«Мистецтво управляти людьми – найважче з усіх мистецтв» . «Вчитися управляти треба до тих пір, поки займаєшся справою і поки в твоєму підпорядкуванні є хоч би одна людина» . Перикл (490 – 429 рр. до н. е. ) ДИСЦИПЛІНА «Основи управління»
ПОРЯДОК ПРОХОДЖЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ Тема № 1. Фундаментальні питання теорії управління Тема № 2. Функції управління Тема № 3. Методи управління. Групова динаміка Тема № 4. Техніка роботи керівника ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ - Диференційований залік
ПОРЯДОК ПРОХОДЖЕННЯ ТЕМИ Номер заняття Вид заняття Кількість годин Назва заняття 1 Лекція 2 Поняття управління та управлінської діяльності 2 Групове заняття Індивідуальне завдання (конспект з теми) Самостійна робота 2 Процес управління та його складові. 4 Еволюція теорії та практики управління. Основні підходи до вивчення управління. 2 Теоретичні основи менеджменту Самостійна робота 2 Основи теорії організації 3 4 5
МЕТА ЗАНЯТТЯ 1 Вивчити основні категорії та дефініції управління, зміст основних законів та принципів управління 2 Зрозуміти зміст управління та управлінської діяльності, роль керівника в управлінні організацією 3 Формувати систему знань, необхідних для здійснення ефективного керівництва підпорядкованими колективами
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАНЯТТЯ
ПОСТУЛАТИ УПРАВЛІННЯ 1 Всі процеси управляємі, неуправляємих процесів немає. І якщо Ви не управляєте процесом - їм управляє хтось інший. 2 Теорія управління нічого нікому не доказує, вона дає знання. А використовувати ці знання чи ні справа кожного з Вас. 3 Людина, яка познала загальні положення теорії управління, здатна бути ефективним керівником у будь-яких галузях діяльності.
УПРАВЛІННЯ 1 Цілеспрямована дія на процес (об’єкт) з метою змінити його стан або поведінку в зв’язку зі зміною обставин 2 Діяльність суб'єктів управління щодо вироблення та реалізації управлінського впливу на об’єкт управління
КЕРІВНИЦТВО 1 Сукупність процесів взаємодії між керівником та підлеглим, діяльність, що спрямована на спонукання персоналу к досягненню поставленої мети шляхом впливу на індивідуальну та колективну свідомість 2 Складова управління, з обов’язковою участю у даному процесі посадової особи, яка наділена відповідними повноваженнями приймати рішення та ставити завдання 3 Процес використання влади для досягнення впливу на людей
МЕНЕДЖМЕНТ 1 це процес планування, організації, приведення в дію та контроль з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент це: - спосіб, манера спілкування з людьми; - влада та мистецтво управління; - особливого роду вміння та адміністративні навички; - орган управління, адміністративна одиниця. Виробничий менеджмент (управління виробництвом) Фінансовий менеджмент (управління фінансами) Інноваційний менеджмент (управління розвитком і розробками) Адміністративний менеджмент
ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ МЕТА Закони і принципи управління Організаційна структура управління Процес управління Людина в системі управління Функції управління Технологія управління Комунікації в управлінні Техніка в управлінні Методи управління СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ Удосконалення управління
ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ УПРАВЛІННЯ
ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ УПРАВЛІННЯ
УПРАВЛІННЯ ЯК ПРОЦЕС ПЛАНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЯ визначає перспективу і майбутній стан об'єкту (процесу) комплекс заходів щодо організації виконання прийнятого рішення КЕРІВНИЦТВО оцінка та аналіз результатів діяльності і внесення відповідних коректив процес впливу (спонукання до діяльності) для досягнення визначеної мети КОНТРОЛЬ МОТИВАЦІЯ
УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ СУБ'ЄКТА І ОБ'ЄКТА УПРАВЛІННЯ КЕРУЮЧА СИСТЕМА (СУБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ) Прямий зв’язок Зворотний зв’язок КЕРОВАНА СИСТЕМА (ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ) 1 Суб'єкт і об'єкт управління повинні відповідати один одному 2 У рамках єдності суб'єкта й об'єкта управління останні повинні мати відносну самостійність 3 Суб'єкт і об'єкт управління повинні взаємодіяти між собою, ґрунтуючись на принципах зворотного зв'язку і реагуючи на управлінську інформацію, отриману друг від друга 4 Як суб'єкт, так і об'єкт управління повинні бути зацікавлені в чіткій взаємодії; один - у віддачі необхідних у даній ситуації вказівок, наказів, інший - у їх своєчасному і точному виконанні
«Ніщо так погано не знаємо, як те, що кожен повинен знати: закон» О. Бальзак ЗАКОНИ УПРАВЛІННЯ виражають найбільш суттєві зв'язки й відносини різних сторін управління між собою й з елементами зовнішнього середовища
ЗАКОН СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ сутність Управління в організації здійснюється значним числом керівників, які “спеціалізуються” на управлінні певними функціями. Поділ діяльності управлінського персоналу в даному плані здобуває характер спеціалізації
ЗАКОН ІНТЕГРАЦІЇ УПРАВЛІННЯ сутність Управління не може бути здійснене без об'єднання, координації діяльності, принаймні, більшості персоналу
ЗАКОН ОПТИМАЛЬНОГО ПОЄДНАННЯ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ І ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ сутність Даний закон припускає, з одного боку, централізоване, сконцентроване управління, тобто проведення певної лінії по вертикалі, з інший, - він передбачає і необхідність передачі окремих функцій управління на більш низькі рівні
ЗАКОН ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ сутність Відображає взаємини між людьми в колективі, співвідношення влади і підпорядкованості. Використання даного закону припускає залучення великого числа персоналу в процес управління і встановлення таких відносин між керівником і підлеглим, коли дії першого викликають позитивну відповідну реакцію другого
ЗАКОН ЗАЛЕЖНОСТІ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ВІД СТРУКТУРИ ОРГАНІЗАЦІЇ, МАТЕРІАЛЬНОТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ТА УМОВ УПРАВЛІННЯ сутність Розкриває найбільш суттєві зв’язки та залежності методів управління від засобів, форм і способів діяльності та наявності технічних засобів органів управління.
ЗАКОН ВІДПОВІДНОСТІ ПОТРІБНОГО ТА НАЯВНОГО ЧАСУ ПРИ РІШЕННІ ЗАДАЧ УПРАВЛІННЯ сутність Відображає оперативність управління Наявний час (Тн) – відрізок часу, у який ми повинні укластися при здійсненні будь-якого заходу, щоб забезпечити його успіх. Потрібний час (Тп) – відрізок часу, у який ми можемо укластися при здійсненні заходу з урахуванням рівня підготовки, можливостей, стану систем управління і ін. Необхідний баланс часу (умова успішного рішення завдань управління) забезпечується у тому випадку, коли потрібний час не перебільшує наявний Тп ≤ Тн
ЗАКОН ЗАЛЕЖНОСТІ ЕФЕКТИВНОСТІ РІШЕННЯ ЗАДАЧ УПРАВЛІННЯ ВІД ОБ’ЄМУ ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ сутність Відображає стійкі зв’язки та залежності, які об’єктивно існують між якістю виконання задач управління та об’ємом інформації. Механізм дії цього закону показує, що зі збільшенням обсягу інформації ефективність рішення зростає. Однак після накопичення певного її обсягу, подальше збільшення інформації вже не приводить до суттєвого підвищення ефективності рішення
Р П НЦ И ПИ И ПР У ВЛ А НЯ ІН Найбільш загальні правила та рекомендації, які повинні враховуватися та виконуватися у практичній діяльності керівництва на всіх рівнях
ПРИНЦИП ЄДИНОНАЧАЛЬНОСТІ сутність Передбачає певну централізації прав у руках однієї особи – керівника, він необхідний для підтримки дисципліни та організованості серед персоналу. Керівник має всю повноту розпорядчої влади по відношенню до підлеглих. Крім того даний принцип передбачає, що підлеглий повинен мати тільки одного безпосереднього начальника і тільки від нього одержувати накази та розпорядження
ПРИНЦИП ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ З ДОДАННЯМ ПІДЛЕГЛИМ ІНІЦІАТИВИ У ВИЗНАЧЕННІ СПОСОБІВ ВИКОНАННЯ ЗАДАЧ сутність В сучасних умовах повинно розумно поєднуватись централізація та децентралізація управління. Найбільша ступінь централізації управління буде мати місце при рішенні найбільш складних задач у кризових становищах. Він знаходить свій вираз в розподілі функцій між рівнями та ланками управління. Керівники не повинні виконувати ті функції, які з успіхом можуть бути виконанні підлеглими
ПРИНЦИП ОСОБИСТОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗА ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ ЗАДАЧ сутність Незалежно від кількісного складу та рівня підготовки персоналу органів управління, які приймають участь у відпрацюванні рішення, тільки керівник має право приймати рішення, яке є основою управління, і несе повну відповідальність за його впровадження
ПОДІЛ ПРАЦІ сутність Спеціалізація є природним порядком речей. Метою поділу праці є виконання роботи, більшої за обсягом, кращої за якістю при застосуванні однакових зусиль. Це досягається за рахунок скорочення кількості цілей, на які повинні бути спрямовані зусилля та увага
ДИСЦИПЛІНА сутність Дисципліна передбачає справедливе застосування санкцій, слухняність і повагу до досягнутих узгоджень між керівництвом організації та її персоналом
ЄДНІСТЬ НАПРЯМУ сутність Кожний структурний підрозділ, що діє у межах однієї мети, повинен бути об'єднаний єдиним планом та мати одного керівника
ПРИНЦИП ПІДПОРЯДКУВАННЯ ОСОБИСТИХ ІНТЕРЕСІВ ЗАГАЛЬНИМ сутність Інтереси однієї особи чи групи співробітників не повинні переважати інтереси організації
ВИНАГОРОДА ПЕРСОНАЛУ сутність Для того щоб забезпечити відданість і підтримку персоналу організації, вони повинні одержувати справедливу винагороду за свою працю
СПРАВЕДЛИВІСТЬ сутність Справедливість - це поєднання доброти та правосуддя. Вона спонукає до відданої служби
СТАБІЛЬНІСТЬ РОБОЧОГО МІСЦЯ ДЛЯ ПЕРСОНАЛУ сутність Висока плинність кадрів знижує ефективність організації. Посередній керівник, який тримається за місце, має перевагу перед талановитим керівником, який швидко звільнюється та не тримається за своє місце в організації
КОРПОРАТИВНИЙ ДУХ сутність Спілка - це велика сила. А вона є результатом гармонії персоналу
ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ Зв’язуючі процеси Зовнішнє середовище (інформація щодо оцінки та аналізу зовнішнього середовища) (можливості та загрози) Керівники Обмінюються інформацією та приймають рішення Внутрішнє середовище (інформація щодо аналізу сильних та слабких сторін організації) Здійснювати керівництво підлеглими та використову вати ресурси Функції управління планування організація керівництво контроль для того щоб здійснювати для того щоб Цілей організації для того щоб досягнути
ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Управлінська діяльність Мета Предмет Створення умов для досягнення цілей організації, координація та погодження спільної діяльності персоналу організації Люди, їх діяльність. Інформація Засоби організаційної та обчислювальної техніки. Інформація, як складова комунікаційного процесу Характеристика Розумова праці, яка поєднує творчі, логічні, технічні операції Робота з людьми Інформаційна природа Різноманіття завдань, що вирішуються Творчий характер Продукт Управлінський вплив управлінського рішення у формі
РІВНІ УПРАВЛІННЯ ТА КАТЕГОРІЇ КЕРІВНИКІВ Інституційний (вищій) рівень СТРАТЕГІЯ ТАКТИКА Керівники вищого рівня Управлінський (середній) рівень Керівники середнього рівня Технічний (нижчий) рівень ОПЕРАЦІЇ Керівники нижчого рівня
РОЛЬ І МІСЦЕ КЕРІВНИКА …Сучасні керівники нерідко уявляють себе суддею, що говорить ідеям співробітників “ТАК” або “НІ”. Насправді, завдання сучасного керівника – обслужити людей, що знаходяться на передовій лінії, тих, хто безпосередньо виконує завдання. Тому одне з парадоксальних гасел звучить так: «ПЕРЕЙДІТЬ ВІД КЕРІВНИЦТВА ДО ОБСЛУГОВУВАННЯ»
ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ БАЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ КЕРІВНИК ПОВИНЕН: - наводити на думки тих, хто потребує лише підказки; - давати поради тим, хто має потребу в тому, щоб їх постійно наставляли, консультували, спонукали до дій; - давати прямі вказівки, нагадувати про необхідність діяти некмітливим; - у категоричній формі наказувати, наполегливо вимагати виконання від тих, хто нехтує порадами, вказівками, рекомендаціями; звільняти, якщо немає іншого засобу змусити людей підкорятися і виконувати вказівки керівника.
У будь якій ієрархічній системі кожна посадова особа прагне досягнути свого рівня некомпетентності Висновок: 1. З часом кожна посада буде зайня та людиною, яка некомпетентна у виконанні своїх функціональних обов'язків. 2. Всі завдання виконуються тими особами, які ще не досягнули свого рівня некомпетентності
