Міусько-Маріупольська фронтова наступальна операція Мета радянської армії

Міусько-Маріупольська фронтова наступальна операція

Мета радянської армії Прорвати, створений гітлерівцями протягом тривалого часу і дуже складний «Міуський фронт оборони» , що складається з трьох ліній оборони системи «Черепаха» .

СРСР Операція проводилася військами Південно. Західного фронту під командуванням генералполковника Родіона Малиновського і Південного фронту іншого формування під командуванням генерал-полковника Федора Толбухіна

У бій були кинуті 77 дивізій ( у противника – 27), 1 мільйон 53 тисячі осіб ( упротивника – 540 тисяч), використано 21 тисячу гармат і мінометів (у противника – 5400), 1257 танків і САУ (у противника – 900), 1400 бойових літаків (у противника – 1100)

На приморському напрямку, взаємодіючи з Азовською військовою флотилією (командуючий контр-адмірал Ц. Горщиков), наступали війська 44 -ї армії (генералмайор В. Хоменко), 221 -ша стрілецька дивізія (командир полковник В. Блажевич)

Третій Рейх 1 -ша танкова (Еберхард фон Макензен) і 6 -та польова армії (Карл Холлідт), входили в групу армій «Південь» і налічували 22 дивізії. Діяла підтримка 5 -го і 8 -го авиакорпусів 4 -го повітряного флоту генерал-полковника авіації Отто Деслоха

Два генерала Еріха – Бранденбергер (ліворуч) Манштейн. генерал танкових військ і генерал-фельдмаршал

Уздовж дороги Таганрог-Маріуполь оборонялася 336 -та піхотна дивізія (Вільгельм Кунце)

Східну окраїну Маріуполя обороняв 802 -й окремий охоронний батальйон спецпризначення. Північну околицю Маріуполя і район ст. Сартани обороняли частини 15 - ї і 17 -ї піхотних дивізій.

18 серпня 1943 року війська Південного фронту генерал-полковника Ф. Толбухіна почали наступальну операцію в районі річки Міус.

221 -ша стрілецька дивізія 1 вересня 1943 року вийшла на річку Грузськ й Єланчик на ділянці Коньково-Хомутове. 130 -та Таганрозька стрілецька дивізія оволоділа Будьоновкой (зараз — місто Новоазовськ) і зайняла позиції на річці Грузський Єланчик в районі Хомутове — Азовське море.

Еріх фон Манштейн згадував: «Ми зустріли воістину гідру, у якої на місці однієї відрубаної голови виростали дві нові. . . До кінця серпня тільки наша група втратила 7 командирів дивізій, 38 командирів полків і 252 командира батальйону. . . Наші ресурси вичерпалися. . . »

1 вересня 1943 року командуючий 44ї армії генерал-майор В. Хоменко віддав наказ 221 -й та 130 -й стрілецьким дивізіям про початок наступу в напрямку Маріуполя.

4 вересня частини 221 -ої стрілецької дивізії звільнили селище Павлопіль і вийшли до річки Кальміус на південний схід від села Чермалик, а частини 130 -ї - взяли висоту 91, 4 і закріпилися на рубежі селище Гордієнко - Нова Таврія - Горіхів Азовське море

Частини 4 -го гвардійського Кубанського кавалерійського корпусу зайняли позиції на лінії село Вальдгейм -радгосп Саханка.

Бої за місто Маріуполь розпочалися 5 вересня 1943 року. Німецькі війська здійснили 8 контратак на позиції радянських військ, однак успіху не мали

Бої у місті

Висадка радянського десанту

Запеклий опір противника, який добре закріпився на скелястому правому березі річки Кальміус в районі села Сартана, зустріли бійці 30 -го стрілецького полку 130 -ї Таганрозької стрілецької дивізії при звільненні села Талаківка.

Вулиця Артема. Вересень 1943 року

Обличчя німецьких солдатів 29 -го армійського корпусу після бою

Маріупольці вітають радянську армію, яка війшла у місто

Література 1. Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века/Авторский коллектив: Божко Р. П. , Були Т. Ю. , Гашененко Н. Н. , Капустникова Н. А. , Кучугура Л. И, Пасько Н. В. , Саенко Р. И. , Тарасова Н. А. , Чаплинская О. М. , Андросова А. Ю. , Шакула О. А. – Изд. 2 -ое с измен. и допол. - Мариуполь: Рената, 2008. – 428 с 2. Эрих фон Манштейн. Утерянные победы/ Э. Манштейн. -АСТ. - М. 2007

Дякуємо за увагу