Міжнародна економічна діяльність Питання теми 1 Сутність

Міжнародна економічна діяльність

Питання теми 1. Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності. 2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності. 3. Вільні економічні зони в системі міжнародної економічної діяльності: сутність та види.

1. Сутність, види та форми міжнародної економічної діяльності Сутність міжнародної економічної діяльності n Міжнародна економічна діяльність – це цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними суб’єктами господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов'язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, поділу праці та факторного розміщення.

Форми міжнародної економічної діяльності n n n n n міжнародна торгівля товарами; надання міжнародних послуг; транскордонний рух капіталів; міжнародний кредит; міжнародні валютно-фінансові відносини; міжнародна міграція робочої сили; участь в діяльності міжнародних економічних організацій; міжнародне співробітництво у виробничих, науково-технічних сферах; спільне розв`язання економічними засобами глобальних проблем розвитку.

Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать: n n n експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України; наукова, науково-технічна, науково-виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; навчання та підготовка спеціалістів на комерційній основі; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України; кредитні та розрахункові операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних та страхових установ за межами України; створення іноземними суб'єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України; спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;

Стаття 4. Види зовнішньоекономічної діяльності Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” ІІ До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать: n підприємницька діяльність на території України, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноухау, торговельних марок та інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України; n організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; організація та здійснення оптової, консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у передбачених законами України випадках; n товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; n орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності; n операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку; n роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами; n інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України. n Посередницькі операції, при здійсненні яких право власності на товар не переходить до посередника (на підставі комісійних, агентських договорів, договорів доручення та інших), здійснюються без обмежень.

Міжнародна торгівля товарами та послугами Характеризується експортом та імпортом товарів та послуг країни, а також показником зовнішньоторгівельного обігу країни: ЗТО = Експорт + Імпорт Торгівля зростає швидше за виробництво товарів у секторах та ВВП країни. Кожен 1% приросту експорту забезпечує зростання ВВП на 0, 1%

Транскордонний рух капіталів та міжнародний кредит Вивіз капіталів є характерним для країн з відносним (не плутати з абсолютним) надлишком капіталів на території певної країни та можливістю отримувати більші прибутки в іншій державі через: а) більш сприятливе для власників капіталу співвідношення факторів виробництва (що зумовлює більшу умовну ціну капіталу); б) можливість отримання доступу до ринків певних економічних ресурсів (наприклад, сировини); в) можливість отримання маркетингових переваг в комерційній діяльності (наприклад, у формі створення господарських структур, що забезпечуватимуть збут продукції фірмиінвестора, або завдяки перенесенню самого процесу виробництва до цільової країни – країни збуту з метою підвищення ефективності виробництва, наближення його до споживачів). Ввезення капіталів більшою мірою характеризує практику країн, які відчувають відносний (у порівнянні із забезпеченістю іншими факторами виробництва) або абсолютний дефіцит капіталів. Оскільки в сучасному світі попит на капітали перевищує їх пропозицію, залучення іноземних інвестицій виступає об'єктом державної, цілеспрямованої урядової політики.

Міжнародний кредит Крім транскордонних переливів капіталів - використання інструментів міжнародного кредиту. n Основна логіка кредитної політики з точки зору боржника – мобілізувати фінансові ресурси. n Робиться або у випадках їх гострого дефіциту (наприклад, коли йдеться про невідкладні соціальні потреби або про технічну мету створення фонду підтримки національної валюти), або в розрахунку на кінцеву економічну віддачу. n Розрахунок наступний: здійснення запозичень – інвестиції у виробництво – динамічний розвиток виробничого сектору, що здатний забезпечити достатньо привабливий прибуток – повернення кредитів при перевищенні прибутками власне суми іноземних кредитів та відсотків на ці кредити.

Міжнародні валютно-фінансові відносини n n первісно міжнародні валютно-фінансові відносини становили собою допоміжну систему розрахунків, головною метою якої було обслуговування експортно-імпортних, а пізніше й кредитних та страхових операцій, зараз вони уособилися в окрему сферу підприємництва, а також у впливовий інструмент макроекономічної політики в державі; обслуговують світову торгівлю, міжнародні кредитні відносини, міжнародні розрахунки, трансферти коштів мігрантів, науковотехнологічний обмін, біржову торгівлю, ринок цінних паперів; щоденні обсяги торгівлі валютою становлять 1, 2 -2 трлн. дол. США; спекулятивні операції з валютою породжують велику масу “гарячих грошей” (фіктивного капіталу, за виразом К. Маркса), який майже ніколи не імплементується до реального сектору – менше 10% цих коштів використовується у реальному секторі

Міжнародна міграція робочої сили n n n форма міжнародної економічної діяльності, яка в економіко-теоретичному плані виступає проявом руху фактора виробництва – праці. Міжнародна міграція робочої сили існує у формі еміграції та іміграції (виїзду з певної країни та в'їзду до неї людей через економічні, політичні та інші причини). Відображає реальні інтереси людей, суб'єктів ринкового життя, формує умови функціонування макроекономічних систем, навіть самі ці системи, сприяє раціоналізації розміщення робочої сили в світовому масштабі.

2. Суб’єкти міжнародної економічної діяльності: мікроекономічний рівень n n n фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають відповідну правоздатність; юридичні особи зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності; об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким діючими цивільно-правовими законами не заборонено здійснювати господарську діяльність; структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності (філії, відділеня тощо), які не є юридичними особами, але мають постійне місцезнаходження на території України; спільні підприємства за участю українських та іноземних суб'єктів господарської діяльності, які мають відповідну реєстрацію та мають постійне місцезнаходження на території України; інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

Суб’єкти міжнародної економічної діяльності: макроекономічний рівень Україна як держава в особі її органів в межах їх компетенції; n недержавні органи управління економікою (товарні, фондові, валютні біржі, торговельні палати, асоціації, спілки та інші організації координаційного типу), що діють на підставі їх статутних документів. Отже в структурі державного апарату прийнято виділяти наступні класифікаційні групи органів: n загальнодержавні – Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів; n координаційні – Міністерство економічного розвитку та торгівлі, НБУ, Міністерство фінансів та інші; n галузеві – міністерства та відомства, які відповідають за життєдіяльність окремих секторів, галузей економіки; n територіальні – регіональні, місцеві органи влади; n спеціалізовані функціональні – інститути, які в своїй діяльності керуються національними інтересами, підтримуючи національних учасників міжнародного співробітництва. n

Суб’єкти міжнародної економічної діяльності: наднаціональний рівень n n n ООН СОТ МВФ Група Світового Банку Інтеграційні угруповання (ЄС, НАФТА, АСЕАН тощо) таїх керівні органи (більшою мірою стосується ЄС) Інституції регіональні (Азійський банк розвитку, ЄБРР. . . )

3. Вільні економічні зони n n n Вільні економічні зони (ВЕЗ) – це територія однієї країни, на якій товари не підлягають звичайному митному контролю та відповідному оподаткуванню. Виникли у 30 -х роках у США в період виходу країни з “великої депресії”. Інтенсивно почали створюватися в країнах Західної Європи та Америки у 50 -х роках ХХ ст. Зараз у світі нараховується близько 500 експортно-виробничих зон у 60 країнах, загальна їх кількість – біля 2000. Обсяг їх експорту становить понад 20 млрд. дол. , а зайнятість – близько 4 млн. осіб. Світовий досвідчить, що за відсутності експортних зон вивіз із країни товарів та послуг збільшується в середньому за рік на 7%, за наявності їх – на 20%.

Цілі створення ВЕЗ Загальна мета створення ВЕЗ – покращення умов життя населення і створення гідних людини умов життя шляхом прискорення соціально-економічного розвитку країни. Економічна мета: притягнення іноземного і національного капіталу за рахунок стимулювання його активності на певній території, використання переваг міжнародного географічного положення і розподілення труда, ліквідація монополій зовнішньої торгівлі через усунення перешкод для доступу до них; Соціальна мета: задоволення потреб населення у високоякісних товарах і насичення внутрішнього ринку , прискорення розвитку відсталих регіонів за рахунок концентрації в них необхідних для цього ресурсів, підвищення рівня кваліфікації працюючих за рахунок упровадження передового досвіду організації і управління фінансами, культури менеджменту; Науково-технічна мета: підвищення ефективності використання інфраструктури на території ВЕЗ, прискорення інноваційних процесів і упровадження, притягнення передових вітчизняних і іноземних техніки та технологій, вчених і спеціалістів.

ТИПИ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН n n n n безмитні торгові зони – зони прикордонної торгівлі, порти, склади, транзитні зони, митні зони на підприємствах; експортно-промислові зони – орієнтовані на зовнішню торгівлю; туристсько-рекреаційні; імпортно-промислові зони або імпортозамінні – їх мета – забезпечити споживачів імпортною продукцією або стимулювати виробництво по заміщенню імпорту; парки технологічного розвитку – створюються на основі існуючого науково-технічного потенціалу для залучення іноземного капіталу з використанням устаткування, ноу-хау, іноземного управлінського, комерційного чи маркетингового досвіду; банківські і страхові безмитні зони – створений пільговий режим здійснення банківських і страхових операцій; комплексні зони – великі за територією, мають ознаки різних ВЕЗ.

Пільги, що надаються у СЕЗ n n n Звільнення від оподаткування прибутку: можливий варіант сплати 50% ставки податку на прибуток (в Україні іноді – 20% ставки податку на прибуток), до 10 років – у випадку реінвестування; Звільнення від оподаткування інвестицій: до 5 років Звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ: на період освоєння ділянки, до 10 р. – іноді зовсім на певний термін, від 2 до 5 років, іноді - 50% ставки мита чи ПДВ Звільнення від обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті Звільнення від плати за землю: на період освоєння ділянки, до 10 р. – до 50% ставки податку Звільнення від сплати зборів до деяких бюджетних фондів, місцевих податків та зборів

Пільги в офшорних зонах 1. Податок на прибуток відсутній, складає 1 -2%, або замінений фіксованим щорічним збором в межах 150 -1000 дол. на рік і не залежить від розмірів доходу. Податки на вивезення доходів - дивідендів, банківських відсотків, платежів роялті також відсутні. 2. Максимально спрощена процедура реєстрації: мінімальний розмір статутного капіталу звичайно не встановлюється; особистості власників фірм не підлягають розголошенню розкриття їх імен можливе лише у випадку розслідування по факту здійснення карного злочину (шахрайство, незаконна торгівля наркотиками і т. п. ). 3. Відсутні обмеження на вивезення валюти. Компанії можуть відкривати валютні депозити в будь-яких іноземних банках, здійснювати й одержувати платежі в будь-якій валюті без жодних обмежень. 4. Процедура керування фірмою максимально спрощена. Іноді вона умовна - керування в цьому випадку здійснюється секретарською фірмою за дорученням власника. У деяких офшорних зонах анонімність власника забезпечується також можливістю випуску акцій на пред'явника. 5. У більшості офшорних зон порушення податкового і митного законодавства не вважається карним злочином.

СЕЗ в Україні n n n n Кількість спеціальних економічних зон (СЕЗ) – 11 Кількість регіонів, де запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності (ТПР) – 9. Загальна територія, на яку поширюється режим СЕЗ та ТПР становить 6360 тис. га, або 10, 5 % території України СЕЗ – 121 тис. га, або 0, 2 % території України ТПР - 6239 тис. га, або 10, 3 % території України Кількість областей з режимом СЕЗ та ТПР - 12 Кількість районів з режимом СЕЗ та ТПР - 41 Кількість міст, на які поширюються режими СЕЗ та ТПР – 58

Перелік провідних СЕЗ в Україні Спеціальні (вільні) економічні зони (СЕЗ) (з 1997 р. , термін існування від 30 до 60 років): Території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності (ТПР): "Азов“ “Донецьк“ "Славутич“ "Закарпаття“ "Яворів“ "Курортополіс Трускавець“ "Інтерпорт Ковель» "Миколаїв“ "Порто-франко“ "Порт Крим“ "Рені" В Автономній Республіці Крим У Волинській області У Донецькій області У Закарпатській області У Житомирській області У Луганській області У Чернігівській області У м. Харків У м. Шостка Сумської області

Науково-технологічні зони в Україні Відповідно до Закону України від 16. 07. 1999 р. "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків" (в редакції Закону від 12. 01. 2006 р. ): технопарк "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка" (м. Київ), "Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона" (м. Київ), "Інститут монокристалів" (м. Харків), "Вуглемаш" (м. Донецьк), "Інститут технічної теплофізики" (м. Київ), "Київська політехніка" (м. Київ), "Інтелектуальні інформаційні технології" (м. Київ), "Укрінфотех" (м. Київ), "Агротехнопарк" (м. Київ), "Еко-Україна" (м. Донецьк), "Наукові і навчальні прилади" (м. Суми), "Текстиль" (м. Херсон), "Ресурси Донбасу" (м. Донецьк), "Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій" (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса), "Яворів" (Львівська область), "Машинобудівні технології" (м. Дніпропетровськ).

СЕЗ в Україні у 2011 р. Спеціальний митний режим у вільних економічних зонах «Азов» , «Донецьк» , «Закарпаття» , «Інтерпорт Ковель» , «Миколаїв» , «Порт Крим» , «Портофранко» , «Яворів» , «Рені» : 1) вивезення з території зони товарів та інших предметів, використання їх в межах зони не підлягає сплаченню ПДВ; 2) у разі вивезення товарів і інших предметів з митної території України на територію ВЕЗ вивізне мито не стягується, ставка ПДВ – 0%; 3) для вільних економічних зон «Закарпаття» , «Явір» , «Інтерпорт Ковель» , «Порт Крим» , «Миколаїв» , «Порто-франко» , «Рені» : імпорт товарів для потреб власного виробництва та експорт товарів, повністю вироблених чи оброблених у цій зоні, не підлягає ліцензуванню і квотуванню, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 4) у вільних економічних зонах «Яворів» , «Славутич» , «Курортополіс Трускавець» , «Миколаїв» , «Сиваш» фірми строком на 5 років звільняються від сплати ввізного мита і оподаткування ПДВ операцій з ввезенням для потреб власного виробництва сировини, матеріалів, обладнання і комплектуючих до них;

Спеціальні режими оподаткування 1) спеціальний режим оподаткування вільних економічних зон «Азов» , «Донецьк» , «Закарпаття» , «Інтерпорт Ковель» , «Рені» : оподаткування прибутку за ставкою 20 % до об'єкта оподаткування; 2) «Славутич» , «Курортополіс Трускавець» , «Порт Крим» , «Миколаїв» , «Порто-франко» : на 3 роки звільненя від оподаткування прибутку, отриманого від реалізації інвестиційних проектів, а прибуток, отриманий з четвертого по шостий рік реалізації інвестиційних проектів, оподатковується за ставкою 50 % від діючої ставки оподаткування;

Спеціальні режими інвестиційної діяльності Звільнення від обкладання ввізним митом при ввезенні на митну територію України, але не більше ніж на 5 років, сировини, матеріалів, перелік яких визначається Кабінетом міністрів України. Звільнення від оподаткування на додану вартість обладнання, комплектуючих до нього з метою їх використання для реалізації інвестиційних проектів на період до введення об'єкта інвестування в експлуатацію; звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку, отриманого новоствореними підприємствами від реалізації інвестиційних проектів, а також діючими підприємствами, на яких проведено реконструкцію, реструктуризацію, перепрофілювання або модернізацію в частині, отриманій від освоєння інвестицій (за виключенням інвестицій за рахунок бюджетних коштів всіх рівнів, у тому числі за рахунок Державного інноваційного фонду); у валовий прибуток підприємств з метою оподаткування, як правило, не включаються суми інвестицій, отримані від реалізації інвестиційного проекту у вигляді фінансових коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів (у випадку відчуження інвестицій податок на прибуток платиться в повному обсязі).

Питання на самостійний розгляд n n n Міжнародний менеджмент. Міжнародний маркетинг. Критерії класифікації суб’єктів міжнародної економічної діяльності. Мікрорівень міжнародної економічної діяльності та його характеристики. Макрорівень міжнародної економічної діяльності та його характеристики. Регулювання міжнародної економічної діяльності на наддержавному рівні. Взаємозв'язок форм міжнародної економічної діяльності підприємств. Види вільних економічних зон, критерії їх виділення. Розвиток вільних економічних зон та основні результати їх діяльності. Офшорні зони та офшорний бізнес. Міжнародна економічна діяльність суб’єктів МЕВ України.