Морфологія мікроорганізмів Мікроорганізми залежно від форми поділяють

Морфологія мікроорганізмів

Мікроорганізми залежно від форми поділяють на: 1. Кулясті (коки). 2. Паличкоподібні. 3. Звивисті бактерії. 4. Ниткоподібні бактерії – мешканці водойм, у вигляді клубка, сіробактерії і залізобактерії. Характеризуються поліморфізмом. Форма змінюється під впливом зовнішніх факторів.

Розміри бактерій коливаються від десятих часток мікрометру (мкм) до кількох мікрометрів. Середній розмір більшості бактерій складає 1 -5 мкм.

Залежно від форми клітини поділяють на:

- Кулясті (коки)

Кулясті (коки) залежно від сполучення поділяються на: 1. Мікрококи – окремі клітини. 2. 1 -диплококи, 2 -тетракоки – парні сполучення: 1–по дві клітини, 2 –по чотири клітини 3. Стрептококи – у вигляді ланцюга. 4. Стафілакоки – у вигляді виноградного грона. 5. Сарцини – у вигляді пакетів.

-Паличкоподібні

Паличкоподібні: Палички без спор – бактерії пневмонії (захворювання легень). Палички зі спорами – бацили та клостридії.

Паличкоподібні бактерії залежно в спороутворюючої здатності поділяють Палички без спор Палички зі спорами

-Звивисті

Звивисті бактерії: Вібріони – злегка зігнуті (у вигляді коми), збудник холери. Спірили – одна чи кілька закруток , інфекційні захворювання. Спірохети – з численними закрутками, бліда спірохета збудник сифілісу, тифу.

Будова звивистих бактерій: 1. Вібріони – злегка зігнуті (у вигляді коми). 2. Спірили – одина чи кілька закруток. 3. Спірохети – з численними закрутками.

Бактеріальна клітина складається переважно тих самих частин, що й клітини вищих росли а саме з оболонки, протопласту, різних включень, які знаходяться в цитоплазмі.

ФУНКЦІЇ СТРУКТУРНИХ УТВОРЕНЬ БАКТЕРІАЛЬНОЇ КЛІТИНИ Оболонка: Ø -механічний бар’єр Ø -підтримує форму клітини Ø -бере участь в обміні речовин клітини. Протопласт: сукупність усіх речовин, з яких складається вміст бактеріальної клітини, безклітинної оболонки. Ядерна речовина (нуклеоїд) – складається з подвійної спіралі ДНК у вигляді замкнутого кільця.

Цитоплазма з різними включеннями: -мезосоми – енергетичний обмін -рибосоми – синтез білка -цитоплазматична мембрана (ущільнений шар протоплазми) – вибіркова проникність; поглинання та виділення клітиною іонів і молекул -включення запасних та інших речовин: гранульоза, глікоген, жир, волютин, сірка, пігменти.

У цитоплазмі бактерій старих культур добре помітні вакуолі – порожнини, заповнені клітинним соком, який є водним розчином мінеральних і органічних сполук.

ЗАЛЕЖНО ВІД УЛЬТРАСТРУКТУРИ І ХІМІЧНОГО СКЛАДУ КЛІТИННОЇ ОБОЛОНКИ БАКТЕРІЇ ПО РІЗНОМУ ОФАРБОВУЮТЬСЯ ЗА МЕТОДОМ ГРАМА Синьо-фіолетове забарвлення Грампозитивні (грамдодатні, грам+) Клітинні стінки більш товсті, аморфні, міститься більше полісахаридів, муреїну (80 -90% сухої маси) і тейхоєвих кислот. ü ü Коки Бацили Мікобактерії Клостридіальні бактерії Рожево-червоне забарвлення Грамнегативні (грамвідємні, грам-) Клітинні стінки більш тонкі, мають багатошарову структуру та високий вміст ліпідів у вигляді ліпопротеїдів і ліпосахаридів, мало муреїну (5 -10%), відсутні тейхоєві кислоти. ü Спірили ü ü ü Сальмонели Вібріони Псевдомонади Азотбактер Кишкова паличка

Розмноження бактерій Бактерії розмножуються тільки шляхом простого поділу клітини навпіл (бінарний поділ) у випадку сприятливих умов (відповідна температура, достатня кількість поживних речовин, вологи). Поділ клітини бактерії відбувається за 20 -30 хвилин.

Розмноження різних форм бактерій (поділу передує перегрупування вмісту клітини) Кулястих Можуть ділитися: ü В одній площині: клітини роз’єднуються – мікрококи, не рроз’єднуються – стрептококи. ü У двох взаємоперпендику лярних площинах – тетракоки. ü У трьох площинах – сарцина. Паличкоподібних v Збільшується розмір, паличка витягується у довжину. v На середині палички з’являється поперечна перегородка. v Клітина розплющується навпіл і тим самим формує дві клітини. Звивистих § У спірохет поділ відбувається по довжині клітини.

Рухливість бактерій Багато бактерій можуть рухатися. Спірохети рухаються, згинаю все своє тіло. Інші бактерії рухаються за допомогою джгутик Джгутики служать органами руху на певній стадії розвитку (рухома стадія). Типи джгутування Монотрихіальне Поодинці з одного боку Лофотрихіальне Пучком з одного боку Амфітрихіальне З обох боків Перитрихіальне По всій поверхні

Спороутворення у бактерій Спороутворення – це захисна функція деяких (переважно паличкоподібних) бактерій для збереження виду в несприятливи умовах. Збіднення середовища поживними речовинами Накопичення продуктів обміну вище визначеного рівня Несприятлива температура У клітині бактерії утворюється лише одна спора (протягом декількох годин або доби). Усі бактерії, які здатні до спороутворення, називаються бацилами, ті що не здатні до спороутворення – просто бактеріями.

Стійкість спор Не гинуть при кип’ятінні упродовж деякого часу Стійкі до висушування Стійкі до ультрафіолетових променів Стійкі до іонізуючіх променів Стійкість спор до умов зовнішнього середовища забезпечується за рахунок: 1. Щільної малопроникної подвійної або багатошарової оболонки. 2. Незначного вмісту вологи. 3. Накопичення запасних поживних речовин (білків, ліпідів). 4. Просочення оболонки смолистими і жировими речовинами. 5. Наявності кальцію. 6. Наявності діпіколінової кислоти. Проростання спори відбувається за сприятливих умов

1. Спора розташована у центрі та термінально, форма материнської клітини не змінена 2. Спора розташована термінально, материнська клітина має форму барабанної палички – плектридіум. 3. Спора розташована у центрі, материнська клітина деформована і набула форму веретина – клостридіум.

Систематика бактерій Усі мікроорганізми виділені в окреме царство «Протиста» . Залежно від будови їх поділяють: Вищі протисти (еукаріоти) Мають відокремлене ядро і великі рибосоми Нижчі протисти (прокаріоти) Не мають відокремленого ядра, рибосоми дрібні й розсіяні в цитоплазмі Бактерії відносять до прокаріотів. Розрізняють два види класифікацій: філогенетичні (природні) та штучні. Поки що філогенетичної класифікації для бактерій не існує. Найбільш поширена штучна класифікація – систематика бактерій Берджи. За спрощеною класифікацією бактерії ділять на родини, роди, види. Штучні класифікації прокаріотів (бактерій) у першу чергу враховують практичні моменти і служать для розпізнавання описаних форм.