МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Складач: професор

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Складач: професор Децик Орина Зенонівна доцент Федорків Наталія Борисівна Івано-Франківський національний медичний університет Кафедра соціальної медицини, організації охорони здоров'я і медичного правознавства Лекція з соціальної медицини та організації охорони здоров'я:

План лекції: Поняття, класифікація, мета і завдання системи міжнародного співробітництва (СМС). Офіційно діючі у галузі охорони здоров’я спеціалізовані заклади ООН та Ради Європи, структура, функції, провідні документи. Організації ООН, що не мають статусу спеціалізованих закладів. Добровільні професійні (медичні) організації СМС, документи, особливості діяльності. Неурядові громадські організації СМС, структура, сучасні особливості роботи. Діючі міжнародні програми з охорони здоров'я населення. Шляхи і перспективи розвитку СМС.

Всі міжнародні організації у галузі ОЗ можна поділити на:

Генеральна мета діяльності СМС в галузі охорони здоров’я полягає у поліпшенні рівня здоров’я людства і забезпеченні досяжної (рівних можливостей) для мешканців усіх регіонів світу високоефективної медичної допомоги. Етапні цілі: спільне розв’язання різних проблем у галузі охорони здоров'я, що виникли у певний період розвитку людства.

Завдання СМС: Спільне визначення принципів охорони здоров’я, яких потрібно дотримуватись, незалежно від системи ОЗ, яка має місце в країні; Визначення світових пріоритетів у галузі ОЗ; Формування міжнародних стратегій розвитку ОЗ; Вирішення морально-етичних, правових та реформаторських проблем; Навчання і обмін досвідом шляхом створення єдиного інформаційного простору; Уніфікація інформації для отримання співставимих даних (МКХ та споріднених проблем ОЗ); Розробка та впровадження ноу-хау у медицині; Гуманітарна і благодійницька діяльність, соціальна, медико-соціальна допомога.

Найбільш відомим спеціалізованим у галузі охорони здоров’я закладом є ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я). Створена 7 квітня 1948 році (день затвердження статуту ВООЗ). Вона фінансується урядами країн, які входять в ООН, тому певною мірою відображає їх інтереси, а інколи є об'єктом їх політичного впливу. На сьогодні її членами є понад 193 країни світу, в тому числі – Україна. Сайт ВООЗ: www.who.int Мета ВООЗ: “Досягнення всіма народами якомога вищого рівня здоров’я”

Структура ВООЗ Всесвітня асамблея охорони здоров’я (ВАОЗ) Виконав- чий комітет (ВК) Секре- таріат

Всесвітня асамблея охорони здоров’я Проводить сесії – щорічно, в Женеві, в Палаці Націй. Складається з делегатів, країн-членів ВООЗ (не більше трьох від країни, на чолі з міністром охорони здоров’я). Завдання: визначає напрямки діяльності ВООЗ; коло держав, що будуть призначати представників у Виконавчий комітет; обирає Генерального директора ВООЗ (1 раз на 5 років); затверджує доповіді і діяльність Виконавчого комітету і Генерального директора ВООЗ; створює комітети і групи; розглядає фінансову діяльність ВООЗ і затверджує бюджет; встановлює санітарні і карантинні вимоги; встановлює міжнародні правила-стандарти біологічних і фармацевтичних продуктів; переглядає міжнародну класифікацію хвороб (1 раз на 10 років)

В проміжках між сесіями Асамблеї охорони здоров’я – ВК є вищим органом ВООЗ. Складається з 34 членів, що призначаються такою ж кількістю держав на три роки. Щорічно його склад оновлюється на 1/3. Виконавчий комітет збирається на чергові сесії двічі на рік. Завдання: розглядається програма і бюджет організації; адміністративні та правові питання, пов'язані з діяльністю ВООЗ; заслуховуються доповіді комітетів експертів та дослідницьких груп; готується порядок денний Асамблеї охорони здоров'я; поточні питання. Виконавчий комітет (ВК)

Діє постійно. В його склад входить близько 8000 фахівців в галузі охорони здоров'я та інших галузей, адміністративний і технічний персонал. Штаб-квартира ВООЗ дислокується в м. Женева (Швейцарія). Очолює – Генеральний директор ВООЗ, який: виконує всі доручення Асамблеї охорони здоров’я та Виконавчого комітету; щорічно представляє Асамблеї звіти про роботу організації; керує повсякденною діяльністю апарату штаб-квартири. вирішує поточні питання. Секретаріат ВООЗ Маргарет Чен – Генеральний директор ВООЗ з 2006 р.

Створені в Європі, Америці, Африці, Східному Середземномор'ї, Південно-Східній Азії та Західній частині Тихого океану. Складаються з регіональних комітетів (утворених представниками держав-членів ВООЗ, розташованих в даному географічному регіоні) та з регіональних бюро (які є адміністративними органами регіональних комітетів, очолюються регіональними директорами і діють під загальним керівництвом Генерального директора ВООЗ). Регіональні організації ВООЗ: Штаб-квартира Європейського регіонального бюро знаходиться в м. Копенгагені (Данія). www.euro.who.int

Експертно-консультативних рад (50). Комітетів експертів. Дослідницьких груп. Експертно-консультативна рада – це група визнаних фахівців із різних країн по одній із широких дисциплін. Їх призначає Генеральний директор за пропозицією держав-членів ВООЗ і затверджує Виконавчий комітет. Для організації високого рівня наукової діяльності ВООЗ і застосування в її роботі сучасних досягнень медичної науки та практики велике значення має створення:

Економічною та Соціальною радою ООН. Спеціалізованими закладами ООН: Організацією з питань продовольства і сільського господарства (ФАО); Міжнародною організацією праці (МОТ); Міжнародною організацією з атомної енергетики (МАГАТЕ); Організацією з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). З іншими організаціями ООН, що не мають статусу спеціалізованих закладів: Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Неурядовими міжнародними організаціями: Лігою товариств Червоного Хреста; Міжнародним товариством реабілітації; Всесвітньою медичною організацією; Радою міжнародних наукових організацій; Всесвітньою федерацією допомоги сліпим і т.п. В своїй діяльності ВООЗ тісно контактує з:

На початку 80-х років було розроблено глобальну програму “Стратегія досягнення здоров’я для всіх до 2000 року”, яка з травня 1998 року отримала назву “Досягнення здоров’я для всіх у двадцять першому столітті”. Основна мета: “Досягнення всіма жителями Землі такого рівня здоров’я, який дасть їм змогу вести життя повноцінне в соціальному та економічному відношенні”. Основні документи і програми ВООЗ

В 1980 році вперше на сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ були затверджені основні положення “Європейської стратегії досягнення здоров’я для всіх”, а в 1998 році членами ЄРБ ВООЗ були ухвалені основні положення “ Європейської стратегії досягнення здоров’я для всіх у двадцять першому столітті” для країн Європи. Основні документи і програми ВООЗ

Цілі: досягнення справедливості і рівноправності у питаннях охорони здоров’я (спричинена великою різницею у показниках стану здоров’я населення різних країн світу, зокрема: смертність немовлят, середня прогностична тривалість життя, через різні соціальні умови, пов'язані із способом життя, доступністю медичної допомоги); зміцнення здоров’я найбільш вразливих груп населення (інвалідів, людей похилого віку, дітей, молоді, жінок, осіб з хронічними захворюваннями); профілактика та скорочення чисельності найбільш поширених і соціально вагомих груп захворювань (серцево-судинних, злоякісних новоутворень, інфекційних, психічних, травматизму, ендокринних). Програма “Досягнення здоров’я для всіх у XXI столітті” у Європейському регіоні

Напрямки дій: залучення населення до здорового способу життя; оздоровлення довкілля; забезпечення населення відповідною медико-санітарною допомогою (з акцентом на ПМСД). Передумови виконання: інформаційне забезпечення; управлінська інфраструктура; розвиток кадрових ресурсів; забезпечення широкої соціальної підтримки та партнерства. Програма “Досягнення здоров’я для всіх у XXI столітті” у Європейському регіоні

Основні принципи Європейської стратегії ВООЗ “Досягнення здоров’я для всіх у XXI столітті” Основні права і умови щодо формування, збереження, зміцнення та відновлення здоров’я. Пріоритет роботі, спрямованій на зміцнення здоров’я населення. Погоджені дії різних державних, недержавних і громадських структур для вирішення проблем здоров’я (медичні заклади можуть подолати лише незначну частку проблем ОЗ – до 10%). Інформованість та визначення мотивацій щодо того, що здоров’я людей, перш за все, можна поліпшити зусиллями самих людей. Основна увага в межах системи ОЗ повинна бути зосереджена на ПМСД. Міжнародне співробітництво.

Основні завдання Європейської стратегії ВООЗ “Досягнення здоров’я для всіх у XXI столітті” Усунення нерівностей в стані здоров’я населення різних країн і різних груп у межах однієї країни, одного міста і перш за все за рахунок поліпшення здоров’я вразливих у соціальному плані верств населення. Створення законодавчих, соціально-економічних, екологічних, медичних, комунікаційних передумов, при яких кожна людина матиме оптимальні можливості для реалізації розумового і фізичного потенціалу. Створення сприятливих умов на виробництві, за місцем проживання, відпочинку, в навчальних закладах для підтримки здоров’я населення та захисту його від небезпечних чинників довкілля.

Основні завдання Європейської стратегії ВООЗ “Досягнення здоров’я для всіх у XXI столітті” Нормою повсякденного життя людей повинна стати турбота про власне здоров’я та здоров’я оточуючих, активна участь у проведенні роботи, спрямованої на збереження та зміцнення здоров’я населення. Задоволення основних потреб населення в області охорони здоров’я за місцем проживання, роботи, навчання. Використання досвіду роботи з проблем збереження та зміцнення здоров'я, який виходить за межі національних кордонів.

Щорічні події ВООЗ

Щорічні події ВООЗ

Основні публікації ВООЗ: Доповідь про стан охорони здоров'я в світі Міжнародні медико-санітарні правила Міжнародна класифікація хвороб Міжнародна фармакопея Бюлетень ВООЗ (щомісячник) та інші журнали

Добровільні професійні (медичні) організації СМС: Всесвітня медична асоціація (ВМА) Створена в 1945 році в м. Лондоні. Перша генеральна асамблея ВМА відбулася в 1947 році в м. Женеві, де було прийнято Статут і Основні положення асоціації найбільш представницьких медичних асоціацій всіх країн. Очолює ВМА виконавчий комітет (рада). Секретаріат ВМА розміщується у м. Вольтер (Франція). ВМА не фінансується урядами, бюджет її створюється за рахунок добровільних Національних медичних асоціацій (НМА), які в свою чергу представляють більше 1,5 мільйона лікарів з усього світу.

Всесвітня медична асоціація (ВМА) Мета діяльності ВМА: Покращення системи охорони здоров’я для всіх, незалежно від раси, віросповідання, політичних переконань і соціального становища. Ідеалом ВМА є першочергове забезпечення інтересів пацієнта і повна відповідальність лікаря за його здоров’я і свої дії. Завдання ВМА: Створення вільних відкритих можливостей для відвертої дискусії з клінічних питань медицини та проблем медичної етики, освіти, соціально-медичних і загальних проблем охорони здоров’я.

Найбільш відомі документи ВМА Женевська декларація (1948, 1968, 1983, 1994 рр.): це присяга лікаря, що вступає у співдружність лікарів світу, заснована на принципах Гіппократа. Міжнародний кодекс медичної етики (1949, 1968, 1983 рр.). Документ складається з: загальних обов'язків лікаря: затвердження найвищих стандартів професійної діяльності, віддана компетентна медична допомога, співчуття та повага до людської гідності, чесність. визначені неетичні види діяльності лікаря; обов’язки лікаря по відношенню до пацієнта; обов’язки лікаря по відношенню до інших.

Добровільні професійні (медичні) організації СМС: Всесвітня психіатрична асоціація (ВПА) Організація приймає документи морально-етичного характеру про права та юридичний захист психічно хворих. Документи ВПА: Положення і погляди ВПА про права і юридичний захист психічних хворих; Декларація про участь психіатрів у виконанні смертного вироку; Гавайська декларація про цілі і взаємовідносини психіатрів із пацієнтами. (Суть цих документів зводиться до того, що психічні хворі мають право на професійну, гуманну і гідну допомогу. Вони повинні бути захищені від експлуатації, поганого ставлення і приниження. Ніяке лікування не повинно здійснюватись проти волі пацієнта).

Неурядові громадські (непрофесійні) організації СМС: Міжнародний Червоно-Хресний рух Міжнародний Червоний Хрест (для країн Європи). Штаб квартира – в м. Женеві. Завдання: робота в зоні військових конфліктів, техногенних і природних катастроф та з політв'язнями. Міжнародна федерація Червоного Хреста і Півмісяця. Штаб квартира – в м. Женеві. Завдання: робота в екстремальних ситуаціях, допомога країнам, що розвиваються. Особливістю діяльності Червоно-Хресних організацій в Україні є створення центрів медико-соціальної допомоги дітям та перестарілим, малозабезпеченим.

Національні товариства Червоного-Хреста (або Півмісяця) Національний комітет ЧХ Обласні організації ЧХ обласний комітет ЧХ первинні організації Районні організації ЧХ районний комітет ЧХ первинні організації Міські організації ЧХ міський комітет ЧХ первинні організації

Неурядові громадські організації СМС: Федерація профспілок Національні галузеві комітети профспілок Обласні галузеві комітети профспілок Комітет профспілок для обласних установ охорони здоров’я з їх первинними організаціями Комітет профспілок для районних установ охорони здоров’я з їх первинними організаціями Комітет профспілок для міських установ охорони здоров’я з їх первинними організаціями

Фінансування профспілок Здійснюється за рахунок внесків членів профспілковий фонд формується з 1 % профспілкового внеску від суми місячної зарплати працюючого члена профспілки та 0,5 % стипендій та пенсій.

Дякую за увагу!