Модуль 1 Тема 3. Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція Доцент кафедри економічної теорії та конкурентної політики Ожелевська Т. С.
Основні питання теми: 1. Сутність і структура суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне виробництво. 2. Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємозв’язок. 3. Ефективність виробництва: її сутність, економічні і соціальні показники. 4. Форми організації суспільного виробництва: натуральна і товарна. 5. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості. 6. Альтернативні теорії вартості. 7. Закон вартості: його сутність та функції.
Суспільне виробництво — це сукупна організована діяльність людей щодо перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку. Основні ознаки виробництва: • виробництво завжди виступає як суспільне виробництво; • має безперервний характер розвитку, постійно повторюється, тобто відновлюється; • в процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, зміст яких визначається формою власності на засоби виробництва; • є важливою складовою тієї чи іншої соціальноекономічної системи
Основні елементи процесу виробництва • праця; • предмети праці; • засоби праці.
Структура суспільного виробництва • Матеріальне виробництво – сукупність галузей і сфер, які виробляють матеріально речові блага й надають матеріальні послуги (промисловість, транспорт, побутове обслуговування, торгівля, зв’язок, комунальне господарство тощо); • Нематеріальне виробництво – сукупність галузей і сфер, що виробляють нематеріальні блага та нематеріальні послуги, які задовольняють духовні й соціальні потреби людей (освіта, охорона здоров’я, туризм, культура, мистецтво, інформатика)
Фактори виробництва — це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ. земля капітал праця наука Фактори виробництва підприємницькі здібності екологія інформація
• Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг; • Капітал — це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів та послуг. • Земля як фактор виробництва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі. • Наука — це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.
• Екологія як фактор виробництва є система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення. • Підприємницькі здібності — особливий, специфічний фактор виробництва, що характеризує діяльність людини стосовно поєднання та ефективного використання всіх інших факторів виробництва з метою створення благ та послуг. • Інформація як фактор виробництва є системою збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері.
Ефективність виробництва — це категорія, яка характеризує віддачу, результативність виробництва. Види ефективності виробництва: • технологічна ефективність – це виробничий процес максимальної кількості продукції з певного обсягу ресурсів; • економічна ефективність — це досягнення виробництвом найвищих результатів за найменших витрат; • соціальна ефективність — це ступінь відповідності результатів виробництва соціальним потребам суспільства, інтересам окремої людини.
Технологічну ефективність демонструє крива виробничих можливостей. Крива виробничих можливостей – це сукупність всіх комбінацій двох товарів, що відповідає максимальній їх кількості при ефективному використанні фіксованої кількості ресурсів та при певній незмінній технології. Товар А А D В K С Товар В
У найзагальнішій методологічній формі економічна ефективність суспільного виробництва визначається як співвідношення "результати — витрати" за формулою: Результати (сукупний продукт) Ефективність = Витрати виробництва
Показники економічної ефективності 1. Продуктивність праці на мікрорівні визначається як відношення обсягу виробленої продукції до кількості робітників, зайнятих у її виробництві, або до кількості відпрацьованих людино годин за певний проміжок часу. Продуктивність праці = обсяг продукції / кількість працівників 2. Продуктивність праці на макрорівні визначають як відно шення національного доходу до середньої чисельності працівників, зайнятих у його створенні. Продуктивність • суспільної праці = Національний дохід____ Середня чисельність працівників
3. Трудомісткість — це показник, зворотний продуктивності праці, який відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці продукції. Вартість затрат живої праці Трудомісткість = • Вартість продукції 4. Фондовіддача — це показник, який характеризує ефективність використання засобів праці, тобто кількість продукції, виробленої з одиниці основних виробничих фондів. Він розраховується як відношення вартості виробленої продукції до вартості основних виробничих фондів. Вартість виробленої продукції Фондовіддача = Вартість основних фондів
5. Фондомісткість — це зворотний показник фондовіддачі, який показує вартість витрат виробничих фондів на одиницю виробленої продукції. Фондомісткість = Вартість основних фондів___ Вартість виробленої продукції 6. Матеріаловіддача характеризує ефективність використаних предметів праці, тобто показує, скільки вироблено продукції з одиниці витрачених матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін. ). Розраховується як відношення вартості виробленої продукції до вартості витрачених матеріальних ресурсів. Вартість продукції____ Матеріаловіддача = Вартість матеріалів
7. Матеріаломісткість є зворотним показником матеріаловіддачі, який характеризує вартість витрат матеріальних ресурсів на одиницю виробленої продукції. Вартість матеріалів Матеріаломісткість = Вартість продукції 8. Капіталомісткість — це показник, близький до показника фондомісткості продукції. Він визначається як відношення і обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції: KQ = K / ΔQ де KQ — капіталомісткість продукції; К — обсяг капіталовкладень; ΔQ — приріст обсягу виробленої продукції.
9. Екологоефективність – показник ефективності природокористування суб'єкта господарювання за допомогою показника еколого-економічної ефективності (Е) за такою формулою: Е = Е 0 – (А + В + С), де Е 0 — загальноекономічний ефект суб'єкта господарювання; А — вартість природоохоронних заходів; В — втрати від пошкодження природного середовища; С — вартість природних ресурсів. Рентабельним може вважатися лише таке виробництво, у якого еколого-економічний ефект є додатною величиною.
Інтегральний показник ефективності розраховується за формулою Е = П / (Р + М + γ Ф) де Е — ефективність виробництва; П — обсяг виробленої продукції; Р — затрати робочої сили (живої праці); М — витрати матеріалів; Ф — витрати основних виробничих фондів; γ — коефіцієнт переведення витрат одноразових вкладень в основні фонди.
• • Показники соціальної ефективності виробництва: Розмір Валового Внутрішнього Продукту (ВВП) та Національного Доходу (НД) на душу населення; Частка фонду споживання в НД; Рівень життя населення; Якість життя населення або індекс розвитку людини (ІРЛ).
Форми суспільного виробництва • Натуральне виробництво — такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та внутрішнього господарського споживання безпосередніми виробниками. • Товарне виробництво — це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку.
Основні властивості натурального виробництва: • замкнутість економічної діяльності; • ґрунтується на ручній праці, примітивних засобах виробництва та найпростіші організації праці. Законом його розвитку, як правило, є просте відтворення; • відсутність обміну; • панівна форма суспільного виробництва в усіх докапіталістичних формаціях (первісна община, латифундія рабовласника, маєток феодала).
Основні властивості товарного виробництва • Наявність суспільного поділу праці; • Приватна власність на засоби праці; • Ринкова форма зв'язків між виробниками; • Конкуренція.
Причини виникнення товарного виробництва • наявність суспільного поділу праці, • наявність економічного відособлення виробників благ як власників.
Види товарного виробництва: • Просте товарне виробництво — це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють на ринок. Воно було притаманне докапіталістичним суспільствам. • Підприємницьке товарне виробництво — це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на великій приватній власності, найманій праці й машинній індустрії. Притаманна капіталістичному суспільству
Основні ознаки простого товарного виробництва: • Базується на особистій праці виробника • Мета — задоволення особистих потреб виробника та членів його сім'ї • Виробництво товарів має обмежений характер (стосовно панівного натурального господарства) • Незначні масштаби виробництва, кустарна техніка, переважно ручна праця.
Основні ознаки підприємницького товарного виробництва: • • Розвинута форма товарного виробництва Базується на системі найманої праці Мета — отримання прибутку підприємцем Товарне виробництво набуває загального панівного характеру. Товаром стає і сама робоча сила • Великі масштаби виробництва, передова техніка, механізована праця
Блага економічні неекономічні Товар – це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для купівлі продажу на ринку.
Властивості товару: • Споживча вартість – це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини. Її створює конкретна праця. • Вартість товару – це уречевлена у товарі суспільна праця виробника. Вона проявляється у міновій вартості товару – це кількісне співвідношення, у якому один товар обмінюється на інший. Її створює абстрактна праця.
Чинники впливу на величину вартості: • Вартість засобів виробництва та робочої сили; • Продуктивність праці; • Інтенсивність праці.
Теорії вартості: • Теорія трудової вартості: джерелом вартості є лише витрати живої абстрактної праці найманих працівників, які створюють вартість та додану вартість. Прихильники: започаткували В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо, і завершив К. Маркс
Теорія граничної корисності: В основі цінності товару лежить не праця, а суб’єктивно психологічна думка споживача про його корисність, яка в свою чергу залежить від рідкісності, тобто наявного запасу та ступеня насиченості потреби в них. Прихильники: К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем Баверк, Г. Госсен
Теорія попиту і пропозиції У формуванні вартості товару слід враховувати рівною мірою як витрати виробництва, так і корисність товару. У визначенні джерела вартості товару поєднується теорія граничної корисності теорія витрат на основі попиту і пропозиції. Прихильники: А. Маршалл, М. І Туган Барановський
Теорія синтезу Синтез суб’єктивно психологічної теорії цінності та трудової теорії вартості. Прихильники: А. Антонович
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Модуль 1 Тема 3 Форми організації суспільного виробництва
тема 3. тов.виробництво.ppt