МОЗ УКРАЇНИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА СУДОВОЇ

МОЗ УКРАЇНИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ ТА МЕДИЧНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Транспортна травма

Транспортна травма З судово-медичної точки зору під транспортною травмою розуміють механічні ушкодження котрі спричинені зовнішніми або внутрішніми частинами транспорту під час його руху або при падінні з транспортного засобу, що рухається

Види транспортної травми Автомобільна Мотоциклетна Рейкова: - залізнична; - трамвайна; - метрополітенна Тракторна: гусенична; колісна. Гужова Авіаційна На водному транспорті

Автомобільна травма Під автомобільною травмою слід розуміти ушкодження або комплекс ушкоджень частинами автомобіля, що рухається, а також ушкодження, що виникли при падінні з автомобіля, що рухається

Види автомобільної травми Травма від зіткнення автомобіля, що рухається з людиною (пішоходом, велосипедистом, мотоциклістом) Травма при випаданні із автомобіля, що рухається (пасажир, водій) Травма від переїзду тіла колесами автомобіля (пішохода) Травма в кабіні автомобіля (пасажира, водія) Травма в результаті здавлення тіла між частинами автомобіля і іншими предметами або перешкодами (пішохода, пасажира, водія) Комбіновані види автомобільної травми

Автомобільна травма Ушкодження, що зустрічаються при окремих видах автомобільної травми можна розділити на 3 групи: ушкодження, специфічні для конкретного виду автомобільної травми ушкодження, характерні для автомобільної травми ушкодження, не характерні для автомобільної травми

Специфічні ушкодження До специфічних відносяться так звані контактні ушкодження, які відтворюють форму, рисунок, а іноді і розміри окремих деталей і частин автомобіля котрі контактують з тілом потерпілого в момент пригоди

Характерні ушкодження До характерних ушкодження можуть бути віднесені тільки в тому випадку, коли факт автомобільної катастрофи з очевидністю витікає із обставин справи, коли механізм його утворення відповідає механізму даного виду автомобільної травми і коли вони зустрічаються в сукупності з іншими специфічними або характерними ушкодженнями

Нехарактерні ушкодження До нехарактерних відносяться всі останні ушкодження, котрі не підпадають під ознаки специфічних та характерних

Механізми утворення ушкоджень Автомобільній травмі властиві чотири механізми утворення ушкоджень: ушкодження в результаті удару частинами автомобіля, об його частини, об грунт або дорожнє покриття ушкодження внаслідок загального струсу тіла, викликаного одним із перерахованих ударів ушкодження від здавлення тіла між колесами автомобіля і покриттям дороги, між частинами автомобіля і іншими транспортними засобами ушкодження в результаті тертя тіла об автомобіль, покриття дороги при його волочінні частинами автомобіля або при терті тіла по грунту

Питання, що вирішуються при автомобільній травмі характер і локалізація слідів і ушкоджень на тілі і одязі потерпілого давність, послідовність і зажиттєвість ушкоджень механізм утворення ушкоджень (удар, струс, здавлення і т.д.) місце прикладення сили взаємне положення потерпілого відносно до автомобіля здатність до самостійних дій потерпілого ступінь важкості тілесних ушкоджень причина смерті наявність у потерпілого захворювань наявність у потерпілого алкоголю в крові групова приналежність крові потерпілого та ін.

Питання, що вирішуються при автомобільній травмі При наявності специфічних ушкоджень можуть вирішуватись цілий ряд приватних питань: вид автомобільної травми, її фази та ін. якою частиною автомобіля було спричинено ушкодження тип автомобіля направлення удару, переїзду, здавлення місце, яке займав потерпілий в кабіні автомобіля та ін.

Автомобільна травма Для вирішення питань, що виникають при автомобільній травмі, судово-медичний експерт повинен враховувати наступні дані: первинного огляду трупа або самого місця пригоди; огляду транспортного засобу; матеріалів справи; судово-медичного дослідження трупа; дослідження одягу потерпілого; додаткових (лабораторних) методів дослідження.

Ушкодження від зіткнення автомобіля, що рухається з тілом пішохода Даний вид автомобільної травми зустрічається від 31 до 61% випадків серед інших видів Механізм даного виду автомобільної травми залежить від наступних факторів: виду автомобіля; особливості його конструкції, форми і рівня частин, що приходять в зіткнення з тілом людини; опору тканин; характеру покриття дороги на котре падає пішохід; кута зіткнення людини і частин автомобіля; рівня прикладеної сили та ін.

Варіанти зіткнення

Ушкодження від зіткнення автомобіля, що рухається з тілом пішохода Фази даного виду автомобільної травми: падіння тіла на автомобіль; відкидання тіла і падіння його на грунт; контакт частин автомобіля з людиною; тертя тіла по грунту.

Характеристика ушкоджень при зіткненні автомобіля з тілом людини Одяг – контактні ушкодження від дії частин автомобіля, об покриття дороги. Сліди у вигляді накладень, відбитків (специфічні і неспецифічні). Ушкодження м’яких тканин у вигляді контактних специфічних, які частково або повністю відтворюють форму, розміри, а іноді і будову конкретної частини автомобіля. До них відносяться садна, синці, рідше рани від удару бампера, молдінгів, радіатора і його обрешітки, вінця фари і підфарника, емблеми заводу на капоті, номерного знаку та ін.

Характеристика ушкоджень при зіткненні автомобіля з тілом людини Ушкодження голови у вигляді переломів кісток черепа – вдавлених, терасоподібних, узорчатих, лінійних, багатоскалкових. На м’яких тканинах – садна, рани, синці. Головний мозок і оболонки – крововиливи і ушкодження.

Характеристика ушкоджень при зіткненні автомобіля з тілом людини Ушкодження грудної клітки – надто поліморфні. Переломи ребер – можуть виникати в І, ІІ та ІІІ фазах в результаті згинання, рідше – кручення або здвигу. Переломи ключиць – в ІІІ фазу, рідше лопаток – в І фазу.

Характеристика ушкоджень при зіткненні автомобіля з тілом людини Ушкодження внутрішніх органів: По механізму: Прямі – від безпосереднього удару частинами автомобіля і покриття дороги (І і ІІІ фази); Непрямі – від струсу. По морфології: Крововиливи в зв’язки, під капсулу або тканину органу; Надриви капсули органу; Розриви паренхіми органу; Відриви.

Характеристика ушкоджень при зіткненні автомобіля з тілом людини Ушкодження нижніх кінцівок Зустрічаються у кожного другого потерпілого. Переломи кісток виникають від наступних видів деформації: згинання; здвигу; кручення; компресії. Частіше всього переломи кісток нижніх кінцівок виникають у вигляді бампер-переломів.

Характеристика ушкоджень при зіткненні автомобіля з тілом людини Ушкодження верхніх кінцівок – в порівнянні з ушкодженнями інших ділянок тіла зустрічаються рідко.

Травма від переїзду колесом автомобіля Як самостійний вид зустрічається рідко, частіше в комбінації з іншими видами автомобільної травми. Специфічні ушкодження: відбитки рисунку протектора колеса: позитивні, негативні; відшарування м’яких тканин в результаті перекочування колеса; деформація голови

Травма від переїзду колесом автомобіля Характерні ушкодження множинні переломи ребер (двосторонні, часті всього по трьох лініях); переломи лопаток, множинні переломи остистих відростків грудних і поясничних хребців. Внутрішні органи розриви; відриви; переміщення.

Травма в кабіні автомобіля Виникає при: зіткненні; різкому прискоренні; різкому гальмуванні. Основні ушкодження локалізуються на передній поверхні тіла, рідше на бокових (лівій у водія і на правій – у пасажира). Частіше всього травма в кабіні супроводжується ушкодженням голови і нижніх кінцівок.

Травма в кабіні автомобіля Травма в кабіні легкового автомобіля розподіляється серед учасників руху наступним чином:

Травма в кабіні автомобіля На обличчі – значні забиті і забито-рвані рани, які супроводжуються переломами кісток черепа і ушкодженнями головного мозку. Від удару об вітрове скло – на голові, обличчі, шиї і кистях рук множинні різані рани. На передній поверхні грудної клітки у водія – садна і синці дугоподібної форми, переломи грудини і ребер від удару об руль; розриви шкіри між І і ІІ пальцями кисті; вивихи і переломи кісток кисті. Таких ушкоджень, як правило у пасажира не буває.

Травма в кабіні автомобіля Характерними для травми в кабіні автомобіля ушкодженнями являються ушкодження нижніх кінцівок і миски, яких називають “ушкодженнями від щитка приладів управління”. В місці удару – садна або забиті рани, переломи надколінників, розриви хрестоподібних зв’язок колінного суглоба, переломи мищелків стегнових кісток. На відстані – непрямі ушкодження у вигляді перелому діафіза стегнової кістки, ушкодження кульшового суглоба, переломи кісток миски. Хлистоподібні переломи шийних хребців – результат швидкого гальмування або прискорення. Застосування ременів безпеки у 4-6 разів зменшує летальність від ушкоджень при травмі в кабіні.

!

!

!

!

!

Травма при випаданні людини із автомобіля що рухається Особливості і локалізація ушкоджень, що виникають при цьому виді травми, залежать: від місця знаходження потерпілого в автомобілі (салон, кузов); виду падіння;положення тіла в момент удару об грунт; швидкості руху автомобіля; висоти падіння; особливості предмету на який падає людина та його площі.

Травма в результаті здавлення тіла між частинами автомобіля і іншими предметами або перешкодами Кількість та вираженість ушкоджень, що виникають при даному виді автомобільної травми залежать від ступеня, швидкості та часу здавлення: при значному і різкому здавленні ушкодження більш розповсюджені, чим при слабкому і повільному.

Травма при падінні Механізм виникнення ушкоджень при падінні з висоти обумовлені послідовністю дії на тіло людини, що знаходиться в падінні, предметів, розташованих на її шляху і в місці приземлення.

Травма при падінні Розрізняють два види падіння з висоти: Вільне – тіло не зустрічає на своєму шляху ніяких предметів і ушкодження утворюються тільки в момент удару об поверхню приземлення. Ступіньчасте – на шляху падіння тіла зустрічаються будь-які перешкоди, об які людина ударяється до моменту приземлення. Всі випадки падіння з висоти діляться на падіння з попереднім прискоренням (активне) і без попереднього прискорення (пасивне).