Міжнародна економіка к е н Цимбал Людмила

Зарегистрируйтесь, чтобы просмотреть полный документ!

Міжнародна економіка к. е. н. , Цимбал Людмила Іванівна Тема 1. Міжнародна економічна система

Питання теми 1. 1. Предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна економічна система: сутність та структура. 1. 2. Міжнародні економічні відносини, їх форми. 1. 3. Рівні, принципи та суб’єкти міжнародних економічних відносин. 1. 4. Середовище розвитку міжнародних економічних відносин, його структуризація та характеристика. 1. 5. Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку. 1. 6. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори. 1. 7. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства.

Питання для самостійного вивчення: • Різні типи класифікацій країн за рівнем соціальноекономічного розвитку. • Принципи МЕВ, історія розробки і впровадження принципів у систему МЕВ, сутність принципів, їх дієвість та роль у розвитку МЕВ. • Суб’єкти МЕВ України. • Економічне середовище МЕВ. • Політико-правове середовище. • Соціально-культурне середовище. • Інфраструктурне середовище (Міжнародний транспорт та інформаційно-комунікаційні системи).

Предмет і об’єкт дисципліни Предметом курсу “міжнародна економіка” є багаторівневий економіка” комплекс економічних відносин між країнами, їх угрупованнями. Міжнародна економіка також вивчає відносини між окремими економічними суб’єктами, що знаходяться в різних країнах: окремими людьми, домогосподарствами, підприємствами, державними і громадянськими установами. Об’єктом вивчення міжнародної економіки є не одиничні, економіки випадкові явища, процеси в міжнародній сфері, а ті, що постійно відновлюються, повторюються. Таким чином виявляються закономірності взаємодії господарських суб’єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва, формуванні міжнародної економічної політики. Основними поняттями теорії міжнародної економіки є: світовий ринок, світове господарство, відкритість національної економіки, лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків, міжнародний поділ праці, міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили.

СВІТОВА ЕКОНОМІКА Національна економіка Фактори виробництва: Національна економіка Природні ресурси Робоча сила Капітал Національна економіка Виробництво Результати виробництва (товари та послуги) Розподіл Обмін Міжнародні економічні відносини Споживання Військово-політичні Економічні Міжнародні відносини Гуманітарні

Міжнародна економічна система (МЕС) являє собою сукупність елементів світової економіки, у процесі взаємодії яких виникають інтегративні якості, характеристики, закономірності функціонування цієї системи. Основними елементами МЕС є окремі країни, групи країн. Крім того МЕС складається із підсистеми різних міжнародних ринків і підсистеми національних і міжнародних інститутів, які регулюють МЕС; підсистеми міжнародних економічних відносин. 1) Економічно розвинуті країни: а) найбільш розвинуті (G-7), країни ОЕСР (30 країн); б) країни з порівняно високим рівнем розвитку (ПАР, Ізраїль); 2) Країни з трансформаційною економікою: економікою а) пострадянські (РФ, Україна, Білорусь, Казахстан тощо); б) інші (КНР, В’єтнам, Румунія, Болгарія) 3) Нові індустріальні країни: країни а) азійські тигри (Республіка Корея, Сінгапур, Малайзія. . . ); б) НІК інші (Чилі, Аргентина, Бразилія. . . ); 4) Нафтовидобувні країни: країни а) з повною спеціалізацією (Саудівська Аравія, ОАЕ, Оман, Бруней, Катар. . . ); б) з переважаючою часткою енергоносіїв у експорті (Венесуела, Нігерія, Алжир, Лівія. . . ); 5) Країни, що розвиваються (Індія, Пакистан, Філіппіни, Уругвай, Марокко, Єгипет. . . ) 6) Країни з аграрною спеціалізацією та низькою динамікою економічного зростання (Бангладеш, Непал, країни Океанії, Центральної Америки, Південної та Східної Африки); 7) Країни з занепадаючою економікою (Сомалі, Судан, Руанда, частина країн Центральної та Західної Африки).

Структуризація міжнародної економічної системи За рівнями функціонування: функціонування • • Міжнародний; Наднаціональний; Регіональний; Секторальний; Міждержавний Внутрішньодержавний; Корпоративний. За сферами діяльності в межах МЕС: • Обмін товарами; • Обмін послугами; • Міжнародне виробництво та обмін в галузі науки і техніки; • Міжнародні інвестиційна і виробнича діяльність; • Міжнародна валютнофінансова та кредитна діяльність; • Інтернаціональний обмін трудовими ресурсами

Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — одна із форм міжнародних відносин. МЕВ опосередковують здійснення інших форм міжнародних відносин. Крім того МЕВ — це система економічних зв’язків з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання продуктів, що вийшли за рамки національних кордонів. Міжнародні відносини розподілу — це відносини, які виникають з приводу а) розподілу факторів виробництва (засобів виробництва, робочої сили) між країнами; б) розподілу продуктів економічної діяльності серед суб’єктів із різних країн; в) розподілу доходів між учасниками МЕВ. Залежно від об’єкту МЕВ, вони поділяються на: торговельні, валютно-фінансові, виробничі, науково-технічні тощо.

За структурою МЕВ – система техніко-економічних, організаційно-економічних і відносин економічної власності між економічними суб’єктами різних країн Структура МЕВ Відносини міжнародної спеціалізації, виробничого та техніко-економічного кооперування, міжнародної концентрації виробництва, які формують матеріальноречову форму інтернаціоналізації продуктивних сил і утворюють міжнародний технологічний спосіб виробництва Техніко – економічні відносини Організаційно – економічні відносини Проведення спільних маркетингових досліджень, уніфікація відносин менеджменту, управління СП, обмін досвідом між країнами Відносини економічної власності Процес привласнення суб’єктами МЕВ різноманітних об’єктів – товарів, послуг, робочої сили, інтелектуальної власності тощо у всіх сферах суспільного відтворення – виробництві, обміні, розподілі і споживанні

Міжнародна економічна діяльність Ядром сучасних МЕВ виступає міжнародна економічна діяльність економічних суб’єктів, насамперед, підприємств. Діяльність останніх спрямована на отримання певних економічних результатів, передусім прибутку. Діяльність підприємств на міжнародному ринку здійснюється в таких формах: • Експорт та імпорт товарів та послуг. • Контрактні, коопераційні угоди (ліцензування, франчайзинг). • Господарська діяльність за кордоном (науково-дослідницькі роботі, банківські операції, страхування, підрядне виробництво, оренда). • Портфельне і пряме інвестування за кордоном. Інвестиційна діяльність за кордоном може бути пов’язана зі створенням підприємством власної виробничої філії; вкладанням коштів в акції існуючої зарубіжної фірми; інвестуванням у нерухомість, державні цінні папери. На різних етапах розвитку МЕВ одна із форм міжнародної економічної діяльності переважає. На сучасному етапі для багатьох розвинутих країн провідною формою є транснаціональна виробнича діяльність, в основі якої знаходиться закордонна інвестиційна діяльність підприємств.

СУБ’ЄКТИ МЕВ Фізичні особи Юридичні особи Держави Міжнародні організації ФОРМИ МЕВ Міжнародна торгівля Міжнародний рух капіталу Міжнародна міграція робочої сили Світова валютна система РІВНІ МЕВ Контакти Взаємодія Співробітництво Інтеграція СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

Форми МЕВ та їх реалізація • Міжнародна торгівля — обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами; • Міжнародний рух капіталу — переміщення капіталу між країнами світу в пошуках сфери найбільш вигідного його вкладання. • Міжнародна міграція робочої сили — переміщення між країнами працездатного населення переважно з економічних причин. Деякі автори виділяють як самостійні форми ще й міжнародні валютні відносини, а також міжнародні науковотехнологічні відносини Реалізація різноманітних форм МЕВ їх суб’єктами здійснюється на тому чи іншому рівні, які розрізняються, зокрема, залежно від ступеню інтенсивності їх взаємодії: • Економічні контакти — це найпростіші економічні зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно одиничними угодами, контрактами; • Взаємодія — стійкі економічні зв’язки на основі міжнародних угод і домовленостей, які складені на тривалий час; • Співробітництво — міцні економічні зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, які закріплені в угодах довгострокового характеру; • Міжнародна економічна інтеграція — це рівень розвитку МЕВ, коли в процесі інтернаціоналізації господарського життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгоджена політика з елементами національного регулювання.

Суб’єкти МЕВ • Фізичні особи — це особи, які наділені правоздатністю та дієздатністю, переважно виступають як комерсанти або підприємці; • Юридичні особи — це об’єднання, які наділенні відокремленим майном, діють від свого імені і в межах свого майна, мають права та обов’язки і від свого імені виступають як сторона громадських відносин. Юридичними особами, які беруть участь у МЕВ, є підприємства, держава та її установи, міжнародні організації. Діяльність підприємств в міжнародній сфері виявляється в: а) купівлі іноземних факторів виробництва; б) продажу виробленої продукції на міжнародному ринку; в) операціях на міжнародних фінансових ринках. Специфічними суб’єктами МЕВ є міжнародні підприємства: • Багатонаціональні корпорації (міжнародні за капіталом, управлінням та сферами діяльності); • Міжнародні спільні підприємства (об’єднують національних партнерів з різних країн в інвестуванні, управлінні підприємством, розподілі прибутків та ризиків).

Транснаціональні компанії За період 1970 – 2001 рр. кількість ТНК зросла у 9 разів з 7, 3 тис. до 65 тис. , а кількість їхніх філій збільшилася в 31 раз (з 27, 3 тис. до 850 тис. ). За підсумками 1999 року, обсяг продажів ТНК склав 19 трлн. дол. США Транснаціональними корпораціями контролюється 50 -60% світової торгівлі, 80% патентів на нову техніку і технологію, 70% валютних і ліквідних ресурсів на ринку розвинених країн. На внутрішньофірмові операції ТНК припадає близько 30% усієї світової торгівлі. На їх підприємствах зайнято близько 50 млн. чоловік. На 100 найбільших ТНК припадає 30% прямих іноземних інвестицій, 80% обміну науковотехнічною продукцією. Серед них: 26% працюють в галузі електронної промисловості, 24% - гірничо- та нафтодобувній, 19% - автомобільній, 15% - хімічній і фармацевтичній, 9% - харчовій, 4% - торгівлі, 4% - металургійній. • • 300 транснаціональних корпорацій розпоряджаються 75% валового продукту світу. На іноземні філіали припадає 10% світового ВВП. На кожну з 25 найбільших ТНК світу припадає в середньому 81, 3 млрд. дол. США річного товарообігу Сукупні активи зарубіжних філій ТНК в 2002 р. склали 26543 млрд. дол. США, зокрема 25 найбільших корпорацій світу володіють 6% від їх загального обсягу; Середній розмір зарубіжних активів 25 найкрупніших ТНК складає 67, 3 млрд. дол. США. у ТНК зайнято понад 20% світової робочої сили. 25 ТНК - лідерів мають чисельність робітників у середньому 195 тис. кожна Кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підприємства в 11 галузях, а найпотужніші охоплюють по 30 -50 галузей. 500 світових гігантів реалізують 80% усієї виробничої продукції електроніки і хімії, 95% фармацевтики, 76% машинобудування.

Суб’єкти МЕВ Держава як суб’єкт міжнародних економічних відносин - це суверенне утворення, яке володіє верховною владою на своїй території та незалежністю відносно до інших держав. Державні установи, підприємства купують на світовому ринку продукцію та послуги; постачають економічним суб’єктам із інших країн товари. Крім того, національні держави покликані створювати для вітчизняних підприємців сприятливі умови виходу на міжнародні ринки. Таким чином держава реалізує як пряму участь у МЕВ (через міждержавні стосунки, державні підприємства, державні органи), так і побічну (формування умов для здійснення МЕВ всіма іншими учасниками). Міжнародні організації — формування та об’єднання, які приймають участь в МЕВ залежно від цілей, завдань та напрямків їх діяльності. Міжнародні організації систематизують за наступними ознаками: • юридична природа (міжурядові, позаурядові) • склад учасників (універсальні, регіональні) • масштаби діяльності (загального характеру, спеціальної компетенції) • характер діяльності (координуючі, оперативної дії, консультативні) • термін діяльності (постійної дії, періодичної дії, тимчасові)

Принципи МЕВ • Рівноправності та недискримінації партнерів; • Взаємної вигоди; • Добровільності щодо участі у економічному співробітництві; • Невтручання у внутрішні справи, повага до суверенітету в міждержавних відносинах; • Взаємної допомоги у вирішенні складних глобальних проблем; • Колективної відповідальності за наслідки міжнародної економічної діяльності.

Середовище МЕВ - різноманітні фактори (демографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного оточення і т. ін. ), які потребують від діючих осіб корегування своїх дій. Фактори прямого впливу — безпосередньо впливають на операції суб’єктів МЕВ, з одного боку, а з іншого — зазнають такої ж дії від учасників МЕВ (постачальники, трудові ресурси, законі та установи державного регулювання, споживачі, конкуренти). Фактори побічного впливу — не мають безпосереднього значення для функціонування суб’єктів МЕВ, але відбиваються на їх діях (стан економіки країни, міжнародні події, соціально-культурні фактори і т. д. ). Найбільш доцільною є систематизація факторів за такими ознаками — політико-правові, економічні, соціально-культурні, інфраструктурні. Таким чином, під середовищем МЕВ розуміють зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.

Середовище МЕВ Міжнародний транспорт; Міжнародні інформаційнокомунікаційні системи. Політико - правове Економічне Інфраструктурне індивідуалізація попиту зарубіжних клієнтів, ставлення до праці фахівців, поведінка підприємців на фінансових ринках тощо (економічна поведінка людини в тій чи іншій країні базується на її фізіологічних, психологічних та інших особистих особливостях) Політична прихильність виявляється більш чітко в торгівельній, валютній, кредитній, науково-технологічній політиці; визнання національних норм та правил; стабільність політичної системи Рівень розвитку економіки відповідної країни, рівень і характер розподілу доходів в ній, характер витрат і заощаджень населення тощо Соціально - культурне

Особливості середовища МЕВ q А) Взаємозв’язок політичних, правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища; q Б) Відносна невизначеність середовища, що потребує інформованості, аналізу та розуміння різних подій від суб’єктів МЕВ з подальшим рішенням щодо можливості впливу на фактори середовища або необхідності пристосування до них; q В) Динамічне протиріччя — з одного боку, середовищу МЕВ притаманна стабільність, яка обумовлена економічною, політико-правовою, та соціально-культурною стабільністю країн, а з іншого — динамічність та рухливість (розвиток інтеграційних процесів, інформаційнокомунікаційних систем).

Систематизація країн ОЗНАКИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ Регіональний Організаційний Економічний Соціальноекономічний Систематизація країн за організаційною ознакою розподіляє країни по групах в залежності від участі в міжнародних організаціях, конференціях, нарадах тощо. Найбільш впливовими організаціями сьогодні є: • Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — створена у 1960 р. , об’єднує 30 країн з високим доходом та рівнем розвитку (AUSTRALIA: 7 June 1971, AUSTRIA: 29 September 1961, BELGIUM: 13 September 1961, CANADA: 10 April 1961, CZECH REPUBLIC: 21 December 1995, DENMARK: 30 May 1961, FINLAND: 28 January 1969, FRANCE: 7 August 1961, GERMANY: 27 September 1961, GREECE: 27 September 1961, HUNGARY: 7 May 1996, ICELAND: 5 June 1961, IRELAND: 17 August 1961, ITALY: 29 March 1962, JAPAN: 28 April 1964, KOREA: 12 December 1996, LUXEMBOURG: 7 December 1961, MEXICO: 18 May 1994, NETHERLANDS: 13 November 1961, NEW ZEALAND: 29 May 1973, NORWAY: 4 July 1961; POLAND: 22 November 1996, PORTUGAL: 4 August 1961, SLOVAK REPUBLIC: 14 December 2000, SPAIN: 3 August 1961, SWEDEN: 28 September 1961, SWITZERLAND: 28 September 1961, TURKEY: 2 August 1961, UNITED KINGDOM: 2 May 1961, UNITED STATES: 12 April 1961) • Генеральна угода з тарифів і торгівлі та Світова організація торгівлі (ГАТТ/СОТ) — об’єднує 152 країни світу, за основну мету ставить розвиток лібералізації торгівлі. З початку функціонування ГАТТ у 1947 році досягнуто зниження міжнародних тарифів з 40% до 4%. СОТ почала функціонувати з 1995 року як більш організаційно оформлена структура для регулювання міжнародної торгівлі. • Бреттон-Вудські інститути — Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) забезпечують функціонування та розвиток сучасної світової валютної системи починаючи з 1944 р. Членами МВФ є 184 країни світу.

Соціально-економічний критерій Промислово розвинені країни — 40 високорозвинених країн. Найпотужнішу групу серед цих країн складають країни так званої “Великої сімки”. Великобританія, Італія, Канада, Німеччина, США, Франція, Японія, які виробляють найбільші обсяги ВВП у всьому світі і зосереджують у своїх руках значну частину міжнародної торгівлі. Країни з перехідною економікою — 28 країн Центральної та Східної Європи та колишнього Радянського Союзу, що здійснюють перехід від адміністративнокомандної до ринкової економіки: Азербайджан, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Узбекистан, Україна та інші. У цій групі є підгрупа, яка має суттєві досягнення у реформуванні національних господарств. До цієї підгрупи належать: Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія. Країни, що розвиваються — більше 140 країн Азії, Африки, Латинської Америки. Через їх велику кількість і особливості соціально-економічного розвитку національних економік ці країни здебільшого систематизують за регіонами з урахуванням їх географічного положення.

Промислово розвинені країни, темпи розвитку ВВП, % www. cia. org, www. fief. org 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Світ 4, 7 2, 2 2, 8 3, 6 4, 9 4, 4 5, 0 4, 9 3, 7 Розвинені країни 3, 9 1, 2 1, 6 1, 9 3, 2 2, 6 3, 0 2, 7 1, 3 США 3, 7 0, 8 1, 6 2, 5 3, 6 3, 1 2, 9 2, 2 0, 5 Канада 5, 2 1, 8 2, 9 1, 9 3, 1 2, 8 2, 7 1, 3 Велика Британія 3, 8 2, 4 2, 1 2, 8 3, 3 1, 8 2, 9 3, 1 1, 6 Німеччина 3, 1 1, 2 0, 0 -0, 3 1, 1 0, 8 2, 9 2, 5 1, 4 Франція 3, 9 1, 0 1, 1 2, 5 1, 7 2, 0 1, 9 1, 4 Італія 3, 6 1, 8 0, 5 0, 0 1, 5 0, 6 1, 8 1, 5 0, 3 Японія 2, 9 0, 2 0, 3 1, 4 2, 7 1, 9 2, 4 2, 1 1, 4 Країни, що розвиваються 5, 9 3, 8 4, 7 6, 2 7, 5 7, 1 7, 8 7, 9 6, 7

Зростання реального ВВП, 20052007 рр. www. imf. org

Розвинені країни: ВВП, торгівля, інвестиції www. cia. gov ВВП, млрд. дол. США, 2009 р. Експорт, млрд. дол. США Імпорт, млрд. дол. США ПІІ, млрд. дол. США, 2009 р. 2008 2009 В країну З країни Світ 57 530 (2009) 15 950 12 110 15 940 12 010 16 650 16 220 США 14 270 1 277 994, 7 2 117 1 445 2 220 2 751 Канада 1 319 459, 1 298, 5 415, 2 305, 2 586, 6 547, 2 Велика Британія 2 198 466, 3 351, 3 639, 3 473, 6 1 409 1 841 Німеччина 3 235 1 498 1 187 1 232 1 022 924, 7 1 360 Франція 2 635 601, 9 456, 8 692, 2 532, 2 1 080 1 571 Італія 2 090 546, 9 369, 0 546, 9 358, 7 566, 8 547, 7 Японія 5 049 746, 5 516, 3 708, 3 490, 6 696, 2 597, 0 G-7 30 796 5 810, 1 2 987, 8 6455, 8 4 627 4 676, 7 5 916, 7 % від світового обсягу 53, 5 35, 6 24, 7 39, 8 38, 5 28, 0 36, 5 КНР 4 758 1 429 1 194 1 131 921, 5 576, 1 227, 3 Україна 115, 7 67, 72 41, 49 83, 81 45, 58 46, 99 2, 155

Розвинені країни, ВВП за секторами у 2009 р. (2008 р. ), % www. cia. gov Країна Сільське господарство Промисловість % у ВВП %у зайнятих Світ 6, 0 (4, 0) 37, 5 (40, 0) 30, 6 (32, 0) 22, 1 (19, 5) 63, 4 (64, 0) 40, 4 (39, 5) США 1, 2 0, 6 21, 9 (19, 6) 22, 6 76, 9 (79, 2) 76, 8 Канада 2, 0 28, 4 19, 0 69, 6 79, 0 1, 2 (0, 9) 1, 4 23, 9 (22, 8) 18, 2 75 (76, 2) 80, 4 0, 9 2, 4 27, 1 (30, 1) 29, 7 72, 0 (69, 0) 67, 8 Франція 2, 1 (2, 2) 3, 8 19, 0 (20, 3) 24, 3 78, 9 (77, 4) 71, 8 Італія 2, 1 (2, 0) 4, 2 25, 0 (26, 7) 30, 7 72, 9 (71, 3) 65, 1 Японія 1, 6 (1, 4) 4, 4 23, 1 (26, 4) 27, 9 75, 4 (72, 1) 66, 4 Велика Британія Німеччина % у ВВП %у зайнятих Послуги % у ВВП %у зайнятих Для порівняння – країни БРІК та Україна Бразилія 6, 5 (5, 5) 20, 0 25, 8 (28, 5) 14, 0 67, 7 (66, 0) 66, 0 КНР 10, 9 (10, 6) 43, 0 48, 6 (49, 2) 25, 0 40, 5 (40, 2) 32, 0 Індія 17, 5 (17, 2) 60, 0 20, 0 (29, 1) 12, 0 62, 6 (53, 7) 28, 0 Російська Федерація 5, 2 (4, 1) 10, 2 37, 0 (41, 1) 27, 4 57, 9 (54, 8) 62, 4 Україна 10 (9, 3) 19, 4 31, 2 (31, 7) 24, 2 58, 8 (58, 9) 56, 4

ВВП на душу населення, 2008 р. , за ПКС www. cia. gov Місце в світі в 2008 р. Країна ВВП на душу населення за ПКС, дол. США 1 Ліхтенштейн 118, 000 2 Катар 101, 000 3 Люксембург 85, 100 10 США 48, 000 11 Ірландія 47, 800 20 Канада 40, 200 30 Об’єднане Королівство 37, 400 33 Японія 35, 300 35 Німеччина 34, 800 37 ЄС-27 33, 800 40 Франція 32, 700 42 Італія 31, 000 75 Російська Федерація 15, 800 95 Бєларусь 12, 000 96 Казахстан 12, 000 103 Світ в цілому 10, 500 105 Бразилія 10, 300 122 Україна 7, 800 131 КНР 6, 100

Економічні та соціально-економічні критерії базуються на показниках ВВПВНДНД на душу населення ВВП як додана вартість, утворена всередині країни: 1) ВВП = (споживання + внутрішні інвестиції) + (експорт – імпорт) 2) ВВП = споживання + внутрішні інвестиції + державні витрати 3) ВНП = ВВП + чистий факторний дохід з-за кордону (різниця доходів від використання факторів виробництва резидентів за кордоном та виплат нерезидентам за використання факторів виробництва в країні) 4) ВНП = ВВП + чистий експорт + різниця доходів від використання факторів виробництва резидентів за кордоном та виплат нерезидентам за використання факторів виробництва в країні ВНД = ВНП + чисті трансферти (різниця між переказами мігрантів, які вважаються резидентами, з одної країни в іншу) НД = ВНП – амортизація – непрямі податки

Світовий Банк: класифікація країн за рівнем валового національного доходу на душу населення Країни з низьким доходом (нижче 975 дол. США на душу населення): Країни з доходом нижче середнього (976 3 855 дол. США), в тому числі Україна Країни з доходом вище середнього (3 856 11 905 дол. США), в тому числі РФ Країни з високим доходом (вище 11 906 дол. США), в тому числі країни ОЕСР

Світовий Банк: класифікація країн за рівнем заборгованості до ВНД Групи країн за рівнем зовнішньої заборгованості: • Держави з високим рівнем зовнішньої заборгованості (відношення поточної вартості обслуговування зовнішнього боргу до ВНД більше за 80%, до обсягів експорту – більше 220%); • Держави з середнім рівнем ЗБ (один або два перші показники перевищують 60%, але менші за 80% і 220% відповідно) • Держави з найменшою зовнішньою заборгованістю (в т. ч. Україна) • в тому випадку, коли достовірних статистичних даних немає, то для встановлення високого рівня заборгованості встановлюється критерій: перевищення межі по трьох з 4 -х таких показників – 1) відношення боргу до ВНП (ВНД) перевищує 50%, 2) відношення боргу до експорту більше 275%, 3) вартості обслуговування ЗБ до експорту – 30%, 4) відсотків за заборгованістю, до експорту – 20%.

Класифікація країн за методикою ООН 1. 2. 3. 4. за рівнем розвитку людського потенціалу (Індекс Розвитку Людського Потенціалу - середня тривалість життя; освіченість дорослого населення країни та кількість осіб, що навчаються, рівень ВВП на душу населення); за рівнем доходів (з високим рівнем доходу на душу населення >10 066 дол. США, з середнім – 826 -10 065 дол. США , з низьким – < 825 дол. США); відповідно до основних глобальних груп (країни, що розвиваються, країни Центральної і Сх. Європи та СНД, і ОЕСР) ; за регіональною ознакою (Східна Азія, Тихоокеанський регіон, Латинська Америка тощо).

Країни за Індексом розвитку людського потенціалу (2007 р. ) www. un. org 1 Ісландія 0. 968 2 Норвегія 0. 968 3 Австралія 0. 962 4 Канада 0. 961 5 Ірландія 0. 959 6 Швеція 0. 956 7 Швейцарія 0. 955 8 Японія 0. 953 9 Нідерланди 0. 953 10 Франція 0. 952 12 США 0. 951 13 Іспанія 0. 949 16 Великобританія 0. 946 20 Італія 0. 941 22 Німеччина 0. 935 51 Куба 0. 838 64 Бєларусь 0. 804 67 Російська Федерація 0. 802 70 Бразилія 0. 800 76 Україна 0. 788 81 Китай 0. 777 128 Індія 0. 619

Індекс розвитку людського потенціалу, 2008 р. 30 найкращих ІРЛП у світі • • • • • • • • ІсландІя ▬ 0, 968 Норвегія ▬ 0, 968 Канада ▲ 0, 967 Австралія ▲ 0, 965 ІрландІя ▲ 0, 960 Швеція ▲ 0, 958 Нідерланди ▲ 0, 958 Японія ▲ 0, 956 Люксембург ▲ 0, 956 Швейцарія ▬ 0, 955 Франція ▲ 0, 955 Фінляндія ▲ 0, 954 Данія ▲ 0, 952 Австрія ▲ 0, 951 США ▼ 0, 950 Іспанія ▬ 0, 949 Бельгія ▲ 0, 948 Греція ▲ 0, 947 Італія ▲ 0, 945 Нова Зеландія ▲ 0, 944 Великобританія ▼ 0, 942 Гонконг ▲ 0, 942 Німеччина ▲ 0, 940 Ізраїль ▼ 0, 930 Республіка Корея ▲ 0, 928 Словенія ▲ 0, 923 Бруней ▲ 0, 919 Сінгапур ▼ 0, 918 Кувейт ▲ 0, 912 Республіка Кіпр ▲ 0, 912 Європа – три найкращих та найгірших ІРЛП 001. Ісландія ▬ 0, 968 002. Норвегія ▬ 0, 968 005. Ірландія ▲ 0, 960 … 076. Туреччина ▲ 0, 798 082. Україна ▼ 0, 786 113. Молдова ▲ 0, 719 Близькі країни та деякі лідери “нового” порядку 048 Куба 0, 854 053 Бєларусь 0, 849 067 Бразилія 0, 883 071 Казахстан 0, 829 073 Росія 0, 817 094 КНР 0, 762 1 1 ОЕСР 2 2 Центральна и Східна Європа, СНД 3 3 Латинська Америка и Карибські острови 4 4 Південно-Східна Азія — 5 Світ 5 6 АСЕАН 6 7 Арабські країни 7 8 Країни, що розвиваються 8 9 Південна Азія ▼ 0. 916 ▲ 0. 808 ▲ 0. 803 ▲ 0. 771 ▲ 0. 743 ▲ 0. 742 ▲ 0. 699 ▲ 0. 691 ▲ 0. 611

Класифікація країн за методикою МВФ (частки країни у агрегованому ВВП, експорті товарів і послуг та чисельності населення) 1. Країни з розвинутою економікою (30) 2. Країни з формуванням ринкової економіки та інші країни, що розвиваються(143) • географічний критерій (за регіонами) • аналітичний критерій (структура експортних доходів, інших зовнішніх доходів, валютних режимів, зовнішньої заборгованості).

Країни з розвиненою економікою, за МВФ

Країни з розвиненою економікою, 2008 р. , МВФ

Країни з ринком, що формується та країни, що розвиваються

Міжнародний поділ праці Основою інтернаціоналізації господарського життя є міжнародний поділ праці (МПП), як обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідношеннях. Міжнародна спеціалізація (предметна, подетальна, технологічна) Міжнародна кооперація (міжгалузева, внутрішньогалузева та окремих підприємств) НАПРЯМИ : вертикальний і горизонтальний

Види та форми МПП Види: • Міжгалузева спеціалізація та кооперація; • Внутрішньогалузева спеціалізація. Форми: • Предметна; • Подетальна (повузлова); • Технологічна (постадійна). Територіальна спеціалізація (спеціалізація регіонів світу) – www. cia. org

Фактори формування МПП • Природно-географічні — відмінності у кліматичних умовах, економіко-географічному положенні, наявності природних ресурсів; • Соціально-економічні — характеристики робочої сили, науково-технічний потенціал, виробничий апарат, масштаби і серійність виробництва, темпи створення об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури, особливості історичного розвитку, виробничих і зовнішньоекономічних традицій, соціально-економічний тип національного виробництва і зовнішньоекономічних зв’язків, політичні фактори країн; • Науково-технологічний прогрес — розширення та поглиблення науково-дослідних та конструкторських робіт, прискорення темпів морального зносу, збільшення оптимальних розмірів підприємств, технологічна диверсифікація.

Світове господарство: етапи формування Світове господарство (СГ) — сукупність національних економік, які знаходяться в тісній взаємодії та взаємозалежності 4 основних етапи: • Великі географічні відкриття ХV—ХVІ ст. — промислова революція (кінець 18 — початок 19 ст. ). • Промислова революція — кінець ХІХ—початок ХХ ст. • Кінець ХІХ—початок ХХ ст. — 60 -ті роки ХХ ст. • 60 -ті роки ХХ ст. — теперішній час.

Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства • лібералізація зовнішньоекономічних зв’язків країн - зняття бар’єрів на шляху переміщення капіталів, робочої сили, товарів між державами. • активно проявляється тенденція до уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнародного соціально-економічного життя - все ширше застосовуються єдині для усіх країн стандарти на технологію, екологію, діяльність фінансових організацій, бухгалтерську і статистичну звітність (міжнародні економічні установи впроваджують єдині критерії макроекономічної політики, відбувається уніфікація вимог до податкової політики, до політики в галузі зайнятості тощо); • розвиток процесу транснаціоналізації виробництва - економічна діяльність все більше зосереджується в транснаціональних, багатонаціональних підприємствах, що багато в чому визначає напрямки міжнародного руху факторів виробництва, міжнародної торгівлі; впливає на економіку і політику окремих країн; • в системі управління світовою економікою поступово втрачається колишня роль ООН - її функції переходять до урядів країн “великої сімки”; крім того, управління світовим господарством починає концентруватися у тріаді: Світова організація торгівлі — Міжнародний валютний фонд — Світовий банк. • подальший розвиток процесу глобалізації господарського життя - на макроекономічному рівні глобалізація означає загальне прагнення країн до економічної активності поза своїми межами; на мікроекономічному рівні під глобалізацією розуміється розширення діяльності підприємства за межі внутрішнього ринку, зокрема для використання переваг великомасштабного спеціалізованого виробництва. Процеси лібералізації, відкриття національних економік приводять до таких наслідків: а) посилення конкуренції між національними та закордонними виробниками, банкрутств вітчизняних підприємств; б) зміни відносних цін; в) структурних зрушень.

Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства - ІІ • • Зменшення частки промисловості у ВВП та зростання частки третинного сектору з поступовим перетіканням трудових ресурсів у сферу послуг (США – 79, 2% (76, 8%), виробництво – 19, 6% (22, 6%), сг – 1, 2% (0, 6%); КНР – 40, 2% (32%), 49, 2% (25%), 10, 6% (43%)); Зменшення циклів на фінансових ринках, внаслідок чого компанії віддають перевагу злиттям та поглинанням, викупу власних акцій та інвестиціям в ринок нерухомості, що не призводить до створення нових робочих місць, викликає залежність країн від зовнішніх джерел фінансування, короткострокові періоди перевищення витрат домогосподарств над доходами; Зміни в напрямах та структурі міграційних потоків, викликані старінням одних націй та надлишковою робочою силою в інших регіонах; Руйнування міфу про саморегулівну ринкову систему; Зміна положення та розподілу ролей в сім’ї та протидія використанню праці дітей; Зміна ролі профспілок, зростання частки неформальної праці, руйнування механізмів соціального захисту та пенсійного забезпечення; Фактична монополярність світу (за Ф. Фукуямою – “кінець історії”); Зміни у співвідношенні основних релігійних груп (Christians 33. 32% (of which Roman Catholics 16. 99%, Protestants 5. 78%, Orthodox 3. 53%, Anglicans 1. 25%), Muslims 21. 01%, Hindus 13. 26%, Buddhists 5. 84%, Sikhs 0. 35%, Jews 0. 23%, Baha'is 0. 12%, other religions 11. 78%, non-religious 11. 77%, atheists 2. 32% (2007 est. ) – www. cia. gov )

Нестійкість темпів зростання ВВП www. un. org

Нестійкість темпів зростання інвестицій www. un. org

WWW джерела до теми Міжнародні економічні і фінансові організації Міжнародний валютний фонд (МВФ) (The International Monetary Fund) www. imf. org Організація об’єднаних націй (ООН) (United Nations Organization)www. un. org Міжнародна фінансова корпорація (МФК) (The International Finance Corporation)www. ifc. org Світова організація торгівлі (СОТ) (The World Trade Organization)www. wto. org Група Світового банку (The World Bank Group)www. worldbank. org Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) (International Bank for Reconstruction and Development)www. worldbank. org/ibrd Міжнародна асоціація розвитку (МАР) (The International Development Association)www. worldbank. org/ida Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) (The Multilateral Investment Guarantee Agency)www. miga. org Міжнародна торговельна палата (МТП) (The International Chamber of Commerce)www. iccwbo. org Міжурядові організації Конференція ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) (United Nations Conference on Trade and Development)www. unctad. org Конференція ООН по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) (United Nations Commission on International Trade Low)www. uncitral. org Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) (The Association of South-East Asian Nations)www. aseansec. org Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) (The Organization for Economic Cooperation and Development)www. oecd. org Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) (The Organization of the Petroleum Exporting Countries)www. opec. org (Алжир, Індонезія, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати і Венесуела) Науково-дослідні, інформаційні та статистичні центри Інститут міжнародної економіки (Institute for International Economics)www. iic. com Центр вивчення міграцій, Нью Йорк (The Center for Migration Studies) www. cmsny. org Статистична служба Європейської комісії (Євростат) www. europa. eu. int Сайт Історії європейської інтеграції (The History of European Integration Site)www. let. leidenuniv. nl/history

Класифікація за www. wb. org Задолженность: Для классификации стран в данной таблице используются стандартные определения Всемирного банка: страны с высокой задолженностью и страны с умеренной задолженностью. Высокая задолженность означает, что любой из двух важнейших коэффициентов задолженности превышает критический уровень: отношение приведенной стоимости обслуживания задолженности к ВНД (80 процентов) и отношение приведенной стоимости обслуживания долга к экспорту (220 процентов). Умеренная задолженность означает, что любой из двух вышеупомянутых коэффициентов превышает 60 процентов, но не достигает критического уровня. Применительно к странам, не представляющим статистические данные о задолженности в рамках Системы отчетности должников (СОД) Всемирного банка невозможно рассчитать приведенную стоимость задолженности. Вместо этого используется следующая методология для классификации стран, не участвующих в системе СОД. Высокая задолженность означает, что три из четырех важнейших коэффициентов задолженности (усредненные за период с 1998 по 2000 год) превышают критические уровни: отношение долга к ВНД (50 процентов), отношение долга к экспорту (275 процентов), отношение обслуживания долга к экспорту (30 процентов) и отношение процентных платежей к экспорту (20 процентов). Умеренная задолженность означает, что три из четырех важнейших коэффициентов задолженности превышают 60 процентов, но не достигают критических уровней. Все остальные включенные в классификацию страны с низкими и со средними доходами указываются как страны с невысокой задолженностью.

Скачать презентацию Міжнародна економіка к е н Цимбал Людмила

theme_1_present.ppt

Количество слайдов: 46