1 2 3 N Y Структурна систематичність X 3 X 1 X 2 1 X 4 2 3 N Y

Побудова змісту навчання на основі циклічної систематичності Перший виток являє собою такий рівень, де професійна діяльність і технологія розкриваються в масштабі метасистеми (наприклад, «Вступ до спеціальності» , «Теорія та історія педагогіки» ). Другий виток «спіралі» – це рівень технічних та педагогічних систем. Він допомагає розкрити техніко -технологічні та педагогічні засади організації та функціонування технічної й, відповідно, педагогічної систем (наприклад, «Основи виробництва, передачі та споживання електричної енергії» , «Професійна педагогіка» ). Третій виток визначає вивчення підсистем і додаткове освоєння систем управління (наприклад, «Релейний захист електрообладнання» , «Методика професійного навчання» ). На цьому рівні діяльність відпрацьовується у всіх деталях. теза концепція

Ступінчаста систематичність, яка має: • більш чітко виділити основні питання підготовки, залишивши необхідні зв’язки; • усунути зайві дублювання; • зробити наявність знань з попереднього модуля необхідною умовою вивчення наступного; • довести вивчення кожного з базових питань від знань загальних положень до компетентного вирішення конкретних ситуацій та здійснення дій дослідницького характеру

Зміст професійно-педагогічної підготовки інженера-педагога Зміст професійно-інженерної підготовки інженера-педагога інженерні Нарисна геометрія і графіка, теоретична механіка, електротехніка та ін. ТОЕ, електричні виміри, машини та апарати та ін. педагогічні Загальні Професійноорієнтовані Теорія та історія педагогіки Професійна педагогіка Професійні (спеціальні) за виробничими функціями діяльності : Проектування технічних систем Монтаж і експлуатація технічних систем Організація і планування виробничого процесу Основи наукових досліджень проектувальна технологічна управлінська наукова Методика проф. навчання Комунікативні процеси Методика виховної роботи Теорія і практика управління соціальними системами Основи наукових досліджень

Опис навчальної дисципліни Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньокваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни денна форма навчання заочна форма навчання Галузь знань 1801 «Специфічні категорії» _ (шифр і назва) Кількість кредитів 1, 5 Нормативна Напрям підготовки «Специфічні категорії» _ (шифр і назва) Модулів – 1 Рік підготовки: Змістових модулів – 2 Індивідуальне науково-дослідне завдання ______ (назва) 6 -й Спеціальність (професійне спрямування): 8. 18010021 Педагогіка вищої школи Загальна кількість годин - 54 Семестр Лекції год. Практичні, семінарські год. Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – самостійної роботи студента – 11 -й 8 год. 2 год. Лабораторні Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр год. Самостійна робота год. 44 год. Індивідуальні завдання: год. Вид контролю: залік

ТЕХНОЛОГІЇ ПЕДАГОІГЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВИКЛАДАЧІВ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН фронтальн і (групові, потокові) (Ф) МОТИВАЦІЙНІ зовнішня мотивація (ЗМ) стимулювання й формування потреби, мотиву внутрішня мотивація (ВМ) опис, приписання (Оп) О Р Г А Н І З А Ц І Й Н І ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНІ спрямова нодиференці йовані (мікрогруп ові) (СД) передача обсягів інформації та способів її використання комплекси ситуацій, задач і вправ (С) модель діяльності (М) ДІЯЛЬНІСНІ формування професійних умінь репродуктивні (Рп) проблемно-розвивальні (ПР) формування професійних навичок евристичні (Е) формування й розвиток комплексу професійно важливих якостей і здібностей творчі (Т) покрокові (П) індивідуал ізовані (І) КОНТРОЛЬНІ відстрочені (В) встановлення зворотного зв’язку між викладачем та студентами прогностичні (Пр) когнітивні (К) 33

Способи взаємозв’язку цілей, змісту й технологій навчання Цілі навчання 1 2 Технології навчання Зміст навчання 2 34

Модель системи педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів Абітурієнт, професійно зорієнтований на засвоєння інженерно-педагогічних видів діяльності, розвиток і саморозвиток педагогічних якостей Професійно важливі якості, здібності інженера-педагога цілі підготовки Професійна спрямованість Знання, уміння, навички, звички виконання діяльності к о м п о н е н т и з м і с т у п і д г о т о в к и Методологіч ний (+ частковометодологіч ний) Креативний (+ частковометодологіч ний) Проектуваль ний (+ частковометодологіч ний) Комунікатив ний (+ частковометодологіч ний) Менеджерсь кий (+ частковометодологіч ний) Науководослідний (+ частковометодологіч ний) т е х н о л о г і ї п і д г о т о в к и Професійна спрямованість (часткова методологія) - методологічний; - науково-дослідний; - креативний; - менеджерський; - проектувальний; - комунікативний Досвід Професійна педагогічна компетентність інженера-педагога Випускник із готовністю до здійснення інженерно-педагогічної праці Професійно важливі якості, здібності

Навчальний план професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів 1 семестр 2 семестр 3 семестр Теорія та історія педагогіки 14 (лекц. ) 14 (практ. ) Методологічні засади професійної освіти 14 (лекц. ) 14 (практ. ) 4 семестр Теорія та історія педагогіки 18 (лекц. ) 18 (практ. ) Теорія та методика виховної роботи 18 (лекц. ) 18 (практ. ) Професійна педагогіка 18 (лекц. ) 12 (практ. ) 4 (лекц. ) 24 (практ. ) 8 (лекц. ) 8 (практ. ) 5 семестр Риторіка Стилістика Професійна педагогіка 6 семестр Методика професійного навчання Професійна педагогіка 7 семестр Методика професійного навчання 8 семестр Дидактичні основи професійної освіти Риторика Стилістика 18 (лекц. ) 14 (практ. ) Методика професійного навчання: дидактичне 22 (лекц. ) 16 (практ. ) проектування 8 (лекц. ) Комунікативні процеси у педагогічній діяльності 16 (практ. ) 18 (лекц. ) 6 (практ. ) 16 (лаб. ) 44 (лекц. ) 18 (практ. ) Основи інженерно-педагогічної творчості 14 (лекц. ) 14 (практ. ) 22 (лекц. ) 16 (практ. ) 24 (лаб. ) Методика професійного навчання: основні технології навчання I педагогічна практика Теорія і практика управління соціальними 10 (лекц. ) системами 4 (практ. ) Креативні технології навчання 10 семестр 22 (лекц. ) 28 (практ. ) 14 (лекц. ) 14 (практ. ) I педагогічна практика Менеджмент освіти Основи наукових досліджень 9 семестр 18 (лекц. ) 12 (практ. ) 4 (лекц. ) 24 (практ. ) 8 (лекц. ) 8 (практ. ) II педагогічна практика Дипломне проектування 10 (лекц. ) 4 (практ. ) 28 (лекц. )

Навчальні дисципліни, вивчення яких забезпечує безпосереднє формування професійно-педагогічних компетенцій у майбутніх інженерів-педагогів Компетенції інженера-педагога методологічна Навчальні дисципліни Методологічні засади професійної освіти Дидактичні основи професійної освіти Теорія і методика виховної роботи креативна проектувальна (проектувально-дидактична, проектувально-виховна) комунікативна Основи інженерно-педагогічної творчості Креативні технології навчання МПН: ДП МПН: ОТН Комунікативні процеси у педагогічній діяльності Стилістика менеджерська Менеджмент освіти науково-дослідна Основи наукових досліджень Риторика

Навчальні дисципліни, вивчення яких забезпечує опосередковане формування професійно-педагогічних компетенцій у майбутніх інженерів-педагогів Компетенції інженера -педагога методологічна Навчальні дисципліни Методологічні засади професійної освіти Дидактичні основи професійної освіти Теорія і методика виховної роботи креативна Основи інженерно-педагогічної творчості Креативні технології навчання проектувальна (проектувально-дидактична, проектувально-виховна) комунікативна МПН: ДП МПН: ОТН Комунікативні процеси у педагогічній діяльності Стилістика Риторика менеджерська Менеджмент освіти науково-дослідна Основи наукових досліджень

Контроль Практичне навчання Теоретичне навчання Структура педагогічної підготовки майбутніх інженерівпедагогів за характером пізнавальної діяльності Основи педагог іки та психол огії Ознайо мча практик а Методол огічні засади професійної освіти Теорія та методи ка виховної роботи Виробниче навчання Заліки, екзамени, захист курсових проектів Дидакт ичні основи профес ійної освіти Рито рика , стилі стика Курсове проектування Основи інжене рнопедагог ічної творчо сті Мето дика проф есійн ого навча ння Креат ині техно логії навча ння Педагогічна практика № 1 Диференці йований залік Комунік ативні процес и у педагогі чній діяльно сті Підго товка до ДЕКу ДЕК на отримання ОКР “Бакалавр” Менед жмент освіти Осно ви науко вих дослі джен ь ·Педагогіка вищої школи Моделі технічних і соціальних систем. Планування і організація навчального процесу Технології навчання у вищій школі Педагогічна практика № 2, педагогічне стажування Дифе ренці йова ний залік Дипломне проектування на отримання освітньокваліфікаційних рівнів “Спеціаліст” та “Магістр” Заліки, екзамени

ГРАФІК ОРГАНІЗАЦІЇ І КОНТРОЛЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни ________________________________________________________ для студентів групи (груп) __________ спеціальності (профілю)_______________________ на. . . семестр. . . . навчального року № Найменуван Обсяг з/п ня самостій навчальної дисципліни роботи (годин на семестр) Чисельник – загальний обсяг самостійної роботи по тижнях семестру (год. ) Семестров ий контроль Знаменник – вид самостійної роботи і контролю по тижнях семестру Номер тижня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 іспи залі т к 11 12 13 14 15 16 17 1 Умовні позначки: „АТ” – атестаційний контроль (1, 2, 3); „Т” – тести; „ДЗ” – домашні завдання (здача); „К” – проробка конспектів лекцій; „Л” – вивчення навчальної літератури; „КК” – колоквіум; „С” – семінарські заняття; „РГ” – розрахунком-графічні завдання; „КП” – курсовий проект (робота); „АК” – аудиторна контрольна робота; „М” – модульні завдання. ______ / Викладач ________ / (підпис) (П. І. Б. ) . ______ / Завідувач кафедри __________ (П. І. Б. ) «_____» _______ 200__ р _______ (найменування кафедри) / (підпис)

Педагогічна система за Н. В. Кузьміною: Мета (проектувальна) Освітня Інформація (конструктивна) Учень, студент (формально педагогічна) Способи педагогічної комунікації (комунікативна) Педагог (гностична)

Модель формування у майбутніх машиністів крану автомобільного орієнтовної основи діяльності зі спеціальної технології засобами презентаційних комп’ютерних програм

Модель навчання студентів ХПКК дисципліні «Облік і звітність в бюджетних установах» на засадах диференційованого підходу

Модель навчання студентів ХМТТБ дисципліні «Електричні вимірювання» засобами активізації пізнавальної діяльності

Модель викладання дисципліни «Теорія електричних і магнітних кіл» з урахуванням діагностики стану навчального процесу

Модель підготовки учителя англійської мови в ХНПУ

Під керівництвом педагога Під безпосереднім Під опосередкованим керівництвом педагога керівництвом Педагог мотивує позааудиторну самостійну роботу студентів шляхом пред'явлення і пояснення учбових вимог і розвитку пізнавального інтересу за допомогою методичного забезпечення учбового процесу. Студент самостійно ставить собі учбову задачу на основі усвідомлення необхідності придбання додаткових знань і навиків і наявності пізнавального інтересу. Педагог планує позааудиторну самостійну Студент самостійно планує свою учбову роботу студентів в періоди між заняттями за допомогою методичного забезпечення учбового процесу. Педагог особисто бере участь в Педагог організовує позааудиторну Студент організовує проведенні занять і організовує самостійну роботу студентів за допомогою самостійно. самостійну роботу студентів на методичного забезпечення учбового процесу. аудиторних заняттях Педагог організовує контроль самостійної роботи студентів і облік її результатів при проведенні аудиторних занять. Педагог методично забезпечує самоконтроль студентів, організовує контроль виконання завдань на самостійну позааудиторну роботу і облік її результатів. Педагог корегує стимулювання, планування, організацію і контроль самостійної роботи студентів в ході аудиторних занять. Педагог корегує стимулювання, планування, Студент корегує планування, організацію і контроль самостійної роботи самоконтроль своєї учбової роботи в ході її студентів шляхом зміни методичного виконання. забезпечення. Коригування Контроль облік Організація Педагог мотивує самостійну роботу студентів шляхом пред'явлення і пояснення учбових вимог і розвитку пізнавального інтересу при безпосередньому спілкуванні із студентом. Педагог планує свою діяльність по керівництву самостійною роботою студентів і самостійну роботу студентів на аудиторних заняттях Без керівництва педагога і Планування Стимулювання Управління САМОСТІЙНА РОБОТА свою учбову роботу Студент самостійно контролює свою учбову діяльність, педагог враховує її результати як додаткових відомостей про учбову діяльність студента.

Схема управління процесом навчання Мета управління: ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ПРОЦЕСОМ досягнення рівня професійної компетентн ості оптимальним шляхом Аналіз професійної діяльності з метою формування змісту освіти Аналіз, прогнозування і конкретизація мети Діагностика стану навчального процесу Конструювання навчальних матеріалів Розробка технологій навчання Викладач Реалізація дидактич ного проекту КОНТРОЛЬ І КОРЕКЦІЯ ВИКОНАННЯ Прийняття рішень Застосування додаткових технологій Контроль і оцінка Студент

Завдання контрольної роботи: здійснити моделювання таких об’єктів, як діяльність (навчальна, професійна, у тому числі - педагогічна) та педагогічна система (педагогічний процес), - удосконалення яких становить наукову проблему, що досліджується у магістерській роботі. Зміст контрольної роботи: - моделювання навчальної та професійної (педагогічної) діяльності, що виконується у ВНЗ та (або) на формування якої спрямовано навчально-виховний процес у закладі освіти, на базі якого проводитиметься науково-педагогічне дослідження. Відповідь надається за формою: - моделювання педагогічної системи (процесу, ситуацій), у процесі якого вирішується конкретна проблема науково-педагогічного дослідження. Відповідь повинна містити модель традиційної підготовки і модель удосконаленої підготовки із необхідними попередніми поясненнями, супровідними обґрунтуваннями й заключними висновками. Структурні елементи діяльності Зміст структурних елементів діяльності Докладна характеристика структурного елемента Характер зв’язків між структурними елементами 1 Суб’єкт Мотив Мета Предмет Засоби Процес Продукт Результат Середовище Спосіб 2 3 4

Дякую за увагу!

Скачать презентацию Н О Брюханова д пед н проф

Моделир обр и проф подгот2.ppt

Количество слайдов: 53