Скачать презентацию Моніторинг якості загальної середньої освіти Питання для Скачать презентацию Моніторинг якості загальної середньої освіти Питання для

мониторинг.ppt

  • Количество слайдов: 53

Моніторинг якості загальної середньої освіти Моніторинг якості загальної середньої освіти

Питання для обговорення: 1. Моніторинг як інструмент визначення якості освіти. 2. Технологія впровадження моніторингу Питання для обговорення: 1. Моніторинг як інструмент визначення якості освіти. 2. Технологія впровадження моніторингу якості освіти з базових дисциплін. 3. Міжнародні порівняльні дослідження.

Рекомендована література • Приходько В. М. Парадигми моніторингу якості освіти і педагогічного процесу (у Рекомендована література • Приходько В. М. Парадигми моніторингу якості освіти і педагогічного процесу (у запитаннях і відповідях) / В. М. Приходько. – Харків, 2010. – 192 с. • Лукіна Т. О. Моніторинг якості освіти : теорія і практика. – К. , 2006. -128 с. • Моніторинг якості освіти : світові досягнення та українські перспективи / За заг. ред. О. І. Локшиної. – К. : К. І. С, 2004. – 128 с. • Моніторинг якості освіти : становлення та розвиток в Україні : Рекомендації з освітньої політики / Під заг. ред. О. І. Локшиної. – К. : К. І. С, 2004. – 160 с. • Організаційно-методичне забезпечення моніторингових досліджень якості загальної середньої освіти : монографія / За ред. Ляшенко О. І. – К. : Педагогічна думка, 2013. – 160 с.

Моніторинг будь-якого процесу – це єдність трьох послідовних дій: спостереження – оцінювання – прогнозування Моніторинг будь-якого процесу – це єдність трьох послідовних дій: спостереження – оцінювання – прогнозування

процедура систематичного збирання даних про важливі аспекти на загальнодержавному, регіональному чи локальному рівнях система процедура систематичного збирання даних про важливі аспекти на загальнодержавному, регіональному чи локальному рівнях система збирання, аналізу, надання інформації Моніторинг ефективний засіб отримання інформації про функціонування освітньої системи та компонентів система отримання данних для прийняття стратегічних і практичних рішень спостереження з метою контролю, оцінювання, прогнозу

Освітній моніторинг – це система збору, обробки, аналізу, зберігання та поширення інформації про освітню Освітній моніторинг – це система збору, обробки, аналізу, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи.

Етапи становлення освітнього моніторингу : І етап - 30 -50 роки ХХ ст. – Етапи становлення освітнього моніторингу : І етап - 30 -50 роки ХХ ст. – акцентовано увагу на можливості системного підходу. ІІ етап - 60 -70 роки – започатковано міжнародні порівняльні моніторингові дослідження у сфері освіти. ІІІ етап - 80 -90 роки – час завершення формування моніторингу як цілісної системи. ІV етап - з 90 -х років до наших днів – спрямованість на політичну підтримку та наукову обґрунтованість досліджень.

Моніторинг якості загальної середньої освіти Моніторинг якості умов функціонування та розвитку НЗ Моніторинг освітнього Моніторинг якості загальної середньої освіти Моніторинг якості умов функціонування та розвитку НЗ Моніторинг освітнього процесу Моніторинг результатів освітнього процесу Основні напрямки моніторингових досліджень рівень навчальних досягнень учнів; стан викладання базових дисциплін; стан здоров’я та розвитку особистості учня; впровадження освітніх інформаційних технологій учнівські олімпіади з базових дисциплін; моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі.

Цілі освітнього моніторингу: • визначення конкурентоспроможності національних систем освіти ; • формування освітньої політики Цілі освітнього моніторингу: • визначення конкурентоспроможності національних систем освіти ; • формування освітньої політики держави; • прогнозування та планування розвитку освітньої галузі певного регіону міста; • визначення ефективності використання коштів і ресурсів; • порівняння навчальних закладів, встановлення рейтингу; • удосконалення педагогічних засобів.

Завдання моніторингу в освіті визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їх соціалізації встановлення зв’язків Завдання моніторингу в освіті визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їх соціалізації встановлення зв’язків між успішністю учнів і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитами, цінностями тощо оцінка впливу на навчальний процес державних освітніх стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та технічного обладнання та інших факторів

виявлення факторів, які впливають на хід та результати освітніх реформ з метою зменшення негативного виявлення факторів, які впливають на хід та результати освітніх реформ з метою зменшення негативного їх пливу порівняння результатів функціонування закладів освіти, систем освіти з метою визначення найбільш оптимальних шляхів їх розвитку оцінка ефективності політики держави у галузі забезпечення гарантій доступності освіти та поліпшення її якості, залежність успішності учнів від їх соціального статусу

рівень соціалізації учнів зміст освіти робота педагогів рівень навчальних досягнень учнів Об’єкти моніторингу якості рівень соціалізації учнів зміст освіти робота педагогів рівень навчальних досягнень учнів Об’єкти моніторингу якості загальної середньої освіти засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей напрями діяльності ЗНЗ

Напрями моніторингу загальної середньої освіти напрям сутність Педагогічний вивчення рівня навчальних досягнень учнів, якості Напрями моніторингу загальної середньої освіти напрям сутність Педагогічний вивчення рівня навчальних досягнень учнів, якості змісту освіти Психологічний вивчення емоційної рівноваги, моральних цінностей тощо Соціологічний вивчення соціальних умов життя, навчання й праці учасників освітнього процесу Медичний вивчення стану фізичного здоров’я, санітарногігієнічних норм праці та навчання, наявність програм соціального захисту учасників освітнього процесу

напрям Статистичний сутність збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності напрям Статистичний сутність збирання статистичної інформації відповідно до показників державної та відомчої статистичної звітності Ресурсний вивчення обсягу, розподілу та якості забезпечення загальної середньої освіти матеріально-технічними, фінансовими, науково-методичними ресурсами Кадровий вивчення кадрового складу педагогів та управлінців системи освіти, аналіз системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Управлінський комплексний аналіз системи загальної середньої освіти за різними групами показників для вироблення управлінських рішень

Інформаційна Діагностична Функції моніторингу Аналітична Прогностична Управлінська Педагогічна Корекційна Інформаційна Діагностична Функції моніторингу Аналітична Прогностична Управлінська Педагогічна Корекційна

Системності Об’єктивності Оперативності Своєчасності отримання, обробки та використання інформації про якість освіти Перспективності запланованих Системності Об’єктивності Оперативності Своєчасності отримання, обробки та використання інформації про якість освіти Перспективності запланованих моніторингових досліджень Гуманістичної спрямованості моніторингу Принципи моніторингу

об’єктивність валідність надійність Вимоги до моніторингу cистематичність врахування психолого педагогічних особливостей Гуманіст гуманістична спрямованість об’єктивність валідність надійність Вимоги до моніторингу cистематичність врахування психолого педагогічних особливостей Гуманіст гуманістична спрямованість спрямова ність

Умови впровадження моніторингу якості освіти Наукова основа Теоретичні знання; Фахівці; Штати; Ресурси. Гнучкість професійного Умови впровадження моніторингу якості освіти Наукова основа Теоретичні знання; Фахівці; Штати; Ресурси. Гнучкість професійного мислення Залучення педагогів до комп’ютерних технологій; Освоєння діагностичних програм; Опрацювання банку даних педагогічних технологій; Підвищення рівня професійних знань і дослідницьких умінь. Сприйняття нового професійного життя Підвищення якості управління

Види освітнього моніторингу за масштабами мети освіти ( оперативний, стратегічний) за етапами навчання (вхідний Види освітнього моніторингу за масштабами мети освіти ( оперативний, стратегічний) за етапами навчання (вхідний або вибірковий, проміжний або навчальний, вихідний або підсумковий за часовою залежністю (попереджувальний, поточний) за частотою процедур (разовий, періодичний, систематичний) за охопленням об’єкта спостереження за організаційними формами (локальний, вибірковий) (індивідуальний, груповий, фронтальний) за рівнями управління навчально-виховним процесом (керівний, адміністративний, педагогічний, учнівський)

Етапи проведення моніторингового дослідження підготовчий практичний Визначення мети Визначення об’єкта аналітичний Обробка отриманої інформації Етапи проведення моніторингового дослідження підготовчий практичний Визначення мети Визначення об’єкта аналітичний Обробка отриманої інформації Інструментарій Спостере- Рейтинг Самооцінка ження Систематизація інформації Визначення напрямків та критеріїв Бесіда, Інтерв’ю Тестування Аналіз даних Вибір інструментарію Аналіз документів Відвідування уроків Висновки Розробка рекомендацій

Рівень організаційної структури ВНЗ Рівень ректорату Функція моніторингу Відповідальний Організація навчального процесу кафедри/факультету; виконання Рівень організаційної структури ВНЗ Рівень ректорату Функція моніторингу Відповідальний Організація навчального процесу кафедри/факультету; виконання навчальних планів; робочих програм; виконання поточного та проміжного контролю; використання технічних та програмних засобів у навчальному процесі; проведення вибіркових тестувань (ректорські контрольні); організація самостійної роботи студентів; організація контролю за відвідуваністю лекцій; проведення анкетування студентів і викладачів; складання звіту Уповноважений ректором співробітник Рівень деканату Аналіз сесій з урахуванням успішності студентів різних спеціальностей; аналіз інформації з кафедр щодо самостійної підготовки студентів; організація олімпіад; організація додаткових занять Декан, або уповноважений ректором/ деканом співробітник Рівень кафедри Поточний тестовий контроль знань, попереднє тестування; повторне Завідувач кафедрою та/або здавання заліків та іспитів комісії; оцінювання залишкового уповноважені ним рівня знань за результатами навчання суміжних співробітники спеціальностей; контроль за засвоєнням практичних навичок та умінь; проведення конкурсів, семінарів, олімпіад для студентів; додаткове навчання для студентів, що відстають Студентський рівень Оцінювання рівня викладання, умов навчання Деканат Рівень випускника ВНЗ Анкетування випускників Департамент працевлаштування, факультети, кафедри •

Фактори, що визначають якість підготовки фахівців: üзміст підготовки; üхарактеристики контингенту студентів; üінформаційно-методичне забезпечення навчальної Фактори, що визначають якість підготовки фахівців: üзміст підготовки; üхарактеристики контингенту студентів; üінформаційно-методичне забезпечення навчальної діяльності студентів; üкваліфікація професорсько-викладацького складу; üпедагогічні технології; üкультурно-соціальне середовище життєдіяльності студентів; üмоніторинг якості освіти.

Рівні моніторингу 1. Загальнодержавний рівень - Фіксація діяльності регіональних систем освіти на загальнодержавному рівні. Рівні моніторингу 1. Загальнодержавний рівень - Фіксація діяльності регіональних систем освіти на загальнодержавному рівні. - Прогнозування розвитку освіти на визначеній території. 2. Регіональний (обласний) рівень. - Фіксація діяльності регіональних, міських, районних систем освіти. - Прогнозування розвитку освіти на визначеній території. 3. Міський (районний) рівень. - Відстеження якості освіти в міських (районних) навчальних закладах. - Прогнозування можливих напрямів розвитку та нового якісного стану системи освіти. 4. Внутрішньошкільний рівень. - Фіксація діяльності кожного учня та освітнього закладу (якісні показники). - Накопичення інформації, аналіз та прогнозування якісного розвитку освітнього закладу, рівнів навченості учнів.

Чинники, які впливають на ефективність моніторингу якості шкільної освіти Чинники, що перекручують істинні оцінки Чинники, які впливають на ефективність моніторингу якості шкільної освіти Чинники, що перекручують істинні оцінки Вплив соціально територіального середовища Відбір (еквівалентність груп) учасників дослідження Періодичність проведення діагностування Чинники Досконалість діагностичного інструментарію Професійність і відповідна підготовленість кадрів

Технології впровадження моніторингу якості освіти з базових дисциплін Проведення моніторингу якості освіти з базових Технології впровадження моніторингу якості освіти з базових дисциплін Проведення моніторингу якості освіти з базових дисциплін у навчальному закладі має на меті аналіз стану викладання відповідних предметів, а також рівня компетентності учнів.

Етапи впровадження моніторингу якості освіти з базових дисциплін 1 етап Діагностични й 2 етап Етапи впровадження моніторингу якості освіти з базових дисциплін 1 етап Діагностични й 2 етап Проміжний 3 етап Вихідний

1. Діагностичний (проводиться на початку навчального року і констатує якість освіти, набутої у попередніх 1. Діагностичний (проводиться на початку навчального року і констатує якість освіти, набутої у попередніх класах).

Технологічна карта № 1 за підсумками вхідної діагностичної контрольної роботи з _______ учнів ______ Технологічна карта № 1 за підсумками вхідної діагностичної контрольної роботи з _______ учнів ______ класу № ПІБ учнів Мин. навч. рік Вхідна к. р. Основні Завдання помилки самоосвт. діяльн.

2. Проміжний (робота, що планується на навчальний рік з метою підвищення якості знань з 2. Проміжний (робота, що планується на навчальний рік з метою підвищення якості знань з відповідного предмета).

Технологічна карта № 2 за підсумками проміжної поточної контрольної роботи з ________учнів ______ класу Технологічна карта № 2 за підсумками проміжної поточної контрольної роботи з ________учнів ______ класу ПІБ Навчальні досягнення учнів за учня завданнями контрольної роботи високи достатні й й середні й низький Завдання самоосвт. діяльн.

3. Вихідний або підсумковий (є наслідком навчально-корекційної, творчої, самостійної діяльності учнів і підводить до 3. Вихідний або підсумковий (є наслідком навчально-корекційної, творчої, самостійної діяльності учнів і підводить до такого рівня якості освіти з базових дисциплін, з якими учень піде в подальше життя).

Технологічна карта № 3 динаміка якості навчальних досягнень учнів ЗНЗ з _________ в ________ Технологічна карта № 3 динаміка якості навчальних досягнень учнів ЗНЗ з _________ в ________ н. р. ПІБ учня Вхідний Успішн. контроль, підвищ. вересень (+) чи (бал) знизили (-) Проміжн. контроль, грудень (бал) Успішн. підвищ. (+) чи знизили (-) Вихідни й контроль, травень (бал) Успішн. підвищ. (+) чи знизили (-) Підсумо Серед. к за бал __ групою 1 -3 б. __ 4 -6 б. __ 7 -9 б. __ 10 -12 б. Серед. бал __ 1 -3 б. __ 4 -6 б. __ 7 -9 б. __ 10 -12 б. Усього підвищ. _____ Усього знизили _____

Міжнародні порівняльні дослідження 1. IAEP – друге дослідження математичної підготовки учнів. порівняльного оцінювання 2. Міжнародні порівняльні дослідження 1. IAEP – друге дослідження математичної підготовки учнів. порівняльного оцінювання 2. TIMSS – третє міжнародне дослідження оцінювання якості математичної та природничонаукової освіти. 3. PISA – міжнародна програма оцінювання освітніх досягнень учнів у сфері функціональної грамотності. 4. PIRLS - міжнародна програма вивчення якості читання та розуміння тексту. 5. CIVICS - міжнародне дослідження з громадянської освіти. 6. SITES - друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) в освіті.

IAEP – друге дослідження порівняльного оцінювання математичної підготовки учнів Оцінювали навчальні досягнення учнів 13 IAEP – друге дослідження порівняльного оцінювання математичної підготовки учнів Оцінювали навчальні досягнення учнів 13 -річного віку з - математики, - природознавства, - географії.

Для вимірювання використовували: а) тестові завдання для оцінювання підготовленості учнів; б) учнівські анкети, завдяки Для вимірювання використовували: а) тестові завдання для оцінювання підготовленості учнів; б) учнівські анкети, завдяки яким мали на меті отримати інформацію про учнів та їхні родини; в) анкети для учителів та адміністрації шкіл задля отримання даних щодо кадрового й матеріально -технічного забезпечення шкіл та особливостей організації навчального процесу; г) анкети, яки виявляли основні характеристики й особливості освітньої системи в країні.

ТІМSS – третє міжнародне дослідження з оцінювання якості математичної та природничо-наукової освіти Проводять у ТІМSS – третє міжнародне дослідження з оцінювання якості математичної та природничо-наукової освіти Проводять у двох класах, що йдуть один за одним: 3 -4 класи, 7 -8 класи. Метою дослідження ТІМSS було порівняльне оцінювання природничоматематичної підготовки учнів школи в країнах з різними освітніми системами та виявлення чинників, що впливають на рівень підготовленості.

Завдання ТІМSS реалізовували за такими напрямками: • збір, аналіз та узагальнення інформації стосовно освітніх Завдання ТІМSS реалізовували за такими напрямками: • збір, аналіз та узагальнення інформації стосовно освітніх систем у країнах, які беруть участь у дослідженні; • аналіз навчальних планів, програм і підручників природничоматематичних дисциплін; • аналіз навчального процесу з математики та природничо-наукових дисциплін (організація навчального процесу; методи викладення; забезпечення навчального процесу літературою та іншими навчальними засобами); • оцінка результатів навчання, яка передбачає не тільки оцінювання навчальних досягнень учнів за природничо-математичною освітою, але й виявлення їхнього ставлення до навчання.

РІSА - міжнародна програма оцінювання освітніх досягнень учнів у сфері функціональної грамотності Основною метою РІSА - міжнародна програма оцінювання освітніх досягнень учнів у сфері функціональної грамотності Основною метою є визначення того, чи мають учні, які здобули обов’язкову освіту (у 15 -річному віці), знання і уміння для повноцінного функціонування в суспільстві.

Дослідження проводяться трирічними циклами - 1998 -2000 рр. - 2001 - 2003 рр. - Дослідження проводяться трирічними циклами - 1998 -2000 рр. - 2001 - 2003 рр. - 2004 -2006 рр.

В кожному циклі основна увага приділяється одному з напрямків дослідження: - в 2000 р. В кожному циклі основна увага приділяється одному з напрямків дослідження: - в 2000 р. – грамотність читання; - в 2003 р. – математична грамотність; - в 2006 р. – природничо-наукова грамотність.

PIRLS - міжнародна програма вивчення якості читання та розуміння тексту Метою дослідження є: - PIRLS - міжнародна програма вивчення якості читання та розуміння тексту Метою дослідження є: - порівняння рівня та якості читання й розуміння тексту учнями початкової школи в країнах світу; - виявлення й тлумачення відмінностей у національних освітніх системах задля вдосконалення процесу читати; - виявлення ряду чинників, які впливають на результати освіти.

1) Проводиться кожні 5 років. 2) Здійснюється тестування учнів. 3) Анкетування - учнів, - 1) Проводиться кожні 5 років. 2) Здійснюється тестування учнів. 3) Анкетування - учнів, - батьків, - учителів, - представників адміністрації школи.

У дослідженні оцінювали два види читання: • читання заради набуття літературного читацького досвіду; • У дослідженні оцінювали два види читання: • читання заради набуття літературного читацького досвіду; • читання з метою опанування та використовування інформації.

Анкета для учнів а) демографічні характеристики учнів б) організація навчального процесу очима учнів в) Анкета для учнів а) демографічні характеристики учнів б) організація навчального процесу очима учнів в) ставлення учнів до читання г) використання домашньої роботи з читання д) ставлення учнів до школи є) соціально - економічний статус родини

Анкета для батьків а) підготування дитини до школи б) характер занять з дитиною в) Анкета для батьків а) підготування дитини до школи б) характер занять з дитиною в) ставлення батьків до школи; г) освіта батьків д) професійна діяльність е) соціально-економічний статус

Анкета для вчителя а)характеристики класу, в якому проводиться тестування б)особливості навчання рідної мови та Анкета для вчителя а)характеристики класу, в якому проводиться тестування б)особливості навчання рідної мови та читання в)оцінювання навчальних досягнень г) система підвищення професійної майстерності д) взаємозв'язок з родиною учня

Анкета для адміністрації школи а) характеристика школи б) організація навчального процесу з) матеріально-технічне забезпечення Анкета для адміністрації школи а) характеристика школи б) організація навчального процесу з) матеріально-технічне забезпечення г) взаємозв'язок з родиною учня д) ставлення до школи е) розподіл робочого часу директора школи

CIVICS - міжнародне дослідження з громадянської освіти Основне завдання дослідження – вивчити стан громадянської CIVICS - міжнародне дослідження з громадянської освіти Основне завдання дослідження – вивчити стан громадянської освіти в країнах світу задля виявлення особливостей підготування школярів до активної участі в громадській діяльності суспільства.

Основна частина тестових матеріалів має такі змістові напрямки: - загальні уявлення про демократичну країну; Основна частина тестових матеріалів має такі змістові напрямки: - загальні уявлення про демократичну країну; - політична діяльність в умовах демократії; - діяльність в громадських організацій; - виборча система; - управління демократичною країною; - права та обов'язки громадян; - закони та суд в демократичній країні; - міжнародні правові документи; - питання економічної політики.

SITES – друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій в освіті Метою є отримання SITES – друге міжнародне дослідження інформаційних і комунікаційних технологій в освіті Метою є отримання інформації про використання ІКТ у школах на основі анкетного опитування директорів шкіл і вчителів інформатики.

Опитування зосереджувалося на таких аспектах впровадження ІКТ у школах: • Що має на меті Опитування зосереджувалося на таких аспектах впровадження ІКТ у школах: • Що має на меті школа, впроваджуючи ІКТ та які можливості їх використання вона пропонує учням? • Які технічній можливості має школа? • Як саме організовано підвищення кваліфікації в галузі ІКТ, які переваги має вчитель, що їх використовує? • Які заходи проводяться для того, щоб використовувати ІКТ? Якою мірою директори шкіл прагнуть використовувати ІКТ?

Дякую за увагу! Дякую за увагу!