Н. Е. 1. 5 Визначення страхових тарифів
ПЛАН 1. Тариф і тарифна політика 2. Розрахунок тарифної ставки 3. Актуарні розрахунки: поняття, принципи, задачі 4. Основні показники страхової статистики
Література: 1. Шелехов К. В. , Бігдаш В. Д. Страхування: Навч. посібник. — К. : МАУП, 1998. — 424 с. 2. Базилевич В. Д. Страхова справа / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. -К. : Знання, 2005. -351 с.
Походження та визначення терміну “Тариф” Слово «тариф» походить від назви невеликого іспанського міста Тарифа поблизу Гібралтарскої протоки. Араби за часів володарювання над обома берегами протоки стягували в місті Тарифа за особливою таблицею збір з усіх кораблів, що проходили через протоку, відповідно якості та кількості вантажу. З часом таблиці для стягування різного роду зборів, у том числі і митних, стали застосовуватись і в інших країнах, і слово тариф ввійшло у загальний вжиток. Тарифна ставка (інакше – брутто-ставка) являє собою страхову премію з одиниці страхової суми за певний період часу страхування.
Структура тарифної ставки Неттоставка Бруттоставка Навантаження
Тарифна політика Під тарифною політикою в страхуванні розуміється, комплекс організаційних і економічних заходів, направлених на розробку, вживання, уточнення базових тарифних ставок, коефіцієнтів, що підвищують і знижуючих, по видах страхування, які забезпечують прийнятність тарифів для страхувальників і прибутковість страхових операцій для страховиків. При розробці тарифної політики доцільно дотримуватися наступних основних принципів: 1 • еквівалентність страхових стосунків сторін 2 • доступність страхових тарифів для широкого круга страхувальників 3 • стабільність розмірів страхових тарифів протягом довгого часу 4 5 6 • розширення об'єму страхової відповідальності • принцип забезпечення самоокуповування і рентабельності страхових операцій • принцип диференціації тарифних ставок
Імовірність події Імовірністю події А – позначається Р(А) – називається відношення числа М сприятливих для нього випадків події А до загального числа N усіх рівноможливих випадків цієї події. Визначається завжди правильним дробом (1/5; 2/9; 13/20) P(A) = M/N 0
Розрахунок брутто- та нетто-ставки ТБ= ТН х 100/(100 -N), де: ТБ - брутто-ставка; ТН - нетто-ставка; N - навантаження. ТН = ТНО + РН, де: ТНО – ставка нетто основна; РН – ризикова надбавка.
В основі обчислення навантаження до нетто-ставки - класифікація витрат на ведення страхової справи. До них належать: організаційні витрати аквізаційні витрати ліквідаційні витрати управлінські витрати інкасаційні витрати
Розрахунок резервного фонду Він розраховується на основі показника — середньоквадратичного відхилення (σ) за формулою: де q — число страхових подій кожного року (місяця); q— середня кількість страхових подій; n — тарифний період.
Актуарні розрахунки: історія виникнення Актуарій (від лат. actuarius - скорописець) — спеціаліст з оцінки ризиків, фінансовий аналітик і консультант у сфері страхування, людина, яка застосовує на практиці актуарну математику. Основи теорії актуарних розрахунків закладені в XVII в. У 1662 р. була опублікована робота англійського вченого Д. Граунта “Природні і політичні спостереження, зроблені над бюлетенем смерті”. . Одночасно голландський учений Ян де Вітт опублікував роботу про тарифи з страхування довічної ренти, де виклав метод обчислення страхових премій залежно від віку застрахованого і норми зростання грошей. Подальшого розвитку теорія актуарних розрахунків набула у роботах англійського астронома і математика Е. Галлея.
Задачі актуарних розрахунків: • вивчення і класифікація ризиків за певними ознаками (групами) у рамках усієї страхової сукупності; • обчислення математичної ймовірності настання страхового випадку, визначення частоти й обсягу шкоди (збитку) як в окремих ризикових групах, так і в цілому за страховою сукупністю; • математичне обгрунтування необхідних витрат нa організацію процесу страхування; • математичне обгрунтування необхідних резервних фондів страховика і джерел їх формування;
Таблиця смертності Qx= Dx/Lx Px=L(x+1)/Lx=1 -Qx
Класифікація актуарних розрахунків За галузями страхування Розрахунки за особистим страхуванням За ознакою часу Звітні Розрахунки за страхуванням відповідальності Розрахунки за майновим страхуванням За територіально ю ознакою Загальнодержав ні Регіональні Планові Індивідуальні
Страхова статистика - систематизоване вивчення й узагальнення наймасовіших і найтиповіших страхових операцій на основі вироблених статистичною наукою методів опрацювання узагальнених підсумкових натуральних і вартісних показників, що характеризують страхову справу. У процесі статистичного аналізу розраховують такі показники: Частота страхових випадків Тяжкість ризику Коеф. комуляції ризику Збитковість страхової суми Коеф. збитковості Нетто-норма збитковості Середня страхова сума на 1 об’єкт страхування Середня сума виплат на 1 постраждалий об’єкт Частота шкоди Тяжкість шкоди