Мовні норми Мовл Презентацію підготувала студентка 232 групи

Мовні норми Мовл Презентацію підготувала студентка 232 групи Косенко Альона

Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні. ПРАВИЛЬНЕ МОВЛЕННЯ

Типи мовних норм Фонетичні й орфоепічні норми Регулюють правильну вимову звуків, звукосполучень та наголошення слів. Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються і вимовляються як *е+ наближено до*и+ , [и+ наближено до*е+. Ненаголошений *о+ здебільшого вимовляється чітко. Лише в деяких словахперед складом з наголошеним *у+ у вимові наближається до *у+: [зозуля ], [ голуб]. Тверда вимова шиплячих: чай, чому, Польща (а не чьай, чьому, Польщьа); Приголосний *р+ вимовляється твердо в кінці складу і в кінці слова: *комар+, *лікар+. На початку складу *р+буває м’яким: *бурак]. Літера щ передає звуки [шч]: вищий, що (а не висший, шо); Буквосполучення дж, дз передають злиті звуки: сиджу, кукурудза (а не сижу, кукуруза); Літера ґ передає звук ґ: обґрунтування, ґатунок (а не обгрунту вання, гатунок)… Приголосний *в+ не оглушується і не переходить у *ф+.

Лексичні норми Норма Брати участь Довідка Мені пощастило ? Калька Приймати участь Справка Мені повезло

Морфологічні норми Правильне визначення роду іменнків Укр. мова – рос. мова Ч. р. Ж. р. Біль боль Дріб дробь Напис надпись Сибір Сибирь Степінь степень Правильне утворення форм ступенів порівняння прикметників та прислівників: дорожчий, найдорожчий (а не більш дорожчий, самий дорогий); швидше, найшвидше, якнайшвидше, (а не саме швидше, більш швидкіше і т. д. ); Кожній змінюваній частині мови властива певна , чітко встановлена система словозміни: шістдесяти (а не шестидесяти) Вживаннязакінчень кличного відмінка: пане Максиме, Андрію Івановичу, Ольго Василівно.

Синтаксичні норми Правильно Відпустка через хворобу Через помилку У вихідні Хворий на грип За три кілометри Неправильно Відпустка по хворобі По помилці По вихідним дням Хворий грипом В трьох кілометрах

Орфографічні норми Біла Церква(місто) – біла церква Фонетичний Розрізнювальний українського Дівчинка Віра – віра в людину Принципи Історичний правопису Морфологічний

Пунктуаційні норми Вживання розділових знаків: крапки, знака питання, знака оклику, трьох крапок, коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дужок, лапок. ; ! ? _ :

Види помилок, які зустрічаються у мовленні Л Лексичні Вживання слова у невластивому значенні: я вчуся на курсах кіноапараторів Вживання зайвих слів та нагромадженні спільнокореневих: письменник зобразив образ Неправильне слововживання: люди починають сіяти урожай. Порушення у вживанні фразеологізмів: відігравати значення ( відігравати роль, мати значення)

Стилістичні С Неправильне вживання слів з переносним значенням: крила поезії В. Симоненка несли читача. Недоцільне вживання діалектизмів, штампів, емоційно забарвлених слів: говорить файно, учень щоденно крокує до школи. Уживання слів іншого стильового чи емоційно – експресивного забарвлення: механізатори достроково полагодили степові кораблі

Граматичні помилки Морфологічні Будинок з каменя – будинок з каменю Усміхаюча жінка – жінка, яка посміхається Ходити по хатам – ходити по хатах Г Синтаксичні Опалі листя – опале листя Занати поразку – зазнати поразки Я чекав ранку і коли почне світати.

Помилки , що зустрічаються тільки у писемному мовленні Орфографічні Запоріжський запорізький Лісос – муга – Лісо - смуга Пунктуаційні Які новини. – Які новини?

Помилки, що зустрічаються тільки в усному мовленні Помилки у наголошуванні Неправильно вимовлений звук Одинадцять На річці = На [р і ц : і ] Одинадцять

: Мовні норми характеризуються • системністю (наявні на всіх рівнях мовної системи); • історичною зумовленістю (виникають у процесі історичного розвитку мови); • соціальною зумовленістю (виникають у зв'язку з потребами суспільства); • стабільністю (не можуть часто змінюватися).

Кодифікація літературної норми - це її офіційне визнання й опис в граматиках, словниках, довідниках, що мають авторитет в суспільстві. Отже, кодифікація - це встановлення і фіксація об'єктивної норми. Корелятивна пара "норма - кодифікація" як єдність існує тільки в літературній мові (хоча норма властива будь-якому мовному утворенню). Літературна норма і її розвиток регулюється кодифікацією, нею зумовлена і перебуває під її сильним впливом. Кодифікація відкриває можливість забезпечити більшу стійкість норми, запобігти напівстихійним і начебто не контрольованим нею змінам. Кодифікація статична, зберігає і фіксує літературну норму в даний момент, в момент, коли вона була створена, і протягом всього періоду своєї дії вона залишається незмінною. З моменту вироблення і введення в дію кодифікація виступає - і в цьому її особлива суспільна роль

• Білінгвізм (двомовність) — специфічний стан суспільного життя, при якому спостерігається і є визнаним факт функціонування й співіснування двох мов у межах однієї держави. • Соціальна неоднорідність суспільства. • Культурний рівень мовців.

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Ліна Костенко)