Молодь і релігія 28. 02. 2012
План лекції 1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. 2. Погляд церкви: молодь як одна з найважливіших спільнот. 3. Роль молоді у діяльності сект.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Визначення поняття релігії. Релігія (від лат. religio – зв'язок) - віра, особлива система світогляду та світосприйняття, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини. У вузькому розумінні релігія - віра в існування надприродних - персоніфікованих чи ні - сил, що супроводжується переконанням у здатності цих сил або сили (Бога, богів, Абсолюту, Космосу і т. п. ) впливати на Всесвіт та на долю людей. Ця віра відбивається в думках, відчуттях і волі людини, включає в себе певний етичний кодекс, виражається в певному способі поведінки та/або ритуалах, за допомогою яких людина шукає схвалення та прихильності Бога або богів. За визначенням теолога Ганса Кюнґа, релігія є соціальноіндивідуально реалізованим, втіленим в традиції та спільноту відношенням до чогось, що перевищує або охоплює людину та її світ, - до якоїсь, як би її не розуміли, найвищої правдивої дійсності (Абсолютне, Бог, Нірвана). Всупереч розповсюдженій думці, що релігія обов'язково передбачає віру у бога (особу-творця), поняття "атеїзм" не повинно проставлятися поняттю "релігія". Існують атеїстичні релігії, прикладом яких може служити буддизм.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Визначення поняття релігії. Інші визначення терміну "релігія": спосіб життя; система символів, моральних правил, обрядів та культових дійств, що надходить від загальних уявлень про порядок буття; Будь-яка релігія - більше або менше струнка система, що складається з трьох елементів: уявлень, настроїв, дій.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Системи вірувань. Віровчення, як системи вірувань, часто розглядають по відношенню до віри в Бога і поділяють так: єдинобожжя (грецьк. монотеїстичні). багатобожжя (грецьк. політеїстичні). безбожжя (грецьк. атеїстичні) або матеріалізм. Для монотеїзму властива віра в єдиного Бога, верховну істоту, Бога-творця. Для політеїзму характерна віра в пантеон різних богів, кожен з яких має свою область впливу. Для безбожжя характерне заперечення існування Бога і визнання світового начала, як безособової субстанції (матерія, рух, дао, дійсність, суще, буття і т. д. ).
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Системи вірувань. Віровчення пов'язані з національними спільнотами або національні релігії. іудаїзм (хасидизм, караїмізм) (Ізраїль) індуїзм, джайнізм, сикхізм (Індія) конфуціанство, даосизм (Китай) синтоїзм (Японія) На відміну від національних віровчень ці віровчення призначені і запрошують до кола своїх послідовників всіх людей і народів світу. Християнство Іслам Буддизм
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Новітні релігії. Релігії, духовні і містичні вчення, які виникли у наш час: Оомото-ке (Японія) Віра Бахаїзм (Іран) Даоюань (Китай) Као Дай (В'єтнам) Нуль-буддизм (Південна Корея) Болгарське Біле братство Манді (Ірак) Бабізм Спіритизм Неошаманізм Неоязичництво Бурханізм Неоіндуізм Вчення Ошо (Індія) Вчення Дона Хуана Саєнтологія Раеліти Культ карго Ці релігії деякі вважають сестринськими релігіями епохи нью-ейдж.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. New Age. Нью-ейдж (англ. New Age, буквально «нова ера» ) — рух у культурі, релігії, філософії, науці, що виник у XX столітті і охопив в першу чергу західні країни. Цей рух характеризується: зростанням значення індивідуального світосприйняття в духовних шуканнях; змішанням різнорідних культурних, релігійних і наукових традицій; масовістю популяризації знань і технологій, які ще не сформувалися. Нью-ейдж проявляється в різних видах діяльності. Зокрема в: модернізації релігій, створенні нових релігій, створенні синкретичних філософських течій; медичній і навколомедичній діяльності; технологіях оздоровлення, гімнастики, єдиноборств, програм фізичного віднолення організму; організації медитацій, тренінгів і програм відновлення душевного здоров'я; у художній та популярній літературі, музиці та піснях, образотворчому мистецтві й естетиці, фільмах; науковій, навколонауковій і прикладній діяльності.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. New Age. Нью-ейдж виник з багатьох причин. Найістотнішими з них є такі: Підвищення рівня базисної грамотності, розвиток засобів зв'язку, масової інформації й друкарства; Часткове відкриття для західних читачів раніше малодоступних східних вчень; Ослаблення тиску християнства й розвиток вільнодумства; Розрив між науковим і містичним світоглядом, що виявився особливо гостро в XX столітті. Власне, це результат глобалізації, та зростання ролі знань та саморозвитку.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. New Age. Ось найбільш популярні елементи, з яких складаються течії нью-ейдж: гімнастика йоги, цигун або тайцзицюань, а також інші види гімнастики або єдиноборств, побудовані на цій базі або що їх наслідують; методи йогівської, китайської або буддистської медитації, динамічна медитація; безконтактний масаж, рейки, різні види цілительства; містичні групи, читання мантр, присвяти, духовна ієрархія; техніки омолодження та фізичного очищення організму. ↓ І знову, повертаємося до суспільства споживання. Нью-ейдж формує релігійні групи, які по своїй суті не забороняють мати людині будь-якої релігії і водночас бути прихильником Нью-ейдж. Хоча індуїзм найбільш привабливий у літературі нью-ейдж, багато індуїстських громад по суті закриті для європейців, тому що європейці від народження не входять у касти. Тому під індуїзмом нью-ейдж часто маскуються школи йоги, школи медитації, школи окремих активістів-проповідників (таких як ошо або Сатья Сай-баба), що розширюють своє вчення або орієнтовані переважно на західних учнів. Зворотний вплив нью-ейдж на східні країни: нерідко розвивався бурхливий ріст нових релігій і їхній вихід з-під контролю.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Функції релігії. Світоглядна: релігія сповнює життя особливим сенсом, значенням, за переконанням віруючих Компенсаторна: релігія компенсує людині її залежність від природних та соціальних катаклізмів, зменшує відчуття власної немічності, допомагає переживати важкі випробування, страх перед смертю. Комунікативна: спілкування віруючих між собою, "спілкування" із богами, янголами, душами померлих та святих Регулятивна: усвідомлення індивідом складу певних цінностей, моральних норм, які випрацьовуються в кожній релігіозній традиції, виступають своєрідною програмою поведінки людей. Інтегративна: допомагає людині усвідомити себе частиною єдиної релігійної спільноти, що закріплена спільними цінностями, дає можливість самоствердження людині у суспільстві, у якому такі ж самі погляди Політична: лідери різних спільнот та держав використовують релігію для виправдання своїх дій, об'єднання або навпаки роз'єднання людей за релігійними ознаками заради своїх політичних цілей. Культурна: релігія сприяє поширенню культури групи-носія (писемність, іконопис, музика, етикет, мораль, філософія і т. д. ) Дезінтегруюча: релігія може бути використана для роз'єднання людей, розпалювання ворожнечі або навіть війн між різними релігіями, конфесіями або навіть всередині релігійної групи.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. За даними на 2005 р. - 33% з числа віруючих - християни, 21% - мусульмани, 14% сповідають індуїзм, 6% - буддисти, 6% сповідують традиційні китайські релігії, 0, 37% - сикхи, 0, 2% - іудеї, 7% - прихильники інших вірувань.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Теорії вибору релігії. При виборі релігії, – стверджують Р. Старк і Р. Фінк, – люди намагаються зберегти свій наявний соціальний капітал, під яким розуміються міжособистісні прихильності. Відповідно, якщо люди мають прихильність до представників іншої конфесії або релігії, то вони відповідно будуть схильні до переміщення або навернення. При цьому, здійснюючи свій вибір, люди намагаються зберегти наявний релігійний капітал, під яким розуміється «ступінь знання та прихильності до конкретної релігійної культури» . Відповідно, чим більший релігійний капітал, тим менше люди схильні до переміщення або навернення. І зрозуміло, що переміщення є більш поширеним явищем, ніж навернення, оскільки люди роблять такий вибір аби максимально зберегти свій релігійний капітал. Наприклад, більш вірогідним є можливість переміщення греко-католика до православ’я, ніж до харизматизму. Беручи до уваги усе вище сказане, відзначимо, що молодь схильна як до «навернення» , так і до «переміщення» , оскільки має менший «релігійний капітал» , аніж люди старшого віку. Зрозуміло, що «накопичення» такого роду капіталу відбувається за рахунок релігійного виховання та освіти.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Теорії вибору релігії. Вибір релігії є особистісним явищем, у якому поєднуються як зовнішні чинники, так і внутрішні мотиви молодої людини. У процесі релігійного самовизначення сучасної молоді провідну роль відіграє сім’я і духовна культура, яку успадковує особистість від народження. Згодом, вже на етапі вторинної соціалізації, у процесі свого розвитку та формування молодь отримує можливість вільного вибору релігії. На базі власного релігійного досвіду молода людина з багатьох релігійних традицій надає перевагу тому, що найбільшою мірою відповідає її переконанням. Цей вибір багато в чому є можливим завдяки наявному релігійному плюралізму — «простору релігійних пропозицій» .
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Теорії вибору релігії. теорія секуляризації : секуляризація (від лат. saeculapis – світський) – це процес звільнення від релігійного, сакрального. Секуляризація пов’язана із зменшенням впливу релігії на духовність та суспільні відносини. Це означає, що суспільство все більше схиляється до того, аби розглядати життя у відриві від будь-якого зв’язку з Богом чи релігією. Відбувається поступове розмивання віри у надприродне; в уявленнях людей все, що відбувається, обмежується лише цим світом та емпіричним досвідом. Релігійними цінностями частіше за все нехтують, а церква як інститут втрачає свій вплив у суспільстві (лише 30 % опитуваних більш погодилися, ніж ні, із твердженням, що релігія має бути невід’ємною складовою життєдіяльності будь-якого суспільства). Секуляризована людина, як і суспільство в цілому, може не відкидати релігію свідомо, але у повсякденному житті релігія відіграє все меншу роль. Типова секуляризована людина формально відносить себе до якоїсь релігії, але не виконує її вимог (або іноді формально може їх виконувати, наприклад, відвідувати церкву по святах). Секуляризація якраз і має прояв у тому, що людина може вірити в Бога, але в неї немає твердої переконаності, що Бог постійно присутній у її повсякденному житті, як то вважають віруючі. 94 % вірять у Бога, але 70 % не ходять до церкви. Серед факторів формування секуляризованого світосприйняття виділяють: 1) науковий світогляд; 2) плюралізм (у суспільстві можуть побутувати різні релігійні переконання, але жодне з них не є панівним); 3) індивідуалізація релігійного життя (громадське обговорення питань релігії вважається недоцільним, а сама релігія обмежується приватним життям людей та їх переживаннями). молодь зазнає більшого секулярного впливу, аніж люди поважного віку. Секуляризована людина – не атеїст, це просто індивід, для якого релігія на практичному рівні повсякденного досвіду перестала бути актуальною.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Теорії вибору релігії. Особливість української секуляризації полягає в тому, що вона відбувається на фоні релігійного відродження, зумовленого трансформацією суспільства. Бурхливість розвитку різних релігійних течій (як традиційних для України, так і нетрадиційних) у більшості своїй зумовлена даниною моді, а не істинності релігійних почуттів віруючих (36 % опитаних повністю згодні з цим, а 36 % більш згодні, ніж ні). Людина може прихильно ставитися до релігії, підтримувати релігійний плюралізм, відносити себе до певної релігійної конфесії, підтримувати екуменічний рух (тобто може бути обізнаною з процесами, які відбуваються в релігійній інституції), але не вважати себе віруючою, не виконувати настанов, на яких наголошує дане релігійне об’єднання. Тобто роль релігії у повсякденному житті молоді поки що носить лише номінальний, поверховий характер, поступаючись значущістю впливу іншим соціальним інституціям.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Теорії вибору релігії. Теорія обміну. Суть теорії раціонального вибору полягає в тому, що найпростішою формою суспільних відносин визнаються відносини обміну, а складні соціальні феномени пояснюються через елементарні дії індивідів. Відомі представники «економіки релігії» Родней Старк, Вільям Бейнбрідж, Роджер Фінк та Лоренс Яннакон. Означений підхід зводиться до двох основних постулатів: по-перше, індивід здійснює свій релігійний вибір ґрунтуючись на наявному у нього знанні і , по-друге, намагається знайти найоптимальніше співвідношення «витрат» і «винагород» та «попит-пропозиція» = релігійний плюралізм (суспільство споживання).
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Наталія Гаврилова «Сучасна релігійність. У що і як вірить молодь України» (Опитування, охопило 820 студентів світських вишів, 230 студентів протестантських навчальних закладів та 64 студенти православних семінарій та богословських факультетів. Похибка – 3%. ): Типи молодіжної релігійності: інституційну (яка презентована віруючими однієї з конфесій) – 41, 2%; неінституційну (її складають віруючі студенти, що не належать до певної конфесії) – 33, 8%. 13, 2% є тих хто вагається між вірою і невір’ям, 6, 3% - невіруючих, 3, 3% опитаних знаходяться в стані релігійних шукань і 2, 2% байдужі до релігії.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Інституційну релігійну свідомість, у свою чергу, представляють православні - 33, 7%, греко-католики - 2, 3%, мусульмани - 1, 7%, римокатолики - 1, 3%, євангельські християни-баптисти - 1% та інші. Основними рисами неінституційної релігійної свідомості є пасивність у вірі, її фрагментарність, одночасна приналежність до різних релігійних організацій, відмова від авторитету церкви, нехтування культовою практикою тощо. Назву «приватна релігійність» , «позацерковна чи позаконфесійна релігійність» , «індивідуальна релігійність» , «нетрадиційна релігійність» , «особисте виявлення релігійності» , «інтелектуальна релігійність» , «вірування у власного Бога» , «позацерковне християнство» , «віра без належності» . Причиною цього явища є визнання того факту, що справжня віра не потребує зовнішнього вияву та негативний досвід задоволення своїх духовних запитів у лоні конкретної церкви. Релігія сприймається як звичайне культурне середовище й національний спосіб буття, а до віровчення тієї чи іншої конфесії молодь ставиться вибірково.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Дослідження.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Дослідження. Опитування проводилося на будівельному факультеті Київського національного університету будівництва та архітектури (спеціальність – менеджмент організації, 5 -ий курс). Кількісний склад вибірки – 50 осіб. 93 % опитуваних зазначили, що сповідують православ’я, 7 % не визначилися з відповіддю. Цікаво співвіднести з цими даними те, що до віруючих людей себе відносять – 15 % (повністю згоден), а 85 % – коливаються (більше згоден, ніж не згоден). Постійно відвідують церкву лише 14 % опитаних. Тобто існує суттєвий розрив між віднесенням себе до певної релігійної конфесії та усвідомленням себе віруючою людиною.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Дослідження. Православний -93 % Не визначилися з віросповіданням - 7 % Віруючий -15 % Більше віруючий, ніж невіруючий -7 % Постійно відвідую церкву -14 % Інколи відвідую церкву - 50 % Ніколи не відвідую церкву - 8 % Часто відвідую церкву - 14 % Час від часу відвідую церкву -14 %
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Дослідження. Слід відзначити усвідомлення молоддю того, що перехід від масового атеїзму до широкого розповсюдження релігійності зумовлений переважно даниною моді (більш згодні 36 % та повністю згодні 36 % опитуваних), ніж переконаннями громадян. Про це свідчить і те, що більшість опитаних згодна з думкою, що раніше „якість” віри відповідала її зовнішнім проявам (наприклад, якщо ходиш до церкви, то ти віруючий), а зараз це не є критерієм справжності віри (більш згодні, ніж ні 44 %, повністю згодні 21 % опитуваних). Спостерігається також певна байдужість до змін, що відбулися у релігійній інституції – 43 % опитуваних не визначилося стосовно твердження „Мені не подобається, що раніше усі були атеїстами, а зараз раптово стали віруючими”.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Дослідження. Студенти Львова.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Дослідження. Студенти Львова. Більшість студентів належать до Української Греко-Католицької церкви (54%), а 28, 4% опитаних відносять себе до Української Православної Церкви Київського патріархату.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Дослідження. Студенти Львова. Найчастіше студенти відвідують храм кілька разів на місяць (35%), також більше ніж 25% відвідують храм на великі свята та кожного тижня.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Ситуація в Польщі. Міжнародне соціологічне дослідження «Студенти – образ майбутнього» проводилося Інститутом Горшеніна з жовтня 2010 року по березень 2011 року. Всього згідно з випадковою вибіркою було опитано 5 155 студентів у 22 вищих навчальних закладах чотирьох країн: України, Росії, Польщі, Казахстану. майже третина молодих поляків (31, 2%) обирає лише церковний шлюб, тоді як в інших країнах цьому варіанту віддає перевагу дуже невелика кількість опитаних (Україна – 5, 6%, Росія – 4, 2%, Казахстан – 3, 2%). Релігія в Польщі займає досить вагоме місце у суспільному житті. Найвпливовішою релігією в країні є католицизм, прихильниками якої, за різними оцінками є від 70 до 95 відсотків населення. Близько 65% стверджують, що вони віруючі, 11% вважають глибоко релігійним. Як показник, три чверті з вторинного юнацької школи визначається як люди віри. Як віруючі були оголошені до 4% байдужі до 9% і 12% не змогли відповісти. За 1985 -2001 роки число молодих людей, які заявляють про себе як віруючі, знизилася на 15%. Зниження кількості віруючих супроводжувалося зростанням тих, які є байдужими або не змогли відповісти. Починаючи з 1994 року, збільшення частки молодих людей глибоко релігійних (збільшення на 5%), розширює групу молодих людей нейтральними позиціями або ті, які визначаються. Можна стверджувати, що релігія, незважаючи на деякі коливання, зберігає наступність у польському суспільстві. Слід відзначити деякі невідповідності: 76% стверджують, що вони віруючі, і лише 30% регулярно брали участь в мас неділю. Повсякденна бере участь в масових 28% і 13% декілька разів на рік. Унікальна особливість польської релігійності молоді різних її функціонування на двох рівнях - по-перше, сповіданням віри, друга є моральне переконання.
1. Погляд молоді: ставлення молодих людей до релігії. Основні риси. “Споживання релігії”; Процес секуляризації; Багатоманітність релігійних практик із створення “особистих” вірувань, які базуються як на традиційності, так й на індивідуальному осмисленні; Епоха постмодерну – істина, якої не існує - плинність.
2. Погляд церкви: молодь як одна з найважливіших спільнот. Позиція суспільства. 58 -річний американський художник Стівен Сойєр вважає, що Ісус Христос міг би стати героєм XXI століття. Проект художника Art 4 God (що можна перевести як "Мистецтво для Бога") покликаний залучити молодь до релігії. На одній з картин Ісус демонструє татуювання. Вони були широко поширені в часи Римської імперії для позначення різного роду маргіналів і кримінальників. Використовуючи образ доброго м'язистого красеня, Сойєр хоче, щоб релігія проникла в різні сучасні реалії.
2. Погляд церкви: молодь як одна з найважливіших спільнот. Позиція суспільства.
2. Погляд церкви: молодь як одна з найважливіших спільнот. Потреби молоді, які задовольняє церква: духовна потреба; потреба у дружніх стосунках; потреба у моральній стійкості; потреба в самореалізації (благочинність).
2. Погляд церкви: молодь як одна з найважливіших спільнот. Розбудовується мережа відтворення релігійних кадрів. Якщо на початок 1999 року в країні нараховувалося 94 духовних навчальних заклади, то на початок 2008 року їх було вже 192. Більш активне зростання спостерігалось у 1999– 2001 роках, після чого це ростання стабілізувалось. Найбільша кількість духовних закладів знаходиться Києві (40 закладів), в Львівській (17 закладів), Донецькій, Одеській та Тернопільській областях (по 11 закладів в кожній). Відповідно збільшувалась й кількість осіб, що навчаються в цих закладах. Якщо на початок 1999 року таких було 13078 чоловік, то на початок 2008 року вже 18375. І хоча зростання чисельності відбувалося майже кожен рік (крім 2002 року), проте кількість слухачів релігійних навчальних закладів суттєво зменшилась протягом 2007 року (якщо на початок 2007 року їх було 20881, то на кінець цього ж року — 18375).
2. Погляд церкви: молодь як одна з найважливіших спільнот. Створюються християнські молодіжні організації, різноманітні проекти, мета яких – залучити молодь до віри в Бога. Проводяться акції за здоровий спосіб життя, під час яких юнаки та дівчата можуть дізнатися про біблійний погляд на дошлюбні стосунки, шкідливі звички тощо. Церкви, які спрямовують свою діяльність на молоде покоління, навіть отримують схвалення, запрошуються до співучасті у заходах світських закладів.
2. Погляд церкви: молодь як одна з найважливіших спільнот. Патріарша комісія у справах молоді УГКЦ: - На Соборі обговорювалися питання співпраці Церкви з молодіжними спільнотами та організаціями, зокрема «Праця і роль Церкви в масмедіа, для позитивного виховання та формування молодого покоління» , «Співпраця Церкви, державних та громадських структур задля виховання молоді» , «Виховання молоді до життя в сім'ї, як Домашньої Церкви та основній клітині суспільства» , «Структури молодіжного Апостоляту УГКЦ, їх проблеми та завдання у служінні молоді» . - Церква має іти разом з часом і не бути консервативною. Бути такою, де молода людина відчула б радість з життя. А головне, та радість має бути спільною серед молоді та молодих пар, де по деякому часі спільного життя один для одного не був би тягарем.
2. Погляд церкви: молодь як одна з найважливіших спільнот. Основні риси. Просвітницько-навчальна діяльність; Розважально-навчальна діяльність; Благочинність; Реабілітація.
3. Роль молоді у діяльності сект. Шеф-редактор «Богословського Порталу» Юрій Чорноморець зауважив, що у сфері церковної політики майбутнє за молодіжними християнськими рухами. Причому, як консервативними так і ліберальними. Бо, за словами Юрія Чорноморця «молодь шукає не різноманіття у вірі, а різноманіття у релігійній поведінці» . А тому, різні форми релігійної поведінки не ставитимуть під сумнів єдність віросповідання. Молодь не схильна приходити до церков як організацій, але вони легко втягують в релігійні рухи. Тому навіть у традиційних церквах популярністю користуються саме рухи. Значення релігії як суспільного інституту зменшується, але релігія не втрачає позицій як приватна реальність. Навпаки, соціологія фіксує, що молодь більше шукає особистої зустрічі з Богом. + релігійні волонтерські організації (вивчення мови, благодійність).
3. Роль молоді у діяльності сект. Теорія раціонального вибору дає нам відповідь на питання чому молодь стає основним ядром нових релігійних рухів (НРР). Цей факт пояснюється, по-перше, тим, що НРР пропонують інший продукт, альтернативний традиційним релігійним організаціям; по-друге, релігійне виховання та освіта мають безпосередній вплив на формування релігійності або, принаймні, релігійної ідентичності, що було неодноразово проілюстровано і обґрунтовано українськими соціологами. Беручи до уваги сімдесятирічну атеїстичну пропаганду і виховання, які були необхідною частиною соціалізації особистості у радянському суспільстві, доволі ймовірно припустити, що значна частина сучасної молоді не виховувалась у релігійному дусі. Наприклад, за даними Українського центру економічних і політичних досліджень імені О. Разумкова третина опитаних в Україні (37 %) стверджують, що вони виховувалися у релігійному дусі. Зауважимо, що серед молоді цей відсоток є трохи меншим: зокрема, у групі 18 -29 років – 30, 3 %, а у групі 30 -39 років – 35, 8 % Отже, не маючи первинного «релігійного капіталу» , що закладається у дитинстві завдяки релігійному вихованню, молодь у 1990 -х роках зіштовхується із шквалом релігійної інформації різноманітних традицій як Сходу, так і Заходу. Американські протестантські проповідники та східні гуру, семінари з духовного росту та тренінги із самовдосконалення, групи йоги та гуртки із вивчення Біблії, астрологічні прогнози та магічні послуги, лекції з метапсихозу та проповіді буддійських лам – усе це з’являється на афішах, шпальтах газет, оголошеннях в університетах, трансляціях по телебаченню та радіоканалах. До того ж з кінця 1980 -х років набувають популярності «містичні» голлівудські кінострічки – одне з основних джерел знань сьогоднішньої молоді. Більше того, у сучасної молоді немає впевненості та переконаності, що їх конфесійний вибір єдиноістинний чи єдиноможливий шлях до пізнання Бога. Зауважимо, що лише 22, 6 % з усього масиву респондентів переконані, що їх релігійна традиція виступає єдиноправдивим джерелом знань про Бога. Близько половини (47, 8 %) не згідні з таким твердженням і ще 29, 5 % не можуть визначитися. Молодіжні релігійні організації: Комітет української католицької молоді, ВМГО "Спілка молодих християн України", Українська молодь Христові та Всеукраїнське православне молодіжне братство "Спілка православної молоді України в ім'я преподобного Нестора Літописця" та ін.
3. Роль молоді у діяльності сект. Секта - організація або група осіб, замкнувшись у своїх інтересах (в тому числі культових), не збігаються з інтересами суспільства, байдужих або суперечать їм. Слід відзначити необхідність розрізняти поняття "секта" і "тоталітарна секта". Сектами можна назвати більшість нових релігійних рухів як вихідців з відгалужень від будь-яких традиційних релігій, і це слово не несе в собі характеристики такої організації як чогось поганого. Навпаки, релігійні секти можуть давати культуроутворюючий вплив на традиції народів, самі поступово перетворюючись на потужні релігійні позитивні рухи, відрізняючись від материнської релігії тільки якимись догматами. Прикладом тут може служити протестантство. Але серед усієї маси релігійних рухів є цілий пласт таких, діяльність яких йде врозріз зі світськими законами ("АУМ Сінрікьо", "Свідки Єгови", "Біле Братство" та ін) або доктрини яких прямо закликають до насильства над людьми з некультового соціуму ( "Церква сатани" та ін), тобто релігійних об'єднань деструктивного характеру чи інакше деструктивних релігійних об'єднань, які через тоталітарних порядків, які панують в них, називають також "тоталітарними сектами" ("тоталітарне релігійне об'єднання", "деструктивний культ") . Кримінальний характер таких організацій добре замаскований, але тим не менш він проявляється у вигляді різних гучних інцидентів.
3. Роль молоді у діяльності сект. Класифікація сект. За джерелами: • Окультні • псевдоіндуїстських • Псевдо біблійні • Псевдо православні За часом виникнення: • Класичні • Післявоєнні • Новітні (пострадянські, постіндустріальні) По напрямку діяльності: • Комерційні • Цілительні • Педагогічні • Психологічні • Екологічні За небезпекою для суспільства: • Тоталітарні • Деструктивні • Секти-вбивці
3. Роль молоді у діяльності сект. Зазвичай тоталітарні секти виникають як рід бізнесу, для збагачення і задоволення амбіцій невеликої групи людей: лідерів, пропагандистів і вербувальників. Вони вводять принцип мережевого маркетингу (Мавроді): чим більше ти залучеш людей, тим більш високе положення в ієрархії займеш. Навіть якщо результативною виявиться лише одна бесіда із сотні, лише одна брошура з тисячі, справа буде продовжена. Оброблений належним чином послідовник стане працювати на благо секти, пожертвує гроші або заповідає нерухомість. Зараз все частіше говорять про те, що деякі релігійні організації практикують контроль свідомості своїх адептів, тобто впливають на їхню психіку з метою встановлення повного контролю над ними. У нашій країні, за даними фахівців, зараз налічується від 3 до 5 мільйонів адептів релігійних сект, з яких у віці до 18 років - близько 500 тисяч, а від 18 до 25 років - 1 мільйон осіб (оцінити в цій цифрі частку, відповідну чисельності адептів деструктивних релігійних організацій, проблематично, хоча орієнтовно воно складе близько 500 -900 тисяч чоловік).
3. Роль молоді у діяльності сект. Методи залучення до сект. Психологічний тиск. Загроза надприродним покаранням. Провокування почуття провини, сорому, співчуття (маніпулюючи образами гріха, гордині, жалю). Інерція згоди (п'ять разів сказавши «так» , на шостий важко сказати «ні» ). Активне підкріплення. Яскраве схвалення потрібних суджень, вчинків - і засудження небажаних. «Бомбардування любов'ю» . Передбачення реакцій, «читання думок» , незвичайна переконливість можуть досягатися методами нейролінгвістичного програмування. Фокуси. Демонстрація незвичайної проникливості, здібності зцілювати, пророкувати майбутнє, управляти подіями. Зазвичай за рахунок сфабрикованих «див» чи технічних засобів. Використання універсальних формул ( «є у вас один гріх. . . » , «буде одна зустріч, вона поверне всю долю. . . » ), які слухач сам додумує, наділяє значущістю, особливим змістом.
Дякую за увагу!