Мужні люди нашого краю Федоров Андрій Пантелійович Іордатій

Мужні люди нашого краю Федоров Андрій Пантелійович Іордатій Даніїл Учень 9 -а класу Ужгородська СШ № 5 Вчитель: Савко Н. Г.

Федоров Андрій Пантелійович Народився в 1926 р. Рідне село Калниболот (Кіровоградська область) Закінчив війну молодшим сержантом

Війна Відправився на війну у віці 15 років після закінчення 9 класу. Був мобілізований у 1944 р. З дитинства любив кататися на конях, що допомогло йому вивезти поранених з Умані. Це був його внесок в звільнення Умані. Після цього майже одразу потрапив у полон до німців, звідки незабаром втік. Потім воював на другому Українському фронті зв'язним (1245 стрілецький полк).

Згодом перевівся у штаб дивізії, де тяжко захворів і дуже довго лікувався. Після одужання за власним бажанням перевівся назад до 1245 стрілецького полку. Полк з боїв не виходив та ніс великі втрати. Був два рази поранений під час нападу німців на штаб полка. Перший раз просто зачепило ногу, а другий прострелили наскрізь живіт. Йому довелося лежати на снігу до вечора, поки його не помітили і не відвезли до госпіталю. Як тільки вилікувався , одразу продовжив воювати в запасному танковому полку (19 років). Там і закінчив війну молодшим сержантом. ( зараз майор у відставці).

Нагороди Був нагороджений медаллю за відвагу та отримав її після того, як знайомий капітан йому допоміг (треба було перейти до нього в полк). Він отримав її аж в 47 році в місті Баден-Баден (Австрія). Крім медалей отримав: орден за мужність 3 ступеню та за Перемогу над Німеччиною.

Озброєння Андрій Пантелійович розповідав, що озброєння і умови у радянській армії на початку війни були гірші ніж у німецькій. За його словами радянський автомат ППШ часто заїдав на холоді на відміну від німецьких автоматів. Тому при нагоді брали німецьке спорядження.

На даний час Андрій Пантелійович проживає в Ужгороді. Приємна, щира, життєрадісна людина, майор у відставці.