Михайло Петренко (1817 – 1862) Доклад готували Учні 9 -А класу Власюк Валерій Ханін Денис Овчаренко Анна Жебрик Данило Боєв Михайло
Біографія Миха йло Микола йович Петре нко (*1817, Слов'янськ, Ізюмського повіту — † 25 грудня 1862, Лебедин) — поет Харківської школи романтиків, автор віршів «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» , «Взяв би я бандуру…» , «Ходить хвиля по Осколу…» , котрі стали народними піснями.
Навчання • Харківська гімназія • Харківський університет (1836 – 1841) У Харківському університеті він перебуває у світі романтичних захоплень.
Перша офіційна згадка про поета • Вперше згадка про поета Михайла Петренка з'явилася в 1841 році в поетичному альманаху «Сніп» , який видавався О. Корсуном. В збірці під загальним заголовком «Думки» було надруковано декілька віршів Поета: (Дивлюся на небо та й думку гадаю…), «Вечірній дзвін» , (Чого ты, козаче, чого ты, бурлаче…), «По небу блакитнім очіма блукаю…» . • В 1843 році вийшов український літературний збірник «Молодик» , який видавав І. Бецький, де були надруковані два вірші М. Петренка: «Вечир» та «Батькивска могила» .
Основна діяльність • Після закінчення університету юрист за освітою працює у палаті карного суду. • З 1844 року – на різних посадах губернаторської палати карного розшуку. • З 1849 року – переведено на більш низькооплачувану посаду (повітовий адвокат у в комерційному суді).
Сімейне життя Був одружений на дворянинці Ганні Миргородовій. Подружжя мало: • Сина Миколу • Доньку Людмилу
Інші факти • Був прибічником Кирило-Мефодіївського товариства. • Був добрим товаришом Тараса Григоровича Шевченка.