Модуль 2 Тема 10 ТЕОРІЯ ФІНАНСІВ І КРЕДИТУ

Модуль 2 Тема 10. ТЕОРІЯ ФІНАНСІВ І КРЕДИТУ Доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики Ожелевська Т. С.

Основні питання теми: 1. Сутність і функції фінансів у ринковій економіці. 2. Бюджет і податки як інструменти фінансового регулювання економіки. Крива Лаффера. 3. Кредит як форма руху позикового капіталу. Основні форми кредиту. 4. Банківська система як інфраструктурний елемент ринкової економіки. 5. Акціонерно-корпоративний капітал. Ринок цінних паперів.

Фінанси - це сукупність економічних відносин з приводу формування, розподілу та використання фондів грошових коштів.

Фінанси набувають форм: • • • державного бюджету; регіональних бюджетів; місцевих бюджетів; спеціальних фондів; фінансів державних підприємств.

Фінанси підприємств — це система відносин між юридичними особами, між юридичними особами і державою, між юридичними і фізичними особами з приводу формування та використання певних грошових фондів

Державні фінанси - це особлива сфера розподільчих відносин, пов'язана з первинним і вторинним розподілом та використанням ВВП з метою утворення фонду грошових засобів, необхідного для здійснення державою покладених на неї функцій.

Фінансовий ринок - це відносини обміну, пов'язані з переданням одним суб'єктом іншому за відповідну плату права на тимчасове чи постійне використання фінансових ресурсів

Фінанси домогосподарства — це грошові відносини щодо формування та використання громадянами (членами сім'ї), які разом проживають і ведуть домашнє господарство, спільного грошового фонду, який називають сімейним бюджетом.

Державний бюджет • головний фінансовий план держави; • найбільший централізований грошовий фонд, що перебуває у розпорядженні уряду; • грошове вираження збалансованості надходжень та видатків до державної казни за певний період

Форми виплат із державного бюджету : • асигнування — видатки на утримання підприємств та установ; • субсидії — державна допомога організаціям, установам, громадянам; • субвенції — державна грошова допомога місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку; • дотації — це допомога підприємствам, організаціям, установам для покриття збитків з метою підтримки; • трансфертні платежі — передача податкових внесків певним верствам населення, наприклад, пенсіонерам, безробітним або тим, що живуть в нестатках.

За станом розрізняють державний бюджет: • нормальний (збалансований), коли надходження і видатки бюджету врівноважені; • дефіцитний, коли видатки перевищують доходи; • профіцитний, коли доходи перевищують видатки (характерний для періоду економічного зростання).

Податки - це примусові платежі, які держава чи повноважений нею орган стягує з фізичних та юридичних осіб на підставі чинного законодавства і спрямовує на задоволення загальнодержавних чи спільних регіональних потреб.

Принципи побудови системи оподаткування: • обов'язковість; . • оптимальне поєднання економічної ефективності та соціальної справедливості; • відносна стабільність у коротко- та середньостроковому періоді і гнучкість у довгостроковому періоді; • прогресивний характер оподаткування; • захист вітчизняного виробника; • уникнення подвійного оподаткування.

Елементи системи оподаткування: • суб'єкт (платник податків) — юридична чи фізична особа, що сплачує податки; • об'єкт оподаткування — кількісно визначена грошова сума, з якої вилучається податок; • ставка податку (норма оподаткування) — законодавчо встановлений розмір податку на одиницю оподаткування.

За суб'єктами оподаткування: • податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок); • податки з фізичних осіб (податки з доходів фізичних осіб); • змішані податки (податок на землю; податок з власників транспортних засобів).

• Прямі податки — це податки, які вилучаються безпосередньо у власників майна, отримувачів доходу. • Непрямі (опосередковані) податки — це податки, які вилучаються у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача і не залежать від рівня доходу.

В Україні до загальнодержавних належать такі податки: • • • податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; плата за користування надрами; плата за землю; збір за спеціальне використання води; фіксований сільськогосподарський податок; мито;

Місцеві податки включають: податок з реклами комунальний податок готельний збір за паркування автотранспорту ринковий збір на видачу ордера на квартиру збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі сфери послуг • збір із власників собак • •

Види податків за зміною ставок: • пропорційний податок — це податок, який не враховує диференціації доходів при встановленні податкової ставки; • прогресивний податок — це податок, середня ставка якого зростає в міру збільшення доходу; платник податків сплачує не тільки більшу суму податку, а й більший відсоток (частку); • регресивний податок — це податок, який ґрунтується на зниженні ставки податку в міру зростання доходу.

Крива Лаффера Податкові надходження N Ставка оподаткування

Позичковий відсоток - це плата за капітал, тобто за гроші, позичені для ведення бізнесу. Норма позичкового відсотку розраховується за формулою:

Відсоткова номінальна ставка - це ціна, яку сплачує позичальник кредиторові за надані в користування кошти і виражається в незмінних грошових одиницях. Реальна відсоткова ставка - це номінальна ставка, скоригована на темп інфляції.

Позичковий капітал — це грошовий капітал, який надається його власниками або розпорядниками як позика з метою отримання доходу в формі позичкового відсотка (процента). Рух позичкового капіталу називають кредитом.

Кредит це система відносин з приводу акумуляції та використання тимчасово вільних грошових засобів на основі повернення та платності у формі позичкового відсотка

Кредитна система це система кредитних відносин, принципів і форм кредитування (функціональна структура) та сукупність кредитнофінансових установ, які створюють, акумулюють і надають грошові засоби на засадах кредитування (інституціональна структура).

Інституційна структура кредитної системи: • центральний банк; • комерційні банки; • спеціалізовані банківські установи (іпотечні, зовнішньоторговельні, ощадні банки тощо); • небанківські фінансово-кредитні установи (страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії і т. ін. ).

Функції центрального банку: • розробка та реалізація грошово-кредитної політики; • емісія готівкових грошей — монопольне право центрального банку; • емісія безготівкових грошей; • зберігання золотовалютних резервів країни; • акумуляція та зберігання касових резервів комерційних банків.

Принципи кредитування: • Поворотність кредиту: обов'язкова ознака кредиту, без нього втрачається суть кредитування. Цей принцип виражає необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фінансових коштів після завершення їх використання позичальником.

• Строковість - способ досягнення поворотності кредиту. Він відображає необхідність його повернення не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в точно певний термін, зафіксований в кредитному договорі або замінюючому його документі. • Цільовий характер кредиту Розповсюджується на більшість видів кредитних операцій, виражаючи необхідність цільового використання засобів, отриманих від кредитора.

• Забезпеченість кредиту – принцип, що виражає необхідність забезпечення захисту майнових інтересів кредитора при можливому порушенні позичальником прийнятих на себе зобов'язань і знаходить практичний вираз в таких формах кредитування, як позики під заставу або під фінансові гарантії. • Платність - це принцип, що виражає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, але і оплати їх використання.

Форми кредиту • Комерційний кредит – це кредит у товарній формі, який надається одним підприємцем іншому у вигляді продажу товарів із відстрочкою платежу; • Банківський кредит – це форма грошового кредиту, за якою банк надає клієнтові у тимчасове використання частину власного або залученого грошового капіталу на умовах повернення та платності у вигляді банківського відсотка.

• Державний кредит – система економічних відносин між державою в особі її органів влади чи управління, з одного боку, та фізичними і юридичними особами — з іншого, за яких держава виступає як позичальник, кредитор чи гарант. • Споживчий кредит – надається банком приватним особам для придбання предметів особистого споживання довгострокового користування і існує у двох формах: комерційного (купівля товарів у розстрочку) та банківського (грошова позика в банку для купівлі товарів довгострокового використання).

• Іпотечний кредит - довгострокова позика під заставу нерухомого майна; • Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, що виникають з приводу оренди майна, яке банк на замовлення орендаря купує обладнання і надає його в оренду; • Міжнародний кредит — це рух міжнародного капіталу, наданого державою, банком, іншою юридичною чи фізичною особою однієї країни іншій країні, банкові, юридичній чи фізичній особі іншої країни на певний строк на умовах повернення та платності.

Банк – це кредитно-фінансова установа, що здійснює функцію посередника у платежах та кредитах, а також емісію грошей і цінних паперів.

Види банківських операцій: • Пасивні операції пов'язані з акумуляцією ресурсів, необхідних для проведення кредитних та інших активних операцій; • Активні операції пов'язані з розміщенням ресурсів з метою одержання прибутку (кредитні операції та операції з розміщення цінних паперів).

Основні функції НБУ: забезпечення стабільності грошової одиниці; визначення та проведення грошово-кредитної політики; емісія національної валюти України та організація її обігу; кредитування кредитно-фінансових установ; встановлення для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності; • здійснення банківського регулювання та нагляду; • валютне регулювання; • забезпечення накопичення та зберігання золотовалютних резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами. • • •

Цінний папір це грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики, визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила, та його власником і передбачає, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків.

Види цінних паперів: 1. Акція - це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

• Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою фіксованого відсотка. • казначейські зобов’язання - це цінні папери на пред’явника, що поширюються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фіксованого доходу.

• Ощадний сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право власника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків за ним. • Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя.

Види акцій: • Прості акції – це акції, які надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, право на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна товариства у разі його ліквідації а також інші права. • Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачене його статутом. Контрольний пакет акцій – сума акцій, яка забезпечує їх власнику фактичне панування в акціонерному товаристві.

Курс акцій це ціна, за якою продаються і купуються акції. Він розраховується за формулою:

Фондова біржа є акціонерним товариством, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу

Дякую за увагу!