Міжнародна економічна система Зарицька І.А. к.е.н., старший викладач

Міжнародна економічна система Зарицька І.А. к.е.н., старший викладач кафедри міжнародної економіки КНЕУ ім. Вадима Гетьмана

Зарицька Ірина Анатоліївна [email protected] http://meim.kneu.edu.ua/ua/depts6/k_mizhnarodnoi_ekonomiky/vikladachi_me/Zaricka.I.A/

3 Рекомендована література: 1. Світова економіка: Підручник / А.С.Філіпенко, В.С.Будкін, О.І.Рогач та ін. – К.:Либідь, 2007. – 640с. 2. Міжнародна економіка: навчальний посібник / Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 672С. 4. Международній бізнес: внешняя середа и деловіе операции /Джон Д.Дениелс, Ли Х.Радеба. Пер. с англ. – М.: “Дело”, 1998. 5. Международный бизнес / Р.Гриффин, М.Пастей.- 4-е изд. Пер. с англ. Питер, 2006.

Зміст дисципліни “Міжнародна економіка” Тема 1. Міжнародна економічна система Тема 2. Міжнародна економічна діяльність Тема 3. Світовий ринок товарів і послуг Тема 4. Світовий фінансовий ринок Тема 5. Прямі інвестиції і міжнародне виробництво Тема 6. Міжнародний кредит Тема 7. Світовий ринок праці Тема 8. Міжнародна трудова міграція Тема 9. Світова валютна система Тема 10. Міжнародні розрахунки Тема 11. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага Тема 12. Міжнародна регіональна інтеграція Тема 13. Глобалізація економічного розвитку Тема 14. Інтеграція України в світову економіку 4

5 Лекційні питання 1. Предмет курсу "міжнародна економіка". Міжнародна економічна система: сутність та структура. 2. Міжнародні економічні відносини, їх форми. 3. Рівні, принципи та суб’єкти міжнародних економічних відносин. 3.Класифікація країн за рівнем соціально-економічного розвитку. 4.Середовище розвитку міжнародних економічних відносин, його структуризація та характеристика. 5. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори. 6.Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства.

6 1.Предмет курсу “Міжнародна економіка” Специфічна сфера економічних відносин, що складаються в процесі взаємодії суб'єктів господарювання різної національної приналежності з приводу виробництва, обміну та споживання товарів, послуг і факторів виробництва на інтернаціональному рівні

7 Міжнародна економічна система (МЕС) Сукупність національних економік, які взаємодіють між собою на основі міжнародного поділу праці (МПП) та відповідного механізму регулювання

8 МЕС МЕС Регулятивні механізми Міжнародна економічна діяльність Національні економічні системи Міжнародні економічні відносини Світове господарство

9 2. Суб'єкти, форми та рівні МЕВ

10 Суб'єкти МЕВ Держави (близько 200) Світовий ВВП у 2007р. склав 54,3трлн.$, у 2008р. – 78,3трлн.$, у 2009р. – 69,7 трлн.$, за даними МВФ, у 2010р. – 74,4 трлн.дол. (за ПКС) 2.Юридичні особи (ТНК, ТНБ, МНК; підприємства, які займаються МЕД) 3.Міжнародні організації Глобальні регулятивні функції зосереджені в трикутнику СОТ (153 країни) – МВФ (184 країни) –СБ (185 країн) 4. Фізичні особи

Топ-10 найбагатших країн світу у 2011р. 11

Топ-10 найбагатших країн світу у 2011р. 12

Топ-10 найбільш провальних економік у 2011 році за версією американського журналу «Форбс» 13

14 Роль окремих осіб у розвитку МЕВ Білл Гейтс (США) – особистий капітал 50 млрд. дол.сша станом на вересень 2009р.; Джордж Сорос (США)– 11 млрд. дол.сша станом на листопад 2009р.; Карлос Слім (Мексика) – 74 млрд. дол.сша станом на 2011 р. Уоррен Эдвард Баффетт (США) - 47 млрд. дол.сша станом на 2010 р. Мукеш Амбані (Індія) – 29 млрд. дол.сша станом на 2010 р. З 1996 по 2007 рр. кількіть міліардерів у світі зросла з 423 до 1125 чоловіки. В рейтингу міліардерів Forbes The World’s Billionaires 2009 число міліардерів скоротилося з 1125 до 793 чоловік. На 2010 рік найбільша кількість міліардерів припадала на США (402), на другому місці знаходився Китай (69), на третьому – Росія (62) ВВП України у 2008р. – 123 млрд. євро, 2009р. – 82 млрд. євро, 2010р. – 103 млрд. євро, 2011р. – 117 млрд. євро (прогноз) Словаччини – 66 млрд. євро в 2010 році, Словенії – 37 млрд. євро в 2010 р. Хорватії – 46 млрд. євро в 2010 р.

15 Масштаби діяльності ТНК На початку 70-х років налічувалось близько 7 тисяч ТНК, на початок 2000-х років –понад 65 тис., а нині за даними ЮНКТАД, існує 82 тис. ТНК, які мають 810 тис.зарубіжних філій; На ТНК припадає 70% світової торгівлі, причому 40% цієї торгівлі відбувається усередині ТНК; Сукупні активи іноземних філій ТНК досягли величезної суми у 30,4 трлн. дол. США; ТНК контролюють понад 50% світового промислового виробництва; У 2010 р. додана вартість, створена ТНК (країни базування + зарубіжні підрозділи) – становила 16 трлн.дол., тобтто ¼ світового ВВП

У 2008р. валовий продукт зарубіжних філій ТНК склав 6,02 трлн.дол.; обсяг продаж – 30,3трлн.дол. У 2009р. – 5,8 трлн.дол. (11% світового ВВП) та 29,3трлн.дол., у 2010 - 7 трлн.дол.та 33трлн.дол відповідно У 2010р. обсяг експорту ТНК склав 6 трлн.дол., тобто 1/3 світового експорту Загальна кількість зайнятих у ТНК у 2008р. – 77 млн., у 2009р. – 80 млн осіб; За даними Global 2000 (Forbes 2005p.), загальна виручка 2тис. найбільших ТНК світу сягнула 18трлн.$, кількість зайнятих – 63 млн. осіб На територіях промислово розвинутих держав розміщено понад 80% материнських компаній і близько 33% філій іноземних доменів, у країнах, які розвиваються, відповідно, 19,5% і майже 50% у постсоціалістичних – близько 0,5% і 17%. 16 Масштаби діяльності ТНК

Розподіл транснаціональних корпорацій і їхніх закордонних філій по групах країн 17

18 Форми МЕВ Міжнародна торгівля У 2009р. обсяг світового товарного експорту 12,1трлн.$ (20% світового ВВП), комерційних послуг – 3,35трлн.$. За даними Reuters обсяг світової торгівлі в грудні 2010 р. досяг передкризового рівня та зріс на 15.1% у до попереднього періоду (у 2009 р. відбувся 13%-й спад МТ). 2. Міжнародний рух капіталу На кінець 2007р. сумарний обсяг ПІІ склав 1,979трлн.$ (історичний пік), 2008р. – 1,697трлн.$, 2009р. – 1,114трлн.дол.США, 2010р. – 1,2 трлн. дол, 2011 прогноз – 1,4-1,6 трлн. дол.США. За підсумками 2010 року за даними UNCTAD найбільшими реципієнтами ПІІ є США та Китай. 3. Міжнародна міграція робочої сили Відповідно до звіту міжнародної організації міграції, число міжнародних мігрантів у 2010 році становило 214 млн. чоловік чи 3.1% населення світу. За умови збереження існуючих тенденцій експерти організації прогнозують зростання кількості міжнародних мігрантів до 405 млн. чоловік у 2050 році. 4. Міжнародні валютно-фінансові відносини Протягом 1990-1998 обсяг міжнародних фінансових активів зріс вдвічі та перевищив 30 трлн.$. Нині, активи усіх комерційних банків світу на 47% перевищують світовий ВВП, капіталізація ринків акцій на 6% є більшою за світовий ВВП, а обсяг боргових цінних паперів у 2007р. на передодні кризи становив 175% від світового ВВП. 5. Науково-технічне співробітництво – новітня форма МЕВ, що включає торгівлю об'єктами інтелектуальної власності, реалізацію спільних науково-дослідних проектів, розробок, наукове співробітництво, підготовку кадрів та інше.

Рівні МЕВ 19

Принципи МЕВ У Хартії економічних прав та обов’язків держав, яка була прийнята ІV спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р., задекларовані такі принципи організації МЕВ: суверенітет; територіальна цілісність і політична незалежність держав; суверена рівність всіх держав; ненапад та невтручання, мирне співіснування; взаємна та справедлива вигода; рівноправ’я та самовизначення народів; мирне врегулювання суперечностей; усунення несправедливості, що виникла внаслідок застосування сили; добросовісне виконання міжнародних зобов’язань; поважання прав і основних свобод людини; відсутність прагнення до гегемонії та сфер впливу; сприяння міжнародній соціальній справедливості; міжнародне співробітництво з метою розвитку; вільний доступ до моря і від нього для не морських країн. 20

21 4.Класифікаційні ознаки країн світу Реґіональна (європейські (західно-, східно-, південно-, північно-); північноамериканські (США, Канада, Мексика), південноамериканські, країни Близького Сходу, Східної, Південно-Східної та Південної Азії тощо. Організаційна (розподіляє країни по групах в залежності від участі в міжнародних організаціях, конференціях, нарадах ) Соціально-економічна

22 Класифікація країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку Оцінка країн дещо відрізняється, в залежності від організації, що їх класифікує (ООН – 185, МВФ – 182, Світовий банк – 181 країна), а міжнародні організації спостерігають за економікою тільки своїх країн-членів: Методика ООН; Методика Світового банку; Методика Міжнародного валютного фонду Спільна методика МВФ – БМР – ОЕСР – Світового банку

23 Методика ООН За рівнем економічного розвитку Розвинені країни (16% населення світу; 60% глобального ВВП; 80% світового експорту; 90% прямих іноземних інвестицій. 44 країни: США, Канада, Ізраїль, Японія, Австралія, Нова Зеландія, ЄС-27, Швейцарія + Ліхтенштейн, Норвегія, Ісландія, Андорра, Сан-Марино); Країни з перехідною економікою (6% світового ВВП; 3% світового експорту. До цієї групи країн належать: 28 країн Центральної та Східної Європи, та країни колишнього СССР: Азербайджан, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Узбекистан, Україна) Країни, що розвиваються (157):

24 Класифікація країн, що розвиваються за методикою ООН 1. За рівнем доходів: Країни з високим рівнем доходів (42) – ВВП (GDP) на душу населення > 4500 дол. (Гонконг, Сінгапур, ОАЕ); Країни з середнім рівнем доходів (50) – 1000 < ВВП на душу населення < 4500 дол. (Бразилія, Туреччина, Малайзія); Країни з низьким рівнем доходів (65) – ВВП на душу населення < 1000 дол. (Афганістан, Бангладеш, Бенін, Судан)

25 Країни групи БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) Частка країн БРІК, Н-11, країн, що розвиваються та “Великої сімки” у світовому ВВП

26 Темпи зростання ВВП країн групи Н-11

Найбільші економіки світу через 40рр. Темпи зростання високорозвинених країн 27 Джерело: прогноз аналітиків американського банку HSBC

28 Методика Світового банку За рівнем доходів (Атласний метод): країни з низьким рівнем доходів (35: Афганістан, Бангладеш, Таджикистан): ВНП (GNP) на душу населення < 1005$; країни з доходами нижче середнього (56: Албанія, Таїланд, Туніс, Україна): 1006 < ВНП на душу населення < 3975$; країни з доходами вище середнього (54:Аргентина, Білорусь, Польща, Росія, Алжир, Македонія): 3976 < ВНП на душу населення < 12275$; країни з високим рівнем доходів (70: Австрія, Гонконг, Словаччина, США, Чехія, Хорватія): ВНП на душу населення > 12276$; країни з високим рівнем доходів, члени ОЕСР (31).

2. За рівнем зовнішнього боргу (стандартна класифікація ) А) Високий рівень зовнішнього боргу означає, що в країни перевищені наступні критичні показники: відношення поточної вартості обслуговування зовнішнього боргу до ВНП більше 80% відношення поточної вартості обслуговування боргу до обсягу експорту перевищує 220% В) Середній рівень зовнішньої заборгованості властивий країнам, у яких один або обидва показники перевищують 60%, але не досягають критичних величин 29 Методика Світового банку

За ступенем відкритості світовому ринку країни з відносно закритою економікою з часткою експорту у ВНП менше 10% (10 країн: Латинська Америка – Бразилія, Аргентина, Перу, Суринам; Африка – Судан, Уганда, Руанда; Азія – Бірма, Японія, Гаїті); країни з відносно відкритою економікою з часткою експорту у ВНП більше 35% (близько 70 країн: Панама, Коста-Ріка, Гондурас; Гайана; Сенегал, Габон, Конго, Ангола, Намібія, Ботсвана, Кенія; Саудівська Аравія, Йорданія, Ізраїль, ОАЕ, Бутан, Таїланд, Малайзія, Філіппіни, Папуа-Нова Гвінея, Монголія; Норвегія, Бельгія, Нідерланди, Швейцарія, Австрія, Чехія, Словенія, Болгарія; Прибалтійські республіки, Білорусь, Закавказькі республіки і т.д. – країни колишнього СРСР); 10 – 19% (27 країн: США, Мексика, Колумбія, Болівія, Австралія, Індія, Пакистан, Іспанія, Нігер, Чад, Ефіопія, Сомалі); 20 – 24% (24 країни: Україна, Франція, Італія, Греція, Німеччина, Туреччина, Сирія, В'єтнам, Лаос, Нікарагуа, Африканські країни – ПАР, Мозамбік, Нігерія, Малі, Алжир); 25 – 34% (32 країни: Росія, Середньоазіатські республіки колишнього СРСР, Молдавія, Румунія, Угорщина, Великобританія, Португалія, Китай, Іран, Канада, Скандинавські країни (Швеція, Фінляндія), Венесуела, Чилі, Парагвай, Еквадор, Африка – Заїр, Танзанія й ін. 30 Методика Світового банку

31 Методика Світового банку 4. За типом зовнішніх запозичень країни, які здійснюють запозичення у Міжнародної асоціації розвитку (64, ВНП на душу населення < 1165$); країни, які здійснюють запозичення у Міжнародного банку реконструкції та розвитку (62); країни, які використовують змішане кредитування (16, МАР + МБРР).

32 Методика Світового банку 5. За регіональною ознакою (лише для країн, що розвиваються) Східна Азія та Тихоокеанський регіон (23 країни); Європа і Центральна Азія (24); Латинська Америка і Карибський басейн (29); Середній Схід і Північна Африка (13); Південна Азія (8); Африка на Південь від Сахари (47).

33 Методика МВФ Країни з розвинутою економікою (39: ЄС-27, США, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Ізраїль, Гонконг, Сінгапур, Тайвань, Південна Корея); 2. Країни з формуванням ринкової економіки та інші країни, що розвиваються (143) географічний критерій (за регіонами) аналітичний критерій (структура експортних доходів, ін. зовнішніх доходів, валютних режимів, зовнішньої заборгованості).

34 Спільна методика МВФ – БМР – ОЕСР – Світового банку (за рівнем зовнішньої заборгованості країн) Показники заборгованості Борг / ВНП * 100% < 50% Борг / Експорт *100% < 275% Поточна вартість обслуговування боргу / ВНП * 100% < 80% (для країн з високим та середнім рівнем заборгованості)

35 Класифікація країн за Індексом людського розвитку

36 Рейтинг ІРЛП 2010р.

37 Країни з найнижчим ІРЛП 2010р. Україна 0,766 (69 позиція з-поміж 169 країн) Середній показник – 0,68 Середній показник ІРЛП з , скорегований на нерівність – 0,52

38 Рейтинг Глобальної конкурентоспроможності 2010-2011 ВЕФ (Україна – 89 позиція з-поміж 139 країн)

39 Щорічник конкурентоспроможності країн світу 2010 IMD (58 країн) Україна – 56 позиція (57 – 2009р.)

40 3. Середовище розвитку МЕВ, його структуризація та особливості Середовище МЕВ - зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.

41 Підсистеми середовища МЕВ Політико-правове середовище (політичний режим, законодавство, рівень свободи суспільства) Економічне середовище (форма власності, рівень економічного розвитку країни, рівень життя населення) Соціально-культурне середовище (фізичні, ментальні, поведінкові, культурні особливості) Інфраструктурне середовище (транспортні мережі, ІКТ, доступ до глобальних інформаційно-комунікаційних мереж)

ПОЛІТИКО-ПРАВОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ А) Політичні процеси та інститути (доступ до влади, ступінь свободи виборів, формування уряду, наявність в країні громадянського суспільства, загальний рівень політичної культури, ефективність размежування законодавчої, виконавчої і судової влади, ступінь децентралізації влади, загальна політична стабільність) Б) Законодавство (розробленість законодавства, орієнтованого на ефективну ринкову діяльність, узгодженість законів із індивідуальними та превалюючими в суспільстві груповими інтересами, законодавство про зовнішньоекономічну діяльність, ступінь відкритості економіки для іноземного бізнесу і конкуренції, дієвість законодавства, його стабільність та передбачуваність змін) 42

ЕКОНОМІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ А) Сутність економічної системи (природа власності та її форми, економічні стимули та оподаткування, свобода ринків, рівень і регулювання конкуренції, роль держави в економічно житті) Б) Структура економіки (розподіл і співвідношення секторів економіки, відповідність розвитку секторів їх ресурсному забезпеченню і структурі попиту населення, стан техніко-технологічної бази (склад та вік обладнання, міжнародна конкурентоспроможність технологій та ін.) В) Ефективність і орієнтація (ВНП на душу населення, міжнародна конкурентоспроможність (торговельний баланс, зовнішня заборгованість, експортно-імпортна залежність), джерела капіталовкладень (особисті збереження, доходи підприємств, уряд, іноземні інвестиції і допомога), доступність ринків капіталу (реальна норми процентів), орієнтація капіталів і розвитку на внутрішні ринки, експорт, імпорт, соціальні програми) 43

СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ А) Мотивація до праці (загальне відношення населення до праці, гармонія потреб і інтересів, можливість повнішого забезпечення матеріальних та духовних потреб через підвищення якості праці та її інтенсифікацію, а також реалізації здібностей та творчої самореалізації) Б) Освіта і майстерність (гармонія між системою освіти і сучасними професійними вимогами, цінність освіти та повага до різних професій) В) Взаємовідносини (превалювання індивідуалізму чи пріоритету групи, практицизму чи етнічних цінностей, наявність чи відсутність протиріч та конфліктів, здатність працювати в дусі співробітництва і конкуренції, ступінь самодисципліни і відповідальності) Г) Відношення до природи і майбутнього (ставлення до природи, здатність до захисту природи, бажання та спроможність підтримки екологічних програм, егоїзм чи піклування про майбутнє нації) 44

РЕСУРСИ ТА ІНФРАСТРУКТУРА Природні ресурси Населення (чисельність, зростання, розподіл за віком, співвідношення сільського та міського, культурно-етнічна однорідність, зайнятість, розподіл за сферами зайнятості) Ноу-хау (придбання та розповсюдження (виробництво, імпорт, експорт); співвідношення теоретичних та практичних ноу-хау, рівень інтеграції «наука-технологія-виробництво-використання») Екологія (стан, екологічна свідомість, демонстрація екологічних вимог, здатність справлятися із забрудненням) Інфраструктура ( широта і якість виробничої і соціальної інфраструктури, стан і розвиток інформаційно-комунікаційних систем, відповідність інфраструктури світовим стандартам) 45

46 Методики аналізу макросередовища: PEST та PEST plus-аналіз P – political; E – economic; S – social; T – technological Plus – правові, екологічні, демографічні, фізичні, культурні чинники

47 Світовий рейтинг Індексу економічної свободи (The Wall Street Journal and The Heritage Foundation), 183 країни

48 Індекс економічної свободи 2010 року (The Wall Street Journal and The Heritage Foundation), 183 країни

49 Doing business (рейтинг Ведення бізнесу) Рейтинг формується експертами Світового банку та оцінює 181 державу світу за 10 критеріями, які відображають можливості ведення бізнесу в країні: реєстрація підприємств; отримання дозволів на будівництво; найом робочої сили; реєстрація власності; кредитування; захист інвесторів; оподаткування; міжнародна торгівля; забезпечення виконання контрактів; ліквідація підприємств

50

51 Країни-реформатори за DB 2010 року

52 РЕЙТИНГ СВІТОВОГО БАНКУ ВЕДЕННЯ БІЗНЕСУ в УКРАЇНІ 2010 (2009) (DOING BUSINESS 2010), 181 країна

53 5. Міжнародний поділ праці як основа розвитку МЕВ МПП – найвищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, що виражається у стійкій, економічно вигідній спеціалізації окремих країн на виробництві певних видів продукції та у взаємному обміні результатами цієї діяльності між країнами у певних кількісних та якісних співвідношеннях

54 Форми та напрями МПП ФОРМИ : - Міжнародна спеціалізація (предметна, подетальна, технологічна) - Міжнародна кооперація (міжгалузева, внутрішньогалузева та окремих підприємств) НАПРЯМИ : вертикальний і горизонтальний

55 Аутсорсінг, аутстаффінг, оффшорінг як нові форми МПП Аутсорсінг – перевід внутрішнього підрозділу підприємства та всіх пов’язаних з ним активів в організацію постачальника послуг, який надає певну послугу протягом визначеного періоду за встановленою ціною Аутстаффінг – залучення компанією до виконання окремих видів діяльності позаштатних працівників Оффшорінг – залучення компанією виробничих ресурсів та послуг з інших країн світу (внутрішньокорпоративна торгівля, контракти “на витягнуту руку”)

56 Масштаби глобального оффшорінгу у 2005р. (частка оффшорних ресурсів у імпорті країни, %)

57 Сервісні сектори, які мають найвищий рівень оффшоризації (частка імпорту у загальному обсязі, % )

58 Обсяги операцій аутсорсінгу в окремих країнах, у 2008р (млрд. дол. США)

59

60 Компанії-лідери у наданні аутсорсінгових послуг у 2008 році (галузевий розподіл)

61

62 6. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства Збільшення масштабів глобалізації Скорочення тривалості циклів ділової активності Загострення глобальної конкуренції – гіперконкуренція Зміщення процесу формування міжнародних конкурентних переваг країн світу з національного на субнаціональний рівень Підвищення рівня транснаціоналізації світового світового господарства Розвиток постіндустріального суспільства Сайєнтифікація суспільного виробництва

63 Скорочення тривалості ділових циклів 1750 60 70 80 90 1800 10 20 30 40 50 60 70 80 90 1900 10 20 30 40 50 60 70 80 90 2000 2010 2020 2030 35 30 25 20 15 10 5 -5 -10 ТРИВАЛІСТЬ ХВИЛІ РОКИ 120 років 96 років 72 роки * 1-Й ЦИКЛ 2-Й ЦИКЛ 3-Й ЦИКЛ Хвилі розвитку економічних і політичних систем В.І.Пантіна, В.В Лапкіна Хвилі глобалізації, запропоновані Світовим Банком Довгі хвилі М.Кондрать`єва Інноваційні хвилі Й.Шумпетера Хвилі демократизації С.Хантінгтона Хвилі зовнішньоеко-номічної політики США Ф.Клінберга

64 Наслідки глобальної економічної кризи станом на 2010 рік (дані ООН) 64 У 2009 році світовий валовий продукт (СВП) скоротився на 2,2%, що являє собою перше скорочення після ІІ Світової Війни; Відновлення світової економіки після кризи має нерівномірний характер, який пояснюється високим рівнем безробіттям, низьким рівнем споживчого попиту та завантаженням виробничих потужностей, а також низькою інвестиційною спроможністю суб'єктів МЕВ; важкістю отримання кредитів; В країнах, що розвиваються очікується зростання ВВП на рівні 5,3%, найбільші пожвавлення економічного зростання демонструють азійські країни;

65 Продовження: Країни з перехідною економікою прогнозовано продемонструють економічне зростання на рівні 1,6%, після глибокого спаду у 2009 році на рівні 6,5%; У більшості країн зростає обсяг безробітних (США, Японія,країни Південно-Східної Європи та країни СНД); За оцінками експертів рівень бідних в країнах, що розвиваються З 59% у 2007 році зріс до 64% – у 2009році; Від 47 до 84 млн. осіб поповнили ряди бідних в країнах, що розвиваються; У світі зростає рівень безробіття серед молоді (віком від 16 до 24 років) з 12,2% до 14 %; За 2009 рік обсяг світової торгівлі скоротився на 13%, прогнозоване зростання у 2011 році – 5% за умов помірного зростання світового виробництва; 65

66 Динаміка зростання ВНП в окремих країнах світу (у млрд. дол.) 66

67

Електронні ресурси Міжнародні економічні і фінансові організації Міжнародний валютний фонд (МВФ) (The International Monetary Fund) www.imf.org Організація об’єднаних націй (ООН) (United Nations Organization) www.un.org Міжнародна фінансова корпорація (МФК) (The International Finance Corporation) www.ifc.org Світова організація торгівлі (СОТ) (The World Trade Organization) www.wto.org Група Світового банку (The World Bank Group) www.worldbank.org Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) (International Bank for Reconstruction and Development) www.worldbank.org/ibrd Міжнародна асоціація розвитку (МАР) (The International Development Association) www.worldbank.org/ida Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) (The Multilateral Investment Guarantee Agency) www.miga.org Міжнародна торговельна палата (МТП) (The International Chamber of Commerce) www.iccwbo.org Міжурядові організації Конференція ООН по торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) (United Nations Conference on Trade and Development) www.unctad.org Конференція ООН по праву міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) (United Nations Commission on International Trade Low) www.uncitral.org Асоціація країн Південно-Східної Азії (АСЕАН) (The Association of South-East Asian Nations) www.aseansec.org Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) (The Organization for Economic Cooperation and Development) www.oecd.org Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) (The Organization of the Petroleum Exporting Countries) www.opec.org (Алжир, Індонезія, Іран, Ірак, Кувейт, Лівія, Нігерія, Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати і Венесуела) Науково-дослідні, інформаційні та статистичні центри Інститут міжнародної економіки (Institute for International Economics) www.iic.com Центр вивчення міграцій, Нью Йорк (The Center for Migration Studies) www.cmsny.org Статистична служба Європейської комісії (Євростат) www.europa.eu.int Сайт Історії європейської інтеграції (The History of European Integration Site) www.let.leidenuniv.nl/history 68