Михайло Барановськийt.ppt
- Количество слайдов: 10
Михаил Иванович Туган-Барановский (1865 – 1919)
1. Біографія Народився 8 січня 1865 р. в с. Солоне на Харківщині у дворянській родині.
Освіта § 1888 р. закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету й екстерном склав іспити з курсу юридичного факультету. В 1892 р. вивчав економіку в Англії. 1894 р. захистив у Московському університеті магістерську дисертацію, в 1898 р. — докторську. У 1895 р. вступив до Вільного економічного товариства, з 1896 р. очолив його.
Викладацька діяльність 1895 р. викладав у Петербурзькому політехнічному і комерційному інститутах. У 1895— 1899 і 1905— 1913 рр. читав лекції як приват-доцент на кафедрі політекономії Петербурзького університету. Брав участь у кооперативному русі.
Подальші посади Економіста З 1906 р. очолював журнал «Вестник кооперации» ; був засновником і редактором неперіодичного видання «Новые идеи в экономике» (1910). Обстоював необхідність запровадження в Україні власної валюти, розвитку самостійного кооперативного руху. Редагував журнал «Українська кооперація» . У серпні 1917 р. був затверджений генеральним секретарем у кабінеті В. Винниченка, в жовтні призначений виконуючим обов’язки генерального секретаря торгівлі й промисловості. Був професором Київського університету і деканом його юридичного факультету, головою Українського центрального кооперативного комітету України, першим головою Українського наукового товариства економістів. М. Туган-Барановський — один із засновників Української Академії наук, голова її соціальноекономічного відділу, з 1919 р. — академік. 1.
На початку 1919 р. був призначений Директорією на посаду радника з економічних питань. Після публікації першої великої праці ( «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини та вплив на народне життя» , 1894), в якій причиною криз назвав особливості руху позичкового капіталу й обмеженість банківських ресурсів, учений набув великої популярності.
Був першим економістом, який виступив за поєднання трудової теорії вартості з теорією граничної корисності. Розрізняв об’єктивні і суб’єктивні господарські цінності, вважаючи первісною суб’єктивну цінність, розмір якої визначав граничною корисністю предмета — господарського блага. Цей закон він оголосив загальним економічним законом. § Деякі праці М. Туган-Барановського були перекладені німецькою, англійською та іншими мовами.
Творчий доробок § Його концепції стали підґрунтям розробленої Дж. М. Кейнсом теорії прогнозування ринкової кон'юнктури, проведенні ефективної економічної політики. Представник «легального марксизму» . Один із найяскравіших представників ліберального руху в Україні. Брав участь у заснуванні Національної академії України. Міністр фінансів Української народної республіки (1917– 1918). Головна праця — «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і близький вплив на народне життя» (1894). Книга тричі перевидалася з різними доповненнями і була дуже позитивно сприйнята науковими колами у всій Європі. Наукова спадщина Туган-Барановського становить близько 140 праць, які охоплюють майже всі ділянки економічної науки. Найбільше значення має його теорія періодичних криз, вивченню яких він присвятив низку праць, що появилися і в перекладах на німецьку та французьку мови і здобули йому світове ім'я. На основі його концепції кон'юнктурних циклів у Франції діяв постійний комітет для передбачення промислових криз. Менш популярна його дуалістична теорія вартості, яка базується на критиці трудових теорій Давида Рікардо і Карла Маркса та теорії граничної корисності австрійської економічної школи. Туган-Барановський багато уваги присвятив кооперації, завдяки дослідженню якої він увійшов до числа найвидатніших теоретиків кооперативного руху у Східній Європі.
. Помер 21 січня 1919 р. поблизу Одеси Іменем М. І. Туган- Барановського названо Донецький національний університет економіки та торгівлі.
Михайло Барановськийt.ppt