Мова програмування Turbo Basic Зміст матеріалу: Загальні відомості

Мова програмування Turbo Basic Зміст матеріалу: Загальні відомості про мову програмування. Завантаження. Принцип роботи. Основні конструкції мови: алфавіт, типи величин (сталі, змінні), арифметичні вирази та операції; стандартні функції, команди і оператори. Поняття програми. Структура програми. Лінійне програмування. Приклади програм.

Загальні відомості Ви вже знаєте, що алгоритм можна представити: словесно, блок-схемою і алгоритмічною мовою або мовою програмування. Правильність виконання алгоритмів першими трьома способами може перевірити людина, але для перевірки алгоритмів краще використовувати комп’ютер. Існують спеціальні програми, які перевіряють алгоритми написані на мові програмування, використовуючи при цьому спеціальний, обмежений набір команд. Мови програмування поділяються на: - мови низького рівня – це мови машинних кодів в яких програмувати дуже важко; - мови високого рівня. Мова Basic є мовою програмування високого рівня, яка використовує слова розмовної англійської мови. Ця мова поширена практично на всіх моделях комп’ютерів. Мова є діалоговою, тому в процесі роботи необхідно вести діалог (Y/N). Мову Basic розробили співробітники Дартмудського коледжу (США) у 1964р. з метою навчання студентів. Англійське слово Basic перекладається як елементарний, базовий. Перша версія налічувала 14 службових слів. Basic розрахований на непрофесіоналів, які б могли вирішити свої задачі, а для створення великих прикладних систем ця мова непридатна. Відомі десятки версій мови: Бейсик-плюс, Швидкий Бейсик, Турбо Бейсик та ін. Ми будемо вивчати Turbo Basic.

Завантаження і принцип роботи Щоб завантажити мову програмування Turbo Basic потрібно пройти такий шлях: С:/ VALYA1 / TB BASIC / tb.exe Після завантаження в центрі екрану з'являється додаткова інформація для зникнення якої потрібно натиснути будь-яку клавішу. Вгорі екрану розміщується основне меню, а знизу розміщений рядок зі значенням деяких функціональних клавіш. Посередині розміщене пусте вікно Turbo Basic. Щоб відкрити пункт основного меню потрібно поставити на нього курсор і натиснути Enter. Для повернення в меню натискати Esc. Для того, щоб отримати допомогу по пункту меню потрібно поставити курсор на цей пункт меню і натиснути F1. Для роботи будемо користуватися такими пунктами основного меню: 1. File - робота з файлами. Відкривши цей пункт меню будемо користуватися такими підпунктами: - Load - читання уже створеного файла з диску; - Save - запис файла на диск. Програми записуються у текстові файли з розширенням .bas; - New - стирання попереднього тексту програми з редактора для створення нової програми; - Write to - запис програми під іншим іменем на диск; - Quit - вихід з Turbo Basic. 2. Edit - вікно редактора для набору та редагування програми. В цьому вікні вгорі розміщений інформаційний рядок, де міститься інформація про назву файла; на якій позиції стоїть курсор. 3. Run - вікно для виведення результату на екран при виконанні програми (т.б. запуск програми на виконання). 4. Compile - компіляція (перевірка) програми. Компіляція - це перевірка програми (без виконання) на наявність типових помилок.

Основні конструкції мови Помилки в рядках слід виправляти користуючись клавішами Delete, Backspace, Ctrl+Y. Програма на мові Turbo Basic це є непронумерована послідовність рядків. Рядок містить команди. Якщо команд в рядку декілька, то вони відокремлюються двокрапкою “ : ”. Один рядок допускає 255 символів. Кожна команда представляє собою вказівку для комп'ютера: що необхідно зробити і над якими даними. Набір допустимих команд обмежений. Алфавіт мови В алфавіт мови входять: - латинські букви від А до Z; - букви кирилиці; - цифри від 0 до 9; - символи математичних операцій (+, -, *, /, ^); - символи відношення (=, <, >, та ін.); - розділові символи (. , : ; “ ( ) і т. д.); - спеціальні символи (!, $, % і т.д.). Типи величин І. Сталі - не можуть змінювати свого значення під час виконання програми. Є сталі двох типів: 1) Числові сталі - в свою чергу діляться, на: - цілі в межах від - 32868 до 32867 н-д: 2, -10, 1010 і т. д. - дійсні: а) дійсні одинарної точності (межа 1038) наприклад: 5.25, 5.3Е2 (тобто 5.3*102), 5.2E-5 (тобто 5.2*105); б) дійсні подвійної точності (межа 10308). 2) Текстові (символьні) сталі - послідовність будь-яких символів алфавіту, взятих в лапки. Наприклад: "Прізвище", "Const“, "12.03". П. Змінні - це іменована величина, котра може приймати різні значення в процесі виконання програми. Ім'я змінної являє собою рядок символів складений з латинських літер і арабських цифр і який обов'язково починається з букви. Наприклад: А, А1, С6, X, Y2. Але не так: 1, 2, ЦЗ і т.д.

Арифметичні вирази та операції Арифметичні вирази будує користувач відповідно до умови задачі зі сталих, змінних, функцій, поєднуючи їх за певними правилами за допомогою символів операцій. Результатом обчислення арифметичного виразу є число. І. Числові вирази В них використовуються арифметичні та логічні операції, операції порівняння і виконуються арифметичні функції. Арифметичні операції ^ - піднесення до степеня; наприклад: а2 – а^2; - - зміна знаку; наприклад: -а, -3; *, / - множення, ділення; - ділення націло; наприклад: 103→3; MOD - знаходження остачі від ділення; наприклад: 10 MOD 3 →1 +, - - додавання, віднімання. Для зміни природної послідовності виконання арифметичних операцій використовують круглі дужки. Інші види дужок не допускаються. Кількість відкритих і закритих дужок у виразі повинна бути однаковою. Спочатку обчислюють вирази в дужках. Операції відношення (порівняння) < - <; > - >;  - <=;  - >=; = - =; ≠ - < > Логічні операції NOT (не) наприклад: NOT (а=3), тобто а < > 3 (а ≠3); AND (і) наприклад: а > З AND а < 5, тобто 3< а < 5; OR (або) наприклад: а=3 OR а=5, тобто а=3 або а=5. Дії у виразі виконуються в певному порядку: 1) Обчислюється значення функції; 2) Виконуються арифметичні операції в залежності від пріоритету: в дужках, ^, *, /, +, - 3) Виконуються операції відношення (порівняння); 4) Логічні операції (not, and, or). ІІ. Символьні (текстові) вирази Результатом обчислення є рядок. Над рядками символів можна виконувати такі операції: 1) + , з'єднання, наприклад: “місто” + “ “ + “Луцьк” результат - “місто Луцьк” 2) визначення довжини рядка; 3) виділення підрядка з рядка; 4) порівняння рядків і т.д.

Арифметичні функції

Поняття програми Програма - це є послідовність операторів, які вказують в якому порядку і які дії повинні бути виконані над даними. Запис оператора (інколи декількох операторів) складається з ключового слова, набору виразів, які визначають параметри оператора і набору службових слів (наприклад: IF, THEN, ELSE), тобто констант і змінних, над якими виконуються операції. Схема, яка визначає порядок виконання операторів програми називається структурою програми. Загальна структура виконання програми має вигляд:

Оператори і команди мови програмування Розглянемо такі базові структури: лінійну, розгалуження та циклу. Лінійна структура передбачає послідовність виконання операторів, так що кожний з них виконується рівно один раз. Оператори слідування 1) CLS - очищення екрану (завжди ставиться на початку програми); 2) REM - коментар програми або назва програми. Формат оператора: RЕМ Пояснювальний текст (все що пишеться після слова REM для комп'ютера значення не має і може не записуватись). 3) INPUT - оператор введення даних з клавіатури. Формат оператора: INPUT [текстова стала {; ,} ] змінна, змінна, ... Наприклад: INPUT “Введіть а =“, а в [ ] - не обов'язковий параметр; в { } - один з параметрів ; або , якщо ; - то під час запуску програми на виконання на екрані виводиться ? якщо , - то під час запуску програми на виконання ? на екрані не виводиться. Після виконання цього оператора обрахунки припиняються і комп’ютер чекає поки ви надасте змінним певних числових значень. 4) LET - оператор присвоєння. Формат оператора: LET змінна = арифметичний або символьний вираз. Здебільшого слово LET не пишеться. (“=“ читається як присвоїти) 5) PRINT - оператор виведення даних на екран. Формат оператора: PRINT список виведення Наприклад: PRINT “Площа S=“; S Список виведення - це послідовність будь-яких літерних, числових, змінних і сталих розділених , або ; 6) END - оператор завершення програми.

Приклад програми Написати програму знаходження периметра Р і площі S прямокутника зі сторонами А, В. Перед тим, як написати програму потрібно пройти етапи розв'язування задачі: 1) а) Вхідними даними (аргументом) є А, В; б) Вихідними даними (результатом) є Р, S; 2) Математичний розв'язок задачі S=A*B, Р= 2*(А+В); 3) Побудова алгоритму (словесний спосіб або блок-схема); 4) Запис алгоритму мовою програмування: CLS REM Знаходження периметра і площі прямокутника INPUT “Введіть сторону A= “, A або INPUT А, В INPUT “Введіть сторону В = “, В S=A*B:P=2*(А+В) PRINT “Периметр рівний “; Р або PRINT “Р =“; Р PRINT “Площа рівна “; S або PRINT “S =“; S END

Узагальнені етапи розв’язування задач за допомогою ЕОМ 1) Постановка задачі, виділення аргументів і результатів. 2) Математичні розв'язки задачі. 3) Побудова алгоритму (словесний спосіб або блок-схема). 4) Запис алгоритму мовою програмування. 5) Введення програми в комп'ютер. 6) Аналіз результатів: - перевірка програми на запуск; - введення даних; - перевірка результату на листку з тими ж даними; - перевірити роботу програми для трьох введень. Приклад: Скільки лампочок потрібно, щоб освітити вулицю довжиною D км, якщо стовпи з ліхтарями стоять на відстані V м ? 1) а) аргументи D, V; б) результат N; 2) математичний розв'язок (D*1000/V) +1 3) блок-схема; 4) програма: CLS REM Кількість лампочок INPUT “Ввести довжину вулиці D = “, D INPUT “Ввести відстань між стовпами V=“, V N=(D*1000/V)+1 PRINT “N=”; N END