Лизинг 1 (PP2003).ppt
- Количество слайдов: 65
МІЖНАРОДНИЙ ЛІЗИНГ
ПЛАН 1. Поняття, історія розвитку лізингу та сучасні тенденції. 2. Економічна сутність лізингу. 3. Види лізингу. 4. Механізм лізингової операції, її відмінність від інших видів підприємницької діяльності 5. Механізм здійснення міжнародних лізингових операцій 6. Розвиток лізингу в Україні
Лізинг — це договір, укладений двома сторонами, відповідно до якого одна сторона (лізингодавець) надає в користування іншій стороні (лізингоодержувачу) об'єкт лізингу на визначений період і за певну плату. Лізинг є найпоширенішим видом оренди в міжнародній практиці. • У світовій економіці лізингові операції забезпечують приблизно 25 30% сукупних інвестицій. • Лізинг опосередковує сьогодні виробництво близько 80% нових видів продукції.
• Міжнародний лізинг – міжфірмова кооперація, за якої сторони лізингової угоди належать до різних країн або майно, чи платежі, які стосуються лізингової операції, перетинають державні кордони.
Історія розвитку лізингу • 1880 ті рр. – динамічний розвиток операцій лізингу на Заході. • Американська компанія "Белл Телефон" використовує корот котерміновийлізинг для продажу своїх телефонних апаратів та надання послуг зв'язку. Компанії — постачальники газу та електроенергії використовують такі самі схеми при встановленні нових лічильників газу та електроенергії. • Початок XX ст. виробники великого виробничого обладнання використовують схеми лізингу, зокрема в секторі залізничного транспорту. • Кінець 1930 х рр. Генрі Форд використовує лізинг для розширення збуту автомобілів.
Історія розвитку лізингу • 1952 р. заснована "United States Leasing Corp", перша лізингова компанія в США. • 1960 ті рр. лізинг поширився в Європі та Японії. • 1970 ті рр. розповсюджується по країнах, що розвиваються. Вже у 1994 р. лізинг існував у більш як 80 країнах, включаючи більше 50 економік, що розвиваються.
• Сьогодні асоціації лізингових компаній діють практично на всіх континентах: у Європі Leaseurope (Євролизинг) зі штаб квартирою в Брюсселі; • в Азії Asialeas із секретаріатом у Сінгапурі; • у Латинській Америці Felaleas із секретаріатом у Мексиці. • 1984 р. ці три організації, а також лізингові асоціації США й Австралії заснували Світову лізингову раду (World Leasing Counsil).
Лізинг сьогодні • I місце за обсягами лізингових угод займають США – 6% ВВП в 2010 р. • Американська асоціація лізингу обладнання та фінансів (ELFA) об'єднує більше 600 компаній (серед яких незалежні й дочірні лізингові та фінансові компанії, банки, фінансові корпорації, брокерські та інвестиційні банки, а також виробники й постачальники послуг). • IІ місце за обсягами лізингових операцій займає Японія – 1/6 загальносвітового лізингового ринку. • Під час світової фінансово економічної кризи обсяги угод міжнародного лізингу порівняно меншою мірою скоротилися у країнах, де міжн. лізинг мав підтримку з боку держави (напр. , США, Японія).
Об'єкти-лідери у структурі міжнародних лізингових операцій: Øсудна; Øлітаки; Øзалізничний рухомий склад; Øпромислове устаткування; Øвиробничі споруди; Øтехнологічні вироби; Øконструкторське обладнання.
Європейський ринок лізингу • Leaseurope, Європейська федерація асоціацій лізингових компаній, заснована в 1972 р. , включає сьогодні 44 члени асоціацій з 32 країн (у т. ч. України).
Обсяги нових лізингових угод на європейському ринку в 2010 р. за типами активів (Leaseurope)
Обсяги нових лізингових угод, 2010, млрд євро (Leaseurope)
2. Економічна сутність лізингу Класична лізингова операція здійснюється за участю трьох сторін: лізингодавця, лізингоотримувача й продавця (постачальника) майна. Лізингову угоду становлять відносини, пов'язані з купівлею продажем, і відносини, пов'язані з тимчасовим використанням майна. Ці відносини реалізуються за допомогою договору купівлі продажу й договору лізингу.
Схема лізингової угоди та фінансових потоків
Економічна сторона лізингової операції Майно, передане в лізинг, є власністю лізингодавця. Лізингоотримувач за договором лізингу одержує право на володіння й користування майном протягом певного часу. Витрати лізингодавця по угоді включають: • вартість майна, переданого в лізинг; • відсотки за кредит, якщо для придбання майна були притягнуті позикові кошти; • вартість додаткових послуг; • видатки, пов'язані з даною угодою (по страхуванню майна, валютних ризиків, сплаті податків і т. д. ) і не пов'язані з нею (на утримання приміщень, оплату персоналу й т. д. ).
Витрати лізингоотримувача включають: • суму амортизації майна протягом терміну дії договору лізингу; • комісійна винагорода лізингодавця за власне лізингову послугу. Для лізингодавця комісійна винагорода є джерелом покриття витрат і утворення прибутку. Лізингоотримувачу при цьому необхідно порівнювати свої витрати по лізинговій угоді з тим імовірним прибутком, що він одержить при використанні майна.
Право на викуп майна Якщо договір лізингу передбачає право лізингоотримувача на викуп майна по закінченні договору або протягом строку його дії, то в договорі або спеціальній угоді сторін установлюється викупна ціна. Майно може викуповуватися як по залишковій вартості, так і по ринковій, так званій красній ціні, на таке ж або аналогічне майно.
Переваги лізингу • можливості використання нової, дорогої техніки, високих технологій, модернізації без значних одноразових витрат, • відстрочення платежів (не тільки остаточних та основних розрахунків, а й, залежно від ситуації, і початкових), • формування основних фондів, • проведення технологічної політики підприємствами малого й середнього бізнесу, • надання клієнтам повного пакету послуг лізинг може супроводжуватися спектром послуг, включаючи страхування і технічне обслуговування активів; • покращення фінансових показників комерційної діяльності, оптимізації податкових виплат; • поліпшення умов конкурентної боротьби.
І. Залежно від кількості учасників угоди: прямий лізинг (двосторонній) - лізингодавець одночасно є постачальником майна; непрямий лізинг – між постачальником майна й лізингоотримувачем є один або кілька фінансових посередників. Якщо посередник один, то це — класична тристороння лізингова угода. При збільшенні числа посередників укладаються складні багатосторонні угоди.
зворотній лізинг (sale and leaseback) є різновидом прямого лізингу. Одна й та сама особа виступає в ролі постачальника майна й лізингоотримувача; роздільний лізинг (leveraged leasing) або лізинг з використанням додаткових джерел фінансування є однією з найбільш складних форм непрямого лізингу. Лізингодавець для купівлі майна бере позичку в одного або декількох кредиторів. Він оформляє на користь кредиторів заставу на передане в лізинг майно й уступає їм право на одержання частини лізингових платежів у рахунок погашення позички. Таким чином, основні фінансові ризики по угоді несуть кредитори, а її забезпеченням служать майно й лізингові платежі. Сьогодні більше 85% всіх лізингових угод у світі будується на основі роздільного лізингу.
лізинг рухомого майна, тобто різних видів технічного устаткування; у т. ч. лізинг «second hand» . лізинг нерухомості, тобто виробничих будинків і споруджень.
лізинг із повною окупністю (full-payout lease) має місце, коли протягом терміну дії одного договору лізингодавець повністю компенсує витрати на придбання переданого в користування майна. лізинг з неповною окупністю (non full- payout lease) - компенсується тільки частина цих витрат.
лізинг із повною амортизацією означає, що термін дії договору лізингу приблизно збігається з нормативним терміном служби майна і його вартість повністю списується за час виконання договору. Лізинг із неповною амортизацією припускає, що період дії договору коротше терміну служби майна, і дозволяє списати тільки частину його вартості.
Фінансовий лізинг (finance leasing) відрізняється найбільш тривалими строками використання лізингового майна, які можуть становити навіть 10 років і більше. Цей строк, як правило, збігається з нормативним терміном служби лізингового майна й періодом повної амортизації. Лізингоотримувач має право на викуп майна у власність по його залишковій вартості по закінченні терміну дії договору лізингу. оперативний лізинг (operative leasing) – надання майна в користування на період, що набагато менше його нормативного терміну служби. Предметом цього виду лізингу часто є високотехнологічне устаткування з високими темпами морального старіння.
При фінансовому лізингодавець має юридичне право власності, а лізингоодержувач бере на себе ризики та винагороди, що випливають з економічного права власності. Під правом економічної власності розуміється те, що сторона несе усі винагороди та ризики, пов'язані із володінням та користуванням майном. До цих ризиків також відноситься й ризик випадкового пошкодження або знищення майна. Таким чином, якщо об'єкт лізингу був пошкоджений так, що його не можна більше використовувати, це не звільняє лізингоодержувача від фінансових зобов'язань перед лізингодавцем.
Чистий лізинг (net leasing) має місце в тому випадку, коли лізингодавець робить тільки лізингову послугу, тобто надає майно в тимчасове користування, а його обслуговування й пов'язані із цим видатки цілком лягають на лізингоотримувача. «Мокрий» лізинг (wet leasing) характеризується тим, що лізингодавець пропонує різні супутні послуги, пов'язані з обслуговуванням лізингового майна (профілактичне обслуговування, ремонт, страхування)
внутрішній лізинг; зовнішній, або міжнародний, лізинг: • експортний лізинг - резидентом іноземної держави є лізингоотримувач; • імпортний лізинг — резидентом іноземної держави є лізингодавець; • транзитний лізинг, за якого (умовно) постачальник перебуває в країні А, лізингова компанія – в країні Б, а лізингоодержувач – в країні В; • спеціальний лізинг, пов’язаний із спорудженням великого пром. об'єкта за кордоном (заводів, бурових платформ, суден, літаків).
Короткостроковий – до 1 року; Середньостроковий – 1 -3 (5) років; Довгостроковий – більше 3 (5) років.
В основі безлічі можливих варіантів лізингової операції лежать два найпоширеніші типи угод: класичний лізинг і сублізинг.
- це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу. Обов'язковою умовою договору сублізингу є згода лізингодавця за договором лізингу, що надається в письмовій формі (Закон України «Про фінансовий лізинг» ).
Лізинговіплатежі від лізингоотримувача надходять до основного лізингодавця також через даного посередника – другого лізингодавця. Прямі розрахунки між лізингоотримувачем і основним лізингодавцем стають можливими тільки у випадку неплатоспроможності або банкрутства посередника.
-- Сублізинг
1) у лізинговій угоді, як правило, беруть участь три сторони, при оренді ж взаємодіють тільки два учасники; 2) предметом договору лізингу є спеціально придбане, а в деяких випадках навіть спеціально виготовлене майно; 3)вибір необхідного лізингового майна і його постачальника здійснюється самим лізингоотримувачем;
4) обов'язок з передання лізингового майна лізингоотримувачу лежить на постачальнику, а не на лізингодавце; 5) важливою відмітною рисою лізингу є неможливість внесення змін у встановлений термін договору; 6) лізингоотримувач на відміну від орендаря може викуповувати лізингове майно по закінченні терміну дії договору по заздалегідь погодженій ціні.
1) Лізинг і кредит різняться різними правами сторін на майно, що є предметом угоди. Кредитор має право власності на придбане в кредит майно тільки до моменту погашення боргу позичальником; а лізингодавець є повним власником лізингового майна. 2) Придбане в кредит майно позичальник, як правило, може використовувати за бажанням, привласнюючи весь додатковий прибуток. Лізингоотримувач використовує отримане за договором майно строго за призначенням, передбаченим договором.
3. Податкові пільги. У багатьох країнах лізингоодержувачі мають право зменшувати оподатковуваний прибуток через віднесення орендних платежів в повному обсязі на витрати, а не лише процентів, як при банківській позиці. Уряди деяких країн надають податкові пільги при лізингу, тому що він дає можливість новоствореним та малим фірмам дістатись фінансування для капіталовкладень.
Д/3: 1) Переваги лізингу перед іншими видами підприємницької діяльності; 2) Проблеми (ризики), які можуть мати місце при міжнародному лізингу.
Розвитку міжнародного лізингу сприяло: 1) прагнення провідних лізингових компаній до розширення операцій за рахунок освоєння зовнішніх ринків, 2) бажання учасників угод одержати максимальний ефект від комбінації податкових і інших пільг, передбачених законодавствами різних країн (виникнення угод «подвійної вигоди» ; передача майна через офшорні зони тощо).
1960 рр. - перші міжнародні договори лізингу, які передбачали передачу в користування цивільних літаків і морських суден. Пізніше предметом лізингу стали верстати, будівельне й нафтове встаткування, різні транспортні засоби.
1974 р. - у рамках Міжнародного інституту по уніфікації приватного права - УНІДРУА (UNIDROIT) створена група по підготовці зводу уніфікованих правил, що регламентують міжнародний лізинг. Основним критерієм для визначення міжнародного характеру угоди визначено місцезнаходження лізингодавця й лізингоотримувача. Якщо вони перебувають у різних країнах, то угода вважається міжнародною (ст. 3 Конвенції).
1988 р. – Конвенція прийнята в Оттаві за участю представників 55 держав, у т. ч. СРСР ( «Оттавська конвенція» ). 2006 р. – Україна стала учасником Конвенції.
Мета конвенції (формулюється у преамбулі): усунення наявних юридичних перешкод на шляху міжнародного фінансового лізингу, адаптація традиційних двосторонніх договорів оренди до тристоронніх; встановлення однакових норм, що регулюють правові взаємини усіх учасників угоди.
Дія Конвенції поширюється тільки на лізинг устаткування , і не торкається нерухомого майна. Дія Конвенції обмежена умовами класичного лізингу. Тобто не поширюється на прямий і зворотній лізинг.
(a) лізингоодержувач визначає обладнання й вибирає постачальника, здебільшого не покладаючись на досвід і думку лізингодавця; (b) обладнання придбане лізингодавцем у зв'язку з договором лізингу, який, наскільки відомо постачальнику, або укладений, або повинен бути укладений між лізингодавцем і лізингоодержувачем; (c) лізингові платежі обчислюються таким чином, щоб урахувати, зокрема, амортизацію всієї або значної частини вартості обладнання.
1)лізингодавець однієї країни здійснює контакти по організації й реалізації лізингової операції з лізингоотримувачем, що перебуває в іншій країні; 2) те ж саме, але через розташовану в країні лізингоотримувача свою дочірню фірму; 3)те ж саме, що в (1), але через посередника — розташовану в країні лізингоотримувача лізингову фірму (договір сублізингу або агентська угода).
4)лізингодавець однієї країни здійснює контакти по реалізації лізингової операції з лізингоотримувачем, що перебуває в цій же країні. Виконання укладеного лізингового договору лізингодавець передає лізинговій фірмі-посередникові, розташованій в іншій країні на умовах агентської угоди або сублізингового договору.
Лізингове законодавство України: 1. Цивільний кодекс України 2. Господарський кодекс України 3. Закон України «Про фінансовій лізинг» (2004 р. ) (нова ред. З-ну України «Про лізинг» від 1997 р. ) 4. Податковий Кодекс України 5. Конвенція УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг» 1988 р. 6. Конвенція СНД «Про міждержавний лізинг» 1998 р. , набрання чинності – 2001 р.
Асоціація «Українське обєднання лізингодавців» (з 2005 р. ), Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг та НБУ (відносно комерційних банків, що займаються лізинговими операціями).
створена в 2005 році як добровільний союз професійних учасників ринку лізингу. Головною метою Асоціації визначено завдання «сприяти розвитку відкритого і рівнодоступного ринку оперативного і фінансового лізингу в Україні шляхом координації діяльності підприємств, що об'єдналися для захисту спільних інтересів» . В той же час проголошено, що об'єднання не слугуватиме досягненню будь-яких угод між її членами щодо розподілу лізингового ринку.
розробка правил та стандартів у веденні лізингового бізнесу та правил професійної етики на цьому ринку; зближення українського та європейського законодавства у сфері лізингу; підтримка програм підвищення професійного рівня та підготовки фахівців, проведення освітніх та практичних конференцій; проведення збору статистичної інформації з метою виявлення тенденцій розвитку ринку; законотворча діяльність з метою усунення цивільно- правових та податкових перешкод на шляху розвитку ринку лізингу; співпраця з іншими організаціями та асоціаціями, в тому числі і міжнародними з метою обміну досвідом.
Український лізинговий ринок в основному представляють такі лізингодавці: банки-резиденти України; лізингові компанії-резиденти; лізингодавці-неризиденти України (міжнародний лізинг).
загальна вартість активів, що були надані в лізинг упродовж року; загальна вартість лізингових угод, укладених упродовж року; обсяг портфеля лізингових угод станом на певну дату (як правило на кінець року). Портфель - загальна сума зобов’язань за лізинговими угодами, що незавершені на певну дату.
Leaseurope розраховує лізинговий портфель на основі показника Outstandings (неоплачений борг, неотримані гроші), тобто як суму тих платежів за діючими договорами лізингу, які лізингоодержувачі ще повинні перерахувати лізинговим компаніям. Разом з тим в деяких компаніях розрахунок портфеля здійснюється інакше, наприклад: за сумою всіх укладених договорів на певну дату, починаючи з моменту утворення лізингової компанії (що накопичується підсумком); по сумі всіх діючих укладених договорів на певну дату (поточний портфель).
№ Лізинговий Назва лізингової компанії портфель, млн. грн Таблиця 1 1 ВТБ Лізинг Україна 3 838, 350 2 Райффайзен Лізинг Аваль 2 013, 245 3 УніКредит Лізинг 1 571, 323 4 ІНГ Лізинг Україна 1 449, 600 5 ОТП Лізинг 842, 325 6 Порше Лізинг Україна 471, 830 7 Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг 468, 151 8 АLD Automotive/Перша лізингова 384, 000 компанія 9 Євро Лізинг 366, 822 10 VAB Лізинг 314, 700
№ Назва лізингової компанії Активи (новий бізнес), млн. грн за 1 півріччя 1 УніКредит Лізинг 520, 019 2 Райффайзен Лізинг Аваль 462, 595 3 ОТП Лізинг 282, 309 4 Порше Лізинг Україна 259, 131 5 Сканія Кредіт Україна 201, 000 6 ІНГ Лізинг Україна 159, 000 7 АLD Automotive/Перша 150, 22 лізингова компанія 8 VAB Лізинг 105, 980 9 Автоприват 72, 600 10 Ілта 67, 127
фінансування міждержавних лізингових угод, надання інвестиційних ресурсів лізинговим компаниям для здійснення міжнародних угод, гарантування державою повернення зовнішніх кредитів, забезпечення сприятливого податкового середовища, стабілізація кредитного та валютного національних ринків тощо.