Модуль 1 Тема 5 Ринкова економіка суть функції

Модуль 1 Тема 5. Ринкова економіка: суть, функції та структура Доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики Ожелевська Т. С.

Основні питання теми: 1. Ринок, його сутність, структура, суб’єкти. 2. Функції ринку, умови його функціонування і розвитку. 3. Попит, пропозиція та закони, що їх регулюють. 4. Сутність та основні елементи інфраструктури ринку. 5. Сучасні національні моделі ринкової економіки.

Ринок - це система економічних відносин, пов'язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.

Суб’єкти ринку • Домогосподарство – це власники економічних ресурсів, які пропонують на ринку ресурсів фактори виробництва, а на ринку товарів та послуг вони виступають як покупці. • Підприємець - економічна одиниця, яка самостійно приймає рішення щодо використання факторів виробництва з метою виготовлення продукції, її продажу і отримання прибутку. На ринку товарів та послуг фірма виступає як продавець; на ринку ресурсів - як покупець факторів виробництва. • Держава - самостійний суб’єкт ринку, до складу якого входять урядові установи, що здійснюють економічну, юридичну та політичну владу для забезпечення умов господарювання усім суб’єктам мікроекономіки, а в разі потреби здійснюють контроль господарюючих суб’єктів та ринку заради досягнення суспільних цілей.

Етапи формування ринку: • — класичний вільний ринок (до середини XIX ст. ), в якому держава не втручалася в економіку, виступаючи "нічним вартовим", який стежив за тим, щоб усі, хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни; • — регульований ринок (середина XIX — 50 -ті роки XX ст. ) характеризувався втручанням держави в економічне життя суспільства з метою обмеження свавілля монополій та захисту конкурентного середовища; • соціально орієнтований ринок, у якому, крім механізмів регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення.

ФУНКЦІЇ РИНКУ: • регулююча. Ринок забезпечує саморегулювання товарного виробництва. • стимулююча. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. • розподільна. Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.

• Оздоровча (сануюча). Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. • Контролююча. Ринок контролює виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ресурсів, за якої товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами. • Інформаційна. Ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що — ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.

• інтеграційна. Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки. • Ціноутворююча. Ринок через попит і пропозицію встановлює рівноважну ціну.

Інфраструктура ринку це система державних, приватних і суспільних інститутів (організацій, установ), що обслуговують інтереси суб’єктів ринкових відносин і забезпечують їх ефективну взаємодію

Елементи ринкової інфраструктури: 1. Організаційно-технічна інфраструктура 2. Фінансово-кредитна інфраструктура 3. Організаційно-дослідна інфраструктура

Сучасні національні моделі ринкової економіки: 1. Американська модель (ліберальна ринкова економіка), характеризується мінімально допустимим втручанням держави у перебіг економічних подій и лише у тих випадках, коли ринок виявляє свою недосконалість або неефективність. Основну ідею бізнесу тут формує мета привласнення максимально високого прибутку.

2. Німецька модель (соціальне ринкове господарство ) передбачає не лише державне регулювання у випадку недосконалості ринку в освіті, сільському господарстві, видобувній промисловості тощо, а й гарантування державою високого рівня життя непрацюючим верствам населення (дітям, пенсіонерам, безробітним, інвалідам), державне сприяння перетворенню найманих працівників у співвласників підприємств.

Шведська модель (демократичний соціалізм ринкового типу ) передбачає те, що держава перебирає на себе основний тягар соціальних витрат громадян: у зв’язку з утриманням дітей у дитячих установах, одержанням вищої освіти, охороною здоров’я, пенсійним забезпеченням. Для того, щоб держава могла забезпечувати високі соціальні гарантії і виплати, громадяни сплачують до бюджету у вигляді податків більший, ніж у інших країнах, відсоток доходів.

Японська модель (Модель поєднання ринкового та урядового механізмів макроекономічного регулювання ) відрізняється тим, що передбачає поширення загальнонаціонального індикативного (рекомендального) планування поряд з приватною власністю на виробничі ресурси. Основною метою тут стає не стільки максимізація прибутку, скільки контроль якомога більшої частини не лише національного, а й світового ринку.

Дякую за увагу!