МОЗ України Львівський національний медичний університет імені Данила

МОЗ України Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра клінічної імунології та алергології АЛЕРГІЧНІ ХВОРОБИ: ЕТІОЛОГІЯ ІМУНОПАТОГЕНЕЗ КЛІНІКА ДІАГНОСТИКА ЛІКУВАННЯ Доцент ПОТЬOМКІНА Г. О.

Недовиявлення різних форм АЗ в Україні Форми АЗ Співвідношення виявлених і невиявлених хворих Бронхіальна астма Алергічний риніт 1: 20 – 25 Атопічний дерматит Медикаментозна алергія 1: 30 1: 40 – 60 1: 1000

Алергія – результат неадекватної імунної відповіді на повторне попадання алергенів в організм людини, в результаті чого ушкоджуються власні тканини, порушується функція органів, систем, організму в цілому ГІПЕРЧУТЛИВІСТЬ АЛЕРГІЧНА Ig. E-залежна НЕАЛЕРГІЧНА Ig. E-незалежна

Етіологія та тригерні фактори алергічних хвороб: 1. n n Спадкові фактори Хлопці хворіють частіше; алергія розвивається частіше в дітей при наявності АХ в обидвох батьків (ризик більший, коли хвора є мати) БРАТ І СЕСТРА АЛЕРГЕТИКИ У СІМ’Ї НЕМАЄ АЛЕРГЕТИКІВ 5 -15% 25 -30% ОДИН З БАТЬКІВ АЛЕРГЕТИК 20 -40% ОБИДВА БАТЬКИ АЛЕРГЕТИКИ З ОДНАКОВИМИ СИМПТОМАМИ ОБИДВА БАТЬКИ АЛЕРГЕТИКИ 40 -60% 60 -70%

Етіологія та тригерні фактори алергічних хвороб: 2. Фактори довкілля (тригери алергії): вологі та погано вентильовані приміщення, старі, брудні матраци і подушки, домашні тварини, тютюновий дим; шкідливі фактори довкілля (промислових підприємств та автотранспорту, шкідливі професійні фактори) 3. Зміна структури інфекційної захворюваності з віком - при народженні більш активні Th 2→ в подальшому при постійному контакті з вірусами активуються МФ, ↑ ІЛ 12 → посилення Th 1

Етіологія та тригерні фактори алергічних хвороб: 4. Особливості харчування: короткий термін грудного вигодовування та ранній перехід на штучне; порушення режиму харчування, незбалансоване харчування тощо 5. Супутні хвороби, рівень здоров’я нації загалом: часті ГРВІ, фізичне та психічне навантаження, стреси, гіпервентиляція, зміни погоди, надмірні емоції, тютюнопаління

Генетичні основи алергії Схильність до алергії визначається IRгенами імунної відповіді, яких налічується більше 20 n Не існує єдиного гену, відповідального за алергію. Алергічні хвороби виникають при взаємодії багатьох генів. n “Гени атопії” розташовані в хромосомі 11 (регіоні 11 q 13), хромосомі 12 (регіоні 12 q 14. 3 -q 24. 1), хромосомі 16 (в регіоні 16 р21). n

Алергени – речовини білкового походження, на які розвивається незвична (підвищена) чутливість організму (ендогенні та екзогенні) 1. пилок рослин (лукові і злакові трави, дерева, бур’яни); 2. побутові алергени (домашній порох, який містить екскременти домашніх кліщів (Dermatophagoides pteronissinus i farinae); 3. алергени тварин (коти, собаки, коні, марчаки, кролі, хом’яки, птахи – слина, епідерміс, екскременти, сеча); 4. алергени комах (бджоли, оси, таргани); 5. харчові алергени; 6. хімічні алергени (побутові та виробничі хімічні речовини (метали і їх солі, пестициди, синтетичні полімери тощо) ; 7. компоненти вакцинальних препаратів (кір, грип, анатоксин правця, кашлюк, оксид алюмінію, консерванти, стабілізатори, білок, антибіотики); 8. лікарські засоби (гормони, ферменти, антибактеріальні препарати, вітаміни, цитостатики, опіати, НПЗП); 9. латекс

Стадії розвитку алергічної реакції: 1. первинний контакт з алергеном, сенсибілізація і формування гіперреактивності 2. повторний контакт з алергеном та розвиток алергічної реакції, яка в залежності від тривалості формування поділяється на: • негайного типу (розвивається протягом 15 -20 хв. ) • пізні (розвивається протягом 4 -6 год. ) • сповільненого типу (протягом 48 -72 год. ) 3. Десенсибілізація (спонтанна/самостійна і штучна/медикаментозна)

Фази алергічної реакції: 1) імунна (після первинного контакту з алергеном) утворення специфічних антитіл і/або цитотоксичних сенсибілізованих Т-лімфоцитів); 2) патохімічна (після повторного контакту з алергеном) – вивільнення з клітин (спочатку з Б та ТК, згодом – з Ео, Н, Тр) БАР: гістамін, серотонін, гепарин, калікреїн, триптаза, хілаза, лейкотрієни, тромбоцитатакуючий фактор, хемотаксичні фактори, арилсульфатаза, гістаміназа, катіонні білки, в т. ч ЕСР, протеази, простагландини тощо; 3) патофізіологічна (реакція тканин на вивільнені медіатори) – порушення функції та пошкодження тканин та органів. Кожний тип алергічної реакції має однакову І фазу та різні 2 і 3 фази

АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ ГУМОРАЛЬНА КЛІТИННА ІМУНОЛОГІЧНА СТАДІЯ ПАТОХІМІЧНА СТАДІЯ ПАТОФІЗІОЛОГІЧНА СТАДІЯ

Запальний каскад – механізм дії на потенційні мішені Ig. E Fc RI Алерген B-лімфоцит IL-4 тучна клітина IL-13 IL-5 Антигенпрезентуюча клітина Th 2 -лімфоцит Еозинофіл Гістамін Лейкотрієни Простагландини Цитокіни Атопія

Класифікація імунологічних механізмів ушкодження біоструктур (R. G. H. Gell та P. R. A. Coombs (1962), Roitt (1980) І тип - анафілактичний, Ig. E-залежний ІІ тип - цитотолітичний III тип - імунокомплексний IV тип - клітинно-опосередкований сповільненого типу V тип - стимулюючий/блокуючий VІ тип - антитілозалежна клітинна цитотоксичність В дійсності в реалізації певної хвороби приймають участь кілька реакцій (наприклад, при анафілаксії – 1і 3; при медикаментозній алергії – 1, 2, 3, 4)

Типи реакцій гіперчутливості

Атопія це генетично детермінований стан порушення функції імунної системи за анафілактичним Ig. E-залежним типом, активацією Т-х2 -лімфоцитів, що призводить до гіперпродукції Ig. E у відповідь на низькі дози алергенів

Механізми розвитку атопії: n n n n генетична схильність до підвищеного синтезу Ig. E підвищений синтез ІЛ 4, ІЛ 5 ↓γ-IНФ дисбаланс Т-х1 і Тх2 (збільшення числа Th 2); дисбаланс роботи симпатичної і парасимпатичної нервовї системи гіперергія базофілів і тучних клітин, які при незначному рівні Ig. E починають виділяти медіатори зниження бар’єрної функції шкіри та підвищення проникливості слизових для алергенів

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЇ Іg. Е У вільному стані Ig. E існує коротко – період напіввиведення = 1 -2 дні n Через високоафінний рецептор FcεR 1 Ig. E зв‘язується з Тк/Б →↓концентрації Ig. E в крові на 84 -98% n через низькоафінним рецептором FcεR 2 Ig. E зв‘язується з АПК (В-л, МФ/Мо, ДК), ендотеліальними клітинами, Ео, Тр n У фіксованому стані на клітинах Ig. E зберігає свою активність 3 -4 тижні n

Ig. E-залежний викид медіаторів запалення Алергени Ig. E Fc RI Через дек. хвилин Через години Гранули містять: гістамін, TNF- , протеази, гепарин Ліпідні медіатори: простагландини лейкотрієни Синтез цитокінів: ІЛ-4, ІЛ-13 Чхання, закладеність носа, свербіж в носі, нежить, сльозотеча Свистячі хрипи, бронхоспазм Продукція слизу, еозинофільна інфільтрація Негайний викид

Концепція атопічного марша АД Частота харчова алергія Астма Алергічний риніт 0 5 10 Вік (роки) 15 n При атопії існує спадкова схильність до розвитку АД, БА, АР n Атопічний марш – це послідовний развиток АД, БА, АР, які незавжди реалізуються у вигляді повної атопічної тріади

Неалергічна (псевдоалергічна) реакція – патологічний процес, який за клінічним перебігом нагадує алергічний, однак при його розвитку відсутня імунологічна стадія НЕАЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ ПАТОХІМІЧНА СТАДІЯ ПАТОФІЗІОЛОГІЧНА СТАДІЯ

НЕАЛЕРГІЧНА РЕАКЦІЯ Лібератори гістаміну Вивільнення медіаторів: гістамін, гепарин, LT, PG, триптаза, ЕСР Дегрануляція тучних клітин і базофілів

Механізми розвитку Неалергічних еакцій: 1. Гістаміновий механізм 2. Порушення активації системи комплементу 3. Порушення метаболізму арахідонової кислоти

ГІСТАМІНОВИЙ МЕХАНІЗМ НЕАЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ збільшенням концентрації гістаміну обумовлено: 1. при порушенні його інактивації – довготривале приймання протитуберкульозних, а/бактерійних препаратів, анальгетиків; 2. під впливом різних лібераторів гістаміну; 3. поступлення гістаміну та інших амінів з їжею; 4. посилене утворення гістаміну при дисбіозі

Продукти з великим вмістом гістаміну та його лібератори: арахіс, шоколад шпинат, томати суниця, полуниця маринований оселедець, свіжоморожена риба (особливо морська) дика качка, консерви Вуджені продукти (м’ясо, шинка, ковбаса “Салямі” та сирокопчені ковбаси) пивні дріжджі, кисла капуста, ферментовані сири, майонез, оцет вино, шампанське

КОМПЛЕМЕНТАРНИЙ МЕХАНІЗМ НЕАЛЕРГІЧНОЇ РЕАКЦІЇ n 1. 2. n n n Причини: Посилення класичного або включення альтернативного шляху активації КК→ з ТК/Б, Н, Тр утворюються пептиди з анафілактичною активністю (С 3 а, С 4 а, С 5 а)→ спазм м’язів, АШ Набутий дефіцит С 1 -інгібітора, причинами якого є: Ліки (рентгенконтрастні, γ-глобулін, анестетики, міорелаксанти); препарати для тромболізиса (стептаза, альтеплаза) Судинні протези, нейлонові і целофанові компоненти мембран оксигенаторів та діалізаторів Препарати крові: пастеризована плазма тривалого зберігання, alb, γ-глобулін плацентарного походження

ШЛЯХИ МЕТАБОЛІЗМУ АРАХІДОНОВОЇ КИСЛОТИ 1. 2. Циклооксигеназни й ліпооксогеназний

ШЛЯХИ МЕТАБОЛІЗМУ АРАХІДОНОВОЇ КИСЛОТИ 1) ЦИКЛООКСИГЕНАЗНИЙ МЕХАНІЗМ АРАХІДОНОВА КИСЛОТА ЦИКЛООКСИГЕНАЗА ПРОСТАГЛАНДИНИ ПГЕ - бронходилятатор ПГF↑ - бронхоконструктор ТРОМБОКСАН А 2 ПРОСТАЦИКЛІН бронхоконструктор бронходилятатор

ШЛЯХИ МЕТАБОЛІЗМУ АРАХІДОНОВОЇ КИСЛОТИ 2) ЛІПООКСИГЕНАЗНИЙ МЕХАНІЗМ АРАХІДОНОВА КИСЛОТА ПРС-А ЛІПООКСИГЕНАЗА ЛТА-4 +Н 2 О ЛТВ-4 синтезується Ео, Б, ТК, МФ, стимулює запалення +ГЛУТАТІОН ØВАЗИДИЛЯТАЦІЯ Ø↑ СУДИННОЇ ПРОНИКЛИВОСТІ ØАКТИВАЦІЯ КЛІТИН ЗАПАЛЕННЯ Ø↑ УТВОРЕННЯ СЛИЗУ ØБронхоспазм (значно сильніший) ЛТС-4 ← ГЛУТАМІНТРАНСФЕРАЗА ЛТЕ-4

Основні принципи діагностики алергічних хвороб 1. Скарги, що мають відношення до алергії: n n n З боку носа: нежить, виділення, закладеність, свербіж, втрата нюху. З боку очей: свербіж, різі, слюзотеча, набряк, виділення, гіперемія З боку органів дихання: задишка, спазм, утруднене дихання, кашель, ядуха, дистанційні хрипи, виділення харкотиння З боку органу слуху: свербіж, заложеність, зниження гостроти слуху З боку шкіри: свербіж, висип, набряки

ЛОКАЛІЗАЦІЯ ШКІРНИХ УРАЖЕНЬ ЗАЛЕЖНО ВІД ВІКУ РАННІЙ ДИТЯЧИЙ Голова, обличчя, шия, тулуб, кінцівки (ексудативні ураження) СТАРШІ 4 -х РОКІВ згинальні поверхні кінцівок (ліктьові, підколінні ямки) кисті, щиколотки (еритематозно-сквамозні ураження) ПІДЛІТКИ І ДОРОСЛІ обличчя (періорбітально) шия, підколінні ямки кист кук, стопи (ліхеноїдні і пруригінозні

Контактний дерматит

ДІАГНОСТИКА АЛЕРГІЧНИХ ХВОРОБ І етап – збір алергологічного анамнезу з наступними задачами: • Виявлення причинного алергена • Встановлення факторів ризику (спадкова схильність, вплив навколишнього середовища, клімату, фізичних факторів, сезонності, антропометричних факторів) • Вплив побутових факторів (домашні тварини, птахи, вологість, килими, м’які меблі) • Вплив професійних шкідливих факторів • Встановлення зв’язку хвороби з прийомом їжі • Встановлення зв’язку алергії з хворобами ШКК, ендокринної системи, ЦНС • Оцінка клінічного ефекту від приймання антиалергічних середників

ДІАГНОСТИКА АЛЕРГІЧНИХ ХВОРОБ ІІ етап – клініко-лабораторні обстеження • Огляд хворого • Визначення локалізації процесу (ніс, очі, шкіра, бронхи, ШКК) • Лабораторні дослідження: ЗАК, ЗАС, БАК, RW, АТ -ВІЛ-1/2 • Цитологічні дослідження: мікробіологічні носового секрету, харкотиння, мазків-відбитків слизової (Ео>10%), біоптатів • Інструментальні: Rt- дослідження органів грудної клітки, приносових пазух, риноманометрія (передня, акустична); ЕКГ тощо.

ДІАГНОСТИКА АЛЕРГІЧНИХ ХВОРОБ ІІІ етап -імунологічні лабораторні дослідження ІV етап – проведення шкірних алергічних проб • Шкірні (крапельні, аплікаційні, нашкірні, компресні, лектрофоретичні) • Скарифікаційні • Проби тест-уколом (прик-тест) • Внутрішньошкірні V етап –– функціональна діагностика • Спірометрія • Пікфлуометрія VІ етап провокаційні тести • • • Назальний Інгаляційний Під’язиковий Елімінаційний Лейкоцитопенічний VІІ етап – консультації іншими спеціалістами

ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРПРИТАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА ДІАГНОСТИЧНІ ОБМЕЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО СИРОВАТКОВОГО Ig. E 1. У 30% хворих на атопію рівень Ig. E в нормі 2. У 10 -20% осіб без ознак алергії виявляють підвищений рівень Ig. E 3. нормальний рівень Ig. E на тлі (+) шкірної проби 4. Рівень Ig. E підвищується при гельмінтозі, ІД, аспергильозі, ХМЛ, ІП, ЛГМ

ІМУНОЛОГІЧНІ ЛАБОРАТОРНІ ТЕСТИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ Ig. E-ЗАЛЕЖНОГО ТИПУ АЛЕРГІЧНОЇ РЕАКЦІЇ Визначення атопічного статусу: загальний Ig. E 2. дослідження мазків-відбитків слизової носа, очей 3. Ідентифікація алергенів: Ø шкірні тести (прік-, інтрадермальні) Ø визначення специфічного Ig. E в сироватці чи плазмі крові (RAST, ELISA, Unicap) 4. Визначення активації базофілів: 1. Ø Ø n Визначення гістаміну Визначення активізаційного маркера базофілів CD 63 за допомогою методу проточної цитометрії (FLOW-CAST); інші назва – базофільний активізаційний тест (BAT), Визначення сульфідолейкотрієну (s. LT) імуноферментним методом ELISA (CAST-ELISA) Визначення еозинофільного катіонного протеїну (ЕСР) Біохімічні тести для визначення стану обміну речовин

1 Арахіс 2 Молоко 3 Білок курячого яйця 4 Жовток курячого яйця 5 Картопля 6 Морква 7 Тріска 8 Яблуко 9 Соя 10 Пшенична мука 11 Пилок берези 12 Пилок тимофіївки польової 13 Пилок полину 14 Кліщ D. pteronyssinus 15 Кліщ D. farinae 16 Епітелій собаки 17 Епітелій кота 18 Епітелій коня 19 Грибок Asp. Fumigatus 20 Грибок Cladosp. herbarum Педіатрична панель (інгаляційна+харчова)

1 Пилок берези 2 Пилок вільхи сірої 3 Пилок ліщини 4 Пилок дуба 5 Пилок тимофіївки польової 6 Пилок жита 7 Пилок полину 8 Пилок подорожника 9 Кліщ D. pteronyssinus 10 Кліщ D. farinae 11 Епітелій собаки 12 Епітелій кота 13 Епітелій коня 14 Епітелій морської свинки 15 Епітелій хом‘яка 16 Епітелій кролика 17 Грибок Alt. Lenius 18 Грибок Asp. Fumigatus 19 Грибок Cladosp. herbarum 20 Грибок Pen. Notalum Інгаляційна панель

Еозинофільний катіонний білок (ЕCP) n n n ЕСР входить до складу цитоплазматичних гранул Ео Містить аргінін і має унікальну послідовність амінокислот, що дозволяє ідентифікувати його допомогою МКА хемолюмінісцентним методом ЕСР підвищується при дегрануляції Ео і відображає ступінь тяжкості еозинофілії (БА, АД, гельмінтози) ЕСР стимулює секрецію слизу в бронхах, зв'язує і нейтралізує гепарин дозволяє оцінити тяжкість перебігу БА, АД, особливо у дітей, прогнозувати розвиток ядухи, контролювати ефективність лікування, підібрати оптимальну дозу лікарських препаратів

БАЗОФІЛЬНИЙ ТЕСТ n n Суть: причинним АЛ активують базофіли → експресія на Б CD 63 -АГ визначають методом проточної цитометрії використовують подвійну мітку: лейкоцити + алергеном + анти-Ig. EМАТ з флюоресцентної міткою для ідентифікації Б - після чого додають CD 63 МАТ і на поверхні базофілів визначають експресію CD 63 -АГ

ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ БАЗОФІЛЬНИЙ ТЕСТ n n n для визначення Ig. E-залежної алергії до інгаляційних алергенів, пилок рослин/дерев (поліноз); інсектна алергія (укуси перетинчастокрилих комах) до ліків: β-лактамних антибіотиків, міорелаксантів, анальгетиків на латекс при неалергічних комплементарних реакціях на НПЗП для визначення аутоантитіл до Ig. E n n n тест вважається позитивним для харчових і інгаляційних алергенів при експресії CD 63 на поверхні Б≥ 15% для отрут комах – ≥ 10% бета-лактамних антибіотиків і анальгетиків – ≥ 5% базофілів

ТРИПТАЗА n n n Синтезується Б/ТК, виділяється разом з гістаміном Піки рівня триптази сироватки: між 30 хв. і 2 год. після реакції Тому зразок крові повинен бути забраним через 30 хв і не пізніше 3 год. після реакції Рівень триптази корелює з тяжкістю реакції Нормалізується протягом 6 -12 год, при тяжкому перебігу – рівень триптази може залишатися високим протягом 24 год. після реакції Використовується для діагностики Ig. Eзалежної алергії, медикаментозної алергії на анестетики

Методи діагностики медикаментозної непереносимості 1. 2. 3. Визначення триптази Дослідження експресії CD 63 на базофілах Визначення еозинофільного катіонного протеїну (ЕСР)

ПРАВИЛА ПОСТАНОВКИ ШКІРНИХ ПРОБ • Ремісія АЗ • Відміна а/гістамінних, ГКС • У кабінеті лікаряалерголога • Алергени повинні бути стандартизовані • Діти після 3 -х років • Протипоказані при наявності в анамнезі гострих алергічних стан

ШКІРНІ ПРОБИ

Принципи лікування алергічних хвороб Освіта та навчання хворих n Елімінаційна терапія n Алерговакцинація (САВ, СІТ) n Фармакотерапія n 1) Протизапальні засоби (глюкокортикостероїди, кромони) 2) Антимедіаторні засоби (антигістамінні, антилейкотрієнові) 3) Симптоматичні засоби (деконгестанти, бронхолітики, відхаркуючі)

Глюкокортикостероїди (ГКС) n n зменшують кількість Б, ТК, Ео, Т-л Зменшують секреторної функції слизових, інтенсивність набряку, знижують синтез гістаміну і чутливість слизових до нього ГКС: топічні або інгаляційні (застосовуються при бронхіальній астмі, алергічному риніті, полінозі) і системні (короткої, середньої і тривалої дії; групи: преднізолонова, тріамцинолонова і дексаметазонова) Найбільш перспективні ІГКС+β 2 -агоністи довготривалої дії (форматерол)

Кромони інтал, тайлед n протизапальна дія n блокують кальцієві канали мембран базофілів і тучних клітин n інгібують фосфодіестеразу, активність нейтрофілів, еозинофілів, макрофагів n

Антимедіаторні засоби n антилейкотрієнові препарати зафірлукаст, монтелукаст n нейтралізують дію лейкотрієнів ЛТС 4 і ЛТД 3, які викликають значно більший бронхоспазм, ніж гістамін

Симптоматичні засоби: n n n бронхолітики – агоністи β 2 -адреноцецепторів, які діють на гладеньку мускулатуру бронхів, через застосування небулайзерів антихолінергічні препарати (іпратропіум і тіотропіум бромід) – блокують мускаринові рецептори залоз слизової носа препарати теофіліну – бронхолітики, можуть негативно впливати на серцеву діяльність комбіновані бронходилятатори – (β 2 -агоністи+ іпратропіум бромід), застосування яких є перспективним деконгестанти – (α 1 - і α 2 - адреноміметики, речовини, що сприяють виділенню норадреналіну та препарати, що припиняють утилізацію норадреналіну) активують адренергічні рецептори і викликають вазоконстрикцію, відновлюють носове дихання

Використання АГП I генерації обмежено через велику кількість побічних эфектів (дімедрол, тавегіл, супрастин, піпольфен, діазолін) Недоліки Велика кількість побічних ефектів: n. Негативний вплив на ЦНС, ШКТ, ССС, сечову систему n. Розвиток тахіфілаксії (звикання) n. Метаболізуються в печінці, nможуть викликати аритмії nне можна використовувати з макролідами та п/грибковими nможуть спричинити алергічні реакції Протипоказані у хворих з: • Виразковою хворобою • Бронхіальною астмою!!! • Аденомою простати Діють тільки на ранню фазу алергійної реакції

АГП II генерації більш безпечні (кларитин, лоратидин, аналергін, семпрекс) Переваги Не проходять через ГЕБ n не спричиняють седації n n Не спричиняють тахіфілаксії (звикання) n Діють тривало Недоліки üПовільний розвиток дії (10 -12 годин) üНезначний протисвербіжний ефект üметаболізуються в печінці, тому: § можуть викликати аритмії § не можна використовувати з макролідами та п/грибковими üДіють тільки на ранню фазу алергійної реакції üПри підвищенні дози може розвинутись седативний ефект

Переваги антигістамінних препаратів ІІІ покоління (Еріус, зіртек, телфаст мають додаткові якості) üДіють на обидві фази алергійної реакції üНе метаболізуються в печінці üНе проходять через ГЕБ – не спричиняють седації üНе викликають тахіфілаксії üВідсутній негативний вплив на ССС

ГУМАНІЗОВАНІ МОНОКЛОНАЛЬНІ антитіла до Ig. E: омалізумаб Ig. E Омалізумаб (Ксолар) C 3 ділянка

Ксолар/Омалізумаб – гуманізовані мишині АТ – анти-Ig. E Комплекси Ксолара + вільний Ig. E C 3 ділянка B-клітина Ксолар Fc RI Тучна клітина

Ксолар перериває алергічний каскад на самому його початку Комплекси Ксолара + вільний Ig. E C 3 ділянка B-клітина Ксолар Fc RI Опасиста клітина

Алерговакцинація (САВ) або специфічна імунотерапія (СІТ) Суть введення в організм хворого причинного алергену в дозах, які постійно збільшуються Мета лікування зниження чутливості хворого до природної експозиції причинного алергену (специфічна гіпосенсибілізація), що сприяє розвитку тривалої ремісії, зменшенню розвитку важких форм, прогересування АХ, зменшення потреби в фармакотерапії

Механізм дії СІТ введення причинного алергену сприяє утворенню блокуючих антитіл класу Ig. G/Ig. G 4 і активації Т-х1 типу, які є антагоністами Т-х 2 типу, що призводить до зниження синтезу Ig. E ІЛ-4, медіаторів алергії, збільшення продукції ІЛ-12 Алергенні вакцини очищені водно-сольові екстракти алергенів або виділені з них окремі алергени-компоненти

Діагностична цінність специфічних Ig E та Ig G 4 Ig. E

Покази до лікування САВ: v Визначення причинного алергену v підтверджений Іg Е – залежний механізм алергії v АР, БА, АД, інсектна алергія v вік 5 -60 років v неможливість припинення контакту хворого з причинним алергеном

Способи проведення САВ Інвазивні : підшкірний, внутрішньошкірний, аплікаційний, метод шкірних квадратів Неінвазивні: оральний, сублінгвальний, інтраназальний, кон’юнктивальний, інгаляційний В залежності від тривалості курсу: цілорічна, сезонна

Лікувальні алергени фірми Севафарма (Чехія, Словакія) 1) Краплі (пероральносублінгвальна форма): містить Ал, екстраговані у водному розчині, використовують у 1 -й фазі (ініціації) 2) ін’єкційна (депонуюча форма): суспензії екстракту Ал на гідроокису алюмінію, використовують у 2 -й фазі (підтримуюча)

Севафарма є висококваліфікованим європейським виробником (2/2) n Сертифікат GMP (Good Manufacturing Practice) гарантує відповідність найвищим світовим стандартам

Причини перехресної алергії інтерпретація результатів ІФА за допомогою технології Immuno CAP. Чутливість до рисової крупи, яблука, персика, апельсина, моркви, дубу, полину є перехресною. Насправді у пацієнта алергія тільки на 2 білка пилку берези. Immuno. CAP®

Алергени виробництва Севафарма • Виробництво алергенів розпочато в 1936 р. • Йозеф Лишка першим провів шкірні проби з алергенами і вніс значний внесок у виробництво екстрактів у Чехії • Алергени виготовляються у формі: - діагностичних алергенів - прик-тестів - лікувальних алергенів • Сублінгвальна форма - у вигляді ініціального і підтримуючого курсу лікування • Застосовуються у вигляді рідких крапель Третина світового населення страждає від алергії. Очікується, що половина новонароджених в Європі будуть мати будь-який вид алергії до 2015 р. Найбільш поширені захворювання викликані пилком трав і дерев.

Характеристика DA-L. Діагностичні ПРІК-тести n «Весняна суміш» (вільха чорна, береза біла, граб звичайний, ліщина звичайна, ясен стрункий, верба біла) n «Суміш трав І» (райграс високий, їжа збірна, костриця, райграс полови, тимофіївка лугова, жито посівне) n n «Амброзія полінолиста» «Суміш осіння» (полин гіркий, полин чорнобильник, золотарник) n «Суміш кліщів» (Acarus siro, Dermatophagoides farinae, Dermatophagoides pteronyssinus) n «Суміш побутової плісняви» (Aspergillus fumigatus, Aspergillus niger, Penicillium sp. , Rhizopus Рег. № 891/12 -300200000 от 26. 11. 12 sp. , Mucor sp. )

Ускладнення СІТ місцеві - поява на місці введення папул, набряку, гіперемії, свербіжу тощо n загальні - кашель, чхання, головний біль, кропив’янка, анафілактичний шок, набряк, загострення основної алергопатології - розвиваються через 10 -40 хвилин після введення алергену n

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! БАЖАЮ УСПІХІВ!

Діагностична цінність специфічних Ig E та Ig G 4 ТК, Ео ТК