МУЗИКА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ Учениці

МУЗИКА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТОЛІТТЯ Учениці 21 групи Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Тараса Шевченка Симанько Дарії

ТЕНДЕНЦІЇ Друга половина ХІХ ст. в українській музиці стала часом уведення народної пісні в професійну музичну культуру. Відбулося не просто відтворення народної музики, а піднесення її до високопрофесійного рівня, перетворення пісні на сучасний у європейському розумінні музичний твір. Значний вплив на українську класичну музику мало хорове мистецтво – як галицьке, так і наддніпрянське. Багато українських композиторів отримували освіту у провідних університетах та консерваторіях Європи, через те музиці того часу притаманна різноманітність жанрів.

Г. Артемовський 1813 -1873 v Уже в перший пореформений рік славетний співак С. С. Гулак. Артемовський завершив створення першої української опери «Запорожець за Дунаєм» , яка стала міцним підґрунтям національного оперного мистецтва. v Довге сценічне життя цьому творові забезпечили демократичний характер сюжету, мелодійність музики, шо увібрала барви українського пісенного мелосу, колоритність образів, соковитий народний гумор. Композиторові належать також відомі пісні «Стоїть явір над водою» і «Спать мені не хочеться» .

Опера “Запорожець за Дунаєм”

Велике значення для становлення національної самосвідомості на західноукраїнських землях мала творчість Михайла Вербицького. v Покладений ним на музику Шевченків «Заповіт» став дуже популярним у Галичині. А музика до вірша П. Чубинського «Ще не вмерла Україна» стала українським національним, а з 1992 р. – державним гімном України. v М. Вербицький (1815– 1870)

v. У музичній спадщині композитора є обробки народних пісень «Про козака Софрона» , «Про Байду» , романси «Порада» , «У діброві чорна галка» . v. Центральна частина — знаменитий чоловічий хор «Закувала та сива зозуля» , в якому відображені страждання козаків у турецькій неволі. v. Перлиною української класики стала музична картина з народного життя «Вечорниці» . П. Ніщинський 1832 -1896

Перша вистава “Вечорниці” П. Ніщинського

Широкою популярністю на західноукраїнських землях, зокрема на Північній Буковині, користувалася музика С. І. Воробкевича. Серед його хорових творів — композиції на слова Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича. Знаними були його пісні «Над Прутом у лузі» , «Заграй ми, цигане старий» , «Сонце ся сховало» , «Сині очі» , вальси, мазурки, польки, музика до спектаклів. Сидір (Ісидор) Воробкевич 1836 -1903

універсальних талантів: М. Кропивницький працював як режисер, літератор, актор та організа тор театрального життя. Від його трупи відділилися театральні колективи, які очолили П. Саксаганський, М. Садовський, І. Карпенко-Карий. У творчій спадщині М. Кропивницького-драматурга — 45 п'єс. Лише дві з них написані російською мовою. Він також автор кількох перекладів творів зарубіжної драматургії. У своїх п'єсах відображав гострі соціальні колізії, порушував проблему стосунків народу та інтелігенції ( «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» ). Велику популярність мали водевілі «Пошилися у дурні» , «По ревізії» . М. Кропивницький був актором величезного творчого діа пазону, блискуче володів мистецтвом перевтілення, з однако вим успіхом грав Шекспірового Отелло і Стецька зі «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки. Основ'яненка, був чудовим деклама тором, писав музику до вистав. Він автор вокальних дуетів ( «Де ти бродиш, моя доле» та ін. ), романсів ( «Соловейко» та ін. ), пісні «Ревуть, стогнуть гори, хвилі» .

Основоположником української класичної музики був М. В. Лисенко, який написав чудові опери «Різдвяна ніч» , «Утоплена» , «Наталка Полтавка» , «Тарас Бульба» , «Енеїда» , оперету «Чорноморці» , опери для дітей «Пан Коцький» , «Коза-дереза» тощо, що базувалися на величезному фольклористичному матеріалі. v Також поклав на музику майже 80 творів із «Кобзаря» Т. Шевченка. v Створений Лисенком варіант «Заповіту» Шевченка ми співаємо й досі. А «Молитва за Україну» стала духовним гімном. v М. Лисенко 1842 -1912

Творчі доробки Лисенка v. Мав блискучу професійну підготовку, навчався в Лейпцигу та Петербурзі ; ввів у сучасну йому музику величезний фольклористичний матеріал. Своєю творчістю він уперше спробував підсумувати період розвитку вітчизняної музики. v Лисенко сформував і збагатив майже всі наявні в українській музиці творчі жанри. Своїми теоретичними працями в галузі музичного фольклору він значно розвинув вітчизняну науку про народну музичну творчість, а педагогічною діяльністю заклав підвалини вищої спеціалізованої музичної освіти в Україні v. У 1904 році створив музично-драматичну школуспеціальний навчальний заклад, який мав музичний та драматичний відділ. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції школа була реорганізована в Музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка.

Опера “Тарас Бульба”

Опера “Наталка. Полтавка”

v. В. Г. Матюк працював здебільшого у вокальних жанрах. v. Відомі його хори ( «Руська пісня» , «Болеслав Кривоустий під Галичем» ), пісні ( «Веснівка» на слова М. Шашкевича). житті, видавали підручники з музики тощо. В. Матюк 1852 -1912

М. М. Аркас 1853 -1909 v. Творчий доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансамблі й обробки народних пісень (близько 80). v. Найзначнішим твором Миколи Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера «Катерина» за поемою Тараса Шевченка (1890 рік). Цей твір започаткував оперну шевченкіану і став першою українською ліричною народно-побутовою оперою. v «Катерина» з великим успіхом була поставлена трупою Марка Кропивницького у Москві у 1899 році, а згодом — у Мінську, Вільнюсі, Києві. До цього часу постановки опери постійно відновлюються.

Опера “Катерина”

Фольклором займався і Петро Сокальський який створив наукову працю «Руська народна музика, російські і українські в її будові мелодичній і ритмічній і відмінності її від основ сучасної гармонічної музики» (перше російське видання 1888); статті і рецензії на музичні теми. v Опери: «Мазепа» (1859), «Майська ніч» (1876; незакінчена), «Облога Дубна» (1884); фортепіанні твори, солоспіви, серед інших на слова Тараса Шевченка, обробки народних пісень. v П. Сокальський 1863 -1919

Опера “Майська ніч”

Піднесенню музики сприяли і видатні російські композитори. Так, ряд авторських концертів на початку 90 -х років дали П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов, М. А. Римський-Корсаков. Значну роль відіграли відділення Російського музичного товариства, що виникли в ряді великих міст України. При них були засновані музичні школи, які перетворилися на училища. У Києві, Харкові та Одесі діяли російські оперні театри. Однак вони не займалися пропагандою української музики.

Висновок: Отже, друга половина XIX ст. була складним і суперечливим періодом у розвиткові української культури. Незважаючи на труднощі, культура збагатилася визначними здобутками практично в усіх провідних галузях.