МІСЦЕ МОНОЛОГУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЕКЦІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ Pro

МІСЦЕ МОНОЛОГУ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ЛЕКЦІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ. Pro. Power. Point. Ru

План семінарського заняття: 1. Підготовка до лекції. 2. Вироблення порад, необхідних для ефективного проведення лекції. 3. Поняття про монолог. Pro. Power. Point. Ru

На завершення заняття: Знати: • що таке монолог, лекція; • особливості підготовки та проведення лекції. Вміти: • враховувати особливості аудиторії слухачів при підготовці до лекції; • апелювати до життєвих інтересів слухачів; • обирати відповідний стиль лекційного спілкування. Pro. Power. Point. Ru

Ле кція (лат. lectio читання) — основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Pro. Power. Point. Ru

Лекція в педагогічній літературі визначається як систематичний, послідовний виклад педагогом навчального матеріалу учням або студентам. Pro. Power. Point. Ru

Мета лекції: • розкрити основні положення теми, досягнення науки; • з’ясувати невирішені проблеми; • узагальнити досвід роботи; • дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях. Pro. Power. Point. Ru

Лекція з'явилася у Стародавній Греції і набула розвитку в Стародавньому Римі і в середні віки. Pro. Power. Point. Ru

Наприкінці XIX - на початку XX ст. лекція як провідний метод навчання зайняла визначальне місце у системі навчально-виховної роботи у вищих освітніх закладах світу. Pro. Power. Point. Ru

Вузівська лекція має структуру набуття нових знань і містить такі елементи: • Вступ, де дається мотивація навчання, чітке формулювання теми лекції та постановка завдання; • Викладення в логічній послідовності окремих частин лекції; • Висновки , що дають можливість осмислити лекцію в цілому і виділити основну ідею; • Конкретне завдання на самостійну роботу; • Відповіді на запитання. Pro. Power. Point. Ru

високий теоретичний рівень інформації, посилання на законодавчі та нормативні акти, на нові досягнення науки; розкриття наукових засад курсу; зв’язок теорії з практикою, зосередження уваги студентів на питаннях, які вирішуються у світлі сучасних вимог; рекомендації до поглибленого самостійного вивчення тем, необхідних для практичної роботи. Pro. Power. Point. Ru

Суттєвими перевагами є такі: лекція дає можливість реалізувати одну зі стрижневих ідей гуманної педагогіки (творча співпраця педагога зі студентами, спільна емоційна взаємодія); лекція активізує мисленнєву діяльність студентів (звісно, якщо вона кваліфіковано прочитана, уважно вислухана і зрозуміла); у лекції акумульовано великий обсяг наукової інформації з урахуванням новітніх досягнень тієї чи тієї науки; у процесі читання лекції можна врахувати специфіку професійної підготовки студентів, їхні інтереси; вирізняється своєю економічністю. Студент має можливість за порівняно короткий час отримати значний обсяг наукової інформації, до того ж насиченої найновішим матеріалом; участь студентів у педагогічному дійстві, яке називається лекцією, є корисною школою для тих, хто у майбутньому буде займатися науково педагогічною діяльністю; лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів, компасом у неосяжному морі наукової інформації; лекція незамінна, коли має місце дефіцит літератури. Pro. Power. Point. Ru

Варто назвати і певні типові недоліки лекції: інформація, яку подає викладач, спрямована, в основному, на слухову пам'ять студента. Цей вид пам'яті досить недосконалий. Сприйнята інформація утримується в короткотерміновій пам'яті невеликий проміжок часу. І коли немає підкріплення, інформація "вивітрюється" ("В одно вухо влетіло, удруге вилетіло", говорить народна мудрість). Дослідження показують, що під кінець лекції з усього обсягу поданої інформації студент може відтворити лише 10 15 %; великі потоки слухачів (понад 50) позбавляють викладача можливості ефективно управляти розумовою діяльністю студентів; студенти молодших курсів слабо володіють методикою і технікою сприймання змісту лекції та конспектування; лекція певною мірою привчає студента до пасивного привласнення чужих думок, не стимулює тягу до самостійного навчання, не забезпечує індивідуального, диференційованого підходу до навчання. Pro. Power. Point. Ru

I. Попередня робота. II. Розробка змісту майбутньої лекції. III. Підготовка до лекції як до акту публічного виступу Pro. Power. Point. Ru

• Перший етап – дослідницький процес. Лектор визначає проблему майбутнього виступу, її актуальність, практичну значимість теми, встановлює коло питань, вивчає джерела, котрі в подальшому стануть основою змісту майбутньої лекції. Відвідує консультації, лекції на аналогічні теми і т. п. На цьому етапі лектор накопичує знання. Pro. Power. Point. Ru

• Підготовка теоретичної частини виступу, відбір фактів, їх аналіз та узагальнення, вибудова логічної системи аргументації, складання плану – це другий етап підготовки лекції. Він завершується створенням “макету” майбутньої лекції – тексту. На цьому етапі лектор визначає об’єм відомостей, котрі він повідомить слухачам, але текст – це матеріал, необхідний лише для самого лектора. Pro. Power. Point. Ru

• третій етап роботи. Якщо на попередньому етапі лектор утворює продуману, композиційно оформлену, відредаговану “модель” майбутньої лекції, то на останньому він починає безпосередню підготовку до реалізації цієї “моделі” в процесі виступу перед слухачами. Pro. Power. Point. Ru

1. Обмірковує перелік питань, які розкриє в лекції (власне складає план лекції), здійснює ретельний відбір наукового і фактичного матеріалу згідно програми. 2. Розробляє текст лекції, дотримуючись чіткої і логічної побудови матеріа лу, виділяючи в ньому те, що на його думку студентам варто законспектувати. 3. Виокремлює об’єктивно складний теоретичний матеріал та приділяє йому у конспекті найбільше уваги. 4. Продумує приклади, додаткові аргументи, які роблять виклад яскравим і зрозумілим. 5. Добирає засоби наочності. 6. Передбачає можливі запитання студентів. Pro. Power. Point. Ru

– від повного розширеного конспекту до коротких стислих тез. Pro. Power. Point. Ru

• вступної (вступу), • основної частини, • підсумку. Pro. Power. Point. Ru

викладач має досконало володіти знаннями, вміти логічно й доказово вибудовувати пояснення, а до певної міри, вміти імпровізувати. Лише з досвідом приходить усвідомлення, наскільки поширеним має бути конспект лекції, чи взагалі варто обмежитися планом і тезами, аби лекція була прочитана на належному рівні. Pro. Power. Point. Ru

викладач повідомляє тему, мотивує її значення для пізнання науки та фахової підготовки студентів, знайомить студентів з планом лекції, який вони записують або відразу, або у процесі читання лекції, та списком рекомендованих літературних джерел. Pro. Power. Point. Ru

повністю відведена викладу нового матеріалу. Важливо, щоб він здійснювався доказово, переконливо, супроводжувався вдалими прикладами, демонстрацією різних видів наочності (якщо це лекції з природничих дисциплін) чи інших засобів завчання. Pro. Power. Point. Ru

формулюється загальний висновок, викладач висловлює поради студентам щодо подальшого самостійного опрацювання матеріалу лекції, відповідає на їхні запитання. Pro. Power. Point. Ru

• • • слідкувати за темпом мовлення (оптимальним темпом є 80 100 слів за хвилину); надавати можливості студентам обдумати і записати основні тези; ілюструвати сказане; висловлювати своє ставлення до сказаного; вживати терміни, звичні для аудиторії, незрозумілі чи вперше вживані пояснювати та записувати на дошці; не читати, а розповідати; говорити впевнено, стежити за культурою мовлення; стежити за жестами, мімікою і візуальними сигналами слухачів, реагувати на них; бути натхненим і надихати аудиторію на успішну роботу; зорієнтувати студентів на самостійне опрацювання лекційного матеріалу, нагадуючи відоме правило про повторення. Pro. Power. Point. Ru

Відразу після лекції слід позначити місця, які викликали зацікавленість слухачів, або навпаки були сприйняті холодно чи були незрозумілими. Молодому викладачеві бажано зафіксувати запитання, які були йому задані. Їх необхідно потім систематизувати і, враховуючи зміст запитань, доповнити матеріал лекції або підготуватися до відповіді на них. Pro. Power. Point. Ru

• • Треба знати, що і де казати. Гостре словечко коле сердечко. Говорить п'яте через десяте. Хто каже до ладу, то вухо наставляй, а хто без ладу, то теж не затикай. • Менше говори — більше вчуєш. • Мовчанка гнів гасить. Pro. Power. Point. Ru

ü Говоріть по суті й красиво. ü Говоріть лише тоді, коли є про що сказати. ü Не читайте мораль у процесі діалогу. ü Прагніть тримати себе ü Говоріть коротко й точно. впевнено навіть у складній ü Говоріть, щоб вас чули. ситуації. ü Не вживайте незрозумілих слів. ü Говоріть так, щоб вас цікаво було слухати. ü Не піддавайтесь емоціям. ü Прагніть постійно контактувати з аудиторією чи опонентом. ü Менше жестикулюйте. Pro. Power. Point. Ru