Михайло Максимович (1804 -1873)
Михайло Максимович Історик; Філолог; Етнограф; Ботанік; Літературознавець; Перший ректор Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.
Михайло Олександрович Максимович народився 3 вересня(15 вересня) 1804 року на хуторі Тимківщина біля Золотоноші (тепер с. Богуславець Черкаської області). У 1819 р. закінчив Новгород-Сіверську гімназію. 1823 р. закінчив Московський університет (словесний і природничий відділи філософського факультету, згодом ще й медичний). Залишився при університеті для науково-академічної праці, викладав ботаніку.
1833 р. одержав учений ступінь доктора й був іменований ординарним професором на кафедрі ботаніки Московського університету. 1834 р. у відкритому тоді Київському університеті Максимович дістав професуру російської словесності й був обраний першим ректором університету (до кінця 1835 р. ).
Максимович, як фольклорист: У 1827 році у Москві видав “Малороссийские песни” У 1834 році – “Украинские народные песни” Фольклорні видання Максимовича мали величезний вплив на українську фольклористику(також у Галичині). Вони викликали інтерес до українського фольклору не лише серед інших слов`янських народів(зокрема, росіян, поляків, чехів), а навіть в Англії та Америці.
Максимович, як мовознавець: Опублікував низку статей про класифікацію слов`янських мов, у яких широко користувався даними з української мови. У дискусії з М. Погодіним і П. Лавровським Максимович відстоював “старобытность” української мови. Максимович був автором етимологічного правопису “максимовчівки”.
Максимович, як літературознавець: Вивчав “Слово о полку Ігоревім”, яке перекладав українською мовою. Йому належить видання і дослідження найдавніших літературних пам`яток Київської Русі – “Руської Правди” та “Повість минулих літ”. Автор праці “История древней русской словесности”(1839 р. ). Перекладав псалми українською мовою.
Максимович, як історик: В історичних творах Максимович був прихильником панівного тоді романтизму та ідеї народності. Він відстоював генетичний зв`язок між княжою та козацько-гетьманською добами в історії України, яким він присвятив багато розвідок, статей, критичних заміток про джерела, літературу тощо.
Максимович, як археолог: Максимович був автором першої в Україні археологічної праці з застосуванням типологічного методу(“Украинские стрелы древнейших времен”, 1868 р. )
Через поганий стан здоров`я у 1845 році Максимович пішов у відставку й решту життя присвятив винятково науково-літературній діяльності, яку провадив на своєму хуторі Михайлова Гора с. Прохорівки Золотоніського повіту, де й помер.