Скачать презентацию Музичний спадок Львова Музичний спадок Львова 1 Скачать презентацию Музичний спадок Львова Музичний спадок Львова 1

M_Kolessa1.pptx

  • Количество слайдов: 27

Музичний спадок Львова Музичний спадок Львова

Музичний спадок Львова 1. Львівський Національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької; Музичний спадок Львова 1. Львівський Національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької; 2. Львівський Національний Університет ім. І. Франка; 3. Музично меморіальний музей ім. С. Крушельницької; 4. Львівська обласна філармонія; 5. Пам’ятник В. Івасюку; 6. Львівська національна академія ім. М. Лисенка; 7. Львівська спеціалізована музична школа інтернат імені Соломії Крушельницької; 8. Музично меморіальний музей Станіслава Людкевича.

Схема маршруту екскурсії Схема маршруту екскурсії

 Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької

 Перший камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Проектував і Перший камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. Проектував і зводив театр відомий у Європі архітектор Зигмунт Горголевський – автор багатьох монументальних споруд у Польщі та Німеччині. Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 р. Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької

Цього вечора в приміщенні театру відбувся показ прем'єри – лірико-драматичної опери Цього вечора в приміщенні театру відбувся показ прем'єри – лірико-драматичної опери "Янек" В. Желенського – про життя карпатських верховинців. Провідну партію співав український тенор Олександр Мишуга. Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької Олександр Мишуга

Львівську оперну сцену ощасливили виступами всесвітньовідомі виконавці – Олександр Бандровський, Гелена Рушковська – Збоїнська, Львівську оперну сцену ощасливили виступами всесвітньовідомі виконавці – Олександр Бандровський, Гелена Рушковська – Збоїнська, Ян Кепура, Яніна Королевич-Вайдова, Джемма Беллінчіоні, Маттіа Баттістіні, Ада Сарі та ін. Яскраву сторінку в історії театру вписали співаки – українці: О. Любич. Парахоняк, О. Руснак, Є. Гушалевич, О. Носалевич, А. Дідур, О. Мишуга, М. Менцинський, С. Крушельницька та ін. , мистецтво яких стало національною гордістю народу і дістало всесвітнє визнання. Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької

 Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької ери та балету Львівський Національний Академічний театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької ери та балету і адемічний театр оп льний Ак Львівський Націона ьницької м. Соломії Крушел Орест Кураш і Микола Колесса

 Львівський національний університет імені Івана Франка Львівський національний університет імені Івана Франка

 Львівський національний університет імені Івана Франка З 1892 р. Філарет — студент Львівського Львівський національний університет імені Івана Франка З 1892 р. Філарет — студент Львівського університету. Закінчивши у 1898 р. філософський факультет, понад 30 років викладав у гімназіях Стрия, Самбора, Львова, а також в Українському таємному університеті у Львові. Вийшов на пенсію 1929 р. і всі свої сили присвятив науковій праці. Однак уже в листопаді 1939 р. знову повернувся до активної діяльності, ставши завідувачем та професором кафедри фольклору та етнографії у Львівському університеті, а з 1940 — ще й керівником Львівської філії Інституту українського фольклору та Львівського етнографічного музею.

Упродовж багатьох років Ф. Колесса підтримував тісні творчі зв’язки й активно співпрацював з плеядою Упродовж багатьох років Ф. Колесса підтримував тісні творчі зв’язки й активно співпрацював з плеядою однодумців і друзів, серед яких — Іван Франко, Микола Лисенко, Володимир Гнатюк, Климент Квітка, Леся Українка, Станіслав Людкевич, Осип Роздольський, а також численні закордонні колеги: Ільмарі Крон, Роберт Лях, Матіаш Мурко, Ласло Лайт… Ф. Колесса Львівський національний університет імені Івана Франка

 Музично-меморіальний Музей Соломії Крушельницької Музично-меморіальний Музей Соломії Крушельницької

Будинок збудований в 1884 р. за проектом міського будівничого Якуба Кроха. До 1939 р. Будинок збудований в 1884 р. за проектом міського будівничого Якуба Кроха. До 1939 р. С. Крушельницька була власницею цілого будинку. У 1977 р. на фасаді будинку було встановлено меморіальну таблицю С. Крушельницької (скульптор – Е. Мисько). Музично-меморіальний Музей Соломії Крашельницької Меморіальна таблиця С. Крушельницької

 Музично-меморіальний Музей Соломії Крушельницької Музично-меморіальний Музей Соломії Крушельницької

Перший офіційний концертний сезон Львівської обласної філармонії (1902 1903) розпочався у концертному залі Скарбківського Перший офіційний концертний сезон Львівської обласної філармонії (1902 1903) розпочався у концертному залі Скарбківського театру (теперішній театр ім. М. Заньковецької), який мав прекрасні умови для глядачів – 1200 глядацьких місць, велика концертна естрада, фонтани, цукерня, буфет, зимовий сад. Львівська обласна філармонія

Ідею щодо створення пам'ятника композиторові Володим иру Івасюку подав музикант Святослав Вакарчук у 2006 Ідею щодо створення пам'ятника композиторові Володим иру Івасюку подав музикант Святослав Вакарчук у 2006 році під час святкування 750 міста Львова. річчя Восени того ж року міський голова Львова Андрій Садовий створив організаційний комітет зі спорудження пам'ятника. Оргкомітет звернувся до львівських митців — заступника голови Львівського відділення Спілки архітекторів України Михайла Ягольника та скульптора Сергія Олешка, з проханням розробити концепцію майбутнього пам'ятника Пам’ятник Володимиру Івасюку

 Відкриття пам’ятника Володимиру Івасюку Пам’ятник Володимиру Івасюку У вівторок, 20 грудня 2011 року Відкриття пам’ятника Володимиру Івасюку Пам’ятник Володимиру Івасюку У вівторок, 20 грудня 2011 року пройшла церемонія відкриття пам'ятника. Участь у церемонії відкриття монументу, зокрема, взяли ініціатор зведення пам'ятника, музикант Святослав та родичі Івасюка.

 Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка

 Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка вищий навчальний заклад у Львові, Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка вищий навчальний заклад у Львові, утворений 1939 р. на базі ряду музичних навчальних закладів, що існували раніше: Консерваторії Польського (раніше — Галицького) музичного товариства, Консерваторії ім. К. Шимановського, Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка, та, частково, кафедри музикології Університету.

 Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка Будинок виконаний із цегли, потинькований, Львівська національна музична академія ім. М. В. Лисенка Будинок виконаний із цегли, потинькований, триповерховий із цокольним поверхом. У композиції фасадів переважають вертикальні членування. Цокольний і перший поверх прикрашені масивним рустом. Над вікнами останнього поверху розташовані декоративні вставки, зроблені з керамічних плиток. На аттику встановлені дві скульптури з бетону, які зображують коваля й теслю. Внутрішнє планування базується на коридорно-кабінетной системі. Актовий зал прикрашений пілястрами й поліхромією. На сходовій клітці зберігся автентичний модерністичний вітраж.

 Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької

 Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. С. Крушельницбкої Протоісторія фахової музичної освіти своїми Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. С. Крушельницбкої Протоісторія фахової музичної освіти своїми витоками виходить ще з ХVІІІ ХІХ ст. , а ініціато рами першої професійної музичної школи були Ф. К. Моцарт (син В. А. Моцарта), Й. Рукґабер, Ф. та К. Ліпінські, І. Лаврівський, які жили й працювали у Львові. Вони разом із громадою та очільниками міста домоглися дозволу цісаря Австро Угорської імперії на відкриття першого професійно го музичного навчального закладу спеціальної професійної школи у Львові. З історією школи XIX ст. пов’язані відомі імена: Й. Рукґабер (перший директор школи), Й. Башни, Й. Ельснер, К. Мікулі (довголітній ректор академії та керівник школи).

Меморіальний музей Станіслава Людкевича Меморіальний музей Станіслава Людкевича

 Постать Станіслава Людкевича (1879 1979) займає визначне місце в історії української музики. Немає Постать Станіслава Людкевича (1879 1979) займає визначне місце в історії української музики. Немає такої ділянки в музичному житті Галичини кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. , де б не виявив себе Станіслав Людкевич. Його композиторська творчість стала поворотним пунктом від аматорства до професіоналізму в музичній культурі Галичини. С. Людкевич створив високомистецькі композиції у різних жанрах – від вокальної та інструментальної мініатюри до опери. С. Людкевич Ім’я композитора С. Людкевича вулиця отримала у 1981 р. , а до того називалася Військовою. Саме з вул. Військовою Людкевича пов’язувало чверть століття. Дім почали будувати в 1955 році на вулиці Військовій, будова тривала довго, закінчили її у 1961 році. Меморіальний музей Станіслава Людкевича