МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ ХАНЕНКО БЛ 1620 -1680 Герб

МИХАЙЛО СТЕПАНОВИЧ ХАНЕНКО (БЛ. 1620 -1680)

Герб Ханенків

- брав участь у боях, що їх вів Уманський полк у складі Війська Запорозького з 1648 по 1657 рік; - наприкінці 50 -х років він став на чолі рідного полку.

- 17 жовтня 1659 року Ханенко підтримав так звані Переяславські статті; - 1660 року Юрій Хмельницький призначив Ханенка наказним гетьманом;

-влітку 1660 року Уманський полк на чолі з Михайлом Ханенком брав участь у Чуднівському поході. Результат його - підписання між поляками та українцями Слободищенського трактату; - у перші роки своєї політичної діяльності Ханенко притримувався західної орієнтації; - підтримував Суховія у спробі скинути Дорошенка.

". . . Учинили з уманським, кальницьким, паволоцьким, корсунським і іншими полками раду під Уманем і вибрали гетьманом уманського полковника Ханенка, а писарем у нього Суховія", повідомляла московського царя 8 вересня 1669 року канцелярія гетьмана Лівобережної України Дем'яна Многогрішного.

". . . мусив Дорошенко в городі Стеблеві зачинитися, якого приступом Ханенко діставав і вже на валу козаки були. Аже Сірко діставав. . . додав оному помочі". ( «Літопис Самовидця» )

З перших кроків гетьманування Ханенко намагався заключити договір з Річчю Посполитою. Тому наприкінці серпня 1670 року вислав до Острога, де перебували польські комісари, спеціальне посольство на чолі з С. Богаченком. За кілька тижнів було укладено польськоукраїнський договір про регулювання взаємовідносин між урядами гетьмана та короля Михайла Вишневецького.

- у травні 1671 року коронний гетьман Собєський оголосив про скликання посполитого рушення в Правобережну Україну. - Ханенко, щоб заохотити запорожців до боротьби з татарами, прохав Собєського прислати на Січ універсал від імені короля.

Іван Сірко, який був одним із головних винуватців розгрому полків Ханенка під Стеблевим у 1669 році.

Багато полкових міст, які перебували під впливом Ханенка, почали схилятися під владу гетьмана Дорошенка.

- у грудні 1671 року Михайло Ханенко вислав послів на сеймик Люблінського воєводства; - 26 січня 1672 року відкрилася сесія сейму, яка мала вирішити ці та інші питання, але вже в лютому вона була зірвана.

Наприкінці літа 1672 року в Україну з величезним військом прийшов сам турецький султан Магомет IV. Під селом Четвертинівкою спалахнула битва, що завершилася поразкою козаків Ханенка.

-16 жовтня 1672 року Туреччина і Річ Посполита підписали договір у Бучачі (Бучацький трактат). В кінці жовтня Ханенко вже брав участь у поході короля Михайла під Люблін, у так званій Голомбській конфедерації.

-23 квітня гетьман знову написав листа до царя, прохаючи підданства; - Московський уряд відповів, що коли Ханенко стане єдиним гетьманом Правобережної України і з усіма козаками, які перебувають у королівському і турецькому підданстві буде проситися "під високу руку", то Москва його прохання

"Під Хотином, коли Собєський бив з козацькою допомогою турків, турчин найгірше узлився на тих козаків. . . трималися поляків з Ханенком і виявилися при хотинській поразці для нього найголовнішими супротивниками", - так писав Самійло Величко про Хотинську битву (листопад 1673 р. ).

Політична кар'єра правобережного гетьмана наближалися до свого завершення.

Використана література: - Тарас Чухліб. ГЕТЬМАНСЬКА УКРАЇНА; - Б. Сушинський. Козацькі вожді України Т. 2; - Курас І. Ф. Провідники духовності в Україні; - Коваленко Сергій. Ханенко Михайло Степанович//Україна під булавою Богдана; Хмельницького. Енциклопедія у 3 -х томах. - Київ: Видавництво "Стікс", 2009.

Виконали студентки 24 групи історичного факультету: ЗАПОЛЬСЬКА Я. В. СВІТЕЛЬСЬКА Л. В. ЧЕРНИШ Ю. В.