МУЗЫКА Начало XIX в.
МУЗИКА XIX век в истории музыки ознаменовался выходом на мировую арену многих национальных школ, что было связано с ростом национального самоосознания европейских народов. Вслед за польской и русской появилась и украинская национальная композиторская школа. Вслед за украинским писателями и поэтами, профессиональные музыканты XIX века начали обращаться к народной тематике, обрабатывать народные песни, которые исполнялись талантливыми любителями-дилетантами в сопровождении народных инструментов — кобзы, бандуры, цимбал, скрипки, лиры и др. В начале XIX века в украинской музыке появились первые симфонические и камерно-инструментальные произведения, среди авторов которых — И. М. Витковский, А. И. Галенковский, Илья и Александр Лизогубы. Деятельность любительских и открытие первых профессиональных театров (в 1803 году в Киеве, а в 1810 — в Одессе), в которых ставились музыкально-сценические произведения на национальные сюжеты, сыграли важную роль в становлении украинской оперы. Первой украинской оперой считается «Запорожец за Дунаем» Гулака-Артемовского (1863). В Западной Украине в разных жанрах хоровой и инструментальной (в том числе симфонической) музыки работали композиторы М. М. Вербицкий, И. И. Воробкевич, В. Г. Матюк. М. В. Лысенко.
XIX В. КОМПОЗИТОРЫ И ИСПОЛНИТЕЛИ Оста п Мики тович Вереса й (* 1803, Калюжинці — † 1890, Сокиринці) — кобзар, виконавець народних дум, історичних, побутових, жартівливих та сатиричних пісень. Остап Вересай (по вуличному — Радчишин) народився 1803 року в селі Калюжинці Прилуцького повіту Полтавської губернії (нині Срібнянського району Чернігівської області) в сім'ї кріпака. Батько його, Микита Григорович Вересай, був незрячим і заробляв на прожиття грою на скрипці. У чотирирічному віці Остап втратив зір. Змалку захопився музикоюта співом під впливом батька та кобзарів, що часто зупинялися в їхній домівці. Хлопчиком переймав мистецтво співу та гри на кобзі у кобзаря Юхима Андріяшівського, з яким познайомився на ярмарку в Ромнах і був у нього поводирем. Після смерті Андріяшівського Остап деякий час навчався в кобзаря Семена Кошового з села Голінка, після нього — у лірника Ничипора Коляди, далі повернувся в Калюжинці й продовжив навчання самотужки. Пісені його пам’ятали тільки у думках. У аудіо-записах їх не лишилося.
художник Лев Жемчужников, намалював Остапа Вересая , його портрет
Семе н Степа нович Гула к-Артемо вський (*16 лютого 1813, Городище —† 17 квітня 1873, Москва) — український композитор, співак, драматичний артист, др аматург, племінник письменника П. П. Гулака. Артемо. Долю С. Гулака-Артемовського вирішив його прекрасний голос. У 1838 році, коли Гулак-Артемовський навчався у київській бурсі, . Широку популярність Гулаку-Артемовському, як композиторові, принесла опера «Запорожець за Дунаєм» , датована 1862 р. , яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. Вперше її було поставлено М. Кропивницьким 1884 р. у трупі М. Старицького. Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Т. Шевченку, з яким автор дружив з 1838 р. ), «Спать мені не хочеться» , «Ой, на горі та й женці жнуть» — рапсодія із збірки з семи пісень під загальною назвою «Українська свадба» — та ін. вського, автор першої української опери.
Гулак-Артемовський Семен Степанович
Илья Иванович Лизогуб (12 (23) октября 1787, Куликовка, ныне Городнянский район Черниговской области — 1867, Чернигов) — российский военный и музыкант. Илья Лизогуб известен общей для всех братьев Лизогубов дружбой с Тарасом Шевченко (написавшим в 1846— 1847 годах его портрет) и как талантливый композитор-дилетант. Димитрий Маркевич утверждает, что ему принадлежит первая русская соната для виолончели и фортепиано, посвящённая другому музыкантулюбителю, генералу Гудовичу, на сестре которого он был женат.
Портрет написаний Тарасом Шевченком Илля Лізогуб.