Мотивація на уроці фізики "Потрібно, щоб усі учні вже із самого початку ясно бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її. ” Районний семінар з фізики 18. 10. 12 Я. А. Коменський Вчитель фізики Мазур О. В Одеський економічний ліцей Одеської міської ради Одеської області
Актуальність проблеми дослідження. Проблема пошуку шляхів підвищення ефективності роботи учнів на уроці через мотивацію була актуальною на всіх етапах розвитку школи. Особливо важливою вона стала сьогодні за умов становлення особистісно-орієнтованої освіти, основу якої становлять ідеї гуманізації. На відміну від традиційного підходу до навчання як знаннєво-орієнтованого процесу, сучасна концепція освіти ґрунтується на засадах, відповідно з якими учень стає рівноправним суб’єктом навчальновиховного процесу. Саме тому головне місце у системі завдань сучасної школи посідає розвиток особистості учня і, зокрема, його мислення. Предмет дослідження: мотивація, як складова уроку. Мета дослідження полягає в вивченні методики використання етапу мотивації на уроці фізики та астрономії для підвищення інтересу до предметів, та активізації навчальної діяльності на уроці.
Мотив – це те, що спонукає людину до дії. У сучасній психології цим терміном позначають причини, що викликають активність дитини: інтерес, емоції, ідеали, цільові установки, потреби та ін. Мотиви залежать від природних даних і соціального середовища. Властивості мотивів – здатність до Зміни Посилення або послаблення Активізації Перебудови Розширення Форми прояву Функції мотивів Смислоутворююча Захисна Спонукальна Організуюча Зникнення Самовираження Активність суб’єкта Прийняття пропозиції працювати Виконання додаткових доручень Готовність до участі Використання додаткового матеріалу
До складу таких потреб входять: 1. Потреба в пізнанні, яка проявляється в бажанні людини ставити питання та шукати на них відповіді. 2. Потреба в соціумі, прагненні спілкуватися з іншими. 3. Потреба в самовираженні, реалізація якої спирається на знання, уміння та навички. 4. Потреба в самооцінюванні, яка проявляється в порівнянні себе з іншими, та прагненні до самовдосконаленні. 5. Потреба в безпеці, що пов’язана з прагненням до самозахисту. 6. Фізіологічні потреби, які проявляються в забезпеченні їжею, водою, одягом та ін. Мотивами можуть виступати потреби, емоції, почуття, установи, ідеали. Для планування діяльності з розвитку мотиваційної сфери учнів вчителі повинні знати ці потреби, та методи впливу на мотиваційну сферу учнів. Вчитель може використовувати перші чотири потреби під час планування пізнавальної діяльності щодо вибору прийомів стимулювання як основного методу впливу на мотиваційну сферу учнів. Такі прийоми включають: • Урахування інтересів і нахилів. • Підтримку успіхів. • Прагнення зробити діяльність цікавою, підтримку суперництва, застосування різних методів організації пізнавальної діяльності. • Створення умов для вибору форм діяльності на занятті, змісту та форми домашнього завдання, видів та форми контролю. • Надання учню шансу проявити себе. • Співпереживаючи критику.
Мотивація – сильний фактор впливу на успішність учнів. Завдання вчителя з цього напрямку педагогічної діяльності: • Вивчати мотиваційну сферу учнів; • Розвивати мотиви, які вже сформовані в учнів, спиратися на них під час планування діяльності на уроці; • Формувати нові мотиви, що здатні забезпечити підвищення якості навчальної праці. Мета етапу мотивації на уроці фізики та астрономії - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Для цього можуть бути використані прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, зацікавленість до знань та процесу сприймання. Зацікавлення змістом навчального матеріалу – новизна повідомлення; дивовижна інформація, приклади з художньої літератури; використання краєзнавчого матеріалу; інформація екологічної спрямованості; історичні відомості; факти з життя вчених; інформація, пов’язана з розкриттям можливостей людини та ін. . Зацікавлення процесом навчання – використання роздаткового матеріалу, технічних засобів навчання; застосування комп’ютерної техніки, демонстраційного експерименту та інших видів наочності; залучення до ігрової діяльності, проблемне навчання та ін. .
Прийоми, які сприяють розвитку критичного мислення. Пошук альтернатив. Навмисна помилка, або “Допоможи мені”. Передбачає використання вчителем навмисно зроблених помилок з метою привернути увагу учнів, звернення до них за допомогою, що пробуджує почуття гідності (знайшов помилку вчителя), стимулює бажання вчитися. Потрібно винайти найбільшу кількість різних рішень певної задачі. Поділ на частини. Під час поділу на окремі частини задачі, проблеми, об’єкту є можливість змінити й об’єднати частини в новий спосіб. Встановлення аналогій. У креативному мисленні використання аналогій сприяє постійному руху думки вперед. Еврика. Передбачає створення умов, за яких учень, виконуючи навчальне завдання, несподівано для себе доходить висновку, який розкриває раніше йому невідомі можливості Зняття штучних обмежень. Під час опису об’єктів чи процесів виникають штучні обмеження, які треба відкинути під час пошуку рішень. Роздуми від зворотного. Об’єкти чи процеси розглядаються такими, як вони є, а потім – з інших позицій для того, щоб зрушити з місця під час процесу пошуку рішень проблеми. Метод створення відчуття успіху в навчанні. Постійне відчуття учнем успіху в навчанні зміцнює впевненість у власних силах, пробуджує почуття гідності, бажання вчитися.
Методи формування пізнавальних інтересів учнів Мотивація має займати не більше 5% часу заняття. Може використовуватись на будь якому етапі уроку. Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу. Передбачає окреслення нових знань у процесі викладання, створення атмосфери морального задоволення від інтелектуальної праці Метод використовування історичного матеріалу, вплив на емоційну сферу. Використання яскравих афоризмів, порівнянь, образів. Метод опори на життєвий досвід учнів, інформація екологічної спрямованості. Полягає у використанні вчителем у навчальному процесі життєвого досвіду учнів як опори при вивченні нового матеріалу. Метод пізнавальних ігор. Сприяє створенню емоційно-піднесеної атмосфери, засвоєнню матеріалу за допомогою емоційно насиченої форми його відтворення.
Використання ВКТ у навчанні фізики та астрономії дає можливість: 1) індивідуалізувати і диференціювати процес навчання за рахунок можливості вивчення з індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу; 2) здійснювати контроль зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності; 3) здійснювати самоконтроль і самокорекцію; 4) здійснювати тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовку учнів; 5) візуалізувати навчальну інформацію за допомогою наочного представлення на екрані ЕОМ даного процесу, у тому числі схованого в реальному світі.
Це є мотивуючим імпульсом для розвитку пізнавальної діяльності і допомагає їм мобілізувати всі свої зусилля, сконцентрувати увагу, активізувати роботу мислення. Наприклад: Анімації, що представляють собою динамічні ілюстрації теоретичних уявлень, роботи технічних пристроїв або природних явищ Малюнки, які є статичними ілюстраціями до текстів супроводжуваних підручників. Фотографії природних явищ, побутових приладів і пристроїв, експериментальних установок, технічних об'єктів, портрети вчених. Звукові фрагменти, які є записаними в файл дикторським коментарями до розглянутого фізичній процесу чи явища Текстові фрагменти, що представляють собою визначення фізичних понять, величин, явищ, формулювання законів і меж їх застосовності, опису найважливіших технічних пристроїв, що згадуються в шкільних підручниках. Узагальнюючі таблиці, що є зведенням основних понять і законів, вивчених в даній темі.
НАПРИКЛАД:
ПРИ ВИКЛАДАННІ НА УРОЦІ АСТРОНОМІЇ ТЕМА УРОКУ: «ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО СОНЦЕ. БУДОВА СОНЦЯ. СОНЯЧНА АКТИВНІСТЬ» .
Висновки Мотивація в педагогіці завжди була і є одним з найважливіших компонентів навчання, фундаментом для здійснення всебічного розвитку особистості. Особливо слід зауважити, що мотиваційний компонент є одним з найважливіших елементів будь-якого навчального процесу в різноманітних навчальних дисциплінах у тому числі й в фізиці і астрономії. Відомий американський фізик Карл Дарроу казав: «Ми захоплюємося нашою наукою, але як заразити молодь цим захопленням? … Звичайний у цих випадках метод – здивувати, вразити. Проблема в тому, що людину не можна здивувати, якщо вона не знайома з тією ситуацією, у яку ваш сюрприз вносить вирішальні зміни. Але в кожній сфері для новачка можна знайти захопливий, повчальний бік справи й подати її у формі, що викличе гострий інтерес» . Таким чином, можна дійти висновку, доцільності використовування етапу мотивації на уроках фізики і астрономії, що підвищує інтерес до предмету і, як наслідок, підвищиться успішність учнів.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Мотивація на уроці фізики Потрібно щоб усі учні
Prezentatsia1.pptx