Мова як відкрита система здатна до самопідтримки Адаптація

Мова як відкрита система здатна до самопідтримки. Адаптація синтаксичних структур Підготувала: Сніцаренко Анна 54 група філологічний факультет

Поняття відкритості § Сучасна наука має справу з відкритими системами. Відкриті системи – це неврівноважені системи, що нелінійно еволюціонують та відкриті для потоків енергії з навколишнього середовища та в навколишнє середовище. Уявлення про мову як про відкриту систему властиве також і лінгвістиці. § Відкритість систем є однією із суттєвих умов для виникнення самоорганізації та самопідтримки

Мова – відкрита система § Система — це певна впорядкованість взаємопов'язаних елементів, які становлять єдине ціле. Мова в цілому — це неоднорідна і відкрита система. § За кількістю елементів системи бувають закриті (з точно визначеною кількістю елементів) і відкриті (з довільною кількістю елементів). § Мова в цілому — відкрита система. § Вона дає змогу як вилучати зі свого складу окремі елементи, так і включати нові (наприклад, наявність архаїзмів і неологізмів, поява і зникнення деяких граматичних значень тощо).

Поняття системи мови § Бодуен де Куртене: Мова - це така сукупність, частини якої пов'язані між собою відношеннями значення і форми. § Ф. де Соссюр: Поняття системи мови базується на взаємозалежності її елементів. Системні відношення не є чимось зовнішнім для окремих компонентів системи, а входять у ті елементи, утворюючи якісну їх характеристику. § Олександр Потебня: Поняття системи мови базується на взаємозалежності її елементів. Системні відношення не є чимось зовнішнім для окремих компонентів системи, а входять у ті елементи, утворюючи якісну їх характеристику.

Мова 2 погляди на систему мови § це організована система, що виключає будь-яке суб'єктивне втручання в її будову, непроникна в певних своїх частинах. § являє собою рухливу, відкриту систему, покликану відображати мінливу дійсність, нові, залучаємі до людського досвіду предмети і явища, їхні зв'язки і відносини. Мова - це відкрита, рухлива система, що постійно залучає до себе, внаслідок мовної діяльності мовців і відображення дійсності в цій діяльності, нові одиниці, насамперед на лексичному і синтаксичному рівнях.

Лінгвістичною наукою встановлено, що зв'язок мови і суспільства зумовлюється адаптацією мовної системи до мовного оточення. Лексичний рівень мови, найбільш мобільний і схильний до змін, з одного боку, в експліцитній формі відбиває зміни в соціальному житті. § Відбуваеться процес, який отримав назву «зміна лексичних парадигм» . § Руйнуються старі, лексично зумовлені, синтаксичні зв'язки і виникають нові. § Отримують поширення англіцизми, американізми та їх деривати.

Адаптація синтаксичних структур § Синтаксична структура - система одиниць мовлення, які перебувають між собою в різних синтагматичних (лінійних) і парадигматичних (нелінійних) відносинах, об'єднаних на основі варіативно-інваріантного принципу. § Адаптивна система пристосовується до умов функціонування шляхом збагачення свого складу та зміни структури. § Адаптація – це ступінь наближення запозиченого слова до якостей слів основного лексичного складу мови ( І. М. Крейн ).

М. І. Бараннікова виділяє основні типи адаптації: Типи адаптації На фонетичному рівні На семантичному рівні На граматичному рівні

Відповідно до рівнів адаптації іншомовного слова лінгвісти розробляли різні класифікації запозичень Так, Я. К. Грот пропонує класифікацію типів іншомовних слів за характером їх пристосування у мові, виділяючи такі групи запозичень: § 1) засвоєння чужих слів без змін, тобто повністю адаптується форма слова та його зміст: ресивер – «резервуар для накопичення газів чи пари» (англ. receiver); § 2) перетворення слова по-своєму, тобто запозичується тільки одна частина слова, а інша існує у мові: монтаж+ник, контр+гайка; § 3) переклад слова, зроблений за чужим зразком, тобто при такій адаптації запозичується тільки структура лексичної одиниці: хмарочос (англ. skyscraper).

Відповідно до рівнів адаптації іншомовного слова лінгвісти розробляли різні класифікації запозичень та різні типи засвоєння. § § § Так, В. М. Аристова, аналізуючи процес засвоєння, виділяє такі його етапи: 1) проникнення 2) період запозичення 3) прискорення

Лексичне запозичення § У розумінні вчених запозичення - це елемент чужої мови (слово, морфема, синтаксична конструкція), перенесений з однієї мови в іншу в результаті контактів мовних, а також сам процес переходу елементів однієї мови в інший. § Розуміння лексичного запозичення як переходу або перенесення слів однієї мови в іншій логічно передбачає «асиміляцію» (або «адаптацію» ) іншомовної лексики в структурі.

Висновки § § § § Отже, узагальнивши погляди вчених, можна стверджувати, що для входження іншомовного слова в систему мови необхідні такі умови: передача іншомовного слова фонетичними і графічними засобами мови, яка запозичує; співвіднесення слова з граматичними класами і категоріями мови-рецептора; фонетичне освоєння іншомовного слова; граматичне його пристосування; словотвірна активність; семантична адаптація іншомовного слова; регулярне використання у мові. Фонетичне та граматичне осмислення мають першорядне значення для успіху подальшої адаптації з метою втрати запозиченим словом свого первинного іншомовного вигляду.