МОЗ України Національний фармацевтичний університет Кафедра хімії природних

МОЗ України Національний фармацевтичний університет Кафедра хімії природних сполук Упир Тарас Володимирович Перспективи одержання ліпофільного екстракту з пагонів Ledum palustre Керівник : Доц. Кошовий Олег Миколайович Харків 2013

Актуальність теми Пагони Багна звичайного (Cormus Ledi palustri, родина Вересових (Erісасеае)) – здавна використовуються в народній медицині як протикашльовий засіб при гострих і хронічних бронхітах, а також при спастичних ентероколітах. Багно звичайне використовується як інсектицид. У всіх частинах рослини, за винятком коренів, міститься ефірна олія. Крім того, листя містять у значній кількості флавоноїди та дубильні речовини, які відносяться до похідних катехінів. На території України у медицині застосовується лише фасована сировина та один препарат з цієї сировини – «Ледін» , який випускався у таблетках по 0. 5 г, вкритих оболонкою, та застосовувався як протикашльовий засіб. Це свідчить про те, що потенціал сировини використовується не достатньо, оскільки на теперішній час на аптечних полицях залишилась тільки фасована сировина.

Мета та завдання Метою нашої роботи було вивчити хімічний склад та антимікробну активність густого модифікованого спиртового екстракту з пагонів багна звичайного для встановлення можливості створення на його основі нового антимікробного лікарського засобу. Для досягнення цієї мети були поставленні такі завдання: - провести огляд літератури з ботанічної характеристики, хімічного складу та застосування в медицині пагонів багна звичайного (Ledum palustre); - розробити спосіб одержання густого модифікованого спиртового екстракту з пагонів Ledum palustre; - провести якісний аналіз екстрактів з пагонів багна звичайного; - визначити кількісний вміст основних груп БАР в одержаних екстрактах з пагонів Ledum palustre; - вивчити антимікробну активність одержаних екстрактів з пагонів багна звичайного. Об'єкт дослідження: густий спиртовий екстракт та густий модифікований екстракт з пагонів багна звичайного (Ledum palustre)

Схема одержання густого модифікованого спиртового екстракту з пагонів багна звичайного Пагони Ledum palustre Екстракція Спирт 96% 1: 5 Троєкратно Об'єднаний Відстоювання спиртовий екстракт з пагонів Фільтрування Ledum palustre Очищений спиртовий екстракт Ledum palustre Упарювання Вакуум, t 0 Розчинення в гексані +4% розчин Cu. SO 4 Гексанова фракція Промивання Н 2 О Гексановий екстракт Упарювання Вакуум, to Густий спиртовий екстракт Густий модифікований екстракт Розчинення в спирті етиловому 96% 1% спиртовий розчин густого екстракту 1% спиртовий розчин густого модифікованого екстракту Вихід густого модифікованого екстракту склав 6, 2%

Якісний склад спиртових екстрактів з пагонів багна звичайного Группа БАР Метод Спостереження Ідентифіковані речовини Висновки Густий спиртовий екстракт Густий модифікований спиртовий екстракт ТШХ на пластинках силікагелю у системі толуол: етилацетат (85: 15) з подвійним розгоном зі стандартами Плями різного кольору Ледол a-терпенілацетат Борнеол п-цимен + + Хлорофіли двовимірна ТШХ в системах гексан-ацетон (8: 2) і гексан-ацетон (8: 4) з достовірними зразками Червоні плями Хлорофіл a Хлорофіл b + + Прості феноли (арбутин) ТШХ в системі хлороформ - етанол (6: 4) з достовірним зразком червонооранжевої плями Арбутин + _ З Fe. SO 4 Фіолетовий осад Гідроксико ричні кислоти ТШХ з достовірними зразками в системах: – нбутанол - кислота оцтова - вода (4: 1: 2) і – 15 % кислота оцтова з обробкою парами аміаку та діазореактивом Блакитні плями в УФ світлі Хлорогенова кислота Кумарова кислота + _ Кумарини ПХ в системах хлороформ, гексан ТШХ в системі бензол–етилацетат (3: 2) Блакитні плями - + _ ПХ в системах н-бутанол-оцтова кислота-вода (4: 1: 2) та хлороформ–оцтова кислота–вода (13: 6: 2) Жовті та темні плями Кверцетин Лютеолін Кемпферол + _ ПХ в системах: – н-бутанол- кислота оцтовавода (4: 1: 2), – 5%, – 30 % та V – 60% кислота оцтова з використанням 1% спиртового розчину заліза хлориду ( ) Темно-зелені плями - + _ Терпени ФлаваноЇди Дубильні речовини

Кількісне визначення основних груп БАР в спиртових екстрактах з пагонів багна звичайного Група БАР Метод Кількість, % Густий спиртовий екстракт Густий модифікований спиртовий екстракт ГХ 2, 11± 0, 01 5, 13± 0, 02 Спектрофотометрія при 649 та 665 нм 1, 37± 0, 03 3, 12± 0, 02 Титрометрія згідно ДФ СРСР ХІ 7, 92± 0, 02 _ Спектрофотометрія при 327 нм 2, 56± 0, 02 _ Флавоноїди Диференційна Спектрофотометрія при 417 нм 2, 27± 0, 01 _ Сума фенольних сполук 21, 83± 0, 01 _ Терпени Хлорофіли Арбутин Гідроксико ричні кислоти Спектрофотометрія при 270 нм

Мікробіологічна активність Мікроорганізм Діаметри затримки росту мікроорганізмів, мм Густий спиртовий екстракт Густий модифікований спиртовий екстракт S. aureus 25923 19 24 S. aureus 6538 21 26 Proteus vulgaris 4636 ріст B. subtilis 6633 13 ріст P. aeruginosa 27853 15 ріст S. pyogenosa 2432 18 20 Candida albicans 885/653 16 ріст E. coli 25922 13 ріст

Висновки Проведено вивчення хімічного складу та антимікробної активності густого модифікованого спиртового екстракту з пагонів багна звичайного та доведено можливість створення на його основі нового антимікробного лікарського засобу. 1) Розроблено спосіб одержання густого модифікованого спиртового екстракту з пагонів Ledum palustre. 2) В густому спиртовому екстракті з пагонів багна звичайного ідентифіковано: терпеноїди (ледол, a-терпенілацетат, борнеол, п-цимен), хлорофіли (хлорофіл a та b), прості феноли (арбутин), гідроксикоричні кислоти (хлорогенова та кумарова), кумарини, флаваноЇди (кверцетин, лютеолін, кемпферол) та дубильні речовини, а в густому модифікованому екстракті було ідентифіковано лише терпеноїди та похідні хлорофілів 3) Було визначено кількісний вміст БАР в густому спиртовому екстракті а саме: хлорофілів a і b (1. 37 ± 0. 03%), терпеноїдів (2, 11%), гідроксикоричної кислоти (2, 56± 0, 02 %), арбутину (7, 92± 0, 02 %), флавоноїдів (2, 77± 0, 01 %) та поліфенольних сполук (21, 83± 0, 02 %); а в густому модифікованому екстракті було визначено кількісний вміст хлорофілів a і b (3, 12± 0, 02 %) та терпеноїдів (5, 13± 0, 02%), 4) При встановленні мікробіологічної активності густого спиртового екстракту було виявлено активність по відношенню до S. aureus, P. aeruginosa, S. pyogenosa та Candida albicans, а при проведенні мікробіологічної активності густого модифікованого екстракту було виявлено збільшення активності по відношенню до S. aureus та S. pyogenosa

Дяк ую за у вагу