МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ • Мікроекономіка (microeconomics) • Макроекономіка (macroeconomics) • Міжнародна економіка (international economics)

ЗАВДАННЯ КУРСУ: розгляд питань з проблем міжнародної економіки як частини теорії ринкової економіки, що вивчає: - закономірності руху товарів і чинників виробництва , - особливості взаємодії національних економік та світового господарства в цілому, - їх функціонування та регулювання в умовах глобалізації фінансових ринків.

ВИРОБНИЧА ФУНКЦІЯ Q =f( М, Т, К, И ) тax

Визначною рисою існування «міжнародної економіки» як самостійної дисципліни є відкритість економіки у співвідношеннях кожної країни із світовою спільнотою. Сучасний стан міжнародних економічних відносин дозволяє виокремити два рівні відкритості: 1. Рівень залученості країни у міжнародний обіг товарів та чинників їх виробництва, а також у міжнародну виробничо-інвестиційну діяльність; 2. Рівень взаємодії національних економік та світового господарства в цілому в умовах глобалізації фінансових ринків.

На першому рівні під “ відкритістю ” розуміють розвиток ключових каналів, що пов’язують національні економічні системі, обумовлюють ступінь і форми залучення країн до міжнародного руху товарів, капіталу та робочої сили.

В якості показника відкритості може слугувати питома вага експорту (експортна квота) та імпорту (імпортна квота) у валовому внутрішньому продукті (ВВП) Ек = ( Е / ВВП ) * 100 де Ек – експортна квота; Е – обсяг експорту. Ік = ( І / ВВП ) * 100 де Ік – імпортна квота; І – обсяг імпорту. Комбінація експортної та імпортної квоти дає уявлення про масштаби зв’язку окремих національних економік із світовим господарством.

Показником відкритості може бути інтенсивність міграції, яка визначається співставленням кількості мігрантів з чисельністю населення країни. Коефіцієнти еміграції, імміграції та міграційного обороту: Ке = Ме / Р х 1000 Кі = Мі / Р х 1000 Км = (Ме + Мі) / Р х 1000 де Р - середньорічна чисельність населення країни, Ме - кількість емігрантів, Мі - кількість іммігрантів. Різниця між кількістю іммігрантів та емігрантів становить міграційне сальдо країни.

На відкритість економіки вказує участь країни в міжнародному русі капіталу. Роль іноземного капіталу в економіці країни визначається його часткою до загальної суми капіталовкладень в країні (з урахуванням вкладень резидентів).

На другому рівні «відкритість» економіки визначається головним чином ступенем самостійності міжнародної валютно-фінансової системи.

Міжнародна економіка функціонально складається з: • Міжнародна мікроекономіка (international microeconomics) • Міжнародна макроекономіка (international macroeconomics)

Міжнародна мікроекономіка це розділ міжнародної економіки, який займається вивченням міждержавного руху товарів та факторів їх виробництва, тобто вивченням поведінки ринку окремого товару та його основних характеристик.

Міжнародна макроекономіка це розділ міжнародної економіки, який займається вивченням особливості взаємодії національних економік та світового господарства в цілому, особливостей їх функціонування та регулювання в умовах стабілізації фінансових ринків.

Провідне місце в міжнародній макроекономіці займають: • Дослідження феномену сучасної міжнародної валютнофінансової системи; • Вивчення проблем щодо валютного курсу та механізму його утворення, стану платіжного балансу, котрі визначають місце національних економік у світогосподарських зв`язках; • Аналіз міжнародних фінансових ринків, торгівлі конкретними фінансовими інструментами – валютою, кредитом, цінними паперами. Функціонування відкритої національної економіки та світового господарства в цілому залучає до предмету міжнародної економіки вирішення питань її регулювання, яке здійснюється через діяльність міжнародних економічних та фінансових організацій.

У загальному висновку міжнародна мікроекономіка та міжнародна макроекономіка – це взаємопов`язані розділи міжнародної економіки як складові частини сучасної економічної теорії. В такій якості міжнародна економіка вивчає процеси та явища економічного життя суспільства, котрі носять міжнародний (глобальний) характер.

ПРЕДМЕТ «МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ» : відносини, котрі складаються між господарюючими суб`єктами у сферах: міжнародної торгівлі (товарами та послугами), міжнародного руху чинників виробництва (капіталу, робочої сили, технології), у міжнародній валютно-фінансовій сфері.

ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ ІЗ МІЖНАРОДНОЮ ЕКОНОМІЧНОЮ СПІЛЬНОТОЮ Україна після розпаду СРСР виявилась погано включеною в міжнародний поділ праці. Цілеспрямованість інтернаціоналізації української економіки ускладнюють такі зовнішні фактори впливу: • Значне посилення міжнародної конкуренції на основних товарних ринках світу; • Істотне підвищення вимог споживачів до технологічного рівня та якості товарів, що зробило цінові фактори конкурентоспроможності вторинними, а фактори швидкості технологічних інновацій та гарантій якості – первинними;

• Вжиття багатьма зарубіжними країнами більш витончених форм протекціонізму та дискримінації українських експортерів (ускладнення процедури сертифікації продукції, розширення використання механізму антидемпінгових розслідувань та ін. ); • Активне використання провідними країнами заходів відкритого державного протекціонізму на окремих ринках, включаючи ринки озброєнь та сучасної високотехнічної продукції (наприклад, літакобудування, обладнання для АЕС тощо); • Обмеженість доступу до міжнародних інструментів регулювання торговельних режимів через відсутність членства в системі СОТ; • Складність входження в міжнародні проекти високотехнологічного співробітництва через невідповідальність міжнародним критеріям захисту прав інтелектуальної власності; • Висока взаємна конкуренція України та інших постсоціалістичних країн на міжнародних товарних і кредитно-інвестиційних ринках.

Як важливу умову включення України в інтеграційні процеси можна виокремити розвиток двосторонніх та багатосторонніх її відносин з сусідніми державами. Сприятливими чинниками для розвитку цих відносин є: • Наявність неконфліктних кордонів між сусідніми державами; • Спільні історичні долі; • Традиційність взаємних економічних та гуманітарних зв`язків; • Єдність природного середовища; • Однорідність рівня соціально - економічного розвитку.

ДВА РІВНІ ІНТЕГРАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ: 1. Участь України в міжнародному поділі праці - встановлення економічної взаємодії з рештою країн світу, насамперед з ЄС. 2. Участь України в регіональному поділі праці - розширення її співробітництва з країнами – партнерами по колишньому СРСР, а також з країнами Східної Європи на нових принципах.

ФОРМУВАННЯ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ СТРАТЕГІЧНИМИ НАПРЯМАМИ ЇЇ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ • Система інтеграції у світове господарство із забезпеченням реальної міжнародної конкурентоспроможності; • Ефективна міжнародна спеціалізація, скоординована з внутрішньою структурною модернізацією та орієнтована на доступні прогресуючі сегменти світового ринку; • Міжнародна диверсифікація, спрямована на ліквідацію монопольної залежності від окремих зарубіжних ринків; • Становлення власних транснаціональних економічних структур з глобальним менеджментом; • Інтеграційна макровзаємодія із СНД, Європейським Союзом, центрально - і східноєвропейськими угрупуваннями країн; • Забезпечення належного рівня економічної безпеки з дійовими механізмами захисту від несприятливих змін міжнародної кон`юнктури та фінансових криз.