Моя родина
МОЯ МАТУСЯ ТА ЇЇ ВИХОВАНКА В САДОЧКУ Перший промінь засвітився У віконичко до нас. Мама встала, брат підвівся, І мені вставати час. Застеляю ліжко вміло, Підбиваю подушки. Узяла пахуче мило І вмиваюсь залюбки. Ну, а де це мій гребінчик? Зараз кіску зачешу І на самий її кінчик Міцно стрічку зав’яжу. Мама все мене навчила… Маму дуже я люблю Мама ніжна, мама мила… Я для неї все зроблю.
Мій татусь Горе, чи нещастя, чи біда яка. Всіх нас виручає батькова рука. Татова правиця знає труд і піт, Із руки цієї ми йдемо у світ. Рідна, ніжна, щира, добра і міцна. У житті дорога з нею не страшна. Як підеш у люди, щоб там не було, Хай в тобі не згасне батькове тепло.
Мій братик Артем Дарую тобі кленовий лист, Щоб веселий був ти, щасливий, чистий. Щоб любив тебе весь світ, І радість тривала багато літ! Дарую тобі осінній сад, З дорослим життям вітаю, брат! Я, твоя молодша сестра, Бажаю сміху і добра!
Я – українка! Горджуся й радію, Що рідною мовою Я володію, Шевченковим словом Умію писати Слова мелодійні І вірші складати. Я – українка! Живу в Україні, На вільній, єдиній Моїй Батьківщині, Де все мені в радість: Ліси і садки. Озера й річки, І глибокі ставки, Лани неосяжні, І гори, й долини, Цвіт білосніжний У лузі калини. В душі моїй солодко Грає сопілка, Бо я з України, Бо я – українка! А я. Влада