Мистецтво Київської Русі після татаро-монгольської навали ХІІІ-ХІV ст

Мистецтво Київської Русі після татаро-монгольської навали (ХІІІ-ХІV ст. ) 1. 2. 3. 4. План: Монголо-татарська навала. Галицько-Волинське князівство – новий осередок культури у ХІІІ-ХІV Оборонна архітектура Сакральна архітектура

• У ХІІІ ст. культурному розвитку на Русі завдано нищівного удару внаслідок нападів монголів • У 1222 р. монголи захопили Русь: багато міст та монастирів було зруйновано • У 1243 р. татаро-монголи дозволили руським князям правити за умови сплачення данини • Централізована держава Київська Русь із центром у Києві знову стала федерацією містдержав, що конкурували між собою, хоч усі разом були підпорядковані Золотій Орді

Галицько-Волинське князівство – новий осередок культури у ХІІІ-ХІV • Після занепаду Києва міцними князівствами й осередками культури стають Володимир (півн. схід) та Галич (пд. захід) • У кін. ХІІ ст. відбулось політичне об'єднання Галицької та Волинської землі • Творцем Галицько-Волинської держави був Данило Галицький – Володарі Галичини і Волині, замість данини, повинні були висилати військо для монгольських походів – За Данила активізуються зв'язки зі західними сусідами – угорськими королями, краківськими, мазовецькими, сілезькими князями, австрійськими та сілезькими правителями – представниками західного християнства

Оборонна архітектура • Після монголо-татарської навали посилився тиск польських, литовських, німецьких та угорських феодалів на західні території Русі - необхідність будувати укріплення • Пам'ятки волинської оборонної архітектури – кам'яні вежі-донжони

• Замково-оборонне будівництво старокняжих часів Х-ХІІІ ст.

• рештки фундаментів оборонної і репрезентативної вежі ХІІІ – поч. XIV ст у селі Белавіно неподалік Холма – столиці короля Данила Галицького (фото поч. ХХ ст. , Польща)

• Вежа у Столп'є — руїни середньовічної вежі у селі Столп'є на Холмщині, на відстані 8 кілометрів від Холма. Найстаріша мурована будівля на теренах сьогоднішньої східної Польщі, що не має відомих аналогів.

Біла Вежа у Камянці Литовському (Білорусь)

Пятничани, вежа ХІV ст.

Будівництво оборонних веж було зумовлене зміною характеру й техніки облоги та оборони міста • Винайдено самостріли • Каменебитні облогові знаряддя - балісти Необхідність Споруджувати в системі Оборонних споруд Високі вежі для ведення далекого бою З широким радіусом обстрілу

Сакральна архітектура • У Х-ХІ ст. церква сприяла трансформації руського суспільства з родинно-племінного у феодальне • Церква у ХІІІ-ХІV ст. збагатіла і міцнилась – Була великим землевласником – Спосіб сплачення землевласникові працею за оренду землі призвів до встановлення кріпацтва

• Римська церква прагнула поширити свій вплив – Папа Інокентій ІV обіцяв у разі об'єднання церков збереження грецького обряду – Внаслідок переговорів з Римом у 1253 р. відбулася коронація Данила Галицького – Відтоді західний латинський вплив сильніше позначився на розвитку теренів Галицько. Волинського князівства, поєднуючись із культурою русько-візантійського Сходу. – Внаслідок цього впливу пізніше – з сер. ХІV ст. у містах почало поширюватись магдебурзьке право

У ХІІІ ст. засновано Львів – новий центр Галицької землі • Планування типове для давньоруської містобудівної традиції: – На пагорбі – князівський замок – Внизу – окольне місто (“підгороддя”) – Далі – передмістя, посади

• Замкова церква св. Миколая у Львові • Закладена у ХІІІ-ХІV ст. • Пребудована в кін. ХVІІ ст. • Реставрована в кін. ХVІІІ ст. і у ХІХ ст. • Від будівлі ХІІІ ст. план, нижня частина кам'яних стін, відкриті з-під тиньку апсиди вимурувані з тесаних блоків білого вапняку • Застосування у будівництві тесаного білого каменю поширене у ХІІ-ХІІІ ст. у Галицько-Волинській Русі

• Один з найдавніших храмів Львова • Знаходилася на Волинському тракті • Св. Микола – покровитель торговців – знаходилася неподалік торгової площі • Очевидно фундаторами храму були купці • Поєднання класичного візантійсько. Руського хрестово-купольного Плану З романською будівельною технікою – новий самобутніій стиль, характерний для зодчества Давньої Галичини

• Костел Івана Хрестителя (Львів) на пл. Старий Ринок • 1260 р. – на замовлення кн. Лева для дружини Констанції, доньки угорського короля. • Будували домініканці на місці дерев'яної церкви • У ХVІІІ ст. – горів • У ХІХ ст. перебудована у стилі псевдороманської каплиці • У 1980 -их рр. проведено реконструкцію, надано первісного вигляду