Монументальний живопис ХІІІ першої пол XVIІ ст

Монументальний живопис ХІІІ – першої пол. XVIІ ст.

План: 1. Пам'ятки монументального живопису 14 ст. на території України (Закарпаття) 2. Розписи українських майстрів на території Польщі 3. Пам'ятки монументального живопису 15 ст.

• У Галицько-Волинському літописі є згадки монументальних фрескових ансамблів у храмах Львова, Луцька, Хотина, Холма, Володимира – не збереглися • Найраніші пам'ятки належать до 14 ст. , збереглися фрагментах • Більшість вцілілих фресок – у західних областях: – У Закарпатті – На території сучасної Польщі (поляки та литовці охоче запрошували руських майстрів)

• Монументальний живопис – настінні розписи у техніці фрески: – Три шари тиньку – Граф”я або рисунок вугіллям – Писали по сирому тиньку – аль фреско Теми та сюжети зображень (умови для формування епохи українського Раннього Відродження): Головне місце у розписах посідають не євхаристійні сцени, як у мистецтві попереднього періоду, а страсний цикл – прагнення передати співчуття до страждань Христа, індивідуальні риси та емоції людей

Впливи: • Живопис дмонгольської доби, що зберігся у 14 -15 ст. у храмах Києва, Чернігова, Володимира, Холма, Львова, Перемишля, Галича • Мистецтво сусідніх країн – живописні твори, виконані іноземними майстарми на теренах України

Монастир у Бакоті (Поділля) кін. 13 – поч. 14 ст

Збереглися копії фрагментів зображень Христа Вседержителя, св. Юрія, невідомої святої

Церква-ротонда св. Миколая (Горяни, біля Ужгорода, Закарпаття), збуд. у ХІІ-ХІІІ ст. (? ), розписи 14 та 15 ст.

• Архітектура наслідує давньоруські традиції • Фрески пов'язані з італійським поторенесансом, тірольською й чеською мистецькими школами – Світлотіньове моделювання – Експресія – прагнення передати емоції – Намагання передати об'єм

Комплекс фресок 14 ст. • Головна постать зображень – Богородиця (характерно для українського мистецтва 14 -16 ст. ) • Колористика: сіро-блакитні, бузкові тони • Розписи розташовані: • у 3 яруси у склепіннях конх • У 2 яруси – на стінах • Головні сюжети (всюди центральним образ Богородиці): • • • “Благовіщення” “Різдво ” “Дари волхвів” “Втеча до Єгипту” “Страсті” “Воскресіння”

“Тайна вечеря” нагадує італійські фрески – апостоли розташовані фронтально за столом • • • Контурна лінія обрисовує силуети На складках одягу та обличчях – спроби моделювання об'єму поступовими тональними переходами Загальний принцип композиції - площинний

“Втеча до Єгипту” та “Благовіщення” – одні з найкращих композицій у ротонді

Умовний пейзаж, колорит, площинність – зв’язок з мистецькими прийомами київських памяток 11 -12 ст. Подача облич – зміщення уваги на емоції людини, конкретизація дії

“Віфлиємська різанина” • Постаті написані не фронтально, а у ракурсах і поворотах • ! В українському мистецтві не знайдено раніших зображень фігури у ракурсах і поворотах

Комплекс фресок 14 ст • Від розписів 15 ст. у нефі, прибудованому пізніше до горянської ротонди, збереглися дві сцени: - “Розпяття”, “Покрова”

“Розпяття” Деталь сцени Розп'яття

Фрески 15 ст. відрізняються від фресок 14 ст. – виразніший вплив північноєвропейського готичного мистецтва: - простіший колорит - гостріше підкреслені характеристики персонажів

Інші розписи українських майстрів того часу виконані в традиційній манері, дуже відрізняються від горянських фресок 15 ст.

Стилістично схожі до фресок з Горян розписи у костелі Івана Хрестителя зі с. Зміївка (Закарпаття) 14 ст.

Збереглося “Зявлення Христа Марії Магдалині”, “Моління про чашу”, “Свята Катерина” – нагадує рисунки сангіною італійських майстрів

• Території Русі опинилися під владою Литви, що культурно значно відставала від тогочасної Русі. – Литовці шанували українське мистецтво: з кін. XІV ст. , коли на королівському престолі у Польщі перебували литовські князі Ягеллони, українські живописці отримують замовлення на території Польщі

• З історичних джерел відомо, що українські майстри виконали розписи багатьох костелів на територіях Сандомирської, Серадзької та Краківської земель • Збережено: – Люблін: розписи каплиці св. Трійці поч. 15 ст. – Сандомир: розписи костелу першої пол. 15 ст. – Вислиця: розписи костелу 14 ст. – Краків: на Вавелі у каплиці Хреста (15 ст. ) – Посада Риботицька (сер. XIV — сер. XV ст. )

Люблін: розписи каплиці св. Трійці поч. 15 ст.

• Завершені у 1418 р. групою майстрів на чолі з майстром Андрієм • Донаторський напис вказує на зв'язок з Волинню

• Відкриті у 1899 р. • Високий художній рівень виконання • Нова риса – зміщення акценту на цінність внутрішнього життя людини, її особистих переживань – риси Ренесансу • Головна тема – страждання та смерть Ісуса Христа

• Поєднання малярства у традиціях візантійського мистецтва з готичною архітектурою

• Розписи розміщені у три яруси • Композиції мають мінімальну кількість дійових осіб, багато простору, тому легко сприймаються, глядач вільно орієнтується у зображуваних подіях • В системі розписів – відхід від канонічних схем – сюжет “страсті Христові” розміщений у вівтарі

В'їзд в Єрусалим Ктиторська фреска: невідомий святий

• В'їзд в Єрусалим

Наймайстерніші фрески, виконані майстром Андрієм: • • “Тайна вечеря” “Моління про чашу” “Стрітення” Голова апостола Петра • ! Манера близька до традицій київської школи домонгольської доби!

• Апостол Петро (вик. Майстер Андрій)

• В окремих сценах відчувається вплив італійського мистецтва кін. 14 ст. (зв’язок з готичним та пртестанським мистецтвом) • “Євхаристія” – апостоли виконані у стилі західних книжкових мініатюр, у моделюванні форми – традиційна “руська манера” • Нове – прагнення показати емоційний стан персонажів

• Орнаментальне багатство – вписані в архітектурне обрамлення площини

• Поєднання малярства у троадиціях візантійського мистецтва з готичною архітектурою

Фрески колегіатського костелу у с. Вислиця • Збереглися у вівтарній частині • Виконували декілька майстрів – Сцени з життя Богородиці й Христа – Поодинокі постаті святих з орнаментами – Стилістичні особливості живопису, моделювання форми, архітектурний стафаж вказують на приналежність до кін. 14 – поч. 15 ст. та зв’язок з мистецькими осередками Галичини

Св. Дмитрій Успіння

• Успіння

Фрески кафедрального собору м. Сандомира

• Виконані українськими майстрами на замовлення польського короля Владислава Ягайла • Вкомпоновавні у готичний інтер'єр • Розташовані у 4 яруси • Тематика – життя Богородиці та Христа

Каплиця св. Хреста на Вавелі (Краків)

Фрески, розміщені в чотири яруси, вільно покривають стіни, огортаючи і контрфорси. на стелі, серед нервюр, віялами розгортаються невеликі групи легких постатей з золотими німбами, Готична каплиця з малярством у візантійськоруському стилі Впливи готики

Фрески ц. св. Онуфрія (Лаврів) (15 ст. )

• Збереглися лише у бабинці • Головні теми – “Празникики”, акафісти Богородиці, вселенські собори, що встановлюють культ Богородиці • Богородиця зображена кілька разів

• Медальйони як у кирилівській ц.

• Широко використано орнаменти

• Святитель Кирило

• Дари волхвів

Церква святого Онуфрія (Посада Риботицька)

Церква святого Онуфрія (Посада Риботицька)

• Найстаріший храм східної традиції в межах сучасної Польщі. В 1960 -их роках на стінах церкви виявлено поліхромію, культурну і мистецьку вартість якої прирівнюють до фресок з каплиці святого Хрестакатедрального костелу на Вавелі.

• У проекції храм повторює тризрубну дерев'яну церкву. Всі перекриття приміщень церкви півциліндричнісклепінчаті, на них влаштовано настил і другий ярус з бійницями, які мають вузенькі щілини; форма їх притаманна спорудам, збудованим до появи вогнепальної зброї (Кам'янецька вежа, Луцький та. Кременецький замки). Трибанного вигляду храм набув завдяки піднятості об'ємів другого ярусу, що скидаються на вежі. Суворий силует квадратних верхів, чіткі обриси об'ємів надають церкві монументальності. Інтер'єр церкви, навпаки, тіснуватий, оздоблений кольоровими розписами, справляє на відвідувача життєрадісне враження[5]).

• Стилістично церква святого Онуфрія є мистецьки вивершеним взірцем української традиційної архітектури, з великим числом ґотичних елементів, з визначеними оборонними функціями.

• Інтер'єр церкви: вівтар, нава і східна стіна сіней вкриті живописом виконаним в змішаній фресково-темперній техніці. В бабинці та приміщеннях вежі розписи відсутні. Загальна площа розписів 300 м²[7]. • Розписи датуються серединою — кінцем XV століття. • Стилістично і часово розписи з Посади Риботицької близькі до розписів з церкви святого Онуфрія. Лаврівського монастиря[5].

Монументальний живопис другої пол. 15 ст. • Після завоювання Вірменії Турками, в Україні зявляється багато вірменських колоній (йшли через Крим – вплив греків (Візантія)

Львів – розписи вірменської церкви – 1390 – 1437 рр.

Розписи каплиці в Хотині (15411546) • Збереглися фрагменти постатей та орнаментів

• Широке використання орнаментів (Люблін, Лаврів, Хотин) – народні мотиви, характерна риса, продовжена у розписах дерев'яних церков