Мужні люди нашого краю Пиленко Михайло Васильович Хиля

Мужні люди нашого краю Пиленко Михайло Васильович Хиля Софія Учениця 9 -А класу СШ № 5 Вчитель-Савко Н. Г Україна Закарпатська обл. Ужгородський район с. Підгорб

Пиленко Михайло Васильович -народився у 1926 році у селі Александровка, Сумської області. -У 1933 році пережив Голодомор - На фронт потрапив у віці 16 років, до того ні разу не тримав зброї у руках -Михайло Васильвич потрапив на передову, у Старий оскол у 8 -ий запасний полк. Потім воював на НП -На фронті був зв'язківцем -У 1942 році Курська битва, а оскільки Михайло Васильович з Курщини, то його відправили воювати за рідну землю -Михайло Васильович разом зі своїми товаришами потрапив у полон і 10 днів вони жили на одній дохлій конині -Після вдалого визволення, солдат направили в Чехію, де вони і зустріли таку бажану і вистраждану кров’ю і потом Перемогу!

Михайло Васильович розповідає, що до війни так і після неї армія була в пошані і , якщо хлопця не взяли в армію , то рахувалося, що він якийсь не такий , як всі, "бракований" і дівчата на нього навіть і не дивилися, а юнак, який відслужив у армії , рахувався справжнім чоловіком.

«Урок — перше вогнище, зігрівшись біля якого, людина прагне стати мислителем. » В. О. Сухомлинський Михайло Васильович дуже любив науку, і , не дивлячись на те, що кожен день йому приходилось долати 10 км в один бік, хлопець хотів здобувати знання. На фронт юнак потрапив , закінчивши тільки сім класів. Всі жахливі роки війни Михайло Васильович мріяв, що коли закінчиться війна, він повернеть до дому і знову сяде за шкільну парту. Так і сталося , після повернення з війни Михайло Васильович продовжив навчання вже в Ужгороді у вечірній школі, а потім і в університеті. Працював учителем у вечірній школі при в*язниці, а згодом стає завучем школи № 5.

«Война — это безумие, заставляющее усомниться в разуме человека…»