Мотиви поляків Мотиви литовців із зростанням попиту

Мотиви поляків Мотиви литовців – із зростанням попиту на продукти в Європі – Литва внаслідок поразок у московськопольська шляхта розглядала українські землі литовських війнах початку ХVІ ст. , як джерело прибутку і об'єкт колонізації; Лівонській війні (1558 – 1583 рр. ), шукала воєнного союзника – Польщу; – Польща прагнула воєнного союзу з – литовські магнати погоджувалися на Литвою, щоб посилити свій вплив в світі; об’єднання тільки за умови збереження свого привілейованого становища в державі; – поляки розглядали майбутній союз Литви – литовська знать сподівалася отримати та Польщі як можливість експансії польської права, якими користувалася польська шляхта культури та католицизму на Схід Європи. (широкі свободи, окремий суд, недоторканість особи, привілеї); Герб ВКЛ

Мотиви українців – українські аристократи сподівалися, що в об'єднаній державі стане можливим налагодити ефективну оборону від турецько-татарських випадів і покласти край шляхетським наїздам у польсько-литовському прикордонні; – українські князі висували пропозицію об’єднати Україну, Польщу та Литву в одну державу на рівних умовах, наполягали на збереженні свободи віросповідання і місцевих звичаїв. Дрібна і середня шляхта, що не мала привілеїв сподівалася здобути юридичну рівність з магнатами; – зміцнення фільваркової системи призвело до загострення стосунків між магнатами та шляхтою. В руках перших перебувало все судочинство і контроль над вищими адміністративними посадами. Шляхта обурювалася й системою військової служби та необхідністю платити податки.

Литовський проект Польський проект Федеративне об’єднання держав. У новій державі скликалися спільні сейми тільки для обговорення питань оборони та зовнішньої політики. Для вирішення інших питань державного життя існували б власні сейми. Повне включення Великого князівства Литовського до складу Польського королівства, що саме по собі «честь для литовців» з подальшою асиміляцією литовців, білорусів, українців та колонізацією їхніх земель. Український проект Сподівалися на об'єднання трьох територій на рівноправних умовах 3

Люблінська унія. Худ. Ян Матейко 1869 4

5

6

Позитивні наслідки Негативні наслідки – об’єднання більшості українських – збільшилися повинності та податки для земель у складі однієї держави, що селян і міщан, збільшується панщина, спричинило політичне та культурне поширюється кріпацтво; згуртування українського народу; – пожвавилися зв’язки між окремими – Річ Посполита не змогла повністю українськими землями; захистити українські землі від агресії татар та турків; – прискорилася колонізація Подніпров’я, – багато українських князів і шляхта посилився захист степового порубіжжя ополячились. Це означало, що українське суспільство втрачає свою політичну еліту; – у Речі Посполитій українське козацтво активно втягувалось в політичне життя і швидко переросло в самостійну політичну силу. – українське населення зазнавало національно-релігійних утисків, українці потерпали від сваволі з боку шляхти і коронного польського війська; – в Україні розширилася мережа закладів освіти, посилився вплив культури Західної Європи (шляхетська демократія, корпоративна організація суспільства, міське самоврядування) – Річ Посполита відмовилася визнати права третього народу українського (руського), що призвело до вибуху народного гніву 1648 р.

Берестейська унія 1596 р. – це об’єднання православної і католицької церкви, за умов підлеглості православних Папі Римському, визнання основних католицьких догм і збереження православної обрядності. На Белзькому соборі 1590 р. Гедеон Балабан став ініціатором унії визволення від залежності константинопольського патріарха української церкви. Єпископ Гедеон Балабан 1576 – 1607 рр.

Ідею унію підтримали православні ієрархи: Єпископ Гедеон Балабан Єпископ Іпатій Потій Єпископ Лев Пелчицький Єпископ Кирило Терлецький Єпископ Діонісій Збіруйський Єпископ Михайло Копистенський Митрополит Михайло Рогоза 9

Основні причини укладення унії для православних єпископів: 1) невдоволення втручанням у церковні справи організованого в братства міщанства; 2) бажання визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам, які не мали достатньої влади для захисту стану православної церкви в Речі Посполитій; 3) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі і домогтися рівності з католицькими єпископами; 4) унію православні єпископи розглядали як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського, який після захоплення турками Константинополя залишався єдиним вищим церковним ієрархом, який мав реальну владу. «Берестейська унія» вітражист Лео Мол

Мотиви укладення унії для католиків: 1) ідеологічне обґрунтування захоплення поляками українських земель; 2) можливість збільшити кількість підвладних Ватикану парафій за рахунок православної церкви при неможливості прямого насадження католицизму в Україні, яка мала стійкі довголітні традиції православ'я; 3) майбутня уніатська церква сприймалася як другорядна тимчасова організація для підкорених українських «хлопів» , покликана зміцнити польськокатолицький вплив на приєднаних українських землях. «Проповідь Скарги» . Худ. Ян Матейко

У процесі уніатського руху в Україні сформувалася опозиція проти прийняття унії серед православного духовенства, яку очолив князь К. Острозький. Князь К. Острозький (1527 – 1608), «некоронований король України»

6 – 10 жовтня 1596 р. у Бересті зібрався церковний собор для обговорення питання про унію, який відразу поділився на два собори: православний та уніатській. У уніатського брали участь Михайло єпископів, митрополит Рогоза, п'ять католицькі єпископи й шляхта. 8 жовтня 1596 р. унія була підписана та затверджена Сигізмундом III.

Основні умови Берестейської унії 1. прийняття католицької догматики; 2. визнання зверхності Папи Римського; 3. збереження православної візантійської обрядовості та юліанського календаря; 4. проведення богослужінь церковнослов’янською мовою; 5. виборне право на заміщення митрополичої та єпископської кафедр; 6. нижче духовенством залишило право одружуватися (на відміну від обов’язкової безшлюбності латинського духовенства (целібат);

Основні умови Берестейської унії 7. підтверджувалися східні принципи організації чернечого життя; 8. зрівнялися у правах руського духовенства з латинським у Речі Посполитій (звільнення від сплати податків, право займати державні посади, надання єпископам прав сенаторів); 9. навчання у школах та семінаріях на україно-білоруських землях повинно проводитися грецькою та слов’янською мовами; 10. братства підпорядковувалися єпископам (скасування ставропігії); 11. додатково уряд Речі Посполитої вважав унію обов’язковою для усіх православних на ії території, а тому православ’я опинилося поза законом.

Позитивні наслідки Негативні наслідки 1) українські землі зблизилися із західноєвропейською культурою через Польщу. До України потрапляли ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації, поширилася західноєвропейська система освіти; 1) триває покріпачення селян, що було остаточно затверджено ІІІ Литовським статутом 1588 р. , який увів 20 -річний термін піймання селян-утікачів і надав право шляхтичам самим установлювати всі повинності, розпоряджатися селянським життям і майном; 2) селяни часто не розуміли сутності релігійних дискусій, але поступово втягнулися у релігійну війну. Українці боролися за мову та релігію, як маркери своєї ідентичності, що їх об'єднувало. 2) усі церкви і церковні маєтності мали бути передані уніатам. Унія спричинила до великого духовного розколу української нації. Почалася боротьба Русі з Руссю; 3) посилилася польська експансія на українські землі; 4) розкол української церкві на православну, католицьку та греко-католицьку; 5) посилилася полонізація (ополячення) української знаті.

Острозька академія З 1576 р. за ініціативи волинського магната князя Костянтина Острозького розпочав діяльність Острозький культурно-освітянський гурток, осередок шкільної освіти та науки в Україні. Костянтин Острозький 1576 – 1636 рр. існувала Острозька греко-слов’янська школа – колегіум – академія (давали початкову, середню та частково вищу освіту).

ЛЬВІВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА Львівська братська школа – перша братська школа в Україні. Заснували її 1586 Львівського братства Будівля братської школи р. діячі

1615 р. з’являється Київська братська школа. Будівля братської школи Галшка Гулевичівна 1631 р. Петро Могила заснував Лаврську школу при Києво. Печерській лаврі Петро Могила Іов Борецький

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКИЙ КОЛЕГІУМ 1632 – 1701 Києво-Могилянська колегія була вищим навчальним закладом. Повний курс навчання тривав 12 років. Усього в академії було вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. Основу навчальних становили ті ж таки "сім вільних наук". Києво-Могилянська академія 1701 – 1817 предметів

Полемічна література ХVІ ст. –ХVІІ ст. «полемічне письменство» або «полемічне богослов’я» Основні теми полемічної літератури: 1) обговорювали проблему хрещення Русі, а саме з’ясовували, якою мірою вважати її православною, а якою – римо-католицьким; 2) обговорювали питання поділу Церкви 1054 р. ; 3) висвітлювалася історія Берестейського собору 1596 р. , а саме, робилися спроби заперечити чи захистити його. 21

УНІАТСЬКІ ПОЛЕМІСТИ «Про єдність Божої церкви» У своєму трактаті «Про єдність Церкви Божої» (1577) Скарга доводив, що православ'я перебуває у настільки безнадійному становищі, що єдиним виходом для його прибічників є поєднання з Римом. Іпатій Потій Петра Скарги 1595 р. «Унія або виклад артикулів ку зодноченю греків з костьолом Римським»

АНТИУНІАТСЬКІ ПОЛЕМІСТИ «О єдиній істинній православній вірі» 1588 р. «Ключ царства небесного» 1587 р. Василій Суразький Герасим Смотрицький «Тренос» ( «Плач» ) 1608 (1610 р. ) Мелетій Смотрицький

ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОГО ДРУКАРСТВА Івана Федоров організував У 1570 -х рр. друкарні у містах Львів та Острог. Ілюстрації друкарень

Тільки Львівське братство видало впродовж 1591 – 1722 рр. всіх книг тиражем 160 тис. примірників. З них букварі становили 20 % літератури, а 80 % релігійні видання. Іван Федоров 1510 – 1583 рр. Апостол 1574 р. перша друкована в Україні книга Буквар 1574 р. перший підручник ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ 1581 р.