Міри запобігання епідемій в Україні Виконала Студентка групи П 09 -1 м Кравчук Лілія
План • 1. Визначення загальних понять • 2. Характеристика та заходи боротьби з інфекційними хворобами: • ВІЛ/СНІД • Туберкульоз • Гепатит
Основні поняття • епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу; • інфекційні хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями, найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення;
• епідемічна ситуація - показник епідемічного благополуччя території (об'єкта) у певний час, що характеризується рівнем і динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб;
• інкубаційний період - максимальний відрізок часу, що минає від моменту зараження людини збудниками інфекційної хвороби до появи перших симптомів цієї хвороби; • ізолятор - спеціалізований заклад охорони здоров'я, призначений для госпіталізації контактних осіб з метою їх обстеження, профілактичного лікування та здійснення медичного нагляду за ними;
• карантин - адміністративні та медикосанітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб; • протиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій;
ВІЛ/СНІД • ВІЛ (від англ. HIV – Human immunodeficity virus – вірус імунодефіциту людини), розроблено метод аналізу крові, за допомогою якого виявляють наявність інфекції, виявлено специфічні мішені вірусу в організмі. Встановлено, що цей вірус належить до групи ретровірусів, які подібно до інших клітинних паразитів прагнуть до співіснування з організмом – хазяїном.
• Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) – це важке інфекційне захворювання з летальним наслідком. Нині ця хвороба стала однією з найбільш соціальних і медичних проблем у багатьох країнах світу.
Прояви ВІЛ інфекції • Збільшення лімфатичних вузлів є однією з ранніх ознак ВІЛ інфекції. Лімфатичні вузли розміром з горошину і більше, як правило, не турбують людину. Збільшення лімфатичних вузлів не пов'язано з гострими захворюваннями і зберігається протягом 3 -х місяців і більше. • Збільшення розмірів печінки і селезінки часто спостерігаються у людей з ВІЛ - інфекцією. Виражене збільшення розмірів цих органів може призводити до збільшення розмірів живота людини. Збільшення печінки, пов'язане з ВІЛ - інфекцією, як правило, не супроводжується появою жовтого забарвлення шкіри і склер. • Порушення темпів фізичного розвитку виявляється тим, що сповільнюються темпи збільшення маси тіла і росту людини.
• Порушення фізичного розвитку при прогресуванні ВІЛ - інфекції призводить до розвитку синдрому виснаження (вастинг-синдрому), для якого характерні втрата більше 10 % маси тіла, підвищення температури тіла і розлад стулу протягом 30 днів і більше. • Ураження шкіри часто спостерігають при ВІЛ - інфекції. Причиною їх може служити як алергія, так і різні інфекційні збудники (гриби, бактерії, віруси). • Однією з однак ВІЛ - інфекції є збільшення (припухлість) навколовушних слинних залоз. Цей стан зазвичай не супроводжується підвищенням температури тіла і хворобливістю. • Безпосередня дія ВІЛ на клітини нервової системи призводить до розвитку ВІЛ - енцифалопатії. • Прогресуюче порушення функції імунної системи при ВІЛ - інфекції призводить до того, що мікроорганізми і віруси - природні мешканці зовнішнього середовища (що не викликають захворювання у людей з нормальною функцією імунної системи) - викликають у хворого захворювання, які називаються опортуністичними інфекціями (опортуніст - пристосованець). • Одним з проявів ВІЛ - інфекції є поява пухлин (Саркома Капоші, злоякісні лімфоми або лімфосаркоми).
• можна мати значний шанс інфікуватися ВІЛ, якщо зловживати таким: • 1) одночасно використовувати голки та шприци для введення лікарських речовин (у тому числі і наркотиків) здоровими особами і інфікованими ВІЛ. Оскільки, звичайно, це знати неможливо, то будь-яке сумісне використання цього інструментарію небезпечне для здоров’я ; • 2) мати статеві стосунки з особою, відносно якої немає впевненості, що вона не інфікована ВІЛ • Слід пам’ятати, що навіть одноразове застосуваня шприца після його використання особою, інфікованою ВІЛ, або одноразовий статевий зв’язок з останньою, може привести до інфікування збудником СНІД.
• Що треба робити , щоб захистити себе та інших від зараження ВІЛ, якщо ви вживаєте наркотики в ін’єкціях? • Перше і головне: зупиніться, припиніть вживати наркотики. Цим ви вбиваєте себе і загрожуєте життю оточуючих. • Необхідно пам’ятати, що можуть бути небезпечними і такі процедури, як нанесення татуїровки, проколи вух, іглорефлексотерапія. Це ж стосується і косметологічного обладнання. У разі недбалого ставлення осіб, які працюють з ним , воно може спричинити інфікування ВІЛ.
Види профілактики: • первинна профілактика, спрямована на попередження ризикованої поведінки, • вторинна профілактика у поєднанні з лікуванням хворих.
• Первинна профілактика - це насамперед спосіб життя і виховання навичок здорового способу життя і цим повинні опікуватись передусім просвіта, виховання, інформаційна пропаганда, соціальна культура, адже не дарма ВІЛінфекцію називають хворобою поведінки. Медична частина цієї складової відносно мала. Інститут соціальних досліджень провів роботу по визначенню вартості попередженні одного випадку ВІЛ-інфекції серед споживачів ін'єкційних наркотиків, вона складає в середньому 1118 грн.
• Вторинна профілактика -включає суто медичні заходи, які здійснюються в широкому партнерстві з національними і міжнародними неурядовими організаціями. Вона складається з безпеки донорства, попередження передачі ВІЛ від матері до дитини і великого комплексу медичної допомоги ВІЛінфікованим і хворим на СНІД. Слід підкреслити, що лікування хворих має велике профілактичне значення, оскільки зменшує кількість вірусу в крові і таким чином зменшує небезпеку інфікування ВІЛ. Вартість лікування та лабораторного супроводу одного хворого в рік на СНІД з урахуванням опортуністичних інфекцій становить 14 800 грн. терапія ця пожиттєва.
Туберкульоз • Туберкульоз — інфекційне захворювання, збудник якого відноситься до мікобактерій. Захворювання викликають мікобактерії людського або бичачого типу.
• Мікобактерії туберкульозу мають високу стійкість до впливів хімічних і фізичних факторів: кислот, лугів, спиртів, сонячних променів і т. д. • Вони тривалий час зберігають патогенність у мокротинні, пилу і на предметах. Мікобактерії туберкульозу мають можливість до розвитку лікарської стійкості до туберкулостатичних препаратів, яка може зберігатися тривалий час.
• Зараження найчастіше відбувається через дихальні шляхи (аерогенний шлях зараження), це повітряно-крапельна і повітряно-пилова інфекція. Зазвичай, джерелом зараження є хвора людина, яка при кашлі, чханні і розмові виділяє мікобактерії туберкульозу. Розповсюджувачами також є тварини, хворі на туберкульоз, а зараження відбувається частіше через молочні продукти (аліментарний шлях зараження). Можливий і контактний шлях зараження: через шкіру, слизові оболонки. Стан організму хворого також відіграє велику роль, його реактивність і опірність, яка може знижуватися при несприятливих умовах праці та побуту.
• На туберкульоз найчастіше уражаються легені. Раннє виявлення туберкульозу — одне з найважливіших завдань, оскільки лікування можливе у більшості хворих. Так як первинне інфікування переважно відбувається в дитячо-підлітковому та юнацькому віці, треба знати особливості клінічних проявів туберкульозу у хворих цих груп. • Першими і найбільш частими ознаками захворювання є симптоми загальної туберкульозної інтоксикації організму (дратівливість, підвищена стомлюваність, порушення сну й апетиту, підвищення температури тіла, пітливість і т. д. ). Може бути зазначено і збільшення лімфатичних вузлів, чаші шийних. Нерідко первинна інтоксикація супроводжується захворюванням очей, вух, суглобів.
• Найбільше діагностичне значення туберкулінові проби мають у дитячому, підлітковому та юнацькому віці, так як дозволяють встановити момент «віражу» , тобто переходу негативної реакції на туберкулін в позитивну. «Віраж» свідчить про інфікування організму і дозволяє виявити ранній період розвитку інфекції.
• З метою туберкулінодіагностики використовують шкірну (реакція Пірке), внутрішньошкірну (реакція Манту) і підшкірну (реакція Коха) проби. У осіб до 30 років використовують внутрішньошкірну пробу (Манту) з 2 туберкуліновими одиницями туберкуліну. При негативних реакціях необхідно проводити вакцинацію і ревакцинацію. При позитивній реакції Манту діаметр папули повинен бути не менше 5 мм.
• Профілактика туберкульозу має соціальний , санітарний і специфічний аспекти. • У плані соціальної і санітарної профілактики загальнодержавні заходи спрямовані на підвищення життєвого рівня населення, забезпечення житловою площею і створення культурно-освітніх закладів, мережі санаторіїв, захист водоймищ від забруднення токсичними речовинами. Проводяться широкі загальнооздоровчі заходи в дитячих колективах і сім’ях, мета яких полягає у зміцненні імунної реактивності хворої дитини. Поліпшенні її побутових умов, ізоляції від хворих на туберкульоз.
Гепатит • Вірусні гепатити людини представляють традиційно важку глобальну проблему, все ще далеку від свого рішення. Згідно з розрахунковими даними ВООЗ в різних країнах світу вірусними гепатитами інфіковані сотні мільйонів чоловік. Це істотно перевищує поширеність ВІЛінфекції але, разом з тим, не привернуло до себе належної уваги. На сучасному етапі, як і в більш ранній період, зберігається високий епідемічний потенціал всіх відомих вірусних гепатитів - А, В, С, D, E, G.
• Гепатит — це гостре або хронічне запалення тканин печінки різної етіології. Перед світовим суспільством постала необхідність активної боротьби з швидким поширенням цієї патології. Головною причиною масових захворювань є людський фактор. А саме, відсутність моральних засад, низький рівень гігієни і слабка інформованість людей про шляхи зараження, методи лікування і профілактики недуги. Ця прогалина необхідно заповнити кожному.
Загальні ознаки гепатиту вірусної форми • Термін «гепатит» об’єднує кілька типів інфекційного та неінфекційного ураження організму, які можуть призвести до цирозу печінки та загибелі людини. На першому місці стоїть вірусна форма. Незважаючи на різноманіття збудників (A, B, C і так далі), деякі симптоми вірусного гепатиту є загальними. До них відносяться: втрата апетиту, втома, мігрень, підвищення температури, нудота і блювання, висип, біль у суглобах і у верхній правій ділянці живота. Такі симптоми часто плутають з проявами інших захворювань.
Ознаки гепатиту хронічної форми • Інші ознаки гепатиту з’являються при порушенні функції печінки, в результаті чого відбувається викид жовчі в кров. Наслідком цього стають наступні симптоми: пожовтіння шкірних покривів, виділення знебарвленого стільця і темної сечі. Це може говорити про перехід патології в хронічну форму.
Гепатит А • • З усіх досить численних форм вірусних гепатитів гепатит А є найбільш поширеним. Хоча це захворювання характерно, в основному, для країн третього світу з низьким рівнем гігієни та санітарії, поодинокі випадки або спалахи захворювання на гепатит А можуть спостерігатися навіть у найбільш розвинених країнах. Вірус гепатиту А передається фекально-оральним шляхом. Найхарактерніший шлях передачі вірусу гепатиту А - це тісні побутові контакти між людьми і вживання в їжу продуктів або води, контамінованих фекальним матеріалом.
• У типових випадках клінічний перебіг гепатиту А має чотири стадії: інкубаційний період, продромальна фаза, жовтянична фаза і період одужання. Інфікований хворий виділяє вірус на початкових стадіях захворювання, і інфекція передається іншим особам задовго до розвитку клінічних симптомів. Після найбільш контагіозного інкубаційного періоду тривалістю від 15 до 50 днів у більшості хворих на гепатит А починають з'являтися продромальний симптоми захворювання. Слідом за цим настає клінічна маніфестація хвороби, яка характеризується великою варіабельністю симптомів. Як і при інших вірусних інфекціях, продромальний симптоми гепатиту А, як правило, мають неспецифічний характер, у хворих з'являється відчуття слабкості, шлунково-кишкові розлади (включаючи відраза до їжі, діарею і блювоту) та грипоподібні симптоми, такі як головний біль, озноб і лихоманка.
Гепатит В • Цю досить важку і розповсюджену форму гепатиту називають ще сироватковим гепатитом. Така назва обумовлена тим, що зараження вірусом гепатиту В може відбутися через кров, причому надзвичайно малу дозу. Вірус гепатиту В може передаватися статевим шляхом, при ін'єкціях нестерильними шприцами в наркоманів, від матері-плоду. Гепатит В характеризується ураженням печінки і протікає в різних варіантах: від носійства до гострої печінкової недостатності, цирозу і раку печінки. Від моменту зараження до початку хвороби проходить 50 -180 днів.
• У типових випадках захворювання починається з підвищення температури, слабкість, болі в суглобах, нудоти і блювоти. Іноді з'являються висипання. Відбувається збільшення печінки та селезінки. • Лікування вимагає комплексного підходу і залежить від стадії і тяжкості хвороби. Головним препаратом став імунний препарат - Інтерферон і його аналоги. Використовуються також гормони, гепатопротектори, антибіотики. Для профілактики зараження вірусом гепатиту В застосовують різні види вакцин. Для формування імунітету щеплення повторюють через місяць і через півроку після першої ін'єкції.
Гепатит С • • • Гепатит С-найбільш важка форма вірусного гепатиту, яку називають ще посттрансфузійний гепатитом. Це означає, що хворіли ним після переливання крові. Це пов'язано з тим, що тестувати донорську кров на вірус гепатиту С стали всього декілька років тому. Досить часто відбувається зараження через шприци у наркоманів. Можливий статевий шлях передачі і від матері плоду. Найбільшу небезпеку представляє собою хронічна форма цієї хвороби, яка нерідко переходить у цироз і рак печінки. Хронічний перебіг розвивається приблизно у 7080% хворих. Поєднання гепатиту С з іншими формами вірусного гепатиту різко обважнює захворювання й загрожує летальним результатом.
Гепатит D • Збудник дельта-гепатиту має дефект, який виражається в тому, що вірус не може самостійно розмножуватися в організмі людини, він потребує участі вірусу-помічника. Таким помічником є вірус гепатиту В. Такий тандем породжує досить важке захворювання. Лікарі називають такий "союз" суперінфекцій. Найчастіше зараження відбувається при переливанні крові, через шприци у наркоманів. Можливий статевий шлях передачі і від матері - плоду. Всі особи, інфіковані вірусом гепатиту В сприйнятливі до гепатиту D.
• До групи ризику входять хворі на гемофілію, наркомани, гомосексуалісти. • Нерідко зараження вірусами гепатитів B і D відбувається одночасно. Від моменту зараження до розвитку хвороби минає, як і при гепатиті В - 1, 5 -6 місяців. Клінічна картина і лабораторні дані такі ж як при гепатиті В. • Однак при змішаній інфекції переважають важкі форми захворювання, що нерідко призводять до цирозу печінки. Лікарі сходяться на тому, що прогноз при даному захворюванні часто несприятливий. Лікування таке ж, як при гепатиті В.
Гепатит Е • Раніше (до виявлення вірусу гепатиту E) захворювання, разом з гепатитами C, D, G, входило до групи так званих гепатитів "ні А ні В". Механізм зараження як і у гепатиту А фекально-оральний. Тобто хвороба передається від хворої людини, яка виділяє вірус з фекаліями. Нерідко зараження відбувається через воду. Як і при гепатиті А, прогноз у більшості випадків сприятливий. Виняток становлять жінки в останні три місяці вагітності, у яких смертність досягає 9 -40% випадків. Сприйнятливість до вірусного гепатиту Е загальна. Переважно хворіють молоді люди 15 -29 років. Особливо поширене захворювання в країнах з жарким кліматом і вкрай поганим водопостачанням населення
• • Від моменту зараження до початку хвороби проходить від 14 до 50 днів. Гепатит Е починається поступово з розлади травлення, погіршення загального самопочуття, рідше - з нетривалого підйому температури. На відміну від гепатиту А, з появою жовтяниці самопочуття хворих не покращується. Через 2 -4 тижні від початку захворювання спостерігається зворотний розвиток симптомів і одужання. На відміну від інших різновидів вірусних гепатитів при важкій формі гепатиту Е спостерігається виражене ураження печінки та нирок. При гепатиті Е, частіше, ніж при гепатиті А зазначаються середньотяжкі і важкі форми захворювання. Відрізняє гепатит Е важкий перебіг у вагітних в другій половині вагітності з високим числом смертельних випадків. Загибель плода відбувається практично у всіх випадках. Для гепатиту Е не характерно хронічний перебіг і вірусоносійство. Лікування і профілактика, як при гепатиті А.
Гепатит G • • • Гепатит G (ВГG) поширений повсюдно. В Україні частота виявлення збудника коливається від 2% у Москві до 8% в Якутії. За образним висловом англійських медиків, гепатит G - молодший брат гепатиту С. Дійсно у них багато спільного. Гепатит G передається тим же шляхом: через кров. Відображенням цього служить широке поширення хвороби серед наркоманів. Інфікування також відбувається при гемотрансфузіях, парентеральних втручаннях. Можливий статевий шлях зараження і вертикальний шлях передачі від інфікованої матері дитині. За клінічними проявами гепатит G також нагадує гепатит С. Разом з тим, для нього, не характерно притаманне гепатиту С прогресування інфекційного процесу з розвитком цирозу і раку. Як правило, гострий інфекційний процес протікає м'яко і безсимптомно. Основним маркеромдля діагностики гепатиту G є метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). Наслідками гострого гепатиту G можуть бути: видужання, формування хронічного гепатиту або тривалого носійства вірусу. Поєднання з гепатитом С, може призвести до цирозу.
Профілактика • • • Щоб уберегтися від зараження гепатитами, необхідно дотримуватися нескладних правил. Не слід вживати некип'ячену воду, завжди мити фрукти і овочі, не нехтувати термічною обробкою продуктів. Так можна запобігти зараження гепатитом А, передача якого пов'язана з забрудненням їжі фекаліями хворої людини. Велике правило «Мийте руки перед їжею» - запорука здоров'я і в даному випадку. У цілому, необхідно уникати контакту з біологічним рідинами інших людей. Для запобігання від гепатитів В і С - в першу чергу з кров'ю. У мікроскопічних кількостях кров може залишитися на бритвах, зубні щітки, ножицях для нігтів. Не варто ділити ці предмети з іншими людьми.
• • У медичних установах вживають заходів профілактики зараження гепатитами. Однак, якщо Ви робили ендоскопію або лікували зуби десять-п'ятнадцять років тому, коли боротьба з гепатитом ще не була ретельно організована, необхідно обстежитися. Невеликий ризик зараження є і сьогодні. Ніколи не користуйтеся спільними шприцами та голками для прийому наркотиків. Ніколи не робіть пірсинг і татуювання нестерильними приладами. Пам'ятайте - вірус гепатиту дуже живучий і, на противагу вірусу СНІДу, довго зберігається у зовнішньому середовищі (іноді - до декількох тижнів). Невидимі сліди крові можуть залишитися навіть на соломинку, використовуваних при вживанні кокаїну, так що і в даному випадку слід побоюватися зараження.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Міри запобігання епідемій в Україні Виконала Студентка групи
Miri_zapobigannya_epidemiy_v_Ukrayini.ppt