морфологія Самостійні іменник прикметник числівник займенник дієслово прислівник

морфологія Самостійні іменник прикметник числівник займенник дієслово прислівник Службові прийменник сполучник частка Вигук

ПРИКМЕТНИК

2. Прикметник – це частина мови, що вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? • • • • Прикметники виражають ознаку (лексичне значення): запаху (п’янкий, запашний), кольору (білий, зелений), віку (старенький, давній), розміру (величезний, середній), матеріалу (діамантовий, дерев’яний), якості (твердий, гнучкий), приналежності (зятів, сестрин), простору (далекий, близький), часу (ранній, вчорашній) внутрішні властивості (добрий, щедрий), зовнішні прикмети (смаглявий, чепурний), ознаки за відношенням до місця (міський, районний).

2. Прикметник РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ ØЯкісні ØВідносні ØПрисвійні

якісні прикметники • Якісні прикметники виражають такі ознаки предмета, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою (світлий, теплий, довгий). • Найголовнішою граматичною ознакою якісних прикметників є їх здатність утворювати форми ступенів порівняння.

якісні прикметники Граматичні ознаки, що відрізняють якісні відносних та присвійних такі: 1. Приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи): відомий, трохи відомий, мало відомий. 2. Вступають у антонімічні відношення (свіжий – черствий, великий – малий). 3. Утворюють якісно - означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети (чуйний - чуйно; добрий – добро)

якісні прикметники Граматичні ознаки, що відрізняють якісні відносних та присвійних такі: 4. Утворюють ступені порівняння (білий – біліший – найбіліший) 5. За допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники (тонкий - тонесенький, тонюсінький; здоровий – прездоровий) 6. Окремі прикметники можуть мати коротку форму (ясен, весел, певен).

2. ступені порівняння прикметників Початкова форма Вищий ступінь Найвищий ступінь ПРОСТА ФОРМА СКРУТНИЙ ТОНКИЙ СКРУТНІШИЙ НАЙСКРУТНІШИЙ ТОНШИЙ НАЙТОНШИЙ СКЛАДЕНА ФОРМА СКРУТНИЙ ТОНКИЙ БІЛЬШ (МЕНШ) НАЙБІЛЬШ (НАЙМЕНШ) СКРУТНИЙ, ТОНКИЙ

відносні прикметники • Відносні прикметники виражають ознаку предмета опосередковано – через відношення до іншого предмета, явища, дії або стану (туманний ранок, працьовита людина, земляний вал). Відносні прикметники виражають ознаки: • за призначенням предмета (підйомний кран, читальна зала), • за належністю організації чи установі (міська адміністрація, військова частина),

відносні прикметники Відносні прикметники виражають ознаки: • за матеріалом (дерев’яний будинок, залізні двері), • за просторовими і часовими ознаками (прикордонний край, приміський вокзал), • за відношенням до вимірів предметів (п’ятипроцентна позика, сорокаградусний мороз).

присвійні прикметники Вказують на належність предмета комунебудь і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї? Найчастіше виражають належність предмета певній людині або (рідше) тварині (мамина казка, Сергієва шапка, собача шкіра). Але інколи у випадку уособлення неживих предметів можуть вживатися прикметники з присвійним значенням, похідні і від назв неістот (сонячна мати – земля).

Прикметник – морфологічні ознаки Відмінок Рід • чоловічий • жіночий • середній Число • однина • множина • називний • родовий • давальний • знахідний • орудний • місцевий • кличний

перехід прикметників в іменники Субстантивація буває повна і неповна. При повній субстантивації прикм. цілком переходять в ім. і не вживаються як прикметники: придане, набережна, пальне, Рівне. При неповній прикм. вживаються і як найменування предмета, і як найменування ознаки: хворий, бідний, рідний, старший, малий, полонений, подорожній, їздовий, колискова, сліпий, кривий, пряма, минуле, майбутнє, прийдешнє.

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР • • прикметників 1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова. 2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Визначте розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний; ступінь порівняння (для якісних). 4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок. 5. Визначте групу (тверда, м'яка чи мішана). 6. Визначте форму (повна чи коротка). 7. Знайдіть спосіб творення. Християнська 8. Правопис. віра -

ЧИСЛІВНИК

3. Числівник – це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори, сотий) РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ Ø кількісні Ø порядкові

3. Числівник Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? • цілі, або власне кількісні (тридцять шість, один, сімнадцять), • дробові (шість сьомих, три цілих шість десятих), • збірні (дев’ятеро, шестеро, дванадцятеро), • неозначено-кількісні (декілька, кільканадцять, чимало, багато).

3. Числівник За будовою поділяються на: • Прості мають один корінь ( нуль, вісім, один, шість, дев’ять), • Складні мають два корені. (11 -19, 20 -90, крім сорок, 200 -900); (збірні одинадцятеро — двадцятеро); дробові (півтора, півтораста); неозначенокількісні (кількадесят, кільканадцять, кількасот). • Складені містять в собі два і більше простих чи складних числівників (сто двадцять шість, чотири тисячі один).

Порядкові – морфологічні ознаки Відмінок Рід • чоловічий • жіночий • середній Число • однина • множина • називний • родовий • давальний • знахідний • орудний • місцевий • кличний

Правопис порядкових числівників • Разом пишуться порядкові числівники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний: п’ятисотий, двадцятип’ятитисячний, стотридцятимільярдний. • Через дефіс пишуться: порядкові числівники, написані цифрами і буквами: 10 -й, 20 -го, 50 -ий. • Окремо пишеться кожне слово у складених числівниках: двадцять другий, сто тридцять сім, триста дев’яносто сьомий.

Відмінювання кількісних числівників

Зв'язок числівників з іменниками • Порядкові числівники граматично залежать від означуваних іменників і тому узгоджуються з ними в роді, числі і відмінку: • на двадцятий день – чол. рід/ однина/ зн. в. ; • сьогодні двадцяте число - сер. рід/ однина/ наз. в. • Зустрінемось о двадцятій годині – жін. рід/ однина/ місц. в.

Зв'язок числівників з іменниками Кількісні у Н. і З. в. керують означуваним ім. , тобто вимагають від нього певного відмінка, в інших – узгоджуються ім. за відмінком. Напр. : числівник керує іменником Н. п’ять яблук Н. + Р. множ. Р. п’яти яблук Р. + Р. множ. Д. п’яти яблукам Д. + Д. множ. З. п’ять яблук Н. + Р. множ. О. п’ятьма яблуками О. + О. множ. М. (у) п’ятьох яблуках М. + М. множ.

Зв'язок числівників з іменниками 1) Два, три, чотири вимагають від ім. Н. в. мн. : три (рідні) брати, чотири (нові) комп’ютери, два (білі) лебеді. Виняток: ім. , які втрачають у множині суфікс -ин (киянин – кияни, вірменин –вірмени), а ім’я, плем’я вживаються при числ. два, три, чотири у формі Р. в. однини: двадцять два киянина, тридцять три селянина, два племені, чотири імені; 2) Числівники від п’яти і більше, тисяча, мільйон, мільярд вимагають від ім. Р. в. мн. : п’ять братів, дев’ятсот днів, тисяча гривень, мільярд років;

Зв'язок числівників з іменниками 3) Дробові (півтора, півтораста +мн. ) вимагають від ім. форми Р. в. мн. : одна десята процента, півтора року, три сьомих аркуша; Виняток: дві п’яті виробів (Р. в. мн. ) одна десята запасів (Р. в. мн. ) 4) Збірні числ. вимагають від ім. Р. в. множини: двоє курчат, семеро козенят, четверо дверей. 5) У датах назви місяців вживаються тільки у Р. в. одн. : друге лютого, перше вересня, з першим травня, з двадцять третього серпня.

Зв’язок числівників з іменниками вправа Утворіть правильну форму: Півтора (зошит), два (раз), чотири (оберемок), півтори (зміна), півтора (день), три (місяці), два (училище), два (острів), перед першим (грудень), два з половиною (вагон), два (апельсин), півтора (місяць).

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР Числівників 1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова. 2. Знайдіть початкову форму (для кількісних – називний відмінок; для порядкових – називний відмінок однини чоловічого роду). 3. Визначте розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який). 4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число (якщо є), відмінок. 5. Група за будовою (простий, складний чи складений). 6. Визначте синтаксичну роль слова. 7. Правопис. Двісті сорок п’ять -

ЗАЙМЕННИК

4. Займенник – це частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання: хто? що? який? чий? скільки? (ніщо, вони, той, всякий, стільки).

4. Займенник 1. 2. 3. 4. 5. 6. особові (я, ти, він, вона, воно, ми, вони); зворотний (себе); присвійні (мій, твій, наш, ваш; його, її, їхній, свій); питальні (що? хто? скільки? який? чий? Котрий? ) відносні ті ж питальні, але без знаку питання; вказівні (цей, оцей, сей, той, стільки, такий, отакий); 7. означальні (весь, всякий, сам, кожний, самий, інший; ) 8. заперечні (ніщо, ніякий, нічий, аніхто, аніщо, аніякий) 9. неозначені (-будь, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь): дехто, щось, абиякий, будь-хто, що-небудь, казна-скільки.

Займенник – морфологічні ознаки Відмінок Рід • чоловічий • жіночий • середній Число • однина • множина • називний • родовий • давальний • знахідний • орудний • місцевий • кличний

відмінювання особових займенників вправа Особливістю відмінювання особових займ. : він, вона, воно, вони є поява в них після прийменників та в О. в. початкового н. Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачились із (вона), збудив (вона), згадав про (він), назвав (він), допоможу (вона), в’ється над (воно), зв'язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (воно), переказала через (вона).

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР займенників 1) Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова. 2) Знайдіть початкову форму (називний відмінок; для займенників прикметникової форми – називний відмінок однини чоловічого роду). 3) Визначте розряд за значенням: особовий, зворотний, присвійний, вказівний, означальний, відносний, неозначений чи заперечний. 4) Визначте морфологічні ознаки: рід (якщо є), число (якщо є), відмінок. 5) Визначте синтаксичну роль слова. 6) Правопис. Ніхто -

Іменні частини мови вправа Визначте, до якої частини мови належать слова: Знайомий, будь-який, давній, одинадцять, обов’язок, інший, спритний, найкращий, думка, такий, два, будь-хто, опуклий, дев’яносто, великий, тридцятий, скільки, братів, священство, школа, білий, будь-що, дихання, сімсот.